https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/24990 2026-06-15T21:04:02Z 2026-06-15T21:04:02Z Мунтян, С. В. Федорчук, Михайло Іванович Fedorchuk, Mikhail https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/26183 2026-06-10T12:08:25Z 2024-01-01T00:00:00Z

Назва: Мунтян С. В., Федорчук М. І. Вплив метеорологічних умов на урожайність пшениці озимої, кукурудзита ріпаку озимого з використанням інгібітора нітрифікації за поєднаного використання з КАС‑32 Автори: Мунтян, С. В.; Федорчук, Михайло Іванович; Fedorchuk, Mikhail Короткий огляд (реферат): Метою було встановити вплив метеорологічних умов таких як температура, опади і випаровування та суми активних температур на урожайність пшениці озимої, кукурудзи та ріпаку озимого з використанням інгібітора нітрифікації 3,4-диметилпіразолфосфату при сумісному внесенні з різними нормами карбамідно-аміачною сумішшю (КАС‑32). Методи. Впродовж 20182021 рр. проводили дослідження в умовах науково-дослідного пункту СТОВ «Дружба Нова» Варвинського р-ну Чернігівської обл. (відділення агрохолдингу Кернел) на чорноземі типовому малогумусному. Однофакторний дослід. Контрольний варіант N10P30K40 (умовно без азотних добрив). КАС‑32 нормою згідно з варіантами досліду, інгібітор нітрифікації 3,4‑диметилпіразолфосфат вносили навесні після відновлення вегетації, відповідно варіанти досліду (Фон+N100+ІН, Фон+N120+ІН, Фон+N120, Фон+N120+ІН, Фон+N130+ІН та Фон+N130). Результати. Згідно результатів досліджень за період з березня по квітень в 2018 та 2019 роках спостерігалось різке підвищення середньодобових температур з -3,4 0С та 3,3 0С до 11,3 0С та 10,4 0С. Загальна кількість суми активних температур за 2018 рік була найвищою та на кінець вегетації у вересні місяці складала 2321,9 0С. Сума опадів була на кінець вегетації у вересні 2021 року була найвищою по роках досліджень та становила 509,9 мм. По 2018–2021 роках досліджень на пшениці озимій найвища урожайність спостерігалась в 2018 році по варіантах досліду 37,2 ц/га, 80,0 ц/га, 81,4 ц/га та 74,0 ц/га. Дещо нижчою урожайність була в 2020 році по варіантах досліду відповідно 37,7 ц/га, 72,0 ц/га, 72,5 ц/га та 68,5 ц/га. На кукурудзі урожайність була найвищою в 2018 та 2021 роках та становила по варіантах досліду в 2018 році 86,0 ц/га, 110,2 ц/га, 105,6 ц/га та 99,7 ц/га та в 2021 році 85,7 ц/га, 111,9 ц/га, 99,5 ц/га та 97,7 ц/га. Урожайність кукурудзи була нижчою в 2019 та 2020 роках та була відносно на одному рівні в ці два роки. Урожайність по ріпаку озимому була найвища в 2018 році в порівнянні з 2020 та 2021 та становила по варіантам досліду 31,2 ц/га, 37,0 ц/га 38,5 ц/га та 34,5 ц/га. В 2019 році досліди по ріпаку озимому не проводились. Висновки. В результаті досліду в 2018–2021 роках по використанню інгібітора нітрифікації сумісно з різними нормами КАС‑32 найвища урожайність спостерігалась в 2018 році по пшениці озимій (37,2–81,4 ц/га), кукурудзі (86,0–110,2 ц/га) та ріпаку озимому (31,2–38,5 ц/га). Вища врожайність в 2018 році по всім досліджуваним культурам корелюється в більшій мірі з сумою активних температур яка на кінець вегетації у вересні була найвищою по роках досліджень та складала 2321,90С.

2024-01-01T00:00:00Z Ткачова, Євгенія Сергіївна Tkacheva, Evgeniya Федорчук, Михайло Іванович Fedorchuk, Mikhail Коваленко, Олег Анатолійович Kovalenko, Oleg https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/26182 2026-06-10T12:02:50Z 2022-01-01T00:00:00Z

Назва: Алелопатична активність водорозчинних біологічно активних речовин Hyssopus Officinalis L. сорту Маркіз та їх вплив на ріст коренів Lepidium Sativum L. Автори: Ткачова, Євгенія Сергіївна; Tkacheva, Evgeniya; Федорчук, Михайло Іванович; Fedorchuk, Mikhail; Коваленко, Олег Анатолійович; Kovalenko, Oleg Короткий огляд (реферат): Мета. Дослідити вплив виділень біологічно активних водорозчинних речовин листків, стебел, квіток і кореневої системи Hyssopus officinalis L. на ріст коренів тест-об’єкта (Lepidium sativum L.). Матеріали та методи. Для виявлення впливу біологічно активних водорозчинних речовин, виділюваних рослинами гісопу, було проведено серію біотестів, за якими визначали алелопатичну активність листків, стебел, квіток та кореневої системи H. officinalis L. Приготування екстрактів фізіологічно активних речовин проводили за методикою А. М. Гродзінського. Алелопатичний вплив H. officinalis L. оцінювали за впливом водних екстрактів різних концентрацій 100 %, 50 % і 10 % на довжину корінців проростків тест-об’єктів L. sativum L. Індекс інгібування визначали за методикою Вільямсона. Результати та їх обговорення. За результатами досліджень з’ясовано, що алелопатична активність водорозчинних речовин гісопу лікарського на проростання та довжину корінців насіння L. sativum L. змінюється з віком рослини :  на першому році вегетації спостерігалась стимулювальна дія водних розчинів гісопу на схожість насіння, на другому році стимулювальна дія зменшується, а на третій рік вегетації спостерігається гальмувальна дія на проростання насіння тест-об’єкта. Відповідно змінюється і індекс алелопатичної активності. Висновки. Виявлено, що найбільша алелопатична активність біологічно активних водорозчинних речовин кореневих виділень, листків, стебел і квіток H. officinalis L., яка впливає на довжину корінців проростків тест-об’єктів L. sativum L., є за фази цвітіння в концентраціях 100 %, 50 % та 10 %. Водночас максимальний стимулювальний вплив на довжину корінців тест-об’єкта виявлено у варіанті з використанням водного екстракту квіток рослин другого року вегетації за 10 % концентрації. Використання водних розчинів рослин третього року вегетації має інгібувальний вплив на довжину корінців проростків L. sativum L.

2022-01-01T00:00:00Z Ткачова, Євгенія Сергіївна Tkacheva, Evgeniya Федорчук, Михайло Іванович Fedorchuk, Mikhail https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/26181 2026-06-10T11:53:49Z 2022-01-01T00:00:00Z

Назва: Алелопатичні особливості гісопу лікарського (Hyssopus officinalis L.) Автори: Ткачова, Євгенія Сергіївна; Tkacheva, Evgeniya; Федорчук, Михайло Іванович; Fedorchuk, Mikhail Короткий огляд (реферат): Мета. З’ясувати вплив алелопатичної активності водних екстрактів листків, стебел, квіток і ґрунту у зоні ризосфери рослин гісопу лікарського (Hyssopus officinalis L.) на ріст коренів крес-салату (Lepidium sativum L.). Методи. Була досліджена алелопатична активність у водорозчинних виділень рослин гісопу лікарського (Hyssopus officinalis L.). Закладка дослідів, обліки та спостереження виконувалися за класичними методиками А.М. Гродзинського (1973) та В. М. Шмидта (1984). Індекс інгібування розраховували за методикою Віл’ямсона (1988). Результати. З’ясовано, що найбільша алелопатична активність ґрунту у кореневій зоні гісопу була досягнута у рослин першого року вегетації (59,82%). Найвища алелопатична активність рослин гісопу першого року вегетації у разі використання водного розчину квіток проявлялася у концентрації 1:50 та становила 31,55%. При цьому довжина кореня крес-салату становила 4,42 мм. Найвищий стимулювальний ефект на лінійний приріст кореня крес-салату було досягнуто у варіанті з використанням водного екстракту квітів рослин гісопу другого року вегетації в концентрації 1:10. Довжина кореня тест-об’єкта становила 5,36 мм. Найбільший алелопатичний вплив інгібуючого характеру відбувся з використанням водного екстракту в концентрації 1:10 у варіанті «лист + стебло» рослин третього року вегетації. Довжина кореня крес-салату становила 0,68 мм. Висновки. Показана залежність алелопатичної активності гісопу лікарського від віку та концентрації водних екстрактів листків, стебел та квіток і ґрунту у зоні ризосфери рослини. Встановлено алелопатичний вплив водних екстрактів кореневих виділень та надземних органів рослин гісопу лікарського у фазі цвітіння у концентраціях 1:100, 1:50 та 1:10 на лінійний ріст коренів крес-салату. Найбільшим він був у варіанті з використанням квіток гісопу в концентрації водного розчину 1:10 рослин другого року вегетації. На відміну від першого та другого років вегетації гісопу лікарського, використання водних розчинів рослин третього року вегетації мало інгібуючий вплив на лінійний приріст коренів крес-салату.

2022-01-01T00:00:00Z Панфілова, Антоніна Вікторівна Panfilova, Antonina Кошкін, Дмитро Леонідович Koshkin, Dmitriy Вербицький, П. П. https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/26180 2026-06-10T11:53:08Z 2026-01-01T00:00:00Z

Назва: Продуктивність пшениці озимої та ячменю ярого в умовах Півдня України Автори: Панфілова, Антоніна Вікторівна; Panfilova, Antonina; Кошкін, Дмитро Леонідович; Koshkin, Dmitriy; Вербицький, П. П.

2026-01-01T00:00:00Z