https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/24992 2026-07-31T15:45:12Z 2026-07-31T15:45:12Z Шебанін, В’ячеслав Сергійович Shebanin, Vyacheslav Дробітько, Антоніна Вікторівна Drobitko, Antonina Ружняк, Марек Różniak, Marek Смірнова, Ірина Вікторівна Smirnova, Irina Качанова, Тетяна Володимирівна Kachanova, Tatiana https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/26561 2026-07-08T08:23:13Z 2026-01-01T00:00:00Z

Назва: The impact of Mzuri Pro-TIL technology on winter wheat productivity under natural and artificial moisture conditions in southern Ukraine Автори: Шебанін, В’ячеслав Сергійович; Shebanin, Vyacheslav; Дробітько, Антоніна Вікторівна; Drobitko, Antonina; Ружняк, Марек; Różniak, Marek; Смірнова, Ірина Вікторівна; Smirnova, Irina; Качанова, Тетяна Володимирівна; Kachanova, Tatiana Короткий огляд (реферат): The article presents the results of studies on the effect of the resource-saving strip tillage technology Mzuri Pro-TIL on the formation of productivity of winter wheat of the Duma Odeska variety under conditions of natural and artificial moisture in the south of Ukraine. The aim of the research was to assess the impact of the Mzuri Pro-TIL technology on the growth, development and productivity of winter wheat under natural and irrigated conditions in southern Ukraine compared with the conventional cultivation technology. A set of generally accepted scientific methods was employed, including analysis and synthesis for theoretical generalisation of the material, as well as laboratory and field methods to obtain reliable empirical data under controlled and natural conditions. The influence of the studied technologies on plant growth and development, stand formation, yield structure components and grain yield of winter wheat was analysed. It was established that the application of the Mzuri Pro-TIL technology creates favourable conditions for the autumn development of winter wheat, promotes increased tillering, higher stand density and greater intensity of linear plant growth during the growing season. Under irrigation, the positive effect of the technology was enhanced, as evidenced by increased plant height, a greater number of productive stems and improved formation of generative organs. The Mzuri Pro-TIL technology ensured higher values of spike length and weight, number of spikelets and grains per spike, grain weight per spike and thousand-grain weight compared with the conventional tillage system. The average grain yield under the Mzuri Pro-TIL technology amounted to 5.70 t/ha under natural moisture conditions and 6.56 t/ha under irrigation, exceeding the conventional technology by 0.83 and 0.68 t/ha, respectively. The obtained results confirm the feasibility of the integrated application of modern strip tillage technology and optimisation of the water regime as an effective approach to increasing the productivity of winter wheat in the south of Ukraine.; -; У статті наведено результати досліджень впливу ресурсоощадної технології смугового обробітку ґрунту Mzuri Pro-TIL на формування продуктивності пшениці озимої сорту Дума одеська за умов природного та штучного зволоження в умовах півдня України. Метою досліджень було оцінити вплив технології Mzuri Pro-TIL на ріст, розвиток і продуктивність пшениці озимої за умов природного та штучного зволоження півдня України порівняно з класичною технологією вирощування. Для проведення дослідження було використано комплекс загальноприйнятих наукових методів, зокрема аналіз і синтез для теоретичного узагальнення матеріалу, а також лабораторні й польові методи для отримання достовірних емпіричних даних у контрольованих і природних умовах. У процесі проведення досліджень застосовували загальноприйняті наукові методи, зокрема аналіз і синтез, а також комплекс лабораторних і польових методів. Проаналізовано вплив досліджуваних технологій на ріст і розвиток рослин, формування стеблостою, елементи структури врожаю та урожайність зерна пшениці озимої. Встановлено, що застосування технології Mzuri Pro-TIL створює сприятливі умови для осіннього розвитку пшениці озимої, сприяє підвищенню кущистості, щільності стеблостою та інтенсивності лінійного росту рослин упродовж вегетації. За умов зрошення позитивний ефект технології посилювався, що проявлялося у збільшенні висоти рослин, кількості продуктивних стебел та кращому формуванні генеративних органів. Технологія Mzuri Pro-TIL забезпечила вищі показники довжини й маси колоса, кількості колосків і зерен у колосі, маси зерна з колоса та маси 1 000 зерен порівняно з традиційною системою обробітку ґрунту. Середня урожайність зерна за технології Mzuri Pro-TIL становила 5,70 т/га за природного зволоження та 6,56 т/га за зрошення, що відповідно на 0,83 і 0,68 т/га перевищувало показники класичної технології. Отримані результати підтверджують доцільність інтегрованого застосування сучасної смугової технології обробітку ґрунту та оптимізації водного режиму як ефективного напряму підвищення продуктивності пшениці озимої в умовах півдня України.

2026-01-01T00:00:00Z Гамаюнова, Валентина Василівна Gamayunova, Valentina Бакланова, Тетяна Вікторівна Смірнова, Ірина Вікторівна Smirnova, Irina https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/26371 2026-06-30T07:32:51Z 2026-01-01T00:00:00Z

Назва: Амінокислотна цінність білка зерна за мінерального удобрення: порівняльний аналіз культур Автори: Гамаюнова, Валентина Василівна; Gamayunova, Valentina; Бакланова, Тетяна Вікторівна; Смірнова, Ірина Вікторівна; Smirnova, Irina Короткий огляд (реферат): У статті наведено результати досліджень впливу мінерального удобрення на амінокислотний склад зерна, показники якості та біологічну цінність білка сільськогосподарських культур. Актуальність роботи зумовлена необхідністю оцінювання якості зерна не лише за вмістом протеїну, а й за збалансованістю амінокислотного складу, насамперед незамінних амінокислот. Метою дослідження було встановити вплив мінерального живлення на вміст окремих амінокислот і їх груп, показники якості зерна та біологічну цінність білка, а також визначити найбільш ефективні елементи технології, зокрема дози мінеральних добрив. Дослідження виконували у польових і лабораторних умовах на базі Миколаївського національного аграрного університету та ДУ «Миколаївська державна сільськогосподарська дослідна станція ІКОСГ НААН». Об’єктами вивчення були пшениця озима, пшениця яра, жито озиме, соріз і соя, які вирощували за помірного зрошення. Установлено, що мінеральне удобрення суттєво впливає на формування амінокислотного складу зерна, однак характер цих змін визначається як культурою, так і оптимізацією живлення. Для пшениці озимої й ярої удобрення сприяло підвищенню вмісту окремих амінокислот і їх загальної суми, проте біологічна цінність білка їх зерна змінювалася неоднозначно. Для жита озимого визначено підвищення вмісту метіоніну та забезпечення стабільно високої біологічної цінності білка. Для зерна сорізу застосування лише фосфорно-калійного живлення не забезпечило поліпшення амінокислотного складу, тоді як внесення повного мінерального добрива, особливо в поєднанні з мікродобривами, суттєво підвищувало і суму амінокислот, і частку незамінних. Мінеральні добрива забезпечували підвищення врожайності пшениці озимої та поліпшення технологічних показників якості її зерна. Найбільш збалансованими складові якості формувалися за N60P60, тоді як максимальними врожайність і вміст клейковини – за внесення N120P60. Отже, мінеральне живлення є важливим чинником підвищення поживної й технологічної цінності зерна, однак його ефективність слід оцінювати не лише за вмістом білка, а й за амінокислотною збалансованістю; The article presents the results of studies on the effect of mineral fertilization on the amino acid composition of grain, quality indicators, and the biological value of protein in agricultural crops. The relevance of the research is conditioned by the need to evaluate grain quality not only by protein content but also by the balance of amino acid composition, primarily essential amino acids. The aim of the study was to determine the effects of mineral nutrition on the content of individual amino acids and their groups, grain quality indicators, and the biological value of protein, and to identify the most effective elements of the technology, particularly the rates of mineral fertilizers. The research was conducted under field and laboratory conditions at the Mykolaiv National Agrarian University and the Mykolaiv State Agricultural Research Station of the Institute of Climate-Smart Agriculture of NAAS. The objects of study were winter wheat, spring wheat, winter rye, sorghum rice (soriz), and soybean grown under moderate irrigation. It was established that mineral fertilization significantly affects the amino acid composition of grain; however, the nature of these changes depends on both the crop and the level of nutrition optimization. For winter and spring wheat, fertilization contributed to an increase in the content of individual amino acids and their total amount, although the biological value of grain protein changed ambiguously. For winter rye, an increase in methionine content and consistently high biological value of protein were observed. For soriz grain, the application of only phosphorus-potassium nutrition did not improve the amino acid composition, whereas the application of complete mineral fertilization, especially in combination with micronutrients, significantly increased both the total amino acid content and the proportion of essential amino acids. Mineral fertilizers increased winter wheat yield and improved the technological quality indicators of its grain. The most balanced quality components were formed under N60P60, whereas the maximum yield and gluten content were achieved under N 120P60. Thus, mineral nutrition is an important factor in improving the nutritional and technological value of grain; however, its effectiveness should be assessed not only by protein content but also by amino acid balance.

2026-01-01T00:00:00Z Корхова, Маргарита Михайлівна Korhova, Margarita Кондрат, В. О. Kondrat, V. https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/26232 2026-06-16T12:28:17Z 2026-01-01T00:00:00Z

Назва: Урожайність сортів пшениці озимої залежно від норм висіву насіння та фону живлення за No-Till технології Автори: Корхова, Маргарита Михайлівна; Korhova, Margarita; Кондрат, В. О.; Kondrat, V. Короткий огляд (реферат): У статті наведено результати польових досліджень двох сортів пшениці м'якої озимої, проведених упродовж 2023-2025 рр. по попереднику ріпак озимий в умовах Степу України за технологією No-Till. Встановлено вплив сортових особливостей, норм висіву насіння та фону живлення на урожайність зерна пшениці озимої. Строк сівби пшениці озимої 20 вересня. Сівбу проводили сівалкою Amazone DMC Primera з міжряддям 25 см. За результатами досліджень визначено, що більшу урожайність зерна в середньому по сортам та за роки досліджень сформували рослини пшениці озимої за сівби з нормою висіву насіння 2,0 млн шт./га та фону живлення N30P30S19,5 – 5,40 т/га, що на 0,11 т/га або на 2,1% більше, ніж за сівби з нормою висіву 1,5 млн шт./га та на 0,14 т/га або на 2,6% більше, ніж у варіанті з нормою висіву 2,5 млн шт./га. У кращому за врожайністю варіанті фону живлення N30P30S19,5, найменшу урожайність зерна сформували рослини пшениці озимої з нормою висіву 2,5 млн шт./га – 5,26 т/га. У варіантах з фоном живлення N20P20S13 більшу урожайність зерна сформовано в середньому по сортам за сівби з нормою висіву насіння 1,5 млн шт. / га – 5,30 т/га, що на 0,03 т/га або на 0,6% більше, ніж за сівби з нормою висіву 2,0 млн шт./га та на 0,14 т/га або на 2,6%. Таким чином, в умовах Степу України по попереднику ріпак озимий більшу урожайність зерна пшениці озимої в середньому за 2024-2025 рр. сформовано сортом Турі за сівби з нормою висіву 2,0 млн шт. / га та фоном живлення N30P30S19,5 – 5,60 т/га, що на 0,41 т/га більше, ніж у варіанті з сортом Місія одеська. У варіантах з фоновим живленням пшениці озимої обох досліджуваних сортів N20P20S13 та N10P10S9,5 більшу урожайність зерна сформовано за сівби з нормою висіву 1,5 млн шт./га – 5,47 та 5,17 т/га відповідно, що на 0,03-0,04 т/га більше, ніж за сівби з нормою висіву 2,0 млн шт./га.; -; The article presents the results of field studies of two varieties of soft winter wheat, conducted during 2023-2025 on the predecessor of winter rapeseed in the conditions of the Steppe of Ukraine using No-Till technology. The influence of varietal characteristics, seed sowing rates and nutrient background on the yield of winter wheat grain was established. The sowing date of winter wheat is September 20. Sowing was carried out with an Amazone DMC Primera seeder with a row spacing of 25 cm. According to the results of the research, it was determined that the highest grain yield on average across varieties and over the years of research was formed by winter wheat plants when sowing with a seeding rate of 2.0 million pcs./ha and a N30P30S19.5 nutrient background – 5.40 t/ha, which is 0.11 t/ha or 2.1% more than when sowing with a seeding rate of 1.5 million pcs./ha and 0.14 t/ha or 2.6% more than in the variant with a seeding rate of 2.5 million pcs./ha. In the best-yielding variant of the N30P30S19.5 nutrient background, the lowest grain yield was formed by winter wheat plants with a seeding rate of 2.5 million pcs./ ha – 5.26 t/ha. In the variants with the N20P20S13 nutrition background, the higher grain yield was formed on average by varieties for sowing with a seed sowing rate of 1.5 million pcs. / ha – 5.30 t/ha, which is 0.03 t/ha or 0.6% more than for sowing with a seed sowing rate of 2.0 million pcs. / ha and 0.14 t/ha or 2.6%. Thus, in the conditions of the Steppe of Ukraine, the higher grain yield of winter wheat on the predecessor winter rapeseed on average for 2024-2025 was formed by the Turi variety for sowing with a seed sowing rate of 2.0 million pcs. / ha and the N30P30S19.5 nutrition background – 5.60 t/ha, which is 0.41 t/ha more than in the variant with the Misiya Odesa variety. In variants with background feeding of winter wheat of both studied varieties N20P20S13 and N10P10S9.5, higher grain yields were formed when sowing with a seeding rate of 1.5 million units/ha – 5.47 and 5.17 t/ha, respectively, which is 0.03-0.04 t/ha more than when sowing with a seeding rate of 2.0 million units/ha.

2026-01-01T00:00:00Z Мунтян, С. В. Федорчук, Михайло Іванович Fedorchuk, Mikhail https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/26183 2026-06-16T12:23:34Z 2024-01-01T00:00:00Z

Назва: Вплив метеорологічних умов на урожайність пшениці озимої, кукурудзита ріпаку озимого з використанням інгібітора нітрифікації за поєднаного використання з КАС‑32 Автори: Мунтян, С. В.; Федорчук, Михайло Іванович; Fedorchuk, Mikhail Короткий огляд (реферат): Метою було встановити вплив метеорологічних умов таких як температура, опади і випаровування та суми активних температур на урожайність пшениці озимої, кукурудзи та ріпаку озимого з використанням інгібітора нітрифікації 3,4-диметилпіразолфосфату при сумісному внесенні з різними нормами карбамідно-аміачною сумішшю (КАС‑32). Методи. Впродовж 20182021 рр. проводили дослідження в умовах науково-дослідного пункту СТОВ «Дружба Нова» Варвинського р-ну Чернігівської обл. (відділення агрохолдингу Кернел) на чорноземі типовому малогумусному. Однофакторний дослід. Контрольний варіант N10P30K40 (умовно без азотних добрив). КАС‑32 нормою згідно з варіантами досліду, інгібітор нітрифікації 3,4‑диметилпіразолфосфат вносили навесні після відновлення вегетації, відповідно варіанти досліду (Фон+N100+ІН, Фон+N120+ІН, Фон+N120, Фон+N120+ІН, Фон+N130+ІН та Фон+N130). Результати. Згідно результатів досліджень за період з березня по квітень в 2018 та 2019 роках спостерігалось різке підвищення середньодобових температур з -3,4 0С та 3,3 0С до 11,3 0С та 10,4 0С. Загальна кількість суми активних температур за 2018 рік була найвищою та на кінець вегетації у вересні місяці складала 2321,9 0С. Сума опадів була на кінець вегетації у вересні 2021 року була найвищою по роках досліджень та становила 509,9 мм. По 2018–2021 роках досліджень на пшениці озимій найвища урожайність спостерігалась в 2018 році по варіантах досліду 37,2 ц/га, 80,0 ц/га, 81,4 ц/га та 74,0 ц/га. Дещо нижчою урожайність була в 2020 році по варіантах досліду відповідно 37,7 ц/га, 72,0 ц/га, 72,5 ц/га та 68,5 ц/га. На кукурудзі урожайність була найвищою в 2018 та 2021 роках та становила по варіантах досліду в 2018 році 86,0 ц/га, 110,2 ц/га, 105,6 ц/га та 99,7 ц/га та в 2021 році 85,7 ц/га, 111,9 ц/га, 99,5 ц/га та 97,7 ц/га. Урожайність кукурудзи була нижчою в 2019 та 2020 роках та була відносно на одному рівні в ці два роки. Урожайність по ріпаку озимому була найвища в 2018 році в порівнянні з 2020 та 2021 та становила по варіантам досліду 31,2 ц/га, 37,0 ц/га 38,5 ц/га та 34,5 ц/га. В 2019 році досліди по ріпаку озимому не проводились. Висновки. В результаті досліду в 2018–2021 роках по використанню інгібітора нітрифікації сумісно з різними нормами КАС‑32 найвища урожайність спостерігалась в 2018 році по пшениці озимій (37,2–81,4 ц/га), кукурудзі (86,0–110,2 ц/га) та ріпаку озимому (31,2–38,5 ц/га). Вища врожайність в 2018 році по всім досліджуваним культурам корелюється в більшій мірі з сумою активних температур яка на кінець вегетації у вересні була найвищою по роках досліджень та складала 2321,90С.

2024-01-01T00:00:00Z