DSpace Зібрання:https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/220712026-04-16T02:51:08Z2026-04-16T02:51:08ZБар’єри для інвестування у молочне тваринництво в Україні: як їх подолатиKlymenko, MykhailoКлименко, Михайлоhttps://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/220842025-08-19T09:00:17Z2025-01-01T00:00:00ZНазва: Бар’єри для інвестування у молочне тваринництво в Україні: як їх подолати
Автори: Klymenko, Mykhailo; Клименко, Михайло
Короткий огляд (реферат): Актуальність дослідження зумовлена необхідністю покращення інвестиційної привабливості молочного тваринництва в Україні в умовах глобальних викликів та внутрішніх економічних проблем. Метою роботи стало виявлення основних бар’єрів, які стримують інвестування в галузь, зокрема в контексті модернізації та підвищення ефективності виробництва. У статті було досліджено ключові напрями інвестування в молочне тваринництво, зокрема капітальні, технологічні та інноваційні вкладення. Було проаналізовано міжнародний досвід: у країнах Європейського Союзу до 25 % доходів фермерів формується за рахунок дотацій, у Сполучених Штатах Америки понад 40 % ферм користуються державними кредитами під 1,125-2,5 % річних. Встановлено, що в Україні за 2018-2024 рр. поголів’я корів скоротилося на 37,4 %, а обсяг виробництва молока – на 28,3 %. Було виявлено основні бар’єри для інвестування: високі ставки кредитів (20-25 % річних), нестабільність політики, зношена інфраструктура та наслідки війни. У підсумку обґрунтовано доцільність комплексної державної підтримки, залучення міжнародного фінансування та модернізації як ключових напрямів відновлення галузі. У результаті дослідження запропоновано комплекс заходів для стимулювання інвестицій у молочне тваринництво, зокрема розвиток програм державної підтримки, спрощення регуляторних процедур, залучення міжнародних фінансових установ, модернізацію логістичної інфраструктури та підтримку кооперації малих і середніх виробників. Отримані результати можуть бути використані органами державної влади, інвесторами та аграрними підприємствами для формування ефективної політики підтримки, ухвалення інвестиційних рішень та стратегічного планування розвитку молочного тваринництва; The relevance of this study was determined by the necessity to improve the investment attractiveness of dairy farming in Ukraine amid global challenges and internal economic difficulties. The aim of the paper was to identify the main barriers hindering investments in the sector, particularly in the context of modernisation and increasing production efficiency. The article investigates key investment areas in dairy farming, including capital, technological, and innovative contributions. International experience was analysed: in European Union countries, up to 25% of farmers’ income is formed through subsidies, while in the United States of America over 40% of farms use government loans at interest rates of 1.125-2.5% per annum. It was established that in Ukraine during 2018-2024, the number of cows decreased by 37.4%, and milk production volume declined by 28.3%. Major investment barriers were identified: high loan interest rates (20-25% per annum), policy instability, worn-out infrastructure, and the consequences of war. The paper substantiates the feasibility of comprehensive state support, attraction of international financing, and modernisation as key directions for the sector’s recovery. Based on the research results, a set of measures to stimulate investments in dairy farming is proposed, including development of state support programmes, simplification of regulatory procedures, engagement of international financial institutions, modernisation of logistics infrastructure, and support for cooperation among small and medium producers. The findings may be utilised by government authorities, investors, and agricultural enterprises for effective policy formulation, investment decision-making, and strategic planning of dairy farming development2025-01-01T00:00:00ZОсобливості вирощування ріпаку озимого за аномально теплих зимТовпига, МаксимTovpyha, Maksymhttps://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/220832025-08-19T08:54:15Z2025-01-01T00:00:00ZНазва: Особливості вирощування ріпаку озимого за аномально теплих зим
Автори: Товпига, Максим; Tovpyha, Maksym
Короткий огляд (реферат): Актуальність дослідження зумовлена впливом змін клімату на вирощування ріпаку озимого в Україні. Метою дослідження було оцінити вплив нестабільних зимових умов на розвиток і врожайність ріпаку озимого та визначити ефективні заходи для мінімізації пов’язаних ризиків. У роботі досліджено вплив аномально теплих зим на ріст, розвиток та продуктивність ріпаку озимого. Проведено комплексний аналіз агрономічних ризиків, що виникають за умов нестабільного зимового клімату, зокрема скорочення або повної відсутності періоду спокою, витягування рослин, виснаження запасних речовин і посилення активності патогенів (Phoma lingam, Alternaria brassicae). Досліджено особливості фізіологічних змін у ріпаку, пов’язані з підвищенням середньої зимової температури на 3,2-4,8 °C, що спричинило втрату зимостійкості у 87 % рослин, збільшення рівня ураженості хворобами на 39-54 % та зниження врожайності на 12-18 %, у деяких випадках – до 25 %. Проведено оцінку ефективності адаптаційних заходів, серед яких використання морозостійких сортів, регуляторів росту та фунгіцидних обробок. Встановлено, що їхнє застосування дозволило зменшити втрати врожаю на 8-14 % і покращити загальну стійкість ріпаку до кліматичних стресів. Крім того, використання дистанційного зондування підвищило ефективність моніторингу посівів, забезпечивши точність виявлення стресових ділянок на 23 % вище в порівнянні зі стандартними методами спостереження. Отримані висновки підкреслюють важливість адаптації технологій вирощування ріпаку до змінного клімату. Запропоновані стратегії дозволяють мінімізувати негативний вплив теплих зим, стабілізувати врожайність та забезпечити ефективне управління агросистемами. Дані результати можуть бути корисними для аграрного сектору, сприяючи підвищенню ефективності вирощування ріпаку озимого та розробці нових адаптаційних технологій для сільськогосподарського виробництва; The relevance of this study is driven by the impact of climate change on the cultivation of winter rapeseed in Ukraine. The aim was to assess the effects of unstable winter conditions on the development and yield of winter rapeseed, and to identify effective measures to minimise the associated risks. The research examined the consequences of abnormally warm winters on the growth, development, and productivity of winter rapeseed. A comprehensive analysis was conducted of agronomic risks arising under unstable winter climates, including reduced or absent dormancy periods, premature stem elongation, depletion of energy reserves, and heightened pathogen activity (Phoma lingam, Alternaria brassicae). Physiological changes in rapeseed associated with an average winter temperature increase of 3.2-4.8°C were identified, resulting in a loss of winter hardiness in 87% of plants, a 39-54% rise in disease incidence, and a 12-18% decrease in yield, in some cases up to 25%. The effectiveness of adaptive measures was evaluated, including the use of frost-resistant varieties, growth regulators, and fungicidal treatments. These measures reduced crop losses by 8-14% and enhanced overall plant resilience to climatic stress. Additionally, the use of remote sensing improved crop monitoring, increasing the accuracy of identifying stressed areas by 23% compared to traditional observation methods. The findings underscore the need to adapt rapeseed cultivation technologies to changing climatic conditions. The proposed strategies help to mitigate the negative effects of warm winters, stabilise yields, and support the effective management of agrosystems. These results offer practical value for the agricultural sector, contributing to more efficient winter rapeseed production and the development of new adaptive technologies for sustainable agriculture2025-01-01T00:00:00ZРеакція гібридів кукурудзи на способи зрошення та основного обробітку ґрунту в Степу УкраїниСкорик, ВолодимирSkoryk, Volodymyrhttps://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/220802025-08-19T08:46:52Z2025-01-01T00:00:00ZНазва: Реакція гібридів кукурудзи на способи зрошення та основного обробітку ґрунту в Степу України; Response of maize hybrids to irrigation methods and primary tillage in the Ukrainian Steppe
Автори: Скорик, Володимир; Skoryk, Volodymyr
Короткий огляд (реферат): Метою досліду було встановити реакцію гібридів на краплинне зрошення порівняно з традиційним поливом методом дощування на фоні оранки (30-32 см) та глибокого розпушування (35-37 см), як основного обробітку ґрунту. У статті наведено результати вивчення ефективності краплинного зрошення та поливу дощуванням і вплив глибокого безвідвального розпушування ґрунту поряд з класичною оранкою на урожайність кукурудзи різних груп ФАО в Степу України. Дослідження проведено в зрошуваній сівозміні на чорноземах південних солонцюватих з вмістом гумусу 2,9-3,2 %, рН – 6,2. Попередник – соняшник. Норма виливу води за вегетацію 4 000 м3. Об’єкти дослідження – 11 гібридів з ФАО 210-370. Низька варіація урожайності (СV = 12,7-13,4 %) вказує на однотипну реакцію вивчених гібридів при зміні умов вирощування. Урожайність кукурудзи істотно підвищується при краплинному зрошенні на +0,75…+2,13 т/га (+7,5…+18,3 %). Глибоке розпушування забезпечило істотну прибавку на +0,46 т/га при традиційному дощуванні та +0,70 т/га при поливі краплинним зрошуванням. Позитивна реакція на глибокий обробіток у гібридів ВН 63 (ФАО 280) – +1,0…+1,35 т/га, Гран 6 (ФАО 300) – +0,87…+1,23 т/га, Тесла (ФАО 350) – +0,66…+0,99 т/га, Гран 1 (ФАО 370) – +0,89…+1,12 т/га відповідно на дощуванні та краплинному зрошенні. Встановлена недоцільність вирощування в умовах Південного Степу гібридів з ФАО менше 280 через нижчу урожайность зерна. У групі ФАО 200-300 істотну прибавку урожайності забезпечили ВН 63 та Гран 6 – від +0,5 т/га до +2,5 т/га з урожайністю 10,93 т/га та 11,99 т/га відповідно. Суттєва прибавка урожайності в групі з ФАО 320-400 від +0,61 т/га до +2,08 т/га встановлена у гібридів Тесла та Гран 1 – середня урожайність відповідно 14,06 т/га та 13,92 т/га. Максимальний урожай зерна 15,57 т/га та 15,49 т/га забезпечили гібриди Тесла (ФАО 350) та Гран 1 (ФАО 370) при глибокому розпушуванні ґрунту на крапельному зрошенні, та істотно (>НІР0,99) перевищували по урожайності стандарт. Аналіз проведеного дослідження вказує на високу ефективність застосування краплинного зрошення та глибокого розпушування ґрунту для підвищення урожайності кукурудзи в південній частині Степу України; The aim of the study was to determine the response of maize hybrids to drip irrigation compared to traditional sprinkler irrigation under conventional plowing (30-32 cm) and deep tillage (35-37 cm) as the primary soil cultivation methods. The article presents the results of evaluating the effectiveness of drip irrigation and sprinkler irrigation, as well as the impact of deep non-inversion tillage versus classical plowing on maize yield across different FAO maturity groups in the Ukrainian Steppe. The research was conducted in an irrigated crop rotation on southern solonetsic chernozem soils with a humus content of 2.9-3.2% and a pH of 6.2. The preceding crop was sunflower. The total water application rate during the growing season was 4,000 m³/ha. The study included 11 hybrids with FAO numbers ranging from 210 to 370. A low yield variation (CV = 12.7-13.4%) indicates a uniform response of the studied hybrids to changes in growing conditions. Maize yield significantly increased under drip irrigation by +0.75 to +2.13 t/ha (+7.5 to +18.3%). Deep tillage provided a notable yield increase of +0.46 t/ha under sprinkler irrigation and +0.70 t/ha under drip irrigation. The hybrids VN 63 (FAO 280) showed a strong positive response to deep tillage (+1.0 to +1.35 t/ha), as did Gran 6 (FAO 300) with +0.87 to +1.23 t/ha, Tesla (FAO 350) with +0.66 to +0.99 t/ha, and Gran 1 (FAO 370) with +0.89 to +1.12 t/ha under both irrigation methods. The study established that hybrids with FAO less than 280 are not suitable for cultivation in the Southern Steppe due to lower grain yield. Among the FAO 200-300 group, VN 63 and Gran 6 achieved significant yield increases of +0.5 to +2.5 t/ha, with yields of 10.93 and 11.99 t/ha, respectively. In the FAO 320-400 group, Tesla and Gran 1 demonstrated substantial yield gains of +0.61 to +2.08 t/ha, with average yields of 14.06 and 13.92 t/ha, respectively. The highest grain yields of 15.57 and 15.49 t/ha were achieved by the Tesla (FAO 350) and Gran 1 (FAO 370) hybrids under deep tillage combined with drip irrigation, significantly (>CI0.99) outperforming the standard. The analysis indicates the high effectiveness of drip irrigation and deep tillage in enhancing maize yields in the Southern Ukrainian Steppe2025-01-01T00:00:00ZКонцептуальні моделі державної підтримки сільського господарства: від безпосередньої допомоги виробникам до фінансування загальних аграрних послугГуртовий, ЮрійHurtovyi, Yuriihttps://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/220792025-08-19T08:40:57Z2025-01-01T00:00:00ZНазва: Концептуальні моделі державної підтримки сільського господарства: від безпосередньої допомоги виробникам до фінансування загальних аграрних послуг
Автори: Гуртовий, Юрій; Hurtovyi, Yurii
Короткий огляд (реферат): Оскільки концепція державної підтримки сільського господарства України не є довершеною і вимагає вдосконалення, зважаючи на обмежені фінансові можливості країни під час повномасштабного вторгнення та повоєнного відновлення, метою статті був пошук оптимальної моделі державної підтримки, що спирається на досвід країн з високорозвиненим сільськогосподарським сектором. Особливості концептуальних моделей державної підтримки розглядались через низку показників структурно-динамічного аналізу та оцінок ефективності бюджетної підтримки в ЄС, Канаді, Новій Зеландії, США та Україні. Передумовою дослідження став аналіз загального рівня дисбалансу напрямків державної підтримки сільського господарства, за результатами розрахунку якого жодна з країн не мала збалансованого підходу до регулювання агросектору. Встановлено, що причиною найбільших рівнів дисбалансу в ЄС було беззаперечне домінування прямої підтримки виробників, а в США – підтримки споживачів одночасно з низькою пріоритетністю розвитку сільськогосподарських знань та інновацій в обох країнах. Для України характерною виявилась гібридна модель державної підтримки, оскільки у різні періоди турбулентності переважали різні її напрямки. З огляду на оцінку ефективності концептуальних моделей Україні у короткостроковій перспективі необхідно використовувати канадську модель, що, хоч і подібна до ЄС, але у значно менших масштабах підтримує фермерів, і має відносно більший фокус на загальних послугах для агросектору, зокрема перевірках та контролю і аграрних знаннях та інноваціях. Встановлено, що у довгостроковій перспективі пріоритетною є адаптація новозеландського підходу з абсолютним домінуванням інвестицій в інфраструктуру, науково-дослідницьку діяльність та технологічний розвиток, що забезпечує максимальний економічний ефект та конкурентоспроможність галузі. Отримані результати дослідження можуть бути використані органами державної влади України, зокрема Міністерством аграрної політики та продовольства, для вдосконалення програм державної підтримки сільського господарства шляхом адаптації ефективних моделей фінансування, що базуються на міжнародному досвіді та враховують економічні й ресурсні реалії країни; Since the concept of state support for agriculture in Ukraine is not perfect and requires improvement, given the limited financial capabilities of the country during a full-scale invasion and post-war recovery, the aim of the article was to find an optimal model of state support based on the experience of countries with a highly developed agricultural sector. The features of conceptual models of state support were considered through indicators of structural and dynamic analysis and assessments of the effectiveness of budget support in the EU, Canada, New Zealand, the USA, and Ukraine. The premise of the study was an analysis of the overall imbalance level of state support directions for agriculture, according to the results of which none of the countries had a balanced approach to regulating the agricultural sector. It was established that the reason for the highest levels of imbalance in the EU was the undisputed dominance of producer support and, in the USA – consumer support, simultaneously with a low priority of financing for agricultural knowledge and innovations in both countries. A hybrid model of state support turned out to be a feature for Ukraine since dissimilar directions prevailed during different periods of turbulence. Given the assessment of the effectiveness, Ukraine should use the Canadian model in the short term, which, although similar to the EU, supports farmers on a much smaller scale and has a relatively upper focus on general services for the agriculture, in particular inspections and controls and knowledge and innovations. It was established that in the long term, the priority is to adapt the New Zealand approach with the absolute dominance of investments in infrastructure, research and technological development, which ensures maximum economic effect and competitiveness of the industry. The findings of the study can be used by the Ukrainian authorities, in particular the Ministry of Agrarian Policy and Food, to improve state support programmes for agriculture by adapting effective financing models based on international experience and taking into account the economic and resource realities of the country2025-01-01T00:00:00Z