https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/25006 2026-06-13T22:16:17Z https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/26184 Назва: Адаптація маркетингової стратегії української STEM- франшизи «Robocode» до умов німецького ринку надання освітніх послуг Автори: Банєва, Ірина Олексіївна; Baneva, Irina; Кушнірук, Віктор Степанович; Kushniruk, Viktor; Гарбар, Галина Анатоліївна; Harbar, Halina; Гаврилова, В. А.; Havrylova, V. Короткий огляд (реферат): У статті досліджено адаптацію маркетингової стратегії української STEM-франшизи «RoboCode» до умов ринку освітніх послуг землі БаденВюртемберг (Німеччина) на прикладі локального підрозділу у м. ФіллінгенШвеннінген. Актуальність зумовлена зростанням міжнародної освітньої підприємницької діяльності та переміщенням українського бізнесу до країн ЄС в умовах повномасштабного вторгнення. Метою є розробка циклічної моделі маркетингової адаптації для малої освітньої STEM-франшизи на зрілому ринку ЄС. Методологічну основу становлять PESTEL-аналіз, SWOTаналіз, конкурентний аналіз за П. Портером, матриця рішень «стандартизація / адаптація» 4P та дев'ятипоказникова система KPI. Емпіричну базу становлять узагальнені внутрішні управлінські дані досліджуваної локації за 2024–2026 рр., використані за згодою керівництва організації. Обґрунтовано, що в межах досліджуваного кейсу ефективна інтернаціоналізація освітньої франшизи передбачає збереження стандартизованого освітнього ядра при адаптації комунікаційної моделі, цінової структури та каналів взаємодії; найглибшої локалізації потребує елемент Promotion, тоді як Product залишається переважно стандартизованим. Запропонована п'ятиблокова циклічна модель підтверджена позитивною динамікою операційних показників досліджуваної локації. Практичне значення полягає у можливості використання розробленої моделі освітніми франшизами, EdTech-підприємцями та малими сервісними бізнесами, що планують вихід на ринок Німеччини та іншиі локальні ринки ЄС зі схожими інституційними умовами.; -; The internationalisation of Ukrainian educational businesses amid the ongoing war has created a practical demand for analytically grounded market entry frameworks — a need that existing research on educational franchising has not adequately addressed. This article examines the adaptation of the marketing strategy of the Ukrainian STEM franchise RoboCode to the educational services market of Baden-Württemberg, Germany, drawing on a case study of the local unit in Villingen-Schwenningen, operational since 2024. The study integrates PESTEL analysis, SWOT analysis, Porter's Five Forces, a standardisation/adaptation decision matrix for the 4P marketing mix, and a nine-indicator KPI system. Aggregated internal management data for 2024– 2026 were used with the consent of the organisation's management; secondary data include official statistics, industry reports, and regulatory documents. The Baden-Württemberg market presents an institutional configuration that distinguishes it from typical franchise entry contexts: strong public support for STEM education coexists with strict DSGVO compliance requirements and a consumer culture in which trust established through peer recommendations outweighs price and brand recognition as a purchase driver. The identified target segment — children aged 6–16 and their parents in households prioritising supplementary STEM education — shows an estimated market penetration below 10%, indicating significant unrealised potential. The proposed hybrid strategy preserves a standardised educational core — curricula in C++, Arduino, Unity, and web development — while localising language, pricing logic, and delivery channels. The standardisation/adaptation decision matrix demonstrates that Promotion requires the deepest localisation, whereas the Product dimension remains largely unchanged. A satellite-class delivery model is introduced to improve geographic accessibility without proportional growth in fixed costs. The five-block cyclical adaptation model, constituting the scientific novelty of the study, is validated by positive operational dynamics of the franchise unit over the study period: return on sales, revenue per labour-hour, and client retention all showed sustained improvement. The study confirms that effective internationalisation of an educational franchise depends not on the mechanical transfer of a home-market model but on its strategic reinterpretation in accordance with the institutional logic, cultural values, and communication habits of the local environment. 2026-01-01T00:00:00Z https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/26117 Назва: Теоретичні засади визначення сутності економічних інтересів Автори: Тивончук, Ярослав; Tyvonchuk, Yaroslav Короткий огляд (реферат): Здійснено теоретичний аналіз економічного інтересу як соціально-економічної категорії тавизначено його місце в системі економічних відносин і мотиваційній структурі економічної по-ведінки суб'єктів господарювання. Обгрунтовано доцільність відмежування економічного інте-ресу від суміжних категорій, зокрема потреб, мотивів і стимулів, що дозволяє уникнути змішу-вання різних рівнів аналізу та підвищити теоретичну визначеність понятійного апарату економ-ічної науки. Показано, що економічний інтерес формується на основі позиції суб'єкта в системіекономічних відносин і виконує орієнтаційну функцію в процесі економічної поведінки.У межах дослідження проаналізовано взаємозв'язок економічних інтересів з відтвореннямекономічних відносин та інституційним середовищем їх реалізації. Доведено, що інституційнесередовище визначає рамкові умови реалізації економічних інтересів, не підміняючи їх сут-ності. Уточнено місце економічного інтересу в мотиваційній структурі економічної поведінки якпроміжної ланки між об'єктивними економічними умовами та безпосередньою економічноюдією. Отримані результати створюють теоретичне підгрунтя для подальших досліджень про-цесів узгодження економічних інтересів і економічної поведінки суб'єктів господарювання.; Despite the widespread use of the category of economic interest in economic theory, its conceptualstatus remains insufficiently specified and methodologically heterogeneous. In contemporaryresearch, economic interest is often interpreted alongside, or even substituted by, related categoriessuch as needs, motives, and incentives, which leads to conceptual overlap and reduces analyticalprecision. This article addresses the problem of categorical indistinctness by emphasizing that thelack of clear theoretical boundaries limits the use of economic interest as an independent analyticalcategory within economic analysis.The study is based on a critical examination of established theoretical approaches to theinterpretation of economic interests, including classical political economy, institutional theory, andfunctional perspectives. The analysis identifies persistent conceptual inconsistencies arising fromthe reduction of economic interest to objective necessity, its interpretation as a purely subjectivemotivational impulse, or its replacement by external regulatory instruments. Such approaches tendto focus on isolated elements of economic behavior and therefore fail to capture the socio-economicnature of economic interest as an integrative theoretical category.A central result of the study is the functional differentiation of economic interest from adjacent conceptswithin the motivational structure of economic behavior. It is demonstrated that needs reflect objectiveeconomic necessity, motives represent internal subjective impulses, and incentives operate as externalregulatory instruments, whereas economic interest occupies an intermediate yet independent position.Economic interest links economic relations with the conscious orientation of economic agents towardavailable opportunities and performs a key orientational function in the process of economic choice. On this basis, the article proposes a refined interpretation of economic interest as a structurallyconditioned mechanism for selecting and hierarchizing economically feasible courses of action,shaped by an agent's position within the system of economic relations. The application of a functionalapproach makes it possible to clarify the analytical role of economic interest and to strengthen itsconceptual autonomy within the system of economic categories.The findings contribute to the development of economic theory by enhancing the categorical clarityof economic interest and expanding its analytical potential. The proposed theoretical frameworkprovides a foundation for further research into the coordination of economic interests and the analysisof economic behavior under conditions of institutional transformation. 2026-01-01T00:00:00Z https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/26115 Назва: Трансформація економічних інтересів фермерських господарств у сучасних соціально-економічних умовах Автори: Тивончук, Ярослав; Tyvonchuk, Yaroslav Короткий огляд (реферат): Фермерські господарства залишаються важливим елементом аграрної структури та продовольчої стійкості, а зміна соціально-економічних умов підвищує ризики їх функціонування. Актуальність теми зумовлена потребою зрозуміти, як трансформуються економічні інтереси фермерів під впливом безпекових, інфраструктурних та ринкових обмежень. Метою дослідження є виявлення зміни пріоритетів економічних інтересів фермерських господарств у сучасних умовах і обґрунтування механізмів їх адаптації. Дизайн дослідження передбачає поєднання теоретико-аналітичного опрацювання підходів до трактування інтересів і чинників розвитку фермерства з емпіричним блоком на матеріалах опитування та інтерв’ювання керівників фермерських господарств Миколаївської області. Підхід ґрунтується на логіці «умови середовища → трансформація інтересів → управлінська реакція». Основна гіпотеза полягає в тому, що в сучасних умовах інтереси розвитку витісняються інтересами підтримання поточної стійкості, а бар’єри реалізації інтересів мають нерівномірну значущість за групами. Методичну основу становлять методи аналізу, синтезу, систематизації та порівняння, а також інституційний і нормативно-правовий підходи для окреслення середовища функціонування фермерства. Емпіричні дані отримано шляхом анкетування за шкальним оцінюванням і напівструктурованих інтерв’ю, а узагальнення виконано через розрахунок середніх значень та якісне кодування відповідей. У результаті систематизовано чинники трансформації економічних інтересів і окреслено їх прояв у сучасних умовах господарювання. Оцінено трансформацію пріоритетів і відносну значущість інституційних, інфраструктурних та ринкових бар’єрів реалізації економічних інтересів за матеріалами анкетування. Встановлено переважання орієнтації на підтримання поточної стійкості та скорочення горизонту планування у структурі оцінок. Узагальнено типові управлінські реакції у виробничому, фінансовому та збутовому блоках і сформовано матрицю типових сценаріїв та управлінських відповідей. Виявлено обмежену вираженість стимулів, пов’язаних із ресурсозбереженням, порівняно з чинниками ризику та логістичними обмеженнями. Теоретичне значення полягає в уточненні підходу до аналізу трансформації економічних інтересів як процесу, що має поведінкові прояви у вигляді управлінських рішень. Практичне значення полягає в можливості використання систематизації бар’єрів і матриці реакцій для обґрунтування напрямів підтримки фермерства та зниження обмежень реалізації економічних інтересів. Оригінальність дослідження визначається поєднанням кількісного вимірювання бар’єрів і якісного узагальнення управлінських реакцій у єдиній логіці адаптації, що підвищує прикладну придатність результатів. Обмеження пов’язані з регіональною локалізацією матеріалу, а подальші дослідження доцільно спрямувати на міжрегіональні порівняння та поєднання опитувальних матеріалів з адміністративними й фінансовими даними господарств. Тип статті - емпірична.; Farms remain an important component of the agrarian structure and food resilience, while changes in socio-economic conditions increase the risks of their functioning. The relevance of the topic is driven by the need to understand how farmers’ economic interests are transformed under security-related, infrastructural, and market constraints. The purpose of the study is to identify shifts in the priority structure of farms’ economic interests under current conditions and to substantiate the mechanisms of their adaptation. The research design combines a theoretical and analytical review of approaches to interpreting interests and the factors of farm development with an empirical component based on survey data and semi-structured interviews with heads of farms in Mykolaiv region. The approach follows the logic “environmental conditions → transformation of interests → managerial response.” The main hypothesis is that, under current conditions, development-oriented interests are displaced by interests focused on maintaining current resilience, while the barriers to interest realization differ in significance across groups. The methodological framework relies on methods of analysis, synthesis, systematization, and comparison, as well as institutional and legal–regulatory approaches to delineate the environment in which farms operate. Empirical data were obtained through scaled survey assessment and semi-structured interviews, and the synthesis was carried out by calculating mean values and applying qualitative coding of responses. As a result, the factors driving the transformation of economic interests were systematized and their manifestations in contemporary farming conditions were outlined. The transformation of priorities and the relative significance of institutional, infrastructural, and market barriers to the realization of economic interests were assessed using the survey materials. The predominance of an orientation toward maintaining current resilience and shortening the planning horizon in the structure of assessments was established. Typical management responses in the production, financial and sales blocks are summarized and a matrix of typical scenarios and management responses is formed. The limited expressiveness of incentives related to resource conservation is revealed, compared to risk factors and logistical constraints. The theoretical contribution lies in refining an approach to analyzing the transformation of economic interests as a process with behavioral manifestations in the form of managerial decisions. The practical contribution consists in the possibility of using the systematization of barriers and the response matrix to substantiate directions of support for farms and to reduce constraints on the realization of economic interests. The originality of the study is determined by combining quantitative measurement of barriers with qualitative generalization of managerial responses within a unified adaptation logic, which enhances the applied relevance of the results. Limitations are related to the regional localization of the material; further research should focus on interregional comparisons and on combining survey materials with administrative and financial data of farms. The article type is empirical. 2025-01-01T00:00:00Z https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/26108 Назва: Стратегічне управління брендом у системі формування та забезпечення конкурентних переваг підприємства Автори: Сухорукова, Анна Леонідівна; Sukhorukova, Anna; Костка, М. С.; Янцевич, О. М.; Шеремет, Т. М.; Сідлецька, А. В. Короткий огляд (реферат): У статті досліджено теоретичні та практичні аспекти стратегічного управління брендом як ключового чинника формування конкурентних переваг підприємства в умовах динамічного та висококонкурентного ринкового середовища. Узагальнено підходи до трактування поняття бренду та бренд-менеджменту, визначено їх роль у забезпеченні довгострокової ефективності діяльності організації. Обґрунтовано значення стратегічного підходу до управління брендом, який передбачає формування унікальної цінності, підвищення лояльності споживачів та зміцнення ринкових позицій підприємства. Особливу увагу приділено впливу цифровізації та інноваційних процесів на розвиток брендів і трансформацію інструментів бренд-менеджменту. Визначено основні інструменти стратегічного управління брендом, зокрема позиціонування, диференціацію та управління брендовим капіталом. Доведено, що ефективне стратегічне управління брендом сприяє підвищенню конкурентоспроможності підприємства, створенню стійких конкурентних переваг та забезпеченню його адаптації до змін зовнішнього середовища.; -; The article explores the theoretical, methodological and applied aspects of strategic brand management in the system of forming and ensuring competitive advantages of an enterprise in a dynamic market environment. It is substantiated that a brand is not only a tool for identifying a product or service, but also a strategic asset that forms the long-term value of an enterprise, increases its market stability and helps strengthen competitive positions. Key approaches to understanding the essence of strategic brand management, its role in the process of creating added value and forming consumer loyalty are identified.The main elements of the strategic brand management system are analyzed, in particular, positioning, brand identity, value proposition, communication policy and consumer experience management. It is proven that the effective combination of these components allows an enterprise to create unique competitive advantages that are difficult to imitate by competitors. Particular attention is paid to the relationship between the strategic goals of the enterprise and the brand strategy, which ensures the consistency of management decisions and increases the efficiency of resource use.Modern trends in branding development are considered, in particular, the growing role of digital communication channels, personalization of interaction with consumers, as well as orientation towards social responsibility and environmental friendliness. It is determined that in conditions of increased competition and market saturation, strategic brand management is becoming one of the key factors for the long-term success of an enterprise. It is generalized that the formation of an effective brand strategy contributes not only to increasing the company's recognition, but also provides sustainable competitive advantages by strengthening consumer trust, product differentiation and increasing its perceived value. The practical significance of the study lies in the possibility of using the proposed approaches to improve the strategic brand management system at enterprises in various industries. 2026-01-01T00:00:00Z