https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/22408 Wed, 25 Mar 2026 21:23:03 GMT 2026-03-25T21:23:03Z https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/22481 Назва: Export of ICT services as a factor of economic development in the Baltic States: lessons for Ukraine Автори: Shuba, Maryna; Шуба, М. В. Короткий огляд (реферат): Стаття присвячена порівняльному аналізу експорту послуг інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) в Україні та країнах Балтії з метою виявлення ефективних моделей цифрового розвитку та можливостей взаємного запозичення досвіду. Встановлено, що Україна демонструє значно вищі обсяги експорту ІКТ-послуг порівняно з Естонією, Латвією та Литвою. Виокремлено дві відмінні моделі розвитку: українська – орієнтована на масштабний ІТ-аутсорсинг із використанням значного кадрового потенціалу та конкурентних цін і балтійська – зосереджена на створенні інноваційних продуктів, що спираються на інституційну досконалість, доступ до венчурного капіталу та роботу у вузьких високотехнологічних нішах. Здійснено оцінку сильних сторін кожної моделі та визначено потенційні напрями співпраці: для України – розвиток продуктових компаній за зразком балтійських країн, для країн Балтії – масштабування ІТ-аутсорсингових практик, успішно реалізованих в Україні. Наголошено на важливості врахування національних економічних, інституційних та соціокультурних особливостей під час розроблення стратегій цифрової трансформації. Окреслено перспективи подальших досліджень: аналіз впливу війни на українську ІТ-галузь, вивчення можливостей формування спільного українсько-балтійського технологічного простору та оцінка потенціалу адаптації виявлених моделей у країнах Центрально-Східної Європи.; The export of information and communication technology (ICT) services has become a critical driver of national economic growth, particularly for small, open economies. While the Baltic States – Lithuania, Latvia, and Estonia – are often cited as examples of successful digital transformation, Ukraine has emerged as an important exporter of ICT service, demonstrating higher absolute export volumes than any individual Baltic country. However, these countries' achievements are based on fundamentally different development models, creating an opportunity for comparative analysis and the identification of transferable best practices. Purpose. This study aims to analyze the experience of the Baltic States in developing ICT service exports as an economic growth factor and to identify opportunities for adapting this model to Ukraine's national context. Results. The dynamics of ICT services exports, the structure of the ICT industry, the institutional environment, and innovative activity were analyzed in Lithuania, Latvia, Estonia, and Ukraine. Ukraine’s ICT export performance is primarily driven by large-scale outsourcing. This is supported by an abundant pool of highly skilled professionals, competitive pricing, and advantageous geographical positioning. In contrast, the Baltic States' model centers on developing innovative product solutions. This model is enabled by institutional excellence, robust start-up ecosystems, access to venture capital, and a strategic focus on high-tech niches. Two distinct but effective growth paths were identified: (1) the Ukrainian large-scale outsourcing model and (2) the Baltic product innovation model. The research revealed substantial potential for mutual learning. Ukraine could benefit from the experience of the Baltic States in creating and scaling product-based companies, and the Baltic States could adopt Ukrainian expertise in expanding IT outsourcing services. Conclusions. The findings emphasize the importance of accounting for specific institutional, human capital, and market conditions in national digital development strategies. Proposed areas of future research include analyzing the impact of the war on Ukraine’s IT transformation, assessing the feasibility of establishing a Ukrainian-Baltic technological partnership, exploring the replicability of the identified models in other Central and Eastern European countries, and evaluating the long-term resilience of ICT sector strategies amid global technological shifts. These results provide valuable guidance for policymakers, industry stakeholders, and international partners in developing sustainable and competitive ICT policies. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/22481 2025-01-01T00:00:00Z https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/22480 Назва: Цифровізація як фактор трансформації трудових ресурсів у публічній сфері Автори: Шишпанова, Наталія Олександрівна; Shyshpanova, Nataliya Короткий огляд (реферат): У статті розглядаються сучасні виклики та можливості, які постають перед трудовими ресурсами державного сектору в контексті цифрової трансформації. Проаналізовано ключові напрями адаптації людських ресурсів до нових умов функціонування, зокрема: формування цифрових компетентностей, впровадження гнучких моделей зайнятості, оптимізація кадрових структур, розвиток цифрової організаційної культури та нормативно-правове забезпечення цифрових змін. Метою дослідження є вивчення впливу процесів цифровізації на трудові ресурси публічної сфери, а також визначення напрямів їх адаптації та трансформації в умовах цифрових змін. На основі індексу цифрової трансформації територіальних громад України розглянуто сучасні тенденції та рівень цифрової зрілості в різних регіонах, з акцентом на Миколаївську область. Виявлено диспропорції між громадами за ключовими напрямами цифрового розвитку – економікою, навичками, цифровими послугами. Позитивним прикладом виступають громади, що демонструють високі показники цифрової спроможності. Окремо відзначено роль державних та міжнародних ініціатив, зокрема програм Міністерства цифрової трансформації України, ПРООН та уряду Швеції, у підтримці регіонів через проєкти з підвищення цифрової грамотності та впровадження електронних послуг. Підкреслено важливість системного підходу до формування людських ресурсів, здатних ефективно функціонувати в умовах цифрових змін. Зроблено висновок про необхідність інтеграції цифрових технологій на всіх рівнях державного управління з метою забезпечення прозорості, доступності та підзвітності влади перед громадянами.; In the context of the global digital transformation, the issue of optimising human resources in public administration systems at the regional level is becoming more and more urgent. The digitalization of management processes requires a rethinking of the competencies, structure and strategic vision of civil servants. Regions, as the main implementers of public policy, face new challenges in adapting their labor potential to dynamic technological changes, limited resources and increased public expectations regarding the quality and accessibility of services. Purpose. The purpose of the study is to study the impact of digitalisation processes on the labour resources of the public sphere, as well as to determine the directions of their adaptation and transformation in the context of digital changes. Results. Based on the Digital Transformation Index of Territorial Communities of Ukraine, disparities in digital development between different regions and communities were investigated. An analysis of the digital transformation of individual communities in the Mykolaiv region indicates significant unevenness in digital development between individual territorial communities. Some communities demonstrate high performance in certain areas, but comprehensive and balanced development of digital skills, infrastructure, economy and public services is observed only in isolated cases. The study emphasizes the importance of national and international programs (such as those of the Ministry of Digital Transformation, UNDP and the Government of Sweden) in building local digital potential. The key areas of transformation are the digital economy, e-services and the development of digital competencies among personnel. Conclusions. Digital transformation is not only about technology, but above all about people and their ability to adapt and innovate. Strengthening the capacity of regional governance structures to work in a digital environment is a prerequisite for sustainable and inclusive development. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/22480 2025-01-01T00:00:00Z https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/22479 Назва: Визначення завдань соціального аудиту Автори: Шерстюк, О. Л.; Остапчук, С. М.; Sherstiuk, Oleksandr; Ostapchuk, Serhii Короткий огляд (реферат): Людський капітал є одним із ключових факторів успішного функціонування та розвитку будь-якого підприємства, що визначає його конкурентоспроможність та прибутковість. В контексті найму та підтримки професійної кваліфікації свого персоналу підприємство здійснює витрати операційного (заробітна плата) та інвестиційного (навчання, підвищення кваліфікації) характеру, які потребують особливої уваги під час планування, здійснення та оцінювання результатів господарської діяльності. Метою статті є визначення переліку завдань соціального аудиту, результати якого дозволяють оцінити наскільки підприємство та його бенефіціари дотримуються стандартів у сфері прав людини та умов праці. У статті охарактеризовано зміст основних завдань соціального аудиту. Основою для їх ідентифікації стало визнання предметної області соціального аудиту, якою є управління персоналом підприємств як ключовим ресурсом. Основними аспектами управління, які підлягають дослідженню під час соціального аудиту є: постановка завдань для персоналу підприємства; визначення його потреби у залученні працівників; вибір способу найму працівників; збереження персоналу та його використання у господарській діяльності. Зазначені характеристики оцінюються шляхом визначення показників, які окремо або у своїй сукупності дають можливість отримати аудиторські докази стосовно параметрів роботи персоналу, що вимірюють витрачання ресурсів (матеріальних, фінансових, часу), обсяг роботи, який виконують працівники, її ефективність, а також динаміку результатів діяльності підприємства, а також ефективність прийнятих управлінських рішень. Отримані результати дослідження є одним із етапів удосконалення методики аудиторського контролю, який між іншим передбачає аналіз ефективності використання ресурсів, а саме – ресурсів праці. Запропонований підхід до визначення завдань соціального аудиту на теоретичному рівні дає можливість удосконалити його методичне забезпечення. Практичне значення результатів дослідження, викладених у цій статті, полягає у визначенні основних завдань соціального аудиту, які мають враховуватися на етапі його планування.; Human capital is one of the key factors in the successful functioning and development of any enterprise, which determines its competitiveness and profitability. In the context of hiring and maintaining the professional qualifications of its personnel, the enterprise incurs operating (salary) and investment (internship, advanced training) costs that require special attention when planning, implementing, and evaluating the results of economic activity. Purpose. The purpose of the article is to determine the list of social audit tasks, the results of which allow assessing the extent to which the enterprise and its beneficiaries comply with standards in the field of human rights and working conditions. Results. The article describes the main tasks of social audit. The basis for their identification was the recognition of the subject area of social audit, which is the management of enterprise personnel as a key resource. The main aspects of personnel management that are the objects of social audit include setting tasks for the enterprise’s personnel, determining its need to attract employees, choosing a method of hiring employees, retaining personnel, and using them in economic activity. These characteristics are assessed by determining indicators that, individually or in combination, provide an opportunity to obtain audit evidence regarding the parameters of personnel work that measure the expenditure of resources (material, financial, time), the amount of work performed by employees, its effectiveness, as well as the dynamics of the results of the enterprise's activities, as well as the effectiveness of management decisions. Conclusions. The obtained research results are one of the stages of improving the method of audit control, which, among other things, involves an analysis of the efficiency of resource use, namely, human capital. At the theoretical level the proposed approach to determining the tasks of social audit makes it possible to improve its methodical support. The practical significance of the research results presented in this article lies in determining the main tasks of social audit, which should be taken into account at the stage of its planning Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/22479 2025-01-01T00:00:00Z https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/22478 Назва: Моделі формування конкурентних стратегій економічної безпеки підприємств малого та середнього бізнесу в умовах цифрової трансформації Автори: Шандова, Н. В.; Рибась, Д. Є.; Shandova, Nataliia; Rybas, Denys Короткий огляд (реферат): У статті розглянуто теоретичні та прикладні аспекти формування конкурентних стратегій економічної безпеки підприємств малого та середнього бізнесу (МСП) в умовах цифрової трансформації. Актуальність дослідження зумовлена тим, що зростання кіберзагроз, обмежений доступ до фінансування цифрових технологій та швидкі зміни ринкового середовища суттєво підвищують вразливість МСП, особливо в постконфліктних економіках, таких як Україна. Традиційні підходи до забезпечення економічної безпеки, зосереджені переважно на фізичних та фінансових ризиках, виявляються недостатніми в умовах цифрової економіки, де ключовими активами стають дані, технології та швидкість адаптації. Метою дослідження є розробка та обґрунтування моделей конкурентних стратегій економічної безпеки МСП, які інтегрують цифрові технології (штучний інтелект, хмарні сервіси, fintech-рішення) та забезпечують стійкість бізнесу до зовнішніх і внутрішніх загроз. Результати дослідження показали, що запропонована гібридна модель конкурентних стратегій складається з чотирьох взаємопов’язаних компонентів: оцінки цифрових ризиків, інтеграції інноваційних технологій, адаптивного стратегічного планування та моніторингу ефективності через ключові показники (KPI). Особливу увагу приділено розробці концепції гібридного цифрового кооперативу (ГЦК), який дозволяє об’єднувати ресурси МСП для колективної цифровізації та підвищення економічної стійкості. Такий підхід знижує витрати на впровадження технологій, сприяє зростанню продуктивності, зменшує втрати від кібератак та відкриває доступ до глобальних ринків. Запропоноване дослідження відзначається тим, що адаптовано існуючі концепції цифрової трансформації та економічної безпеки до умов постконфліктної економіки України з акцентом на кіберзагрози та обмежені ресурси підприємств. Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості застосування запропонованої моделі як інструменту стратегічного планування для МСП та формування основи для розвитку цифрових екосистем на базі державних ініціатив. Отримані результати можуть бути використані як основа для подальших досліджень у сфері цифрової безпеки бізнесу, формування державної політики підтримки МСП та розробки інноваційних механізмів кооперації підприємств у цифровому середовищі.; The article addresses the challenges faced by small and medium-sized enterprises (SMEs) in the context of digital transformation, which increases both opportunities for growth and risks to economic security. Rapid technological changes, limited access to financing, low digital skills, and rising cyber threats make traditional approaches to economic security insufficient, particularly in post-conflict economies such as Ukraine. Purpose. The aim of the study is to develop and substantiate models of competitive strategies for ensuring the economic security of SMEs under conditions of digital transformation, with a focus on integrating advanced technologies such as artificial intelligence, cloud services, and fintech solutions to enhance resilience and competitiveness. Based on a systemic approach that combines comparative analysis and modeling, the article proposes a hybrid model of competitive strategies consisting of four interrelated components: digital risk assessment, technology integration, adaptive strategic planning, and performance monitoring through key performance indicators (KPIs). A distinctive feature of the proposed model is the introduction of a Hybrid Digital Cooperative (HDC), which allows SMEs to pool financial and technological resources, access advanced digital tools on a subscription basis, and benefit from collective knowledge sharing. This cooperative mechanism reduces the individual cost of digitalization, enhances resilience against cyber threats, fosters innovation through shared platforms, and opens opportunities for internationalization. The results demonstrate that such an approach not only mitigates risks but also transforms economic security into a sustainable source of competitive advantage, particularly in the context of Ukraine’s post-conflict recovery and integration into the global digital economy. Conclusions. The study emphasizes that the application of the proposed model can transform economic security into a source of competitive advantage for SMEs. For Ukraine, this approach is particularly relevant as it helps overcome financial and technological constraints, supports post-conflict recovery, and creates prerequisites for the development of digital ecosystems based on state initiatives. The results can serve as a basis for further research in digital business security, SME support policies, and innovative cooperation mechanisms in the digital economy. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/22478 2025-01-01T00:00:00Z