електронне наукове видання https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/2369 2026-11-05T23:55:05Z 2026-11-05T23:55:05Z Кушнір, С. О. Батракова, Т. І. Kushnir, Svitlana Batrakova, Tetiana https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/27263 2026-11-03T13:59:07Z 2026-01-01T00:00:00Z

Назва: Фінансова інклюзія сільських територій через діджиталізацію Автори: Кушнір, С. О.; Батракова, Т. І.; Kushnir, Svitlana; Batrakova, Tetiana Короткий огляд (реферат): У статті розглянуто питання використання сучасних цифрових технологій для доступу до банківських послуг мешканцями віддалених сільських територій нарівні з жителями міст. Описано переваги інтернет-банкінгу та сервісу «Дія» для дистанційних послуг. Проаналізовано функціональний потенціал інтернет-банкінгу в системі інклюзії сільських територій. Проведено порівняльну характеристику традиційної та цифрової моделей банківського обслуговування в сільській місцевості. Проаналізовано основні переваги діджиталізації, серед яких економія клієнтських ресурсів, прозорість та безпечність операцій, мінімізація помилок. Окремо досліджено труднощі, які заважають діджиталізації в селі: технічні бар’єри – поганий інтернет, нестабільність зв’язку, відсутність кісного покриття 4G у віддалених селах, а також страх перед шахраями та брак навичок користування смартфонами у старшого покоління. Визначено основні бар’єри на шляху до цифрової фінансової інклюзії в селах, а також шляхи їх подолання, оскільки розвиток цифрових послуг – це не просто зручність, а необхідна умова для розвитку сільських громад, отримання фінансової підтримки малому та середньому бізнесу.; -; The article considers the issue of using modern digital technologies for access to banking services by residents of remote rural areas on an equal basis with city residents. A steady trend towards optimizing the operating costs of banking institutions has been identified, which directly results in a massive reduction in the network of physical offices in the regions. It has been established that in today's conditions, digitalization acts not just as a technological trend, but as a fundamental tool for ensuring social and financial justice. Purpose. The advantages of Internet banking and the "Diya" service for remote services have been described. The functional potential of Internet banking in the system of inclusion of rural areas has been analyzed. A comparative characteristic of traditional and digital models of banking services in rural areas has been conducted. The difference in the operating cost of traditional and digital services has been determined. The importance of security of operations has been established, but without excessive complication, given the large contingent of users - the elderly. The main advantages of digitalization have been analyzed, including saving client resources, transparency and security of operations, and minimization of errors. Results. The difficulties that hinder digitalization in the village were separately investigated: technical barriers - poor internet, unstable communication, lack of 4G coverage in remote villages, as well as fear of fraudsters and lack of smartphone skills among the older generation. Conclusions. The main barriers to digital financial inclusion in villages were identified, as well as ways to overcome them, since the development of digital services is not just a convenience, but a necessary condition for the development of rural communities, obtaining financial support for small and medium-sized businesses

2026-01-01T00:00:00Z Кучеренко, Т. Є. Мельник, Л. Ю. Аніщенко, Г. Ю. Підлубна, О. Д. Kucherenko, Tamara Melnyk, Lіudmyla Anishchenko, Halyna Pidlubna, Olha https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/27261 2026-11-03T13:48:53Z 2026-01-01T00:00:00Z

Назва: Теоретико-методологічні аспекти розвитку інтегрованої звітності Автори: Кучеренко, Т. Є.; Мельник, Л. Ю.; Аніщенко, Г. Ю.; Підлубна, О. Д.; Kucherenko, Tamara; Melnyk, Lіudmyla; Anishchenko, Halyna; Pidlubna, Olha Короткий огляд (реферат): У статті досліджені сучасні напрями розвитку інтегрованої звітності з урахуванням актуальних умов ведення бізнесу та вітчизняної облікової практики. Обґрунтовано змістове наповнення матриці ключових показників інтегрованої звітності та вимоги до розкриття інформації за видами залученого капіталу, що сприятиме усуненню методологічних прогалин між принципами Міжнародного стандарту IR і потребами прикладного впровадження інтегрованої звітності на рівні підприємства. Проаналізовано еволюцію концепції інтегрованого звітування від ідеї «одного звіту» до інституціоналізації Міжнародної ради з інтегрованої звітності (IIRC) та подальшої консолідації стандартів сталого розвитку. Виокремлено основні теоретичні концепції, що пояснюють природу й мотиви запровадження інтегрованої звітності – теорію заінтересованих сторін, теорію легітимності, інституціональну та стюардську теорію, теорію сигналізування, – а також систематизовано методологічні підходи до емпіричних досліджень у цій сфері. Запропоновано авторську концептуальну модель формування інтегрованої звітності підприємства, що включає принципи, матрицю показників шести видів капіталу, алгоритм поетапного впровадження та індекс інформаційної зв’язності звітних даних. На основі аналізу практики українських компаній охарактеризовано перехідний стан вітчизняного нефінансового/інтегрованого звітування в умовах війни та підготовки до запровадження звітності зі сталого розвитку за моделлю CSRD/ESRS. Сформовано систему головних показників інтегрованої звітності в розрізі окремих видів капіталу, вимоги (стандарти) до їх наведення та розкриття (суттєвість, зв’язність, порівнянність, збалансованість, завірення). Обґрунтовано практичну цінність зазначених показників, для чого їх вимагають та які пріоритети забезпечує підприємствам публічність такої інформації.; -; The article explores modern directions of development of integrated reporting taking into account modern conditions of doing business and domestic accounting practice. The relevance of the topic is due to the need to systematize the theoretical and methodological principles of forming integrated reporting as a new paradigm of corporate reporting. It combines financial and non-financial information about the creation of value by the enterprise in the short, medium and long term. Purpose. The purpose of the study is to develop the content of the matrix of key indicators of integrated reporting and the requirements for disclosure of information by type of capital raised, which will help eliminate methodological gaps between the generalized principles of the International IR Standard and the needs of the applied implementation of integrated reporting at the enterprise level. Results. Based on the generalization of foreign scientific theories, the evolution of the concept of integrated reporting from the idea of "one report" to the institutionalization of the International Integrated Reporting Council (IIRC) and the further consolidation of sustainable development standards is analyzed. The main theoretical concepts that explain the nature and motives for the introduction of integrated reporting are identified – stakeholder theory, legitimacy theory, institutional and stewardship theory, signaling theory – and methodological approaches to empirical research in this area are systematized. An author's conceptual model of the formation of integrated reporting of an enterprise is proposed, which includes principles, a matrix of indicators of six types of capital, an algorithm for phased implementation, and an index of information connectivity of reporting data. Based on an analysis of the practice of Ukrainian companies (DTEK, Metinvest, Kyivstar, Ukrgasbank) in 2022– 2025, the transitional state of domestic non-financial/integrated reporting in wartime conditions and preparation for the introduction of sustainable development reporting according to the CSRD/ESRS model are characterized. Conclusions. A system of main indicators of integrated reporting has been formed in terms of individual types of capital, as well as requirements (standards) for their presentation and disclosure (materiality, coherence, comparability, balance, assurance). The practical value of these indicators is substantiated, why they are required, and what priorities the publicity of such information provides for enterprises.

2026-01-01T00:00:00Z Кукель, Г. С. Нагайчук, В. В. Тимощук, Є. В. Kukel, Halyna Nahaichuk, Viktoriia Tymoshchuk, Yelyzaveta https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/27197 2026-11-02T13:41:18Z 2026-01-01T00:00:00Z

Назва: Маркетингові комунікації та стратегії просування екологічних брендів на міжнародних ринках в умовах циркулярної економіки Автори: Кукель, Г. С.; Нагайчук, В. В.; Тимощук, Є. В.; Kukel, Halyna; Nahaichuk, Viktoriia; Tymoshchuk, Yelyzaveta Короткий огляд (реферат): У статті досліджено теоретико-методологічні засади формування маркетингових комунікацій та стратегій просування екологічних брендів на міжнародних ринках в умовах переходу до циркулярної економіки. Обґрунтовано, що циркулярна економіка змінює зміст комунікаційної функції маркетингу: замість інформування про екологічні властивості окремого товару компанії покликані комунікувати повний життєвий цикл продукту, включно з поверненням, повторним використанням та регенерацією ресурсів. Систематизовано підходи закордонних та вітчизняних дослідників до трактування поняття «екологічний бренд» і «маркетинг циркулярної економіки», виокремлено чотири предметні напрями досліджень: зелений маркетинг, ремаркетинг відновлених товарів, системи продукт-сервіс та нейромаркетингові інструменти. Розроблено класифікацію комунікаційних стратегій просування екологічних брендів (сторітелінг сталого розвитку, еко-маркування, причинно-орієнтований маркетинг, цифрова верифікація, комунікація моделей product-as-a-service, поведінкове підштовхування) із визначенням їх ефектів та обмежень для міжнародних ринків. Проаналізовано специфіку адаптації комунікаційних стратегій залежно від способу виходу підприємства на зарубіжний ринок та регуляторного середовища, зокрема вимог Європейського зеленого курсу, Директиви щодо екологічних заяв та механізму CBAM. Розкрито ризики грінвошингу як бар’єра довіри до екологічних брендів і охарактеризовано інструменти його запобігання. Запропоновано матричну модель вибору комунікаційної стратегії залежно від стадії циркулярної трансформації підприємства та обраного способу міжнародного виходу. Результати дослідження мають прикладне значення для маркетингових підрозділів підприємств, що орієнтуються на експорт екологічної продукції до країн Європейського Союзу.; -; Introduction. The transition to a circular economy is reshaping the way businesses communicate environmental value to international audiences. Eco-brands operating across borders face the dual challenge of demonstrating genuine circularity – resource regeneration, product-life extension, closed-loop supply chains – while adapting messaging to heterogeneous regulatory regimes, cultural expectations, and levels of consumer environmental literacy. The proliferation of unsubstantiated sustainability claims has intensified scrutiny of green communications, making the choice of promotion strategy a strategic rather than a purely creative decision. The purpose of the article is to substantiate the theoretical and methodological principles of building marketing communications for eco-brands in international markets under circular economy conditions, to classify promotion strategies according to their communicative logic and market effects, and to propose a practical framework for selecting a strategy depending on a firm’s circularity maturity and mode of international market entry. Results. Based on a synthesis of recent international and Ukrainian literature, six communicative strategies were identified and characterised: sustainability storytelling and transparent branding, eco-labelling and third-party certification, cause-related marketing, digital verification through blockchain and AI-driven traceability, communication of product-as-aservice business models, and behavioural nudging. Each strategy was assessed in terms of its effects and limitations for crossborder deployment, including regulatory compatibility with European Union instruments such as the Green Claims Directive and the Carbon Border Adjustment Mechanism. Greenwashing was identified as the principal trust barrier undermining the credibility of green communications, and verification-based instruments were shown to mitigate this risk most effectively. A matrix model linking the stage of circular transformation with the mode of international entry was proposed as a decisionsupport tool for marketing managers. Conclusions. The findings confirm that effective international communication of ecobrands requires aligning message content, channel choice, and verification instruments with both the firm’s internal circularity maturity and the institutional environment of the target market. The proposed classification and matrix model provide a practical basis for marketing decision-making and a foundation for further empirical research, including quantitative validation on samples of European Union retailers and cross-border e-commerce operators.

2026-01-01T00:00:00Z Коба, В. Г. Семенчук, Т. Б. Малицький, П. Б. Koba, Vyacheslav Semenchuk, Tetiana Malytskyi, Pavlo https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/27185 2026-11-02T12:34:53Z 2026-01-01T00:00:00Z

Назва: Євроінтеграційні напрями вдосконалення управління автотранспортними підприємствами України Автори: Коба, В. Г.; Семенчук, Т. Б.; Малицький, П. Б.; Koba, Vyacheslav; Semenchuk, Tetiana; Malytskyi, Pavlo Короткий огляд (реферат): У статті розглянуто особливості функціонування автотранспортних підприємств України у післявоєнний період, що характеризується масштабними руйнуваннями транспортної інфраструктури, порушенням логістичних ланцюгів, дефіцитом технічних ресурсів і необхідністю модернізації управлінських процесів. Визначено ключові виклики розвитку галузі, серед яких недостатній рівень цифровізації, застарілі технології управління, невідповідність рухомого складу технічним та екологічним стандартам ЄС, а також складність регуляторних, митних і прикордонних процедур. Проаналізовано вимоги Європейського Союзу, виконання яких є передумовою доступу українських перевізників до внутрішнього ринку ЄС. Показано, що інтеграція передбачає імплементацію європейських норм щодо доступу до професії перевізника, режимів праці водіїв, технічного стану та екологічних параметрів транспортних засобів, цифрового контролю й безпеки перевезень. Наголошено, що сучасний стан транспортної інфраструктури та затримки на кордоні створюють додаткові бар’єри для ефективної роботи українських компаній. Зазначено, що відбудова транспортної інфраструктури та її модернізація є критично важливими для інтеграції України до європейських логістичних мереж. Визначено пріоритетні напрями відновлення, зокрема модернізацію прикордонної інфраструктури, ремонт автомобільних доріг і мостів, розширення співпраці в межах «Шляхів солідарності» та залучення міжнародної фінансової підтримки. Особливу увагу приділено розвитку людського капіталу, насамперед упровадженню системи професійної сертифікації CPC та вдосконаленню підготовки кадрів відповідно до європейських вимог. Обґрунтовано, що цифровізація управління транспортними процесами, створення інтегрованих інформаційних систем і автоматизація процедур сприятимуть підвищенню прозорості, зниженню корупційних ризиків та ефективності діяльності перевізників. Узагальнено, що комплексна модернізація інфраструктури, гармонізація законодавства з нормами ЄС, розвиток людського капіталу та цифрових технологій формують основу конкурентоспроможності українських автотранспортних підприємств і забезпечують умови їх повноцінної інтеграції до європейського транспортного простору.; -; The article examines the functioning of Ukrainian motor transport enterprises in the post-war period, characterized by large-scale infrastructure destruction, disrupted logistics chains, shortages of technical resources, and the urgent need to modernize management processes. Particular attention is paid to the challenges associated with low levels of digitalization, outdated management practices, non-compliance of rolling stock with European technical and environmental standards, and the complexity of customs, border, and regulatory procedures that limit the competitiveness of Ukrainian carriers in the European market. Purpose. The purpose of the study is to identify the key directions for modernizing the management of Ukrainian motor transport enterprises in the context of post-war recovery and European integration, as well as to determine the priority measures required for their successful integration into the European transport system. Results. The study analyzes the European Union requirements that must be fulfilled by Ukrainian carriers to gain access to the EU internal transport market. It is established that successful integration requires harmonization with European standards regulating access to the transport profession, drivers’ working conditions, vehicle technical and environmental compliance, digital monitoring, and transport safety. The research demonstrates that the current condition of transport infrastructure and border crossing delays remain significant obstacles to the effective operation of transport enterprises. It is substantiated that the reconstruction and modernization of transport infrastructure are essential for integrating Ukraine into European logistics networks. The estimated infrastructure recovery needs for 2025 amount to USD 17.3 billion, while secured financing covers only USD 7.4 billion, highlighting the necessity of continued international support. Particular attention is given to the priorities of the RDNA4 recovery framework, including modernization of border infrastructure, reconstruction of roads and bridges, and expansion of cooperation through the Solidarity Lanes initiative. The study also emphasizes the importance of improving professional competencies through the implementation of the CPC certification system and strengthening cooperation among government institutions, educational organizations, and professional associations. Furthermore, digitalization is identified as a strategic priority, with integrated information systems and automated management processes contributing to greater transparency, lower corruption risks, and higher operational efficiency. Conclusions. The study concludes that the sustainable development and international competitiveness of Ukrainian motor transport enterprises depend on comprehensive infrastructure modernization, harmonization of national legislation with EU requirements, accelerated digital transformation, and the development of human capital. The implementation of these measures will strengthen the resilience of the road transport sector and facilitate its full integration into the European transport area.

2026-01-01T00:00:00Z