https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/24785 2026-06-05T14:12:19Z 2026-06-05T14:12:19Z Грабчук, І.Л. Hrabchuk, І. Панченко, О.С. Panchenko, О. Лісова, І.В. Lisova, І. https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/26135 2026-06-05T11:51:03Z 2026-01-01T00:00:00Z

Назва: Міжнародні транспортні ланцюги в умовах глобальних потрясінь: наслідки криз Автори: Грабчук, І.Л.; Hrabchuk, І.; Панченко, О.С.; Panchenko, О.; Лісова, І.В.; Lisova, І. Короткий огляд (реферат): У статті досліджено вплив глобальних криз 20-х років ХХІ століття на функціонування міжнародних транспортних ланцюгів. Встановлено, що сучасна система міжнародних вантажних перевезень функціонує в умовах постійної нестабільності, спричиненої пандемією COVID-19, збройним конфліктом росії проти України, блокуванням Суецького каналу, кризою в Червоному морі, загостренням торговельної війни США-Китай та блокадою Ормузької протоки. Кожна з цих криз мала специфічний характер впливу на окремі види транспорту, однак у сукупності вони сформували системну нестійкість глобальних логістичних мереж. На основі аналізу складено матрицю кризових впливів, яка дозволила виявити, що морський транспорт є найбільш уразливим сегментом глобальної транспортної системи, авіаційний транспорт зазнав найбільших втрат у роки пандемії, проте виявився менш чутливим до інфраструктурних криз, а збройний конфлікт росії проти України став єдиною кризою, що охопила всі види транспорту одночасно. Виявлено основні системні вразливості: посилення ефекту батога у ланцюгах постачання та висока географічна концентрація виробничих потужностей і транспортних вузлів. Визначено основні стратегії адаптації учасників ринку: диверсифікація маршрутів і постачальників; регіоналізація виробничих ланцюгів та формування стратегічних резервів. Результати дослідження мають практичне значення для учасників зовнішньоекономічної діяльності, логістичних операторів та органів державного управління в контексті підвищення резильєнтності транспортних систем. /The 2020s have brought an unprecedented series of crises to the international freight system, including the pandemic, Russia’s invasion of Ukraine, the Suez Canal blockade, the Red Sea crisis, the U.S.-China trade war, and the Strait of Hormuz blockade. These events have exposed the acute vulnerability of globally integrated transport networks to cascading disruptions. Purpose. This article analyzes the impact of the global crises of 2020–2026 on international transportation chains and identifies key disruption patterns across different modes of transportation. Results. A crisis impact matrix revealed that maritime transport sustained catastrophic or significant disruption in every crisis episode, making it the most vulnerable segment of the global system. Aviation was most affected by the pandemic, yet it proved resilient to maritime-related crises. Rail freight demonstrated relative stability with growth on the China-Europe corridor. The conflict between Russia and Ukraine was the only crisis to affect all five transport modes simultaneously. Key structural vulnerabilities identified include the bullwhip effect in supply chains and the high geographical concentration of cargo flows through strategic chokepoints. Conclusions. The findings confirm that the contemporary international freight system operates under conditions of permanent instability, driven by compounding geopolitical and economic shocks. The asymmetric nature of crisis impacts across transport modes underscores the need for differentiated risk management strategies. The primary adaptation responses identified among market participants—route and supplier diversification, regionalization of production chains, and rebuilding strategic reserves of critical materials—represent essential priorities for logistics operators, foreign trade participants, and public authorities seeking to enhance transport system resilience in an era of persistent geopolitical turbulence.

2026-01-01T00:00:00Z Гончаренко, І.Г. Honcharenko, І. https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/26133 2026-06-05T11:23:37Z 2026-01-01T00:00:00Z

Назва: Релокація бізнесу та податкове стимулювання: регіональний аспект Автори: Гончаренко, І.Г.; Honcharenko, І. Короткий огляд (реферат): У статті досліджено роль податкового стимулювання у процесах релокації бізнесу в умовах воєнного стану та трансформації економіки України. Обґрунтовано, що релокація підприємств стала важливим інструментом забезпечення економічної стабільності регіонів, збереження виробничого потенціалу та підтримки зайнятості населення. Проаналізовано ключові фактори, що впливають на рішення підприємств щодо переміщення, серед яких визначальними є податкові стимули, безпекові умови, інфраструктурна забезпеченість та регуляторне середовище. Визначено регіональні особливості застосування податкових стимулів і встановлено наявність значної диференціації підходів до підтримки підприємств, що зумовлює нерівномірність територіального розвитку. Систематизовано ключові бар’єри ефективного податкового стимулювання, серед яких: обмеженість фіскальної автономії місцевих органів влади, недостатня фінансова спроможність громад, інфраструктурні обмеження та дефіцит інформаційного забезпечення. Запропоновано концептуальну модель стимулювання релокації бізнесу, яка базується на поєднанні податкових переваг, регіональних ресурсів та інфраструктурної підтримки. Доведено, що синергія податкових, інвестиційних та інфраструктурних інструментів формує сприятливе середовище для інтеграції релокованих підприємств, підвищення їх конкурентоспроможності та забезпечення сталого регіонального розвитку. Визначено напрями удосконалення податкової політики у контексті стимулювання релокації бізнесу та післявоєнного відновлення економіки України./The article examines the role of tax incentives in business relocation processes under martial law and the transformation of Ukraine’s economy. Large-scale internal relocation of enterprises has become an important tool for ensuring regional economic stability, preserving production capacity, and maintaining employment. Purpose. The purpose of the study is to analyze the role of tax incentives in business relocation processes and to identify regional features of forming a favorable investment environment for relocated enterprises. Results. The study identifies key factors influencing business relocation decisions, including tax incentives, security conditions, infrastructure availability, and the regulatory environment. It is determined that tax incentives play a crucial role in shaping the economic attractiveness of regions, although their effectiveness remains limited due to their temporary nature, insufficient regional differentiation, and weak integration with other economic policy instruments. The analysis reveals significant disparities in regional approaches to supporting relocated businesses, leading to uneven territorial development. Key barriers to effective tax stimulation are systematized, including limited fiscal autonomy of local authorities, insufficient financial capacity of communities, infrastructure constraints, and lack of comprehensive information support. A conceptual model of business relocation stimulation is proposed, based on the interaction of tax advantages, regional resources, and infrastructure support. Conclusions. It is proven that the synergy of tax, investment, and infrastructure instruments creates a favorable environment for the integration of relocated enterprises, enhances their competitiveness, and contributes to sustainable regional development. The study substantiates the need to improve tax policy through the introduction of differentiated regional instruments, expansion of local fiscal powers, and strengthening coordination between fiscal, investment, and infrastructure policies in the context of Ukraine’s post-war economic recovery.

2026-01-01T00:00:00Z Віленчук, О.М. Vilenchuk, О. Недільська, Л.В. Nedilska, L. https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/26125 2026-06-05T10:03:18Z 2026-01-01T00:00:00Z

Назва: Інструментарій методології фінансової науки Автори: Віленчук, О.М.; Vilenchuk, О.; Недільська, Л.В.; Nedilska, L. Короткий огляд (реферат): Визначено, що методологічним підґрунтям фінансової науки виступають відповідні принципи, дотримання яких сприяє формуванню нормативно-правових, інституціональних, морально-етичних та соціально-економічних взаємовідносин між зацікавленими особами. Доведено, що релевантний синтез принципів, підходів та методів наукового пізнання дозволяє сформувати очікувану траєкторію пізнавальної діяльності з метою здобуття нових знань у сфері фінансів. Обґрунтовано, що методи дослідження (загальнонаукові та спеціальні, теоретичні й емпіричні, кількісні та якісні) слід розглядати як ключові інструменти пізнавальної діяльності, які забезпечують об’єктивність, послідовність, достовірність та відтворюваність знань про фінанси. Практична значущість результатів дослідження полягає в обґрунтуванні пріоритетних напрямів подальшого розвитку фінансової науки в Україні, зважаючи на об’єктивні потреби суспільства у підвищенні його стійкості та незламності в умовах воєнного часу./Knowledge of financial science consists of a comprehensive and deep awareness of the multifaceted nature of financial relations in society. The scientific value of this study lies in its reflection of the methodological principles, approaches, and methods necessary to understand the nature and evolution of financial phenomena and processes. There is an objective need to substantiate the process of scientific inquiry in finance. Purpose. This study aims to present conceptual approaches to organizing and using tools to understand the methodology of financial science, considering contemporary opportunities, challenges, and threats. Results. The methodological basis of financial science consists of relevant principles that contribute to the formation of regulatory, institutional, moral-ethical, and socio-economic relationships among stakeholders. A relevant synthesis of principles, approaches, and methods of scientific inquiry establishes an expected trajectory for cognitive activity aimed at acquiring new financial knowledge. Furthermore, it has been substantiated that research methods (general scientific, special, theoretical, empirical, quantitative, and qualitative) should be considered key tools of cognitive activity that ensure the objectivity, reliability, and reproducibility of financial knowledge. Conclusions. The practical significance of the research results is to substantiate priority areas for the further development of financial science in Ukraine. These areas include ensuring financial security and stability, modernizing fiscal policy, developing financial ecosystems, increasing the inclusiveness of financial services, integrating Environmental, Social, and Governance (ESG) strategies into financial resource management, harmonizing national financial legislation with EU norms, and financing the country’s post-war reconstruction. Gradually implementing these measures will increase resilience and strengthen national stability under wartime conditions.

2026-01-01T00:00:00Z Бурлаков, О.С. Burlakov, О. https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/26116 2026-06-05T08:10:11Z 2026-01-01T00:00:00Z

Назва: Цифровий менеджмент в умовах впровадження технологій штучного інтелекту Автори: Бурлаков, О.С.; Burlakov, О. Короткий огляд (реферат): Досліджено трансформаційний вплив технологій штучного інтелекту (ШІ) на digital-менеджмент. Встановлено, що ШІ є ключовим каталізатором глобальних змін, що вимагає від менеджерів переходу до стратегічної архітектури, яка забезпечує створення бізнес-цінності. Проаналізовано, що успішна інтеграція ШІ ґрунтується на чотирьох джерелах цінності: інтелектуальна автоматизація, стратегічне узгодження ШІ/ІТ, управління знаннями та інновації у сфері послуг. Виявлено, що ШІ радикально змінює процес прийняття стратегічних рішень (ППСР) через механізм когнітивного збільшення (Cognitive Augmentation), що підвищує якість та швидкість стратегічного аналізу. Обґрунтовано критичну важливість впровадження системи управління (Governance) ШІ на засадах відповідальності, прозорості та справедливості для мінімізації регуляторних ризиків. Запропоновано концептуальну модель «Суперагентності» (Superagency), необхідну для розвитку нових управлінських компетенцій, що передбачають співпрацю із інтелектуальними системами. Розроблено фреймворк Governance Harmonization, що пропонує шлях узгодження національних політик із міжнародними стандартами (FEAT), зокрема на прикладі фінансового сектору. Визначено авторські наукові положення: концептуальне моделювання впливу ШІ на ППСР у національному контексті, фреймворк гармонізації Governance та модель «Суперагентності»./The article discusses the importance of the digital transformation landscape and the integration of artificial intelligence (AI) technologies into digital management. AI is conceptualized as the driving force of a technological revolution that will fundamentally reshape economic and organizational well-being. The urgency of this research stems from the gap between AI’s potential and the lack of expertise in strategically using it to create tangible business value. This demands that digital managers shift from technical supervision to strategic architecture. Purpose. This study aims to conduct a thorough scientific analysis of how digital management is transformed by AI. The analysis will identify the necessary theoretical frameworks, strategic shifts, and governance principles. The study aims to develop a comprehensive conceptual model for the strategic integration of AI, organizational transformation, and ethical oversight, resulting in actionable scientific recommendations. Results. The analysis determined that successful digital management is defined by effectively aligning AI and IT across four primary sources of value creation: automation, knowledge management, strategic decision-making (SDM), and service innovation. Notably, AI significantly enhances the SDM process through cognitive augmentation, accelerating the speed, improving the quality, and expanding the scale of strategic analysis by enabling virtual simulations and providing unbiased feedback. Effective implementation requires a robust AI governance framework that embeds principles such as accountability, transparency, and fairness to mitigate ethical and regulatory risks. The paper introduces the “superagency” conceptual model as the new managerial competence required for effective co-creation with intelligent systems, shifting the focus from control to collaboration. The paper proposes a novel governance harmonization framework that illustrates how national data governance practices can align with international ethical standards, such as Singapore’s FEAT principles, to ensure digital resilience in the context of post-war recovery. Conclusions. Digital management must focus strategically on implementing ethical AI governance and developing management practices based on cognitive augmentation. The key scientific novelty of this study includes the conceptual modeling of the influence of AI on SDM through cognitive augmentation within the Ukrainian enterprise context, the development of a governance harmonization framework, and the introduction of the “superagency” competence model. Future research should prioritize empirically quantifying AI value, formally formalizing the superagency model, and harmonizing national AI policies with international regulatory frameworks, such as the EU AI Act, with a focus on digital resilience and economic recovery.

2026-01-01T00:00:00Z