https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/22119 Wed, 29 Apr 2026 08:50:31 GMT 2026-04-29T08:50:31Z https://localhost:443/jspui/retrieve/483b1894-0a6c-44c1-ac9f-5f45e99feaaa/titul-51.jpg https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/22119 https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/22154 Назва: Економічні механізми та ринкові інструменти реалізації соціального інвестування Автори: Шандова, Н. В.; Стемковський, В. В.; Shandova, Nataliia; Stemkovskyy, Vladyslav Короткий огляд (реферат): У статті здійснено теоретико-методологічне обґрунтування економічного механізму реалізації соціального інвестування з урахуванням сучасних ринкових інструментів і трансформаційних процесів в українській економіці. На основі системного та структурно-функціонального підходів розроблено авторське бачення механізму як цілісної системи, яка забезпечує цільову трансформацію соціальних потреб у вимірюваний соціальний ефект через інституційно та економічно узгоджені дії. Механізм включає п’ять взаємопов’язаних блоків: цільовий (визначення соціальних пріоритетів); інституційний (суб’єкти реалізації); фінансово-інструментальний (залучення ресурсів); блок стимулювання (механізми підтримки) та результативний (оцінка соціального ефекту). Особливу увагу приділено аналізу ринкових інструментів соціального інвестування, які розглядаються не як відокремлені фінансові продукти, а як функціональний елемент механізму. Зокрема, у фокусі дослідження перебувають соціальні облігації, імпакт-інвестування, краудінвестингові платформи, пільгове кредитування та ESG-інструменти. Визначено, що найбільш релевантними для України є інструменти з помірним рівнем ризику, високою прозорістю та можливістю адаптації до умов обмеженого доступу до довгострокового капіталу. Запропонована концепція економічного механізму соціального інвестування дозволяє не лише інтегрувати ринкові фінансові інструменти в систему досягнення соціальних цілей, а й створити умови для довгострокового партнерства між державою, бізнесом і громадянським суспільством. Практична реалізація таких підходів сприятиме формуванню прозорих та ефективних моделей фінансування соціально значущих ініціатив, залученню приватного капіталу до соціальної сфери, зміцненню інституційної довіри та підвищенню ефективності соціально-економічної політики. Отримані результати можуть слугувати методологічною базою для формування регуляторного середовища у сфері соціального інвестування та подальших прикладних розробок у сфері соціального підприємництва, фінансових інновацій і державного стратегічного планування.; The growing role of social investment as a tool for addressing significant social challenges requires an understanding of how such investments can be implemented effectively, particularly in transitional economies like Ukraine. Integrating market-based financial instruments into social policy requires a structured economic mechanism that can mobilize resources, coordinate actors, and ensure measurable social outcomes. Purpose. This study aims to develop a theoretical and methodological framework for the economic mechanisms of social investment implementation. This framework considers modern market instruments and the specific conditions of the Ukrainian economy. Results. The research proposes a concept of the economic mechanism for social investment, structured into five interrelated blocks: target (defining social priorities), institutional (identifying key actors), financial-instrumental (mobilizing resources), incentive (stimulating participation), and result-oriented (assessing social outcomes).mes. The role of market instruments, such as social impact bonds, impact investing, crowdfunding platforms, concessional lending, and ESG tools, is emphasized as an integral component of the mechanism. A comparative analysis reveals that instruments with moderate risk, high transparency, and adaptability to environments with limited capital access are the most relevant for Ukraine. Conclusions. Implementing the proposed mechanism could improve the efficiency and transparency of financing socially oriented initiatives and encourage long-term collaboration between public authorities, businesses, and civil society. These findings can serve as a foundation for designing regulatory frameworks for social investment and developing financial instruments tailored to a socially responsible economy Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/22154 2025-01-01T00:00:00Z https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/22153 Назва: Оцінка ефективності «зеленої» трансформації обробної промисловості на основі надефективної моделі SBM-ML Автори: Chen, Ya ng; Чень, Ян; Zhang, Heng; Чжан, Хен Короткий огляд (реферат): Обробна промисловість є важливим двигуном сприяння високоякісному розвитку національної економіки та відіграє важливу роль у просуванні комплексної зеленої трансформації економічного та соціального розвитку. Сприяння «зеленої» трансформації та модернізації обробної промисловості є не лише неминучою вимогою для досягнення якісного економічного розвитку, а й неминучим вибором для прискорення сталого розвитку обробної промисловості. У цій статті вибрано провінційні панельні дані за період з 2011 по 2023 рік, використовується модель індексу SBM-GML для оцінки ефективності розвитку обробної промисловості Китаю, а також використовується метод оцінки густини ядер для опису тенденції її динамічної еволюції.; The manufacturing sector is a vital driver of high-quality economic development and plays a crucial role in promoting comprehensive green economic and social transformation. Purpose. Promoting the green transformation and upgrading of the manufacturing industry is essential for achieving high-quality economic development and accelerating the sector's continuous growth. Results. This paper uses provincial panel data from 2011 to 2023 and the SBM-GML index model to evaluate the efficiency of China's green transformation and development in manufacturing. The paper also uses kernel density estimation methods to depict the evolution of these trends over time. Conclusions. To improve the efficiency of the manufacturing industry's green transformation and development, the paper suggests improving the level of green technology innovation, strengthening policy guidance and supervision, and enhancing talent training for manufacturing transformation. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/22153 2025-01-01T00:00:00Z https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/22152 Назва: Напрями оптимізації політики залучення молодих мігрантів країнами ЄС Автори: Хила, Є. П.; Khyla, Yevheniya Короткий огляд (реферат): У статті розглянуто особливості формування інтелектуального капіталу країн ЄС, у тому числі за рахунок інтеграції мігрантів молодого віку. Проаналізовано перспективи кількісних змін чисельності населення європейських країн та потребу кваліфікованих працівників в окремих сферах діяльності. Серед основних викликів, з якими стикаються молоді мігранти, визначено мовні та освітні бар’єри, слабку здатність мігрантів відстоювати власні права, часто обмежені можливості працевлаштування, упереджене ставлення з боку приймаючої країни, обмежений доступ до соціальних послуг, житлову сегрегацію, а також особливості міграційного законодавства й політики у сфері надання притулку. Досліджено особливості ініціативи ALMA у контексті формування інтелектуального капіталу країн ЄС. Проаналізовано причини процесу недостатнього використання потенціалу висококваліфікованих мігрантів, відомого як «марнування мізків». Розглянуто досвід успішної інтеграції мігрантів окремих країн ЄС, зокрема Люксембургу, Чехії, Польщі, Німеччини, Литви. На основі проведеного аналізу досвіду європейських країн виокремлено його компоненти, що потребують першочергової уваги. Запропоновано створення Центрів молодих мігрантів як один з ефективних інструментів розвитку інтелектуального капіталу країн ЄС.; The changing population structure of European Union countries is due to demographic aging, migration flows, and international conflicts and wars. These transformations require adapting to new realities, systematically analyzing the state of intellectual capital, and forming a strategy for creating sustainable intellectual potential in the EU while rationally using available resources. Purpose. The study aims to analyze successful practices for integrating young migrants into the economic systems of European countries, identify promising components of these practices, and suggest ways to improve the process of attracting young migrants to EU countries. Results. Young migrants often face several difficulties, including language and educational barriers, employment challenges, discriminatory attitudes in the host country, limited ability to protect their rights, residential segregation, and limited access to social services. They also encounter the specifics of migration legislation and asylum policies. To involve young people in developing the intellectual capital of EU countries, the ALMA initiative was launched. The initiative focuses on supporting socially vulnerable young people aged 18 to 29 who are not employed, enrolled in education, or receiving training, and who need to be integrated into the labor market. The NEET phenomenon is often attributed to the socio-economic development of countries, mismatches between educational programs and employer needs, cultural characteristics, and the individual characteristics of young people, among other factors. Highly skilled immigrants in Europe are often underutilized, which leads to a phenomenon called "brain waste." Analyzing the experience of migration and integration policies is key to responsibly and effectively shaping future policies in this area. One effective means of developing the intellectual capital of EU countries, particularly through the involvement of young migrants, is creating Youth Migrant Centers. This network of permanent institutions in European Union countries aims to simplify the integration of young people into the economies of member states.. Conclusions. Directions for improving the formation and use of the EU's intellectual capital include implementing a structural policy of migrant integration that takes a differentiated approach according to the needs of the labor market and the state's strategic priorities. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/22152 2025-01-01T00:00:00Z https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/22151 Назва: Цифровий маркетинг у зовнішньоекономічній діяльності підприємств: аналітичний огляд світового ринку та статистика використання соціальних мереж Автори: Федорова, Н. Є.; Зосимчук, Д. Ю.; Fedorova, Nadiia; Zosymchuk, Danylo Короткий огляд (реферат): У статті досліджено сучасний стан світового ринку цифрового маркетингу з акцентом на його роль у зовнішньоекономічній діяльності підприємств. Актуальність теми зумовлена глобалізаційними процесами, цифровізацією бізнесу та зміною поведінки споживачів, що потребує адаптації маркетингових стратегій до нових умов міжнародної конкуренції. Метою дослідження є вивчення сучасного стану глобального ринку цифрового маркетингу та аналіз ключових статистичних показників найпопулярніших соціальних мереж світу з урахуванням їхнього впливу на ефективність зовнішньоекономічної діяльності підприємств, а також визначення актуальних тенденцій і можливостей використання цифрових інструментів у міжнародному бізнес-середовищі. У роботі використано методи порівняльного аналізу, контент-аналізу, систематизації та узагальнення результатів досліджень міжнародних консалтингових компаній (McKinsey & Company, Deloitte), галузевих звітів (IEA, WEF, Gartner), аналітичних платформ (Statista, DataReportal) тощо. Визначено вісім провідних тенденцій світового ринку цифрового маркетингу, включаючи активне впровадження ШІ, персоналізацію взаємодії з клієнтами, зростання ролі аналітики та соціальних доказів. Представлено статистику користування Facebook, YouTube, Instagram як основних платформ для міжнародного бізнесу. Зроблено висновок про необхідність глибшої інтеграції цифрового маркетингу у ЗЕД-стратегії підприємств та окреслено перспективи подальших досліджень, зокрема щодо вивчення специфіки застосування цифрових стратегій у різних галузях міжнародного бізнесу.; This article examines the current state of the global digital marketing landscape and its significance in enterprises' foreign economic activity. This topic's relevance is determined by ongoing globalization, the digital transformation of businesses, and shifts in consumer behavior. These factors require companies to adapt their marketing strategies to meet the challenges of modern international competition. Purpose. This study aims to analyze the current state of the global digital marketing market and evaluate key statistical indicators of the world's most popular social networks, considering their impact on enterprises' foreign economic activity effectiveness. Additionally, the article aims to identify emerging trends and outline effective ways to use digital tools in an international business environment. Results. The study employs comparative and content analyses, as well as the systematization and generalization of findings from international consulting firms (e.g., McKinsey & Company, Deloitte), industry reports (e.g., IEA, WEF, Gartner), and analytical platforms (e.g., Statista, DataReportal). It outlines eight key global digital marketing trends, such as the implementation of artificial intelligence (AI), increased personalization in client interactions, the growing importance of data analytics, and the significance of social proof in customer decision-making processes. It provides statistical insights into the use of Facebook, YouTube, and Instagram, illustrating their relevance as core platforms for international marketing campaigns. These platforms are confirmed to be essential for businesses aiming to expand and maintain a global presence. Conclusions. The study concludes that deeply integrating digital marketing tools into foreign economic strategies is crucial for increasing companies' competitiveness in international markets. The study also emphasizes the necessity of further investigating the implementation of digital strategies across different sectors of international business. This investigation should focus on the effectiveness of communication channels in B2B and B2C segments, adapting global digital practices to national market conditions, and scaling these practices. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/22151 2025-01-01T00:00:00Z