Стаття присвячена актуальним питанням сталого розвитку для України у зв’язку з укладенням Угоди про асоціацію між Україною, з одного боку, та Європейським Союзом, з іншого. Пріоритетом політики сталого розвитку є забезпечення гідних умов життя та праці у власній країні.
Метою статті є аналіз особливості процесу переходу до сталого розвитку окремих країн Європейського Союзу, визначення групи країн за показниками готовності та участі в розробці заходів сталого розвитку. Автори вважають, що європейським країнам не можна відхилятися від шляху сталого розвитку.
Предметом дослідження є стратегії сталого розвитку. Розглянуто основні напрями розвитку на шляху до сталого розвитку в окремих країнах разом із конкретними цілями та заходами для досягнення цих цілей, а також координаційні органи, відповідальні за питання, пов’язані з політикою сталого розвитку в деяких розвинених країнах світу. Стратегія сталого використання природних ресурсів закладає основу для зменшення впливу промислового виробництва та споживання на навколишнє середовище без впливу на економічний розвиток.
Автори запропонували план дій, який спочатку передбачав ухвалення та реалізацію семи тематичних стратегій, які охоплюють наступні сфери: забруднення повітря, морське середовище, стале використання ресурсів, запобігання утворенню та перероблювання відходів, стале використання пестицидів, охорона ґрунту та середовище сталого розвитку міст. Проаналізовано основні директиви ЄС, які містять певні тематичні стратегії. У ході роботи були розглянуті перспективні напрями розвитку на шляху до сталого розвитку окремих країн, а також конкретні цілі та заходи щодо їх досягнення.
Отримані результати можуть бути використані для подальших перспективних досліджень механізмів розбудови потенціалу для збільшення здатності урядів трансформувати регіональні процеси та інструменти в національні механізми управління. Лише інституційні реформи в державному управлінні здатні привести до системних змін.
The article is focused on current issues of sustainable development for Ukraine in connection with
the conclusion of the Association Agreement between Ukraine, on the one hand, and the European Union, on the other.
Purpose. The purpose of the article is to analyze the peculiarities of the process of transition to sustainable development
of some countries of the European Union, to define a group of countries were determined on the basis of indicators of readiness
and participation in the development of sustainable development measures. The authors believe that it is impossible for European
countries to deviate from the path of sustainable development.
Results. The subject of the research are sustainable development strategies. The main areas of progress towards
sustainable development in some countries are considered, along with the specific goals and measures to achieve these goals, as
well as the coordinating bodies responsible for issues related to sustainable development policies in some developed countries
around the world. The strategy of sustainable use of natural resources provides the basis for reducing the environmental impact
of industrial production and consumption without compromising economic development.
The article presents an action plan for the adoption and implementation of seven thematic strategies covering air pollution,
the marine environment, the sustainable use of resources, waste prevention and treatment, the sustainable use of pesticides, soil
protection and the sustainable urban environment. The main EU directives will be analyzed as they contain certain thematic
strategies.
Conclusions. The results obtained can be used for further prospective studies of capacity building mechanisms to increase
the ability of governments to transform regional processes and instruments into national governance mechanisms.
