Вікова мінливість молочної продуктивності корів червоної степової породи в умовах «Племрепродуктор «Степове» Миколаївського району

Abstract

Кваліфікаційна (дипломна) робота складається із 52 сторінок, проілюстрована 9 рисунками та 15 таблицями, список використаної літератури містить 33 джерела. Ключові слова: молочне скотарство, молочна продуктивність, вікова мінливість; коефіцієнт вікової повторюваності. Об’єктом дослідження є вивчення впливу віку корів (у лактаціях) на їх молочну продуктивність, живу масу та ознаки відтворення в умовах ДП «Племрепродуктор «Степове» Миколаївського району. Предметом досліджень є вікова мінливість процесів формування молочної продуктивності, живої маси та ознак відтворення корів ЧСП в умовах ДП «Племрепродуктор «Степове» Миколаївського району. Метою даної роботи є оцінювання впливу віку корів ЧСП (у лактаціях) на їх молочну продуктивність, живу масу та ознаки відтворення в умовах ДП «Племрепродуктор «Степове» Миколаївського району. Для вирішення цієї мети перед нами були поставлені наступні завдання: - надати загальну характеристику збереженості та очікуваної тривалості господарського використання корів ЧСП в умовах ДП «Племрепродуктор «Степове» Миколаївського району; - проаналізувати вплив віку корів (у лактаціях) на рівень мінливості ознак молочної продуктивності; - проаналізувати вплив віку на рівень мінливості живої маси телиць та дійних корів від народження до 8-ї лактації; - проаналізувати вплив віку корів (у лактаціях) на рівень мінливості їх ознак відтворення – тривалості сервіс- та сухостійного періоду. Результати роботи та їх новизна: 1. Середня оцінка зваженого вибракування корів зі стада складала 0,196, тобто, в середньому після кожної лактації вибраковувалося майже 1/5 частина від попередньої кількості. В середньому, для корів дослідного стада очікуваний термін господарського використання складав 2,7 лактацій. 2. Було встановлено, що вікова мінливість притаманна основним ознакам молочної продуктивності – надою та вмісту жиру в молоці. Спостерігалося поступове зростання надою за повну лактацію з 1-ї до 3-ї лактації із подальшою його стабілізацією на майже одному рівні. Відносно вмісту жиру в молоці характер вікової мінливості мав протилежний характер. 3. Закономірності вікової мінливості ознак молочної продуктивності частково можна пояснити наявністю кореляційних зв’язків між оцінками продуктивності за різні лактації. В цілому, для надою за 305 днів лактації оцінки коефіцієнту вікової повторюваності (за перші лактації) складали 0,128…0,133, а для вмісту жиру – 0,053…0,100. 4. З віком рівень мінливості живої маси мав тенденцію до зниження, що свідчить про зростання ступеня подібності повновікових тварин за живою масою із віком внаслідок постійного вибракуванням тварин, які мали або дуже велику, або дуже низьку масу тіла, тобто, дії стабілізаційного відбору. 5. Жива маса телиць у пре- та постпубертатний період впливала на рівень молочної продуктивності корів дослідної групи під час 1-3-ї лактації. 6. Було встановлено вірогідний вплив віку корів (у лактаціях) на мінливість тривалості сервіс-періоду та сухостійного періоду протягом 1-8-ї лактацій. В середньому, зі зростанням номеру лактації на 1, тривалість сухостійного періоду корів дослідної групи знижувалася на 3,4 доби. 7. Оцінка коефіцієнту вікової повторюваності тривалості сервіс-періоду складала 0,067…0,093, а тривалості сухостійного періоду – 0,102…0,186.