https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/10 2026-09-04T04:32:02Z https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/26775 Назва: Вікова мінливість молочної продуктивності корів за утримання в корівниках з різною системою вентиляції Автори: Голосний, Богдан Сергійович; Holosnyi, Bohdan; Підпала, Тетяна Василівна; Podpalaya, Tatiana; Крамаренко, Олександр Сергійович; Kramarenko, Alexander; Крамаренко, Сергій Сергійович; Kramarenko, Sergej Короткий огляд (реферат): Умови утримання молочної худоби є одним із ключових чинників, що визначають її добробут, стан здоров'я та рівень продуктивності – тому їх оптимізація має важливе значення для ефективного розвитку молочного скотарства. Головною метою цієї роботи була оцінка прояву вікової мінливості молочної продуктивності корів дійного стада за умов утримання в корівниках із різними системами вентиляції. У дослідженні використано матеріали первинного зоотехнічного обліку щодо 600 корів голштинської породи, які утримувалися в умовах СТОВ «Промінь» (Миколаївська область). Тварин було розподілено на дві групи по 300 голів у кожній. Перша група утримувалася протягом перших трьох лактацій у традиційному корівнику павільйонного типу з проточною системою вентиляції, а у той час друга – у корівнику з крос-вентиляцією (LPCV-корівнику). Проведеним аналізом встановлено, що показники молочної продуктивності голштинських корів закономірно змінювалися залежно як від номера лактації, так і від технології утримання, зокрема від типу системи вентиляції. Незалежно від типу корівника, зі збільшенням номера лактації зростали тривалість лактації та рівень молочної продуктивності, що відповідає фізіологічним особливостям розвитку високопродуктивних молочних корів і узгоджується з даними сучасної наукової літератури. Умови утримання вірогідно впливали насамперед на кількісні показники молочної продуктивності. Корови, які утримувалися в LPCV-корівнику, характеризувалися вірогідно вищими надоями як за повну лактацію, так і за стандартизовані 305 днів лактації. При цьому перевага за надоєм за 305 днів свідчить про те, що вища продуктивність була зумовлена не лише відмінностями у тривалості лактації, а насамперед більшою інтенсивністю молокоутворення протягом стандартного лактаційного періоду. Отримані результати узгоджуються із сучасними уявленнями про позитивний вплив контрольованого мікроклімату на реалізацію генетично зумовленого продуктивного потенціалу високопродуктивних голштинських корів. Встановлено також, що в традиційному корівнику тривалість лактації була дещо більшою. Найімовірніше, це пов'язано з особливостями відтворення стада, оскільки більш раннє настання вагітності за умов оптимальнішого мікроклімату закономірно призводить до скорочення тривалості поточної лактації. Водночас сама по собі більша тривалість лактації не може розглядатися як безумовна перевага або недолік певної технології утримання без комплексної оцінки показників відтворної здатності та економічної ефективності виробництва. Якісний склад молока виявився менш чутливим до умов утримання. Зі збільшенням номера лактації спостерігалося закономірне підвищення вмісту жиру та незначне зниження концентрації білка, що відповідає віковим особливостям фізіології лактації. Дещо нижчий вміст жиру в молоці корів, які утримувалися в LPCV-корівнику, ймовірно, був пов’язаний із їхньою вищою молочною продуктивністю, у той час як відсутність вірогідних відмінностей за вмістом білка підтверджує відносно високу стабільність цього показника та його меншу залежність від технологічних чинників. Отже, отримані результати свідчать, що використання LPCV-корівника забезпечує більш повну реалізацію продуктивного потенціалу голштинських корів насамперед завдяки підвищенню інтенсивності молокоутворення протягом лактації. Разом із тим, для комплексної оцінки ефективності цієї технології доцільно додатково враховувати показ- ники відтворної здатності, стану здоров’я тварин, конверсії корму, довічної продуктив- ності та економічної ефективності виробництва.; Housing conditions are among the key factors determining the welfare, health status, and productivity of dairy cattle. Therefore, optimizing these conditions is essential for the efficient development of dairy farming. The aim of this study was to evaluate the age-related variability of milk production traits in dairy cows housed in barns equipped with different ventilation systems. The study was based on primary zootechnical records of 600 Holstein dairy cows raised at Promin LLC (Mykolaiv Region, Ukraine). The animals were divided into two groups of 300 cows each. The first group was housed during the first three lactations in a conventional naturally ventilated free-stall barn with a through-flow ventilation system, whereas the second group was housed in a low-profile cross-ventilated barn (LPCV-barn). The analysis demonstrated that milk production traits of Holstein cows varied consistently depending on both lactation number and housing technology, particularly the type of ventilation system. Regardless of barn type, increasing lactation number was accompanied by longer lactation length and higher milk yield, which is consistent with the physiological characteristics of highly productive dairy cows and agrees with findings reported in the contemporary scientific literature. Housing conditions significantly affected primarily the quantitative indicators of milk production. Cows housed in the LPCV-barn produced significantly higher milk yields both per complete lactation and during the standardized 305-day lactation period. The superiority in 305-day milk yield indicates that the higher productivity resulted not only from differences in lactation length but primarily from a higher rate of milk synthesis throughout the standard lactation period. These findings are consistent with current concepts regarding the positive effect of a controlled microclimate on the expression of the genetically determined productive potential of high-producing Holstein cows. It was also established that lactation length was slightly longer in the conventional barn. This is most likely associated with differences in reproductive performance, since earlier conception under more favorable microclimatic conditions naturally results in a shorter ongoing lactation. At the same time, a longer lactation period cannot by itself be regarded as either an advantage or a disadvantage of a particular housing technology without a comprehensive evaluation of reproductive performance and production economics. Milk composition proved to be less sensitive to housing conditions. As lactation number increased, milk fat concentration showed a consistent increase, whereas milk protein concentration declined slightly, reflecting age-related physiological changes during lactation. The somewhat lower milk fat content observed in cows housed in the LPCV-barn was probably associated with their higher milk production, whereas the absence of significant differences in milk protein concentration confirms the relatively high stability of this trait and its lower dependence on housing-related technological factors. In conclusion, the results indicate that the use of an LPCV-barn provides a more complete realization of the productive potential of Holstein cows, primarily by increasing the intensity of milk synthesis throughout lactation. Nevertheless, a comprehensive evaluation of the effectiveness of this housing technology should also include reproductive performance, animal health status, feed conversion efficiency, lifetime productivity, and the economic efficiency of milk production. 2026-01-01T00:00:00Z https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/26774 Назва: Методика і емпірична перевірка міжджерельної узгодженості агрометеорологічних даних Автори: Панфілова, Антоніна Вікторівна; Panfilova, Antonina; Кошкін, Дмитро Леонідович; Koshkin, Dmitriy Короткий огляд (реферат): Мета дослідження – кількісно оцінити узгодженість трьох поширених продук- тів (ERA5-Land, NASA POWER, Open-Meteo) для температури повітря, температури точки роси, опадів і похідних вологісних показників, а також визначити агрономічні наслідки міжджерельних розбіжностей. Емпіричну основу становлять погодинні ряди за 2024–2025 рр. Застосовано синхронізацію часових рядів, попарні статистичні порівняння (Bias, RMSE, rRMSE, R2 ) та аналіз похибкового каскаду під час переходу від первинних метеозмінних до відносної вологості повітря, абсолютної вологості, дефіциту тиску водяної пари та суми ефективних температур. Показано наявність стійкої ієрархії міжджерельної узгодженості агрометеорологічних параметрів: найвищі показники узгодженості характерні для температури повітря, проміжні – для температури точки роси, тоді як для опадів встановлено суттєво нижчий рівень узгодженості. В узагальненому вигляді діапазони узгодженості становлять близько 0,93–0,99 для температурних показників і близько 0,33–0,62 для опадів без деталізації за окремими парами джерел. Також підтверджено каскадне підсилення відносної похибки у дефіциту тиску водяної пари порівняно з відносною вологістю повітря, що узгоджується з термодинамічною чутливістю дефіциту тиску водяної пари до температурних зміщень. Порівняння вологісних метрик вказує на кращу міжджерельну стабільність абсолютних показників вологості відносно відносних, що важливо для прикладних розрахунків водного стресу. Одержані результати підтверджують робочі гіпотези щодо температурного походження міжджерельних похибок і формують практичну основу для вибору метеорологічного джерела даних залежно від задачі: оперативний моніторинг посушливих умов, оцінка ризиків теплового і водного стресу, а також управління технологіями вирощування сільськогосподарських культур. У цілому встановлено, що міжджерельні температурні відмінності можуть накопичуватися впродовж року та зумовлювати агрономічно значущі зсуви у календарі розвитку культур, які доцільно враховувати для прийняття управлінських рішень.; The study presents an inter-source empirical verification of agroclimatic data for the Southern Steppe of Ukraine using a representative location within the Mykolaiv region. The aim of the research is to quantitatively assess the consistency of three widely used meteorological products (ERA5-Land, NASA POWER, and Open-Meteo) for air temperature, dew point temperature, precipitation, and derived humidity-related parameters, as well as to determine the agronomic implications of inter-source discrepancies. The study was based on hourly datasets for 2024–2025. The analysis included time-series synchronization, pairwise statistical comparisons (Bias, RMSE, rRMSE, and R2 ), and evaluation of the error cascade associated with the transition from primary meteorological variables to relative humidity, absolute humidity, vapor pressure deficit (VPD), and growing degree-days (GDD). A stable hierarchy of inter-source consistency among agroclimatic parameters was identified: the highest agreement was observed for air temperature, intermediate agreement for dew point temperature, and substantially lower agreement for precipitation. In generalized form, consistency levels ranged from approximately 0.93–0.99 for temperature-related variables and 0.33–0.62 for precipitation, without detailed separation by individual source pairs. The study also confirmed a cascade amplification of relative errors in VPD compared with relative humidity, which is consistent with the thermodynamic sensitivity of VPD to temperature biases. Comparisons of humidity-related metrics demonstrated higher inter-source stability for absolute humidity indicators than for relative humidity, which is important for practical assessments of crop water stress. The obtained results empirically confirm the working hypotheses regarding the temperaturerelated nature of inter-source discrepancies and provide a practical basis for selecting meteorological data sources depending on the intended application, including operational drought monitoring, assessment of thermal and water stress risks, and management of crop production technologies. Overall, the study demonstrates that inter-source temperature differences may accumulate throughout the year and lead to agronomically significant shifts in crop development timing, which should be considered in agricultural decision-making processes. 2026-01-01T00:00:00Z https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/26756 Назва: Нутриціологія Автори: Шевчук, Наталя Петрівна; Shevchuk, Natalya; Петрова, Олена Іванівна; Petrova, Olena 2026-01-01T00:00:00Z https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/26755 Назва: Нутриціологія Автори: Шевчук, Наталя Петрівна; Shevchuk, Natalya; Петрова, Олена Іванівна; Petrova, Olena 2026-01-01T00:00:00Z