Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/14746
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.advisorОнищенко, Людмила Володимирівна, науковий керівник-
dc.contributor.advisorOnishenko, Ludmila, scientific director-
dc.contributor.authorКорольова, В.-
dc.date.accessioned2023-07-13T11:55:06Z-
dc.date.available2023-07-13T11:55:06Z-
dc.date.issued2023-
dc.identifier.citationКорольова В. Технологія виробництва баранини та її удосконалення в умовах ННПЦ Миколаївського НАУ : кваліфікаційна робота на здобуття першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за спеціальністю 204 – «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва» / наук. керівник Л. Онищенко. Миколаїв : МНАУ, 2023. 67 с.uk_UA
dc.identifier.urihttps://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/14746-
dc.description.abstractКваліфікаційна робота виконана на 67 сторінках формату А4 компʼютерного набору, кегель 14 з 1,5 інтервалом між рядками, включає 21 таблицю, 7 рисунків, використано 45 літературних джерел спеціальної літератури та періодичних видань. Тема кваліфікаційної роботи: «Технологія виробництва баранини та її удосконалення в умовах ННПЦ Миколаївського НАУ». Обʼєктом досліджень – були вівці асканійської тонкоруної та романівської породи, яких розводять в господарстві для отримання м'яса баранини та напівтонкої вовни. Метою досліджень дипломної роботи було визначення рівня розвитку м’ясних якостей у піддослідного молодняку овець в умовах ННПЦ Миколаївського НАУ. Методика досліджень Аналіз рівня господарсько-корисних ознак у овець, що утримуються в господарстві проводили за загальноприйнятими в зоотехнії методиками, з використанням біометричної обробки деяких матеріалів. Відтворювальну здатність вівцематок встановлювали за плодючістю та збереженістю молодняку до відлучення в розрахунку на 100 маток, які окотилися. Вивчення росту та розвитку піддослідного молодняку здійснювали на підставі періодичних зважувань в різні вікові періоди та при проведенні бонітування. При цьому розраховували абсолютні , середньодобові та відносні прирости живої маси. М’ясну продуктивність вивчали шляхом контрольного забою баранців по 3 голови кожної групи в 9-місячному віці. При цьому враховували живу масу після 24-часової голодної витримки і результати первинної обробки туш. М’ясна продуктивність сільськогосподарських тварин оцінюється при житті тварин та після їх забою. В роботі наведені результати науково-господарського досліду зі схрещування вівцематок асканійської тонкорунної породи з баранами-плідниками романівської породи. Порівняння м'ясної продуктивності тварин вказує на те, що за передзабійною, забійною масою, масою туші, баранчики дослідної групи перевищували своїх однолітків контрольної групи відповідно на 11,0, 20,0 та 22,0 %. Вони мають достатньо високий забійний вихід та вихід туші 50,0 та 48,0 %, що характеризує їх, як тварин з високою енергією росту. У однолітків контрольної групи ці показники складали відповідно 46,0 та 44,0 %. Різниця на користь дослідних тварин склала 4,0 абсолютних відсотки. Баранчики дослідної групи порівняно з чистопородними однолітками проявилася за показником співвідношення м'яса і кісток в туші, який виражається коефіцієнтом м'ясності, перевага складає -18 %. У помісних баранців м'якості було більше на 4,03 кг, ніж у чистопородних в 9 місячному віці. За коефіцієнтом м’ясності, перевага була на боці помісних баранчиків – 4,90 проти 4,15 умовних одиниці.uk_UA
dc.language.isootheruk_UA
dc.titleТехнологія виробництва баранини та її удосконалення в умовах ННПЦ Миколаївського НАУuk_UA
dc.typeOtheruk_UA
Розташовується у зібраннях:Кваліфікаційні роботи (Факультет ТВППТСБ)
Кваліфікаційні роботи студентів МНАУ

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
КР Корольова В..pdf200,25 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.