https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/24934 2026-05-01T14:21:48Z https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/13827 Назва: Асоціація між гетерозиготністю за мікросателітами ДНК та продуктивністю сільськогосподарських тварин Автори: Крамаренко, Олександр Сергійович; Kramarenko, Alexander; Крамаренко, Сергій Сергійович; Kramarenko, Sergej Короткий огляд (реферат): Основною метою нашої роботи було визначення зв’язку між гетерозиготністю (як на рівні окремих локусів, так й індивідуальною оцінкою мультилокусної гетерозиготності) за локусами мікросателітів ДНК (МС-ДНК) та продуктивністю сільськогосподарських тварин, а саме ознаками відтворення свиноматок великої білої породи та живою масою телиць південної м’ясної породи. Для свиноматок великої білої породи відмічено переважання особин із гомозиготним генотипом над гетерозиготами у відношенні показників багатоплідності та, відповідно, протилежна картина у відношенні кількості та частки мертвонароджених поросят у гнізді. Кореляція між гетерозиготністю та ознаками відтворення мала негативний знак для більшості використаних в аналізі локусів МС-ДНК, що пов’язано із схрещуванням племінних тварин різного походження (англійської та угорської селекції) та, відповідно, проявом аутбредної депресії. Для телиць південної м’ясної породи встановлено вірогідний вплив локусу BM2113 на живу масу у віці 15 міс. та локусу BM1818 на живу масу у віці 8 міс. та наявність асоціації між живою масою та оцінками міри d2 для чотирьох локусів МС-ДНК (BM2113, SPS115, ETH3 та BM1824). Виявлені зв’язки у більшості випадків мали позитивний знак, тобто, чим більше різниця між довжиною алелів МС-ДНК в межах індивідуального генотипу, тим вище жива маса телиць. Таким чином, характер зв’язку між гетерозиготністю та продуктивністю серед досліджених груп свиней та худоби в значній мірі залежав як від походження тварин, так і напряму селекційноплемінної роботи в господарствах. 2021-01-01T00:00:00Z https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/13824 Назва: Аналіз впливу генетичних та не-генетичних факторів на живу масу поросят при народженні та відлученні Автори: Крамаренко, Сергій Сергійович; Kramarenko, Sergej; Крамаренко, Олександр Сергійович; Kramarenko, Alexander; Ващенко, П. А.; Цибенко, В. Г. Короткий огляд (реферат): Метою нашої роботи був аналіз впливу генетичних та не-генетичних факторів на живу масу поросят при народженні (PWB) та відлученні (PWW), а також визначення невипадкових компонент характеру їх мінливості у часі протягом 2007–2014 рр. Для визначення вірогідності та ступеня впливу задіяних в аналізі факторів, нами було використано алгоритм загальної лінійної моделі (GLM). Для аналізу наявності невипадкової компоненти мінливості (циклічності) нами було використано оцінки автокореляційної функції. Доведено вірогідний вплив року та місяця опоросу на PWB та PWW (в обох випадках: p < 0,001), у той час як вірогідні відмінності між кнурцями та свинками не встановлено. Включення в модель інформації щодо генотипу кнура чи свиноматки (у якості випадкових факторів), суттєво змінює отримані LS-оцінки PWB та PWW, що пов’язано із особливостями технологічного процесу відтворення в господарстві, внаслідок чого в різні роки використовувалися кнури та свиноматки з різною племінною цінністю. Виявлені циклічні коливання живої маси поросят, обумовлені тривалістю продуктивного життя основного поголів’я у господарстві. Встановлено, що не стільки календарний рік чи календарний місяць мають важливе значення, скільки особливості кліматичних характеристик певного року/сезону/місяця опоросу й, насамперед, їх відхилення від оптимального значення, при якому відтворювальні функції свиноматок можуть бути реалізовані у максимальному ступені. На PWB встановлено достовірний вплив кліматичних умов місяця, що передував опоросу, у той час як на PWW впливу кліматичних умов не зафіксовано, що пов’язано із регулюванням мікроклімату у приміщеннях для утримання лактуючих свиноматок. 2021-01-01T00:00:00Z