<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
  <title>DSpace Спільнота:</title>
  <link rel="alternate" href="https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/24866" />
  <subtitle />
  <id>https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/24866</id>
  <updated>2026-06-07T18:01:39Z</updated>
  <dc:date>2026-06-07T18:01:39Z</dc:date>
  <entry>
    <title>Стратегія підвищення конкурентності територіальних громад Причорноморського економічного району на інноваційних засадах</title>
    <link rel="alternate" href="https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/24881" />
    <author>
      <name>Мельник, Людмила</name>
    </author>
    <author>
      <name>Ніколенко, Геннадій</name>
    </author>
    <author>
      <name>Сторожук, Віталій</name>
    </author>
    <author>
      <name>Melnyk, Lіudmyla</name>
    </author>
    <author>
      <name>Nikolenko, Hennadiy</name>
    </author>
    <author>
      <name>Storozhuk, Vitalii</name>
    </author>
    <id>https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/24881</id>
    <updated>2026-04-24T07:49:14Z</updated>
    <published>2026-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Стратегія підвищення конкурентності територіальних громад Причорноморського економічного району на інноваційних засадах
Автори: Мельник, Людмила; Ніколенко, Геннадій; Сторожук, Віталій; Melnyk, Lіudmyla; Nikolenko, Hennadiy; Storozhuk, Vitalii
Короткий огляд (реферат): Сучасний економічний розвиток, що характеризується прискореною глобалізацією, цифровізацією та трансформацією соціальних відносин, ставить перед територіальними громадами нові виклики, водночас відкриваючи можливості для їх інноваційного розвитку, що робить критично важливим розроблення адаптованих стратегій підвищення конкурентоспроможності в умовах реформи децентралізації та структурних трансформацій в Україні. Метою статті було розроблення інноваційної стратегії для підвищення конкурентоспроможності територіальних громад у Причорноморському економічному районі. Проаналізовано обмеження традиційної моделі «потрійної спіралі» («університет-уряд-бізнес») для українських умов та обґрунтовує необхідність впровадження підходу «четверної спіралі», що включає громадянське суспільство як ключовий елемент. У дослідженні запропоновано інтегровану інноваційну модель, що складається з п’яти основних компонентів: інноваційної стратегії, інноваційної екосистеми, інноваційної інфраструктури, інноваційної культури та системи управління інноваціями. Представлено комплексний алгоритм реалізації інноваційної стратегії, що охоплює 12 послідовних етапів від комплексної діагностики до інституціоналізації інноваційної діяльності. Особлива увага приділена розвитку територіальних центрів компетенції, механізмів адаптивного стратегічного планування та міжтериторіальних інноваційних альянсів на основі державноприватного партнерства. У статті викладено конкретні пропозиції щодо реалізації інноваційної стратегії в короткостроковій (1-2 роки) та довгостроковій (5-10 років) перспективі з урахуванням унікальних характеристик територіальних громад району. Результати дослідження підтвердили, що для успішної реалізації необхідна систематична координація між зацікавленими сторонами, лідерство з боку органів місцевого самоврядування та гнучке реагування на зміни в зовнішньому середовищі. Запропонований підхід забезпечує комплексні рішення для викликів у сфері інноваційного розвитку шляхом інтеграції стратегічного планування, інституційного розвитку та практичної реалізації конкретних заходів; The current economic development, characterised by accelerated globalisation, digitalisation, and transformation of social relations, poses new challenges for local communities, while opening up opportunities for their innovative development, which makes it critically important to develop adapted strategies to increase competitiveness in the context of decentralisation reform and structural transformations in Ukraine. The purpose of the article was to develop an innovative strategy to enhance the competitiveness of territorial communities in the Black Sea economic region. The limitations of the traditional “triple helix” model (“university-governmentbusiness”) for the Ukrainian context were analysed, and the necessity of implementing the “quadruple helix” approach, which includes civil society as a key element, are substantiated. An integrated innovation model consisting of five core components – innovation strategy, innovation ecosystem, innovation infrastructure, innovation culture, and innovation management system – was proposed. A comprehensive algorithm for implementing the innovation strategy, covering twelve sequential stages from comprehensive diagnostics to the institutionalisation of innovation activities, was presented. Special attention has been given to the development of territorial competence centres, mechanisms of adaptive strategic planning, and inter-territorial innovation alliances based on public-private partnerships. Specific proposals for implementing the innovation strategy in the short term (1-2 years) and long term (5-10 years), taking into account the unique characteristics of the region’s local communities, are outlined. The research results confirmed that successful implementation requires systematic coordination among stakeholders, leadership from local self-government bodies, and flexible responses to changes in the external environment. The proposed approach is shown to provide comprehensive solutions to challenges in the field of innovation-driven development through the integration of strategic planning, institutional development, and the practical execution of implemented measures</summary>
    <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Цифровізація бухгалтерського обліку та податкової функції для сільськогосподарських підприємств</title>
    <link rel="alternate" href="https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/24880" />
    <author>
      <name>Іваненко, Андрій</name>
    </author>
    <author>
      <name>Ivanenko, Andrii</name>
    </author>
    <id>https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/24880</id>
    <updated>2026-04-24T07:42:32Z</updated>
    <published>2026-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Цифровізація бухгалтерського обліку та податкової функції для сільськогосподарських підприємств
Автори: Іваненко, Андрій; Ivanenko, Andrii
Короткий огляд (реферат): Метою даного дослідження було визначення особливостей цифровізації бухгалтерського обліку та податкових процесів аграрних підприємств з оцінюванням її впливу на фінансові результати. У межах дослідження застосовано системний підхід, метод узагальнення, описово-аналітичний, структурно-логічний та статистичний методи для дослідження інформаційних систем підприємств і цифрових сервісів податкового адміністрування. Результати дослідження показали, що рівень цифровізації податкового адміністрування перевищує 98 % електронного подання звітності, а обсяг електронного документообігу зріс з 34,5 млн документів у 2022 році до понад 82 млн у 2024 році. У системі електронного адміністрування податку на додану вартість у 2024 році було оброблено податкові накладні на суму близько 2,744 млрд грн, з яких первинно заблоковано близько 54 млрд грн (приблизно 1,97 %), тоді як після процедур розблокування фактичний обсяг заблокованого податку на додану вартість становив близько 14 млрд грн, що відповідало приблизно 0,5 % від загальної суми. Аналіз діяльності компанії МХП засвідчив зростання виручки з 1,647 до 2,635 млн дол. США (+60 %) та капітальних інвестицій з 92 до 210 млн дол. США (+128 %) у 2021-2025 роках при одночасному зниженні чистого боргу з 1,164 до 900 млн дол. США. У компанії Kernel встановлено скорочення чистого боргу з 836 до 143 млн дол. США (-83 %), а також автоматизацію обробки до 240 тис. електронних товарно-транспортних накладних за сезон і скорочення часу перевірки документів на 80 %. Напрями вдосконалення передбачають інтеграцію облікових систем із податковими сервісами, використання хмарних технологій, аналітичних інструментів та автоматизацію обробки даних для підвищення узгодженості інформації і швидкості облікових процесів. Практичне значення дослідження полягає у можливості використання його результатів аграрними підприємствами для оптимізації облікових і податкових процесів, підвищення ефективності управління фінансовими потоками та зниження витрат; The study aimed to identify the characteristics of the digitalisation of accounting and tax processes in agricultural enterprises, whilst assessing its impact on financial performance. The study was based on a systematic approach, as well as generalisation, descriptive-analytical, structural-logical and statistical methods to examine enterprise information systems and digital tax administration services. The results of the study showed that the level of digitalisation of tax administration exceeds 98% for electronic filing, and the volume of electronic document flow has grown from 34.5 million documents in 2022 to over 82 million in 2024. In the electronic value-added tax administration system in 2024, tax invoices totalling approximately UAH 2,744 billion were processed, of which around UAH 54 billion (approximately 1.97%) were initially blocked, whereas, following unblocking procedures, the actual amount of blocked value-added tax stood at around UAH 14 billion, corresponding to approximately 0.5% of the total amount. An analysis of MHP’s operations revealed a rise in revenue from USD 1,647 to USD 2,635 million (+60%) and capital expenditure from USD 92 to USD 210 million (+128%) in 2021-2025, alongside a reduction in net debt from USD 1,164 to USD 900 million. Kernel has achieved a reduction in net debt from USD 836 million to USD 143 million (-83%), as well as the automation of processing up to 240,000 electronic consignment notes per season and a reduction in document verification time by 80%. Areas for improvement include the integration of accounting systems with tax services, the use of cloud technologies and analytical tools, and the automation of data processing to enhance data consistency and accelerate accounting processes. The practical significance of the study is determined by the possibility of its results being used by agricultural enterprises to optimise accounting and tax processes, improve the efficiency of financial flow management and reduce costs</summary>
    <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Інвентаризація як інструмент оцінки та збереження майнового потенціалу аграрного підприємства</title>
    <link rel="alternate" href="https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/24874" />
    <author>
      <name>Дубініна, Марина Вікторівна</name>
    </author>
    <author>
      <name>Dubіnіna, Marina</name>
    </author>
    <author>
      <name>Кузьома, Віталій Вікторович</name>
    </author>
    <author>
      <name>Kuz'oma, Vitaliy</name>
    </author>
    <author>
      <name>Чебан, Юлія Юріївна</name>
    </author>
    <author>
      <name>Cheban, Julyja</name>
    </author>
    <author>
      <name>Сирцева, Світлана Володимирівна</name>
    </author>
    <author>
      <name>Syrtseva, Svitlana</name>
    </author>
    <author>
      <name>Лугова, Ольга Іванівна</name>
    </author>
    <author>
      <name>Lugova, Olga</name>
    </author>
    <id>https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/24874</id>
    <updated>2026-04-23T13:02:53Z</updated>
    <published>2026-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Інвентаризація як інструмент оцінки та збереження майнового потенціалу аграрного підприємства
Автори: Дубініна, Марина Вікторівна; Dubіnіna, Marina; Кузьома, Віталій Вікторович; Kuz'oma, Vitaliy; Чебан, Юлія Юріївна; Cheban, Julyja; Сирцева, Світлана Володимирівна; Syrtseva, Svitlana; Лугова, Ольга Іванівна; Lugova, Olga
Короткий огляд (реферат): У статті обґрунтовано роль інвентаризації як інструменту оцінки та збереження майнового потенціалу аграрного підприємства в умовах зростання ризиків господарської діяльності та нестабільності зовнішнього середовища. Метою дослідження було поглиблення теоретико-методичних засад застосування інвентаризації в аграрних підприємствах із позицій її функціонального значення в управлінні майновим потенціалом. Методологічну основу дослідження становили загальнонаукові та спеціальні методи, зокрема аналіз і синтез, спостереження, узагальнення, групування та інституційний підхід. Досліджено склад і структуру майнового потенціалу аграрного підприємства, визначено особливості інвентаризації окремих груп активів з урахуванням галузевої специфіки, а також систематизовано функції інвентаризації в системі управління майном. У роботі доведено, що інвентаризація виконує взаємопов’язані контрольну, інформаційну, аналітичну та управлінську функції, які забезпечують узгодження фактичного стану активів із даними бухгалтерського обліку, підвищують якість управлінських рішень і сприяють мінімізації ризиків втрати майна. У роботі було класифіковано основні ризики втрати майнового потенціалу на організаційні, облікові, технічні й зовнішні та запропоновано дієві інвентаризаційні механізми їх обмеження. Крім того, розроблено методичні підходи до диференціації інвентаризаційних процедур, які врахували специфіку біологічних активів і виробничих запасів. Обґрунтовано доцільність диференційованого та ризик-орієнтованого підходу до організації інвентаризаційних процедур. Практичне значення отриманих результатів полягало в можливості використання запропонованих рекомендацій для посилення внутрішнього контролю, стратегічного планування оновлення активів та підвищення ефективності управління майном аграрних підприємств; The article emphasises the importance of inventory as a means of assessing and maintaining the property potential of agricultural enterprises amidst increasing business risks and environmental instability. The purpose of the study was to deepen the theoretical and methodological foundations of stock management in agricultural enterprises from the perspective of its functional significance in property potential management. The study’s methodology included general scientific and specialised methods, such as analysis and synthesis, observation, generalisation, grouping, and the institutional approach. The study examined the composition and structure of property potential in agricultural enterprises, identified the specific features of inventory for individual asset groups taking into account sectoral characteristics, and systematised the functions of inventory the main risks of property potential loss into organisational, accounting, technical, and external categories and proposed effective, inventory-based mechanisms to limit them. Additionally, the study developed methodological approaches to differentiate inventory procedures, considering the specifics of biological assets and production stocks. The necessity of a differentiated, risk-oriented approach to organising inventory procedures was substantiated. The practical significance of the results lies in the possibility to use the recommendations to strengthen internal control, plan asset renewal strategically, and improve property management efficiency in agricultural enterprises</summary>
    <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Україна як гарант продовольчої безпеки світу: виклики на шляху до відновлення агровиробничого потенціалу</title>
    <link rel="alternate" href="https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/24873" />
    <author>
      <name>Полторак, Анастасія Сергіївна</name>
    </author>
    <author>
      <name>Poltorak, Anastasiya</name>
    </author>
    <author>
      <name>Стамат, Вікторія Михайлівна</name>
    </author>
    <author>
      <name>Stamat, Viktoriia</name>
    </author>
    <author>
      <name>Сухорукова, Анна Леонідівна</name>
    </author>
    <author>
      <name>Sukhorukova, Anna</name>
    </author>
    <author>
      <name>Бурковська, Анна Іванівна</name>
    </author>
    <author>
      <name>Burkovskaia, Anna</name>
    </author>
    <author>
      <name>Петренко, Вадим</name>
    </author>
    <author>
      <name>Petrenko, Vadym</name>
    </author>
    <id>https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/24873</id>
    <updated>2026-04-23T12:54:58Z</updated>
    <published>2026-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Україна як гарант продовольчої безпеки світу: виклики на шляху до відновлення агровиробничого потенціалу
Автори: Полторак, Анастасія Сергіївна; Poltorak, Anastasiya; Стамат, Вікторія Михайлівна; Stamat, Viktoriia; Сухорукова, Анна Леонідівна; Sukhorukova, Anna; Бурковська, Анна Іванівна; Burkovskaia, Anna; Петренко, Вадим; Petrenko, Vadym
Короткий огляд (реферат): Головною метою цього дослідження був аналіз викликів, що постають перед Україною в процесі намагання зберегти та відновити її агровиробничий потенціал, що зазнав суттєвого руйнування внаслідок ведення бойових дій на території держави. У дослідженні було використано бібліометричний аналіз (із використанням Google Scholar, Scopus Preview та пакета Bibliometrix), системно-структурний аналіз і синтез, а також історичні, діалектичні, графічні та описово-статистичні методи. Дослідження продемонструвало, що попри руйнування агровиробничого потенціалу, Україна залишається важливим постачальником сільськогосподарської продукції для багатьох імпортозалежних регіонів світу. У статті було підкреслено, що світові продовольчі ринки продовжують залишатися нестабільними, що підтверджується Індексом продовольчих цін, який досяг 127,8 пункти у 2025 році, демонструючи вразливість продовольчих систем до геополітичних шоків. За оцінками експертів, станом на першу половину 2026 року сукупні втрати від руйнувань української економіки внаслідок війни можуть сягнути 589 млрд доларів, з яких близько 72 млрд доларів припадатиме на сільське господарство. Визначено, що в структурі непрямих втрат сільськогоподарського сектору України внаслідок війни найбільший вплив мали чинники скорочення продуктивності виробництва, зниження цін на продукцію через порушення експорту та зростання виробничих витрат. Зазначено, що потенційні витрати на реконструкцію аграрного сектору України в період з 2025 по 2035 роки можуть перевищити 55 млрд доларів, а витрати на розмінування сягнути майже 30 млрд доларів. Встановлено, що експорт української аграрної продукції до ЄС досяг майже 12,8 млрд доларів США у 2024 році, що демонструє стійкість аграрного сектору України та поглиблення інтеграції до європейських ринків. Практична цінність дослідження полягає у комплексній оцінці аграрних втрат України, спричинених війною, аналізі їхніх глобальних наслідків та визначенні стратегічних заходів відновлення; The main objective of this study was to analyse the challenges facing Ukraine in the process of trying to preserve and restore its agricultural production potential, which has been significantly destroyed as a result of hostilities on the territory of the state. The study used bibliometric analysis (using Google Scholar, Scopus Preview and the Bibliometrix package), system-structural analysis and synthesis, as well as historical, dialectical, graphical and descriptive-statistical methods. The study demonstrated that despite the destruction of agricultural production potential, Ukraine remains an important supplier of agricultural products to many import-dependent regions of the world. The article emphasised that world food markets continue to remain unstable, which is confirmed by the Food Price Index, which reached 127.8 points in 2025, demonstrating the vulnerability of food systems to geopolitical shocks. According to experts, as of the first half of 2026, the total losses from the destruction of the Ukrainian economy as a result of the war may reach $589 billion, of which about $72 billion will fall on agriculture. It was determined that in the structure of indirect losses of the agricultural sector of Ukraine as a result of the war, the factors that had the greatest impact were the reduction in production productivity, the decline in product prices due to the disruption of exports, and the increase in production costs. It was noted that the potential costs of reconstructing the agricultural sector of Ukraine in the period from 2025 to 2035 could exceed $55 billion, and the costs of demining could reach almost $30 billion. It was established that exports of Ukrainian agricultural products to the EU reached almost $12.8 billion in 2024, which demonstrates the resilience of the agricultural sector of Ukraine and the deepening of integration into European markets. The practical value of the study lies in a comprehensive assessment of Ukraine’s agrarian losses caused by the war, an analysis of their global consequences, and the identification of strategic recovery measures</summary>
    <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
</feed>

