<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
  <title>Інституційний репозитарій Миколаївського національного аграрного університету</title>
  <link rel="alternate" href="https://localhost:443/jspui" />
  <subtitle>Система цифрового сховища DSpace отримує, зберігає, індексує та поширює цифрові дослідницькі матеріали.</subtitle>
  <id>https://localhost:443/jspui</id>
  <updated>2026-03-07T00:28:45Z</updated>
  <dc:date>2026-03-07T00:28:45Z</dc:date>
  <entry>
    <title>Концепція цифрової  освіти  4.0  в  умовах  глобальної  трансформації:  інноваційні  підходи</title>
    <link rel="alternate" href="https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/24269" />
    <author>
      <name>Гарбар, Галина Анатоліївна</name>
    </author>
    <author>
      <name>Harbar, Halina</name>
    </author>
    <author>
      <name>Жижко, Т.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Пунченко, О.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Андрюкайтієне, Р.</name>
    </author>
    <id>https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/24269</id>
    <updated>2026-03-06T09:54:28Z</updated>
    <published>2025-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Концепція цифрової  освіти  4.0  в  умовах  глобальної  трансформації:  інноваційні  підходи
Автори: Гарбар, Галина Анатоліївна; Harbar, Halina; Жижко, Т.; Пунченко, О.; Андрюкайтієне, Р.
Короткий огляд (реферат): У статті досліджуються інноваційні підходи до розвитку цифрової освіти 4.0 в умовах глобальної трансформації. Метою статті є концептуалізація цифрової освіти 4.0 в умовах глобальної трансформації та виявлення її інноваційних підходів Завдання дослідження: 1) розкрити теоретичне підґрунтя концепції цифрової освіти 4.0 у контексті перспектив та викликів розвитку; 2) з’ясувати інноваційні підходи у цифровій освіті 4.0 у контексті технологічних проривів; 3) дати аналіз розвитку цифрової освіти в Україні; 4) обґрунтувати основні тенденції розвитку концепції 4.0 в умовах глобальної цифровізації. Методологія дослідження потребує комплексного методологічного підходу, який включає аналіз сучасних технологій, педагогічних методів та освітніх стратегій на основі системного, структурного, структурно-функціонального, крос культурного методу. Проаналізовано ключові тенденції, включаючи персоналізоване навчання на основі штучного інтелекту, впровадження віртуальної та доповненої реальності, гейміфікацію освітнього процесу, використання блокчейн-технологій у сертифікації знань, а також застосування Інтернету речей (IoT) у навчальному середовищі. Окрема увага приділена технологічним проривам, таким як генеративний штучний інтелект, біометричні технології та інтеграція цифрових інструментів у розумні міста. Визначено перспективи розвитку цифрової освіти, її вплив на сучасне суспільство та виклики, пов’язані з цифровою нерівністю, безпекою та етикою використання новітніх технологій. Цифрова освіта 4.0 змінює традиційну систему навчання, роблячи її більш гнучкою, доступною та ефективно. Концепція «Освіта 4.0» розвивається завдяки швидкому розвитку Інтернету та інтелектуальних термінальних пристроїв, коли людська цивілізація перейшла від епохи «машинно-індустріальної цивілізації» до епохи «цивілізації інформаційного інтелекту». У результаті цих процесів освіта перейшла від епохи 3.0 до епохи 4.0. Концепція «Освіта 4.0» розвивається завдяки швидкому розвитку Інтернету та інтелектуальних термінальних пристроїв, коли людська цивілізація перейшла від епохи «машинно-індустріальної цивілізації» до епохи «цивілізації інформаційного інтелекту», а освіта перейшла від епохи 3.0 до епохи 4.0. Формування концепції цифрової освіти 4.0 є невід'ємною частиною сучасного освітнього процесу. Інтеграція новітніх технологій у навчання забезпечує його якість, доступність та ефективність, готуючи молодь до викликів цифрової епохи.; -; The article explores innovative approaches to the development of of digital education 4.0 in the context of global transformation. The purpose of the article is to conceptualize digital education 4.0 in the context of global transformation and identifying its innovative approaches The objectives of the study are to: 1) to reveal the theoretical basis of the concept of digital education 4.0 in the context of prospects and challenges of development; 2) to identify innovative approaches to digital education 4.0 in the context of technological breakthroughs; 3) to analyze the development of digital education in Ukraine to analyze the development of digital education in Ukraine; 4) to substantiate the main trends in the development of of the 4.0 concept in the context of global digitalization. The research methodology requires a comprehensive methodological approach that includes an analysis of modern technologies, pedagogical methods and educational strategies based on the systemic, structural, structural-functional, cross-cultural method. The key trends are analyzed, including personalized learning based on artificial intelligence. based on artificial intelligence, the introduction of virtual and augmented reality, gamification of the educational process, the use of blockchain technologies in certification of knowledge, and the use of the Internet of Things (IoT) in the learning environment. Special attention is paid to technological breakthroughs such as generative artificial intelligence, biometric technologies, and the integration of digital tools into smart cities. Prospects for the development of digital education, its impact on modern society, and challenges related to digital inequality, security, and ethics of using the latest technologies are identified. Digital Education 4.0 is changing the traditional education system, making it more flexible, accessible, and efficient. The concept of Education 4.0 is evolving due to the rapid development of the Internet and intelligent terminal devices, when human civilization has moved from the era of “machine-industrial civilization” to the era of “information intelligence civilization”. As a result of these processes, education has moved from the 3.0 era to the 4.0 era. The concept of “Education 4.0” is evolving due to the rapid development of the Internet and intelligent terminal devices, when human civilization has moved from the era of “machine-industrial civilization” to the era of “information intelligence civilization”, and education has moved from the era of 3.0 to the era of 4.0. The formation of the concept of digital education 4.0 is an integral part of the modern educational process. The integration of the latest technologies into education ensures its quality, accessibility and efficiency, preparing young people for the challenges of the digital age.</summary>
    <dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Еволюція англомовної наукової термінології у контексті глобалізації</title>
    <link rel="alternate" href="https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/24268" />
    <author>
      <name>Тішечкіна, Катерина Вікторівна</name>
    </author>
    <author>
      <name>Tishechkina, Kateryna</name>
    </author>
    <author>
      <name>Чумакова, К. О.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Саламатіна, Ольга Олександрівна</name>
    </author>
    <author>
      <name>Salamatina, Olga</name>
    </author>
    <id>https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/24268</id>
    <updated>2026-03-06T09:45:49Z</updated>
    <published>2025-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Еволюція англомовної наукової термінології у контексті глобалізації
Автори: Тішечкіна, Катерина Вікторівна; Tishechkina, Kateryna; Чумакова, К. О.; Саламатіна, Ольга Олександрівна; Salamatina, Olga
Короткий огляд (реферат): У статті досліджено еволюцію англомовної наукової термінології у контексті глобалізаційних процесів, які формують сучасний академічний дискурс у різних галузях науки, включно&#xD;
з природничими, технічними, медичними та соціогуманітарними. Простежено історичний розвиток англійської мови як lingua franca науки, починаючи з XIX століття, коли вона&#xD;
поступово витіснила французьку та німецьку як провідні мови наукової комунікації. У процесі&#xD;
аналіз встановлено, що домінування англійської у наукових публікаціях зумовлене поєднанням&#xD;
політичних, економічних та культурних чинників, а також значною інституційною підтримкою міжнародних видавництв, глобальних наукових баз даних та освітніх систем. У роботі&#xD;
проаналізовано сучасні дослідження українських та зарубіжних науковців, які висвітлюють&#xD;
трансформацію наукової термінології під впливом глобалізації, цифровізації наукових ресурсів та міждисциплінарних підходів, що сприяють активному запозиченню термінів із різних&#xD;
мов і галузей, створенню неологізмів та розвитку стандартизованих форм. Особлива увага&#xD;
приділена невирішеним питанням уніфікації термінів, зокрема у новітніх наукових сферах,&#xD;
таких як штучний інтелект, біотехнології та соціальні науки, де множинність інтерпретацій може ускладнювати чітку та ефективну міжнародну академічну комунікацію. Подальші&#xD;
дослідження мають зосереджуватися на розробці універсальних підходів до унормування&#xD;
англомовної наукової термінології, забезпечуючи баланс між глобальною інтеграцією знань&#xD;
і збереженням мовної ідентичності національних наукових спільнот. Крім того, підкреслюється важливість створення відкритих баз даних стандартизованих термінів, впровадження&#xD;
цифрових інструментів управління термінологією та сприяння ефективній міждисциплінарній співпраці для підвищення точності, зрозумілості та послідовності наукової комунікації на&#xD;
глобальному рівні. Комплексний аналіз демонструє, що еволюція англомовної наукової термінології одночасно відображає процеси глобалізації та виступає динамічним механізмом, який&#xD;
сприяє обміну знаннями, підтримує наукову співпрацю та підвищує міжнародну видимість&#xD;
наукових результатів, водночас створюючи виклики, що потребують ретельного термінологічного регулювання та постійної наукової уваги.</summary>
    <dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>The impact of user-generated content on social networks on tourists' destination choice</title>
    <link rel="alternate" href="https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/24267" />
    <author>
      <name>Mejeryte-Narkeviciene, K.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Rimdeika, A.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Гарбар, Галина Анатоліївна</name>
    </author>
    <author>
      <name>Harbar, Halina</name>
    </author>
    <id>https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/24267</id>
    <updated>2026-03-06T09:45:36Z</updated>
    <published>2025-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: The impact of user-generated content on social networks on tourists' destination choice
Автори: Mejeryte-Narkeviciene, K.; Rimdeika, A.; Гарбар, Галина Анатоліївна; Harbar, Halina
Короткий огляд (реферат): The article analyzes the significance of user-generated content (UGC) and its impact on modern tourist decision-making processes in the social media environment. The relevance of the study is based on the rapidly changing tourism industry, in which social media is becoming not only a means of disseminating information, but also a powerful tool that shapes the image of a travel destination, consumer expectations and the value of the travel destination itself. Given that modern travelers increasingly rely on real consumer experiences, authentic reviews and visual recommendations, UGC research is becoming an integral part of tourism science and consumer behavior analysis. The aim of this study is to determine how user-generated content on social networks affects tourists’ decisions when choosing a travel destination. To achieve this goal, the tasks set include clarifying the forms and characteristics of UGC, identifying the factors determining their reliability and analyzing the impact of UGC on decision-making. Methodology. To achieve the research objective, a quantitative study was conducted using a literature review and a questionnaire survey. These methods allowed us to assess both theoretical concepts of UGC and empirical manifestations and their influence on travel decision-making. The questionnaire was designed to assess respondents' awareness of CGC, its use and evaluation, as well as its perceived impact on travel destination choice. Descriptive statistics were used to analyze the collected data. The results reveal that user-generated content has a dual impact on travelers like informational and emotional. Respondents emphasized the importance of authentic information, which they believe is often more reliable than traditional advertising. It was found that positive visual stories and personal experiences can encourage both the emergence of new travel ideas and the adjustment of planned routes. Meanwhile, negative reviews can have a deterrent effect and lead to the cancellation of a trip. Mains conclusions. The results show that UGC functions as a significant catalyst for decision-making, providing travelers with not only information, but also an emotional basis for evaluating a travel destination. This study contributes to a deeper understanding of the role of social networks in the tourism sector and emphasizes the need for tourism organizations to strategically manage their digital image in a dynamic media space.; -; У статті проаналізовано значення контенту, створеного користувачами (UGC), та його вплив на сучасні процеси прийняття туристичних рішень у середовищі соціальних мереж. Актуальність дослідження ґрунтується на швидких змінах у туристичній індустрії, де соціальні мережі стають не лише засобом поширення інформації, а й потужним інструментом формування іміджу туристичного напряму, споживчих очікувань та цінності самої дестинації. Враховуючи те, що сучасні мандрівники дедалі частіше покладаються на реальний досвід споживачів, автентичні відгуки та візуальні рекомендації, вивчення UGC стає невід’ємною складовою науки про туризм та аналізу поведінки споживачів. Метою цього дослідження є визначення того, як контент, створений користувачами в соціальних мережах, впливає на рішення туристів під час вибору напрямку подорожі. Для досягнення цієї мети були поставлені завдання: уточнити форми та характеристики UGC, визначити чинники, що визначають його надійність, та проаналізувати вплив UGC на процес прийняття рішень. Методологія. Для реалізації мети дослідження було проведено кількісне дослідження, що поєднувало огляд літератури та анкетне опитування. Ці методи дали змогу оцінити як теоретичні концепції UGC, так і його емпіричні прояви та вплив на прийняття рішень щодо подорожей. Анкету було розроблено для оцінки обізнаності респондентів щодо UGC, характеру його використання й оцінювання, а також сприйманого впливу на вибір туристичної дестинації. Для аналізу зібраних даних було застосовано описову статистику. Результати. Отримані дані свідчать, що контент, створений користувачами, має подвійний вплив на мандрівників – інформаційний та емоційний. Респонденти наголошували на важливості автентичної інформації, яка, на їхню думку, часто є більш надійною, ніж традиційна реклама. Встановлено, що позитивні візуальні історії та особистий досвід можуть стимулювати появу нових ідей для подорожей або коригування запланованих маршрутів. Водночас негативні відгуки можуть мати стримувальний ефект і навіть спричинити відмову від поїздки. Основні висновки. Результати показують, що UGC функціонує як значущий каталізатор прийняття рішень, забезпечуючи мандрівників не лише інформацією, а й емоційною основою для оцінки туристичного напрямку. Дослідження робить внесок у глибше розуміння ролі соціальних мереж у туристичному секторі та підкреслює необхідність для туристичних організацій стратегічно управляти своїм цифровим іміджем у динамічному медіапросторі.</summary>
    <dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Країнознавчий аспект у підготовці майбутніх учителів англійської мови у закладах вищої освіти</title>
    <link rel="alternate" href="https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/24266" />
    <author>
      <name>Процько, Євгенія Сергіївна</name>
    </author>
    <author>
      <name>Тішечкіна, Катерина Вікторівна</name>
    </author>
    <author>
      <name>Tishechkina, Kateryna</name>
    </author>
    <author>
      <name>Курбатова, Тетяна Володимирівна</name>
    </author>
    <id>https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/24266</id>
    <updated>2026-03-06T09:33:21Z</updated>
    <published>2025-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Країнознавчий аспект у підготовці майбутніх учителів англійської мови у закладах вищої освіти
Автори: Процько, Євгенія Сергіївна; Тішечкіна, Катерина Вікторівна; Tishechkina, Kateryna; Курбатова, Тетяна Володимирівна
Короткий огляд (реферат): У статті розглядається країнознавчий аспект як стратегічний компонент підготовки майбутніх учителів англійської мови у закладах&#xD;
вищої освіти України. Наголошується, що сучасні глобалізаційні процеси,&#xD;
мобільність та мультикультурність освітнього середовища висувають нові&#xD;
вимоги до професійної компетентності педагога, зокрема до його здатності&#xD;
інтегрувати культурологічні, історичні та соціальні знання у навчальний&#xD;
процес. Визначено, що країнознавчий компонент охоплює як теоретичну,&#xD;
так і методичну підготовку: від опанування історії, політичних і соціальних&#xD;
реалій англомовних країн до формування уміння працювати з автентичними&#xD;
матеріалами, організовувати проектну діяльність та міжкультурні дискусії.&#xD;
Досліджено, що сучасні підходи, зокрема CLIL, змішане навчання,&#xD;
проєктно-орієнтовані методики та інтерактивні цифрові платформи&#xD;
(Kahoot!, Quizlet, Padlet), істотно підвищують ефективність засвоєння&#xD;
культурологічного матеріалу. Наведені результати експериментальних&#xD;
досліджень у педагогічних університетах України підтверджують зростання&#xD;
рівня міжкультурної обізнаності студентів на 25–40 % після впровадження&#xD;
інтерактивних завдань, віртуальних екскурсій і міжнародних дистанційних&#xD;
обмінів. Особлива увага приділяється методам оцінювання міжкультурної&#xD;
компетентності: портфоліо, проектним роботам, рольовим іграм та рефлексивним щоденникам, які дають змогу комплексно оцінити&#xD;
професійну готовність студентів. Акцентовано на проблемах фрагментарності програм, нестачі методичних матеріалів та недостатній підготовці&#xD;
викладачів, що ускладнює системне впровадження країнознавства.&#xD;
Обґрунтовано необхідність розробки нових освітніх стандартів, методичних&#xD;
комплектів, міжнародної співпраці та створення електронних ресурсів з&#xD;
автентичними матеріалами. У підсумку доведено, що країнознавчий аспект&#xD;
формує критичне мислення, медіаграмотність, культурну чутливість та&#xD;
професійну мобільність, забезпечуючи готовність майбутніх учителів&#xD;
англійської мови до ефективної діяльності у полікультурному середовищі.</summary>
    <dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
</feed>

