DSpace Зібрання:

Організація та бізнес-планування діяльності туристичних підприємств

Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT

Назва: Організація та бізнес-планування діяльності туристичних підприємств Автори: Яценко, В. М.; Скіданов, О. А.; Yatsenko, Volodymyr; Skidanov, Oleksiy Короткий огляд (реферат): У статті досліджено організаційні зміни, що відбуваються у діяльності туристичних підприємств у зв’язку зі змінами соціально-економічних умов зовнішнього середовища та системи налагоджених ділових зв’язків і відносин. Визначено, що в умовах економічної системи ринкового типу і впливу факторів військового характеру змінюється характер планування туристичної діяльності. Сучасною формою планування в туристичних фірмах підприємницького типу є використання методів бізнес-планування, де вартісні фактори та обов’язковість повернення вкладених коштів відіграють першорядну роль. Установлено, що план маркетингової діяльності становить ядро бізнес-плану туристичного підприємства. Ухвалюючи стратегічні рішення, відповідальні керівники туристичних фірм орієнтуються на потреби і специфіку ринку туристичних послуг, тому план маркетингу дає орієнтири діяльності туристичного підприємства. Емпіричні спостереження в рамках даного дослідження виявили основні напрями роботи маркетингових служб великих туристичних компаній, засвідчили, що діяльність маркетингових служб туристичних підприємств слугує не тільки для ухвалення обґрунтованих управлінських рішень, а й виконує важливу соціальну функцію, сприяє поліпшенню споживчих властивостей пропонованого туристичного продукту, вдосконаленню процесу доставки продукту споживачеві, створенню комфортного середовища для покупця. Доведено, що одним із основних способів стимулювання збуту і просування туристичного продукту є рекламна діяльність та безпосередня участь туристичних підприємств у міжнародних виставках.; The article examines the organizational changes occurring in the activities of tourist enterprises in connection with changes in the socio-economic conditions of the external environment. It was determined that the modern form of planning in entrepreneurial tourist firms is the use of business planning methods. It has been established that the plan of marketing activity is the core of the business plan of a tourist enterprise. The main areas of work of marketing services of large tourist companies were studied. Purpose. The purpose of the article is to reveal the dependence between the presence of a business plan at the enterprise and its more effective activity among competitors in modern economic conditions. Results. The article examines the organizational changes occurring in the activities of tourist enterprises in connection with changes in the socio-economic conditions of the external environment and the system of established business connections and relations. It was determined that in the conditions of the market-type economic system and the influence of factors of a military nature, the nature of the planning of tourist activities changes. The modern form of planning in entrepreneurial travel firms is the use of business planning methods, devalued factors and the obligation to return invested funds play a primary role.It has been established that the plan of marketing activity is the core of the business plan of a tourist enterprise. When making strategic decisions, the responsible managers of travel firms focus on the needs and specifics of the tourist services market, so the marketing plan provides guidelines for the activities of the travel enterprise. Conclusions. Empirical observations within the framework of this study revealed the main areas of work of marketing services of large tourism companies, proved that the activity of marketing services of tourist enterprises serves not only to make reasonable management decisions, but also performs an important social function, contributes to improving the consumer properties of the offered tourist product, improving the delivery process product to the consumer, creating a comfortable environment for the buyer. It has been proven that one of the main ways to stimulate sales and promote tourism products is advertising and direct participation of tourism enterprises in international exhibitions.

The Relationship Between Income Inequality, Poverty, And Human Development Index In North Sumatra Province

Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT

Назва: The Relationship Between Income Inequality, Poverty, And Human Development Index In North Sumatra Province Автори: Yasir, Hamdan; Susetyo, Didik; Ясір, Хамдан; Сусетіо, Дідік Короткий огляд (реферат): Нерівність у доходах, бідність та індекс людського розвитку (ІЛР) є важливими показниками для вимірювання рівня добробуту та прогресу регіону. Провінція Північна Суматра має значні відмінності в нерівності доходів, бідності та індексі людського розвитку (ІЛР) між районами та містами. Це повинно викликати занепокоєння для уряду, щоб вжити контрзаходів, щоб забезпечити справедливий розвиток і покращити добробут громади в усіх регіонах Північної Суматри. Це дослідження має на меті визначити, який ці змінні мають причинний зв’язок між нерівністю доходів, бідністю та індексом людського розвитку в провінції Північна Суматра. Результати показують, що нерівність у доходах, бідність та індекс людського розвитку мають причинно-наслідковий зв’язок як у довгостроковій, так і в короткостроковій перспективі в провінції Північна Суматра. З усіх оцінок моделі довгострокові результати VECM можна побачити за значенням t-критерію, яке вище стандартного значення 1,967245. У той час як результати оцінки моделі короткострокового причинного зв’язку показують значення ймовірності хі-квадрат значущості на рівні значущості на рівні 5% альфа або p-значення <0,05.; Income inequality, poverty, and the human development index (HDI) are important indicators to measure the level of welfare and progress of a region. North Sumatra Province has significant variations in income inequality, poverty, and human development index (HDI) between districts and cities. This needs to be a concern for the government to make countermeasures in order to create equitable development and improve community welfare in all regions of North Sumatra Purpose. This study aims to determine how these variables have causality between income inequality, poverty, and human development index in North Sumatra province. Results. The results show that income inequality, poverty, and human development index have causality in both the long run and short run in North Sumatra province. Conclusions. Of all model estimates, the long-term VECM results can be seen from the t-test value which is higher than the standard value of 1.967245. While the short-term causality model estimation results show the Chi-square probability value of significance at the significance level is at 5% alpha or p-value <0.05.

Розвиток «зеленої економіки» як рушійної сили сталого розвитку світової економіки

Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT

Назва: Розвиток «зеленої економіки» як рушійної сили сталого розвитку світової економіки Автори: Шкурат, М. Є.; Ніколаєва, А. П.; Shkurat, Mariia; Nikolaeva, Anastasia Короткий огляд (реферат): В статі досліджується напрямок «зелена економіка», де обґрунтовується її необхідність у контексті глобалізації. Ця концепція вирішує різноманітні проблеми, включаючи соціальні, фінансові, енергетичні та кліматичні, сприяючи якісному та кількісному зростанню. Позитивний та негативний вплив «зеленої економіки» на зовнішньоторговельні відносини країн. Перехід до цієї системи відкриває нові експортні можливості для розвинених країн, але також слід враховувати загрозу «зеленого протекціонізму», що може обмежити зростання в окремих країнах. Дослідження вказує на необхідність її перегляду для спрямування на підвищення соціального добробуту та зменшення екологічних ризиків. Успішна реалізація глобального «зеленого» ресурсу передбачає перебудову зовнішньоторговельної політики для створення стійкої економічної системи. Адже сучасний світ стоїть перед необхідністю переходу до сталого розвитку через зменшення залежності від природніх ресурсів та зниження впливу на екологічну систему. Один із ключових напрямків цього переходу – зелена економіка, яка активно обговорюється як на національному так і на міжнародному рівнях. Зелена економіка нині є важливим аспектом світового розвитку, оскільки суспільство все більше усвідомлює необхідність збереження природних ресурсів та зменшення впливу на навколишнє середовище. Цей напрямок економіки покликаний забезпечити сталість економічного зростання, захищаючи природу та покращуючи якість життя суспільства. Зелена економіка відіграє важливу роль у міжнародних економічних відносинах, впливаючи на зовнішню торгівлю, інвестиції та технологічний обмін між країнами. Вона стимулює співпрацю у сфері розвитку екологічних технологій та забезпечує стійкий розвиток на міжнародному рівні. Розуміння взаємозв’язку між «зеленою економікою» та економічними відносинами є ключовим для розвитку стратегій співпраці, спрямованих на забезпечення сталого розвитку світової економіки.; The green economy is an important concept that focuses on developing economic systems that take into account environmental sustainability and social equity. It involves a transition from a traditional economy based on fossil fuels and non-renewable resources to one that minimizes negative environmental impacts and promotes sustainable development. The green economy aims to balance economic growth with the conservation of natural resources and social well-being, laying the foundation for a sustainable future. This article examines the direction of the green economy and argues for its necessity in the context of globalization. Purpose. The primary purpose of this study is to explore the various challenges addressed by the green economy, including social, financial, energy and climate issues. It aims to analyze the positive and negative impacts of the green economy on countries' foreign trade relations and to assess the potential of this transition to create new export opportunities for developed countries. In addition, the study considers the threat of "green protectionism" that could limit growth in individual countries. Ultimately, the research seeks to highlight the need to revise economic policies to enhance social welfare and reduce environmental risks to ensure the successful implementation of a global green resource and sustainable economic system. Results. The study finds that the green economy promotes both qualitative and quantitative growth by addressing multiple challenges across sectors. Positive impacts include the stimulation of cooperation in the development of environmental technologies, increased foreign trade, and increased investment in sustainable projects. Developed countries gain new export opportunities through green technologies and products. However, the study also highlights the risk of "green protectionism," in which stringent environmental regulations could create trade barriers that affect the growth of less developed countries. Conclusions. In conclusion, the transition to a green economy is essential to achieve sustainable development, reduce dependence on natural resources and mitigate environmental impacts. Its successful implementation requires the restructuring of foreign trade policies to support a sustainable economic system. The modern world faces an urgent need to adopt sustainable development practices, and the green economy is a critical component of this transition. By fostering international cooperation, promoting environmental technologies, and ensuring the sustainability of economic growth, the green economy can make a significant contribution to global development. Understanding the relationship between the green economy and economic relations is key to developing strategies that ensure the sustainable development of the global economy

Conceptualization of Business Models of Agricultural Production on the Basis of Green Economy

Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT

Назва: Conceptualization of Business Models of Agricultural Production on the Basis of Green Economy Автори: Trusova, Natalia; Трусова, Н. В. Короткий огляд (реферат): Перебіг економіко-екологічної кризи останніх років, і, особливо, у фазі воєнного стану України, свідчить про невідкладність переходу до іншої бізнес-моделі аграрного виробництва, оскільки на теперішній час модель «зеленої економіки» є єдиною, яка дозволяє комплексно підійти до розв’язання проблеми забезпечення сталого розвитку аграрного сектора в постконфліктному періоді. Обґрунтовано концептуальні положення трансформації бізнес-моделей аграрного виробництва та підкреслено цінність природи, яка генерує земельні ресурси для фундаментальних переваг життєзабезпечення сільських територій, попереджує про виникнення ризику руйнування екосистеми. Детермінанти результативності еколого-економічної діяльності суб’єктів аграрного бізнесу за умови визначення ефективності використання земель сільськогосподарського призначення, забезпечені факторами сталого устрою, від яких залежить стійкість та беззбитковість розвитку аграрного виробництва. Практичне застосування розроблених положень уможливлює корегування окремих елементів еколого-економічної системи суб’єктів аграрного бізнесу, для покращення ефективності виробничої інфраструктури, забезпечення зрушень в структурі власності, в правових та організаційних формах господарювання, із врахуванням особливостей сільських територій в різних регіонах України. Перехід стандартної моделі аграрного виробництва на нові рейки зеленої економіки в Україні означатиме зміну економічного зростання суб’єктів аграрного бізнесу в новому напрямі, що одночасно гарантуватиме стабільність екосистеми регіонів на засадах ефективності використання земель сільськогосподарського призначення, екологізації виробництва, зростання добробуту людських ресурсів в сільській місцевості та соціальну відповідальність за відновлювання енергії, за посилення ролі держави у стимулюванні зелених інвестицій та інновацій, за створення умов до підвищення конкурентоспроможності національних товаровиробників зеленої продукції та формування нового ставлення сільського населення до біосередовища. Подальший напрямок розвитку моделі аграрного виробництва на засадах зеленої еконо¬міки передбачає створення агроекологічного симбіозу як новий вид біоекономіки, в якій використовується міжгалузевий аналіз різних секторів підприємництва на сільських територіях з численними потоками попиту і пропозиції. Впровадження нових бізнес-моделей аграрного виробництва заснованих на біоекономічних засадах дозволить використовувати нові джерела енергії для власного споживання, перетворювати біомасу на додаткову вартість про¬дуктів переробки, і, як результат, винаходити нові життєздатні напрями заробітку для сільських підприємств.; The course of the economic and ecological crisis of recent years, and, especially, in the phase of martial law in Ukraine, shows the urgency of the transition to another business model of agricultural production, since at the moment the "green economy" model is the only one that allows a comprehensive approach to the solution problems of ensuring sustainable development of the agricultural sector in the post-conflict period. Purpose. The purpose of the article is to substantiate the conceptual provisions for the transformation of business models of agricultural production on the basis of the green economy, which determine the scalability of the use of resources in rural areas, oriented to the universal methods and tools of the bioeconomic strategy of the country, determined by the factors of the effectiveness of the subject-agricultural business and the sustainable system of the rational development of agricultural lands appointment. Results. The conceptual provisions of the transformation of business models of agricultural production are substantiated and the value of nature, which generates land resources for the fundamental advantages of the livelihood of rural areas, is emphasized, and warns of the risk of ecosystem destruction. Determinants of the effectiveness of the ecological and economic activity of agrarian business subjects, provided that the efficiency of agricultural land use is determined, provided by the factors of a sustainable system, which depend on the stability and profitability of the development of agricultural production. The practical application of the developed provisions makes it possible to adjust certain elements of the ecological and economic system of agrarian business entities, to improve the efficiency of the production infrastructure, to ensure changes in the structure of ownership, in legal and organizational forms of management, taking into account the peculiarities of rural areas in different regions of Ukraine. Conclusions. The transition of the standard model of agricultural production to new flights of the green economy in Ukraine will mean a change in the economic growth of agrarian business entities in a new direction, which will simultaneously guarantee the stability of the regional ecosystem on the basis of the efficiency of the use of agricultural land, greening of production, the increase in the well-being of human resources in rural areas and social responsibility for restoring energy, for strengthening the role of the state in stimulating green investments and innovations, for creating conditions for increasing the competitiveness of national producers of green products and forming a new attitude of the rural population to the biological environment. The further direction of the development of the model of agricultural production based on the principles of the green economy involves the creation of an agro-ecological symbiosis as a new type of bio-economy, which uses an interdisciplinary analysis of various business sectors in rural areas with numerous supply and demand flows. The introduction of new business models of agricultural production based on bio-economic principles will allow using new sources of energy for own consumption, converting biomass into added value of processing products, and, as a result, inventing new viable ways of earning for rural enterprises.