DSpace Зібрання:

Changes in the dynamics of the content of nutrients, trace elements and heavy metals in the soils of southern Ukraine affected by hostilities

2026-10-14T07:57:22Z

Назва: Changes in the dynamics of the content of nutrients, trace elements and heavy metals in the soils of southern Ukraine affected by hostilities Автори: Бабич, Олександр Анатолійович; Babych, Oleksandr; Федорчук, Михайло Іванович; Fedorchuk, Mykhailo Короткий огляд (реферат): From February through November 2022, intense combat operations took place in southern Ukraine, which affected the chemical properties of agricultural lands, raising concerns about soil contamination with heavy metals and explosive substances. The aim of the study was to determine the agroecological condition of soils affected by hostilities in southern Ukraine in 2024 and 2025 and to conduct a comparative analysis of changes in these indicators following the start of soil preparation and tomato planting by InAgro. The article presents a comparative analysis of the content of trace elements (Zn, Mn, Fe, Cu), nutrients (available nitrogen, phosphorus, and potassium), certain physicochemical (pH) and chemical parameters (chloride-anion content), and heavy metals (Cd, Pb) in 2024 and 2025 in the lands of the Snigurivska territorial community managed by InAgro. No agricultural crops were grown during the period from 2022 to 2024. On the soils under study, the farm applied an N20P20K20 fertilizer regimen, which is optimal for tomatoes, and implemented drip irrigation using water from the Ingulets Irrigation System. The results showed a significant reduction in the content of heavy metals and trace elements compared to 2024 with high statistical significance (Pb – a decrease on average from 12.57 ppm to 0.13 ppm (100- fold reduction), Cd – from 0.26 ppm to values below 0.05 ppm (more than 5-fold decrease), Cu – from 4.19 ppm to values below the detection limit (< 0.05 ppm), Mn – from 19.3 ppm to 11.09 ppm (a 42% decrease), Zn – from 10.23 ppm to 0.03 ppm (a 340-fold decrease), which is associated with the cultivation of Solanum lycopersicum L. and the intensive use of irrigation. The practical significance of these results lies in understanding the extent to which cultivated plants influence the content of heavy metals and trace elements in the soil and in determining the potential risk posed by the presence of these elements in the edible parts of cultivated plants; -; На території півдня України з лютого по листопад 2022 року дуже активно проводилися бойові дії, що мало вплив на хімічні показники сільськогосподарських земель, через що постає питання забруднення ґрунтів важкими металами та вибуховими речовинами. Метою дослідження було визначення агроекологічного стану вражених бойовими діями ґрунтів півдня України в 2024 і в 2025 роках і проведення порівняльного аналізу змін даних показників після початку обробки та висіву томатів компанією InAgro. В статті проведено порівняльний аналіз вмісту мікроелементів (Zn, Mn, Fe, Cu), поживних елементів (рухомого азоту, фосфору та калію), деяких фізико-хімічних (кислотний показник рН) та хімічних показників (уміст хлорид-аніонів) та важких металів (Cd, Pb) у 2024 і 2025 роках земель Снігурівської територіальної громади, компанії InAgro. В період 2022-2024 років не проводили вирощування будь-яких сільскогосподарських культур. На досліджуваних ґрунтах господарством проводилось удобрення N20P20K20, що є оптимальним для томатів, і проводиться крапельне зрошення з використанням води Інгулецької зрошувальної системи. Результати показали значне зниження вмісту важких металів та мікроелементів у порівнянні з 2024 роком з високою статистичною вірогідністю (Pb – зниження в середньому з 12,57 ррm до 0,13 ррm (в 100 разів), Cd – з 0,26 ррm до значень нижче 0,05 ррm (більше ніж в 5 разів), Cu – з 4,19 ppm до значень нижче межи вимірювання (< 0.05ppm), Mn – з 19,3 ppm до 11,09 ppm (на 42 %), Zn – з 10,23 ppm до 0,03 ppm(в 340 разів)) що пов’язане із висаджуванням культурних рослин (Solanum lycopersicum L.) та інтенсивним використанням зрошення. Практичне значення отриманих результатів полягає у розумінні ступеня впливу культурних рослин на вміст важких металів і мікроелементів у ґрунті і визначенні потенційної небезпеки вмісту даних елементів у харчових частинах культурних рослин

The revival of irrigation in the Southern Steppe is a guarantee of Ukraine’s food security

2026-10-14T07:37:05Z

Назва: The revival of irrigation in the Southern Steppe is a guarantee of Ukraine’s food security Автори: Гамаюнова, Валентина Василівна; Gamayunova, Valentina; Смірнова, Ірина Вікторівна; Smirnova, Irina; Хоненко, Любов Григорівна; Honenko, Lubov; Бакланова, Тетяна Вікторівна; Baklanova, Tetiana Короткий огляд (реферат): The aim of the study was to determine the effects of irrigation regimes and mineral nutrition systems on crop productivity, nitrogen balance and soil fertility indicators under the conditions of the Southern Steppe of Ukraine. The article presented the results of long-term stationary field experiments conducted at the Institute of Irrigated Agriculture of the National Academy of Agrarian Sciences of Ukraine over periods ranging from 5 to 40 years, depending on the crop, on dark chestnut soils, as well as experiments conducted at the Educational, Science and Research Center of Mykolaiv National Agrarian University during 2021-2025 on southern chernozem. Conventional field experiment methods, laboratory and analytical measurements, and analysis of variance were employed. Irrigation was found to be the main factor in stabilising crop yields in the arid region: depending on the crop, yields were, on average, two to three times higher than under rainfed conditions and, in extremely dry years, five or more times higher. The highest irrigation indices were recorded for grain maize (3.4), alfalfa (3.3) and silage maize (3.2). For winter wheat, the combination of a biologically optimal irrigation regime with the recommended N 60P30K30 fertiliser rate increased yield by 70.4% compared with the unfertilised control, whereas the water-saving irrigation regime also ensured stable yields of 7.0-7.4 t/ha. It was demonstrated that irrigation substantially increased nutrient removal, particularly nitrogen removal, resulting in a negative soil nitrogen balance if these losses were not compensated for. The stabilisation and increase of soil humus stocks by 150-200 kg/ha annually were achieved only through an integrated organic-mineral fertilisation system involving manure and optimal rates of mineral fertilisers within the crop rotation. The results obtained confirm the benefits of combining irrigation with balanced fertilisation to increase crop productivity, improve water-use efficiency, and preserve soil fertility, thereby providing a scientific basis for modernising irrigation systems in the Southern Steppe of Ukraine under changing climatic conditionst; -; Метою дослідження було визначити вплив режимів зрошення та систем мінерального живлення на продуктивність сільськогосподарських культур, баланс азоту й показники родючості ґрунту в умовах Південного Степу України. У статті наведено результати стаціонарних польових дослідів, проведених в Інституті зрошуваного землеробства Національної академії аграрних наук України протягом 1971-2011 років залежно від культури на темно-каштанових ґрунтах та Навчально-науково-практичному центрі Миколаївського національного аграрного університету впродовж 2021-2025 рр. на чорноземі південному. У процесі досліджень застосовано загальноприйняті методи польового досліду, лабораторні та аналітичні визначення, дисперсійний аналіз експериментальних даних. Встановлено, що зрошення є визначальним чинником стабілізації врожайності в посушливому регіоні: приріст урожаю залежно від культури становив у середньому 2-3 рази, а в надзвичайно посушливі роки – до 5 і більше разів порівняно з вирощуванням у богарних умовах. Найвищі індекси зрошення отримано за вирощування кукурудзи на зерно (3,4), люцерни (3,3) та кукурудзи на силос (3,2). Для пшениці озимої поєднання біологічно оптимального режиму зрошення з внесенням рекомендованої дози N60P30K30 забезпечило зростання врожайності на 70,4 % порівняно з неудобреним контролем, тоді як водозберігаючий режим поливу також гарантував формування сталої врожайності на рівні 7,0-7,4 т/га. Обґрунтовано, що за зрошення суттєво зростає винесення елементів живлення, особливо азоту, що без його компенсації формує від’ємний баланс у ґрунті. Стабілізація та приріст гумусу (150-200 кг/га щорічно) досягалися лише за застосування органо-мінеральної системи удобрення в сівозміні з внесенням гною та оптимальних доз мінеральних добрив. Отримані результати підтвердили доцільність поєднання зрошення та збалансованого удобрення для підвищення продуктивності культур, ефективності використання води й збереження родючості ґрунтів, що створює наукові передумови для модернізації зрошувальних систем Південного Степу України в умовах кліматичних змін

Агроекологічні особливості вирощування ячменю озимого залежно від сорту і оптимізації живлення в умовах Південного Степу України

2026-09-25T07:02:50Z

Назва: Агроекологічні особливості вирощування ячменю озимого залежно від сорту і оптимізації живлення в умовах Південного Степу України Автори: Панфілова, Антоніна Вікторівна; Panfilova, Antonina; Кувшинова, Анна Олександрівна; Kuvshinova, Anna Короткий огляд (реферат): В останні роки Україна увійшла до десятки провідних країн світу за обсягами виробництва зерна та стала однією із ключових світових експортерів зернових колосових культур. Ячмінь озимий є однією з найвисоковрожайніших зернових культур і займає значуще місце в структурі зернового балансу України. Ця культура не лише забезпечує стабільні врожаї, а й є важливим ресурсом для кормової бази та промислової переробки зерна. Для забезпечення стабільних і високих врожаїв ячменю озимого важливим є створення оптимальних умов живлення але приділивши велику увагу біології розвитку цієї культури. Мета роботи. Вивчити та оцінити окремі елементи технології, зокрема, ефективності передпосівної обробки насіння та позакореневих підживлень у фазах весняного кущіння та виходу рослин у трубку біопрепаратами за вирощування різних сортів ячменю озимого в умовах зони Південного Степу України. Матеріали і методи. Дослідження проводились у Навчально-науково практичному центрі Миколаївського НАУ впродовж 2024–2025рр., з сортами ячменю озимого – Достойний(st.) і Валькірія. Закладку і проведення польових дослідів здійснювали відповідно до загальноприйнятих методик дослідної справи. Методи: польовий, лабораторний, порівняльно-аналітичний. Результати. Встановлено, що дворазове позакореневе підживлення біопрепаратом Органік-баланс (в нормі 2,0 л/га) у фази весняного кущіння та виходу рослин у трубку забезпечило найінтенсивніше наростання сирої надземної біомаси та площі листкової поверхні ячменю озимого сортів Достойний (st) і Валькірія. У фазу молочної стиглості зерна надземна біомаса досягала відповідно 1288 (сорт Достойний) і 1285 (сорт Валькірія) г/м², а максимальна площа листкової поверхні — 40,05 і 41,12 тис. м²/га відповідно. Застосування біопрепарату Азотохелп також підвищувало досліджувані показники, проте його ефективність була нижчою: площа листкової поверхні становила 35,69–37,28 тис. м²/га за обробки насіння перед сівбою і одноразового підживлення та 36,08–38,17 тис. м²/га за дворазового внесення в залежності від сорту. Висновки. В умовах Південного Степу України дворазове позакореневе підживлення рослин біопрепаратами активізує ростові процеси ячменю озимого, забезпечує інтенсивніше накопичення надземної біомаси та збільшення площі листкової поверхні незалежно від сортових особливостей. Найвищу ефективність забезпечив біопрепарат Органік-баланс за позакореневого підживлення у фазах кущіння та виходу рослин у трубку.

Наростання надземної маси та формування урожайності зерна пшениці озимої та ячменю ярого в умовах Півдня України

2026-09-22T08:28:41Z

Назва: Наростання надземної маси та формування урожайності зерна пшениці озимої та ячменю ярого в умовах Півдня України Автори: Панфілова, Антоніна Вікторівна; Panfilova, Antonina; Нікончук, Наталія Володимирівна; Nikonchuk, Nataliya Короткий огляд (реферат): Метою досліджень було проведення польових експериментів задля визначення ефективності комплексу біопрепаратів на посівах пшениці озимої і ячменю ярого. Методи. Польові та лабораторні дослідження виконувалися відповідно до сучасних вимог і стандартів дослідної справи в агрономії та землеробстві. Результати. Застосування сучасних біопрепаратів сприяло посиленню ростових процесів рослин пшениці озимої у всі фази росту і розвитку. Вищими рослини пшениці озимої були у всі фази росту та розвитку за сумісного використання в технології вирощування препаратів Азотофіт та Хелпрост. Залежно від фази росту і розвитку рослин, в середньому за роки досліджень, їх висота була 21,2 – 86,3 см. У середньому за роки досліджень та по фазах росту і розвитку рослин ячменю ярого, найбільші показники лінійного розміру рослин були відмічені за використання Азотофіту і Хелпросту – 73,2 см, що перевищило показники інших варіантів досліду на 8,6 – 17,8%. Абсолютна перевага у формуванні сирої біомаси рослинами пшениці озимої та ячменю ярого у всі фази росту і розвитку належала варіанту із застосуванням біопрепарату Азотофіт для передпосівної обробки насіння та препарату Хелпрост – для позакореневого підживлення посівів. Найвищою врожайність зерна пшениці озимої була сформована за використання Азотофіту та Хелпросту і становила 6,17 т/га, що перевищоло показники контрольного варіанту досліду на 8,8%. У середньому за роки досліджень, приріст урожайності зерна ячменю ярого від застосування варіанту Азотофіт + Хелпрост склав 0,54 т/га або 14,8%. Висновки. В умовах Південного Степу України, у середньому за роки досліджень, застосування передпосівної обробки насіння пшениці озимої та ячменю ярого біопрепаратом Азотофіт та проведення позакореневих підживлень двічі за вегетацію препаратом Хелпрост забезпечує формування максимальних лінійних розмірів і показників нагромадження сирої надземної маси рослин. Найбільшу урожайність зерна пшениці озимої та ячменю ярого формували рослини за даного варіанту досліду – приріст до контролю відповідно склав 8,8% та 14,8%.; -; The purpose of the research was to conduct field experiments to determine the effectiveness of a complex of biological products on winter wheat crops and spring barley. Methods. Field and laboratory studies were performed in accordance with modern requirements and standards of research in agronomy and agriculture. Results. The use of modern biological products has helped to increase growth processes of winter wheat plants in all phases of growth and development. Higher winter wheat plants were in all phases of growth and development with compatible use in the technology of cultivation of Azotophyte and Helprost. Depending on the phase of growth and development of plants, on average during the years of research, their height was 21.2 – 86.3 cm. On average, during the years of research and in the growth and development of spring barley plants, the highest rates of linear plant size were noted for the use of nitrogen and chelprost – 73.2 cm. The absolute advantage in the formation of raw biomass plants of winter and spring barley in all phases of growth and development belonged to the variant with the use of a Azotophyte for pre -sowing seed treatment and Helprost – for foliar feeding of crops. The highest yield of winter wheat was formed for the use of Azotophyte and Helprost and was 6.17 t/ha, which has exceeded the control variant of the experiment by 8.8%. On average, during the years of research, the growth of spring grain yield from the use of Azotophyte and Helprost was 0.54 t/ha or 14.8%. Conclusions. In the conditions of the Southern Steppe of Ukraine, on average over the years of research, the use of pre-sowing treatment of winter wheat and spring barley seeds with the biological preparation Azotofit and foliar feeding twice during the growing season with the preparation Helprost ensures the formation of maximum linear dimensions and indicators of accumulation of fresh above-ground mass of plants. The highest yield of winter wheat and spring barley grain was formed by plants under this variant of the experiment – the increase compared to the control was 8.8% and 14.8%, respectively.