https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/23081 2026-05-03T12:55:19Z https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/23220 Назва: Вплив цифровізації на детінізацію економіки та податкове адміністрування в Україні Автори: Юрчишена, Л.С.; Yurchishena, Liudmyla; Криворучко, А.; Kryvoruchko, Anastasiya Короткий огляд (реферат): Анотація. У статті досліджено вплив цифровізації податкового адміністрування на підвищення фіскальної ефективності в Україні та зменшення тіньової економіки. Визначено основні причини існування тіньового сектору та його негативний вплив на розвиток національної економіки. Особливу увагу приділено цифровим інструментам у податковій сфері, зокрема впровадженню Електронного кабінету платника податків як ключового інструменту взаємодії між бізнесом і фіскальним органом. На основі результатів регресійного аналізу встановлено статистично значущий зв’язок між зростанням кількості користувачів електронних сервісів та обсягом податкових надходжень. Обґрунтовано, що цифрова трансформація податкового адміністрування сприяє підвищенню прозорості та ефективності податкової системи, легалізації бізнес-процесів і зміцненню фінансової стабільності держави, а також є важливим кроком на шляху інтеграції України до європейського економічного простору. Наукова новизна роботи полягає у розробленні концепції удосконалення цифрової трансформації податкового адміністрування в Україні, спрямованої на підвищення ефективності податкової політики, зміцнення податкової безпеки та адаптацію фіскальної системи до європейських стандартів. Реалізація запропонованої концепції сприятиме підвищенню прозорості, оптимізації комунікацій між платниками та державою, а також формуванню сучасної моделі податкового адміністрування, здатної забезпечити сталий економічний розвиток України.; Abstract. Introduction. This article examines how digitalization in tax administration can enhance fiscal efficiency and reduce the shadow economy in Ukraine. The study identifies the main reasons for the existence of the shadow sector and examines its negative effects on the development of the national economy. It pays special attention to the implementation of digital tools in the tax sphere, particularly the introduction of the Electronic Taxpayer Cabinet, which is a key instrument for interaction between businesses and fiscal authorities. The research emphasizes the role of digitalization in promoting transparency, accountability, and efficiency within the tax system. Purpose. The study’s main objective is to analyze how digitalizing tax administration increases tax revenues, legalizes business processes, and strengthens the state’s financial stability. Additionally, the study aims to develop a concept for improving digital tax administration in Ukraine, aligning it with European standards and ensuring an effective, secure fiscal policy framework. Results. A statistically significant relationship was established between the growth in the number of users of electronic tax services and the increase in tax revenues based on regression analysis. The study shows that digitalization makes tax collection more transparent and efficient, reduces opportunities for informal economic activities, and improves communication between taxpayers and fiscal authorities. Furthermore, the findings show that adopting digital tools modernizes tax administration, standardizes fiscal procedures, and enhances business compliance. Conclusions. The study concludes that the digital transformation of tax administration in Ukraine is a crucial step toward building a modern, effective, and transparent tax system. The proposed concept for improving digital tax administration emphasizes optimizing interactions between taxpayers and the state, strengthening fiscal security, and adapting the national tax system to European best practices. Implementing this concept will contribute to sustainable economic development, increased fiscal efficiency, and Ukraine’s integration into the European economic space. The scientific novelty of this study lies in formulating a concept that combines policy, technology, and governance measures to enhance the effectiveness and security of tax administration, while also fostering economic transparency and modernization. 2025-01-01T00:00:00Z https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/23219 Назва: Можливості використання інформаційних систем при плануванні матеріальних потоків на підприємствах ресторанного бізнесу в рамках кейтерингової діяльності Автори: Шулла, Р.С.; Shulla, Roman; Попик, М.М.; Popyk, Maryana Короткий огляд (реферат): Анотація. У статті проаналізовано можливості застосування інформаційних систем для автоматизації управління матеріальними потоками на підприємствах ресторанного бізнесу в умовах кейтерингової діяльності. Досліджено відмінності між класичною моделлю організації господарського процесу та бізнес-моделлю «кейтерингу». Показано, що організація ресторанної діяльності за моделлю «кейтерингу» більш схожа на промислові бізнес-моделі, зокрема через більший часовий лаг між розміщенням замовлення та його виконанням. Виявлено, що наявність портфелю замовлень із середньостроковим терміном виконання дозволяє менеджменту ефективніше здійснювати оперативно-календарне планування. Для цього доцільне використання інформаційних систем типу MRP (Material Requirements Planning), MRP 2 (Manufacturing Resource Planning) та ERP (Enterprise Resource Planning). Обґрунтовано, що сучасні підприємства ресторанного бізнесу не можуть ефективно планувати виробництво та постачання без інформаційних технологій через широкий асортимент страв і напоїв, багатостадійність приготування та необхідність обробки великого обсягу даних. Використання MRP, MRP 2 та ERP у плануванні потреби в матеріальних ресурсах і термінів виконання завдань сприяє підвищенню ефективності управління матеріальними потоками, оптимізації ресурсів та зниженню ризиків. Таким чином, інтеграція сучасних інформаційних систем у бізнес-процеси кейтерингових та ресторанних підприємств створює передумови для підвищення їх продуктивності, забезпечення своєчасного виконання замовлень і підвищення конкурентоспроможності в умовах сучасного ринку.; Abstract. Introduction. This article addresses the feasibility of using information systems to plan material flows in restaurant businesses within the context of catering activities. Purpose. The main objective is to study the prerequisites and develop proposals for applying modern information systems, such as MRP, MRPII, and ERP, to manage material flows in restaurants in the context of catering activities. Results. The article analyzes the potential for using information systems to automate material flow management processes in restaurant businesses operating in the catering industry. The article examines the differences between organizing business processes in restaurants using the classic model and organizing business activities based on the catering model. Unlike the traditional business model, it has been proven that a restaurant’s business organization based on the catering model is more similar to business models used in industrial enterprises. The article also found that, in the catering business model, the time lag between when an order is placed and the agreed-upon order fulfillment date is longer than in the classic business model. Within the catering model framework, a portfolio of medium-term orders enables management to actively implement operational scheduling planning, as the planning horizon is sufficient for using logistics management tools such as MRP (material requirements planning) and ERP (enterprise resource planning). Conclusions. In modern business conditions, restaurants cannot exist without information technology when forming operational plans for sales, production, and supply. A wide variety of dishes, drinks, and ingredients, as well as the multi-stage process of preparing restaurant products, necessitate processing a significant amount of relevant data. Using modern information systems, such as MRP I, MRP II, and ERP, to plan material resource needs and task timing for product (semi-finished product) production and material resource supply creates preconditions for increasing the efficiency of managing all material flows in restaurants. 2025-01-01T00:00:00Z https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/23217 Назва: Агробізнес в контексті світових змін Автори: Шевченко, А.А.; Shevchenko, Alіsa; Петренко, О.П.; Petrenko, Olga; Заєць, М.В.; Zaiets, Maksym Короткий огляд (реферат): Анотація. В статті досліджено вплив зміни клімату на аграрний сектор України та визначено адаптаційні напрями розвитку сільського господарства в умовах глобальної кліматичної нестабільності. Розглянуто сучасні виклики, пов’язані з підвищенням температури, частішими посухами, деградацією ґрунтів і скороченням врожайності основних культур. Установлено, що ефективним напрямом адаптації є диверсифікація виробництва шляхом упровадження нішевих культур, зокрема льону олійного, який характеризується високою біологічною пластичністю та стійкістю до кліматичних стресів. Проаналізовано світові тенденції виробництва льону олійного, визначено місце України на глобальному ринку та виявлено основні фактори, що впливають на динаміку посівних площ і урожайність. Обґрунтовано доцільність застосування інноваційних технологій — систем No-Till, цифрового моніторингу, штучного інтелекту та роботизованої техніки — як інструментів підвищення ефективності, екологічної стійкості й рентабельності виробництва. Підкреслено, що впровадження інтелектуальних технологій сприяє оптимізації управління ресурсами, скороченню викидів парникових газів та зниженню енергозатрат. Отримано висновок, що розвиток виробництва льону олійного на основі інноваційно-технологічних рішень здатний забезпечити збалансований перехід аграрного сектору України до кліматично стійкої та екологічно відповідальної моделі господарювання.; Abstract. Introduction. Global climate change is increasingly affecting agribusiness, one of the key components of the global and national economies. Rising average annual temperatures, an increasing frequency of extreme weather events, soil degradation, water scarcity, and loss of biodiversity pose significant risks to the stability of agricultural production, food security, and the economic resilience of agricultural enterprises. In the face of these climate challenges, agribusinesses must adapt to new environmental and technological realities. At the same time, adaptation plays a strategic role in ensuring sustainable rural development, enhancing Ukraine’s agricultural sector’s competitiveness in the global market, and fulfilling international climate policy commitments. Purpose. This study aims to provide a theoretical justification and practical analysis of the impact of global climate change on agribusiness development. It seeks to identify key risks and challenges and develop strategies for adapting the agricultural sector to climate transformations based on sustainable development and environmental safety principles. Results. The article examines the impact of climate change on Ukraine’s agricultural sector and proposes strategies to adapt to global climate instability. It analyzes modern challenges such as rising temperatures, more frequent droughts, soil degradation, and reduced crop yields. The article establishes that an effective adaptation measure is production diversification through the introduction of niche crops. In particular, it highlights the potential of oil flax due to its high biological plasticity and resistance to climatic stress. The article analyzes global trends in oil flax production, determines Ukraine’s position in the global market, and identifies the main factors influencing the dynamics of cultivated areas and yields. Conclusіons. The article substantiates the feasibility of implementing innovative technologies, such as no-till systems, digital monitoring, artificial intelligence, and robotic equipment, as a means of increasing production efficiency, environmental sustainability, and profitability. The integration of intelligent technologies has been emphasized as a means of promoting resource optimization, reducing greenhouse gas emissions, and lowering energy consumption. Developing oil flax production based on innovative technological solutions can ensure Ukraine’s agricultural sector transitions in a balanced way towards a climate-resilient and environmentally responsible management model. 2025-01-01T00:00:00Z https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/23216 Назва: Інтегрована модель управління конкурентоспроможністю промислових підприємств на засадах адаптації до цифрових та економічних викликів Автори: Шандова, Н.В.; Shandova, Nataliia; Яковлєв, О.О.; Yakovliev, Oleksandr Короткий огляд (реферат): Анотація. Актуальність дослідження зумовлена неефективністю традиційних реактивних підходів до управління в умовах динамічних змін технологічного укладу, макроекономічної нестабільності та посилення глобальної конкуренції. Особливу значимість ця проблема набуває в контексті України, де промисловість функціонує в умовах воєнних ризиків, технологічної нерівності та обмежених інвестиційних ресурсів. Запропонована модель базується на системно-адаптивному підході та інтегрує три взаємопов’язані підсистеми: аналітико-оціночну, цифрово-операційну та стратегічно-адаптивну. Аналітико-оцінювальна підсистема забезпечує комплексну діагностику стану підприємства за допомогою збалансованої системи показників, що включає індикатори цифрової зрілості, адаптаційної спроможності та традиційні фінансово-економічні метрики. Цифрово-операційна підсистема відповідає за трансформацію аналітичних даних в управлінські рішення шляхом упровадження інструментів бізнес-аналітики, Big Data та штучного інтелекту. Стратегічно-адаптивна підсистема координує довгострокові орієнтири з поточними діями, формуючи проактивну політику розвитку та механізми швидкого реагування на зміни зовнішнього середовища. Ключовою перевагою та відмінністю запропонованої моделі є її орієнтація на економічну результативність. Ефективність управлінських рішень верифікується за допомогою фінансових інструментів, таких як NPV, ROI та EVA, що забезпечує баланс між витратами на цифровізацію, інноваційними інвестиціями та отриманими економічними вигодами. Функціонально-економічна структура моделі включає механізм адаптивного зворотного зв’язку, який дозволяє здійснювати постійний моніторинг ключових KPI та оперативно коригувати стратегії. Реалізація моделі дає змогу створити систему управління, здатну функціонувати в режимі випередження, скорочуючи часовий лаг між появою виклику та прийняттям рішення. Очікуваними результатами є підвищення стійкості підприємств до зовнішніх шоків, зростання продуктивності, рентабельності, інвестиційної привабливості та зміцнення економічної безпеки.; Abstract. Introduction. Modern economic conditions are marked by intensifying digital and economic challenges, making it necessary to transition from traditional management models to adaptive systems. This need is particularly relevant for Ukrainian industrial enterprises due to technological inequality, wartime risks, and macroeconomic instability. Purpose. The goal is to develop an integrated model that manages the competitiveness of industrial enterprises by combining analytical, operational, and strategic components to effectively adapt to dynamic changes in the external environment. Results. A tripartite model structure is proposed, comprising interconnected subsystems: analytical-evaluative, digital-operational, and strategic-adaptive. The analytical-evaluative subsystem uses a balanced scorecard to provide comprehensive diagnostics of the enterprise’s state, including indicators of digital maturity, adaptive capacity, and traditional financial and economic metrics. The digital-operational subsystem transforms analytical data into management decisions by implementing business intelligence tools, big data, and artificial intelligence. The strategic-adaptive subsystem coordinates long-term goals with current actions to form proactive development policies and rapid response mechanisms to changes in the external environment. A key advantage of the proposed model is its focus on economic effectiveness. Management decisions are verified using financial tools such as NPV, ROI, and EVA to ensure a balance between digitalization costs, innovation investments, and economic benefits. The model’s functional-economic structure includes an adaptive feedback mechanism that enables continuous monitoring of key KPIs and prompt strategy adjustments. Conclusions. The integrated competitiveness management model allows Ukrainian industrial enterprises to adapt to crisis conditions and proactively transform threats into competitive advantages. Implementing the model creates the prerequisites for increasing productivity, investment attractiveness, and economic security amid digital transformation. 2025-01-01T00:00:00Z