https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/2369 електронне наукове видання Mon, 21 Sep 2026 18:32:23 GMT 2026-09-21T18:32:23Z https://localhost:443/jspui/retrieve/bb05c83e-656c-457c-9771-5893f23ca524/Modern_Economics_01.jpg https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/2369 https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/26768 Назва: Розвиток безготівкових платежів в Україні у контексті інтеграції до світової фінансової системи Автори: Шуба, Т.П.; Shuba, Т.; Шуба, М.В.; Shuba, М.; Литюга, Є.С.; Lytiuha, Ye. Короткий огляд (реферат): Глобальна фінансова система зазнає стрімкої цифрової трансформації, зумовленої розвитком фінансових технологій та широким впровадженням цифрових платіжних інструментів. Перехід до безготівкової економіки став стратегічним напрямом фінансової модернізації, що сприяє підвищенню ефективності розрахунків, фінансової прозорості та рівня фінансової інклюзії.Метою дослідження є аналіз тенденцій розвитку безготівкових розрахунків в Україні в контексті інтеграції до глобальної фінансової системи. У роботі представлено класифікацію сучасних безготівкових платіжних інструментів за способом функціонування та рівнем цифровізації. Встановлено стале зростання обсягів безготівкових операцій, кількості випущених платіжних карток, а також поширення токенізованих і безконтактних платіжних технологій. Дослідження виявляє значну роль банківського сектору та фінтех-компаній у формуванні сучасного платіжного середовища через розвиток мобільного банкінгу, цифрових гаманців та систем миттєвих платежів. Особливу увагу приділено гармонізації українського фінансового регулювання з нормативними стандартами Європейського Союзу та вимогами міжнародної платіжної інфраструктури. Впровадження міжнародних технологічних стандартів, таких як EMV, 3-D Secure та ISO 20022, підвищує рівень безпеки та сумісності платіжних систем України в межах глобальної фінансової мережі. Окремо підкреслено стратегічну мету України щодо приєднання до Єдиної зони платежів у євро (SEPA), що має забезпечити суттєве зниження транзакційних витрат за міжнародними платежами та сприяти розвитку міжнародного економічного співробітництва. Водночас зберігаються певні виклики, зокрема ризики кібербезпеки, нерівномірний доступ населення до цифрових фінансових послуг, а також необхідність подальшого вдосконалення регуляторного середовища. Дослідження підтверджує, що розвиток безготівкових платежів відіграє важливу роль у модернізації фінансової системи України та її інтеграції до глобального фінансового простору. Подальше розширення цифрових платіжних технологій, гармонізація регуляторної бази з нормами ЄС та розвиток платіжної інфраструктури сприятимуть формуванню конкурентоспроможної, прозорої та стійкої цифрової економіки./The global financial system is undergoing rapid digital transformation, driven by the development of financial technology and the widespread adoption of digital payment methods. The shift toward a cashless economy is a key part of financial modernization, improving transaction efficiency, transparency, and inclusion. Purpose. This study aims to analyze the development trends of cashless payments in Ukraine within the context of its integration into the global financial system. Results. The study classifies contemporary cashless payment instruments by mode of functioning and level of digitalization. Statistical data from the National Bank of Ukraine shows steady growth in the volume of non-cash transactions, issued payment cards, and tokenized and contactless payment technology adoption. The research identifies the significant roles of the banking sector and fintech companies in shaping the modern payment landscape by developing mobile banking, digital wallets, and instant payment solutions. Particular attention is devoted to harmonizing Ukrainian financial regulations with European Union standards and international payment infrastructure requirements. Implementing international technological standards, such as EMV, 3-D Secure, and ISO 20022, strengthens the security and interoperability of Ukraine’s payment systems within the global financial network. The study also emphasizes Ukraine’s strategic goal of joining the Single Euro Payments Area (SEPA), expected to reduce cross-border transaction costs and stimulate international economic cooperation. However, several challenges remain, including cybersecurity risks, unequal access to digital financial services among different population groups, and the need to further modernize regulatory frameworks. Conclusions. The research confirms that developing cashless payments is crucial to modernizing Ukraine’s financial system and integrating it into the global financial environment. Further expansion of digital payment technologies, regulatory harmonization with EU standards, and development of payment infrastructure will contribute to the formation of a competitive, transparent, and resilient digital economy. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/26768 2026-01-01T00:00:00Z https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/26767 Назва: Архітектура управлінських взаємозв’язків у системі цивільного захисту Автори: Черненко, Н.О.; Chernenko, N.; Глущенко, Я.І.; Hlushchenko, Ya.; Корогодова, О.О.; Korohodova, О.; Пономаренко, Ю.А.; Ponomarenko, Yu. Короткий огляд (реферат): У статті досліджено архітектуру управлінських взаємозв’язків у системі цивільного захисту та функціональні характеристики регіонального, місцевого і міського рівнів Єдиної державної системи цивільного захисту в умовах сучасних кризових і надзвичайних ситуацій. Метою дослідження є розроблення та обґрунтування організаційно-функціональної структури системи цивільного захисту територіальних громад Бучанського району Київської області на основі інтеграції регіонального, місцевого та міського рівнів управління, а також визначення механізмів взаємодії між основними суб’єктами цивільного захисту в умовах сучасних безпекових викликів. Методологія. Дослідження ґрунтується на методі інституційного картування (Institutional Mapping), системному та інституційному аналізі нормативно-правової бази, а також оцінюванні механізмів координації та взаємодії в підсистемах цивільного захисту. Емпіричною базою дослідження є Бучанський район Київської області, зокрема Бучанська, Вишнева та Ірпінська територіальні громади. Управлінські зв’язки класифіковано за критеріями вертикального підпорядкування, горизонтальної координації та діагональної міжвідомчої взаємодії. Систематизовано архітектуру управлінських взаємозв’язків між суб’єктами цивільного захисту на трьох рівнях управління. Встановлено, що регіональний рівень забезпечує стратегічне управління та координацію політики, місцевий рівень виконує організаційно-координаційні функції, а міський рівень відповідає за оперативне реагування та безпосередній захист населення. Виявлено ключові проблеми, зокрема дублювання повноважень, недостатню узгодженість горизонтальних комунікацій та слабкий розвиток діагональних міжсекторальних зв’язків. Доведено, що ефективність реагування залежить від рівня інституційної узгодженості, чіткості ієрархічних механізмів та розвитку координаційних мереж. Обґрунтовано необхідність удосконалення трирівневої моделі управління цивільним захистом через посилення координаційних механізмів, оптимізацію розподілу повноважень та розвиток інституційної взаємодії. Запропонований підхід дозволяє виявляти управлінські дисфункції, оцінювати рівень інтегрованості суб’єктів цивільного захисту та підвищувати готовність територіальних громад до реагування на кризові ситуації./The article examines the architecture of managerial interconnections within the civil protection system, as well as the functional characteristics of its regional, local, and urban levels under contemporary crisis and emergency conditions. Purpose. The study aims to investigate the architecture of managerial interconnections by developing and substantiating an organizational and functional structure of the civil protection system of territorial communities in the Bucha Raion of Kyiv Oblast. This structure is based on the integration of regional, local, and urban governance levels. Additionally, the study seeks to identify the mechanisms of interaction among key civil protection actors under contemporary security challenges. Results. The research is based on Institutional Mapping, systemic and institutional analysis of the regulatory framework, as well as an assessment of the coordination and interaction mechanisms within the civil protection subsystems. The empirical basis is the Bucha Raion in Kyiv Oblast, which includes the Bucha, Vyshneve, and Irpin territorial communities. Managerial linkages are classified according to vertical subordination, horizontal coordination, and diagonal inter-agency interaction. The architecture of managerial interconnections among civil protection actors across three levels of governance is systematized. The regional level is found to ensure strategic management and policy coordination; the local level is found to perform organizational and coordination functions; and the urban level is found to be responsible for operational response and direct population protection. Key challenges include the duplication of responsibilities, the insufficient coherence of horizontal communication, and the weak development of diagonal intersectoral linkages. The study demonstrates that the effectiveness of emergency responses depends on institutional coherence, clear hierarchical mechanisms, and well-developed coordination networks. Conclusions. The study emphasizes the necessity of improving the three-level civil protection management model by strengthening coordination mechanisms, optimizing the allocation of responsibilities, and improving institutional interaction. The proposed approach allows for the identification of managerial dysfunctions, assessment of the level of integration of civil protection actors, and improvement of territorial communities’ preparedness for crisis situations. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/26767 2026-01-01T00:00:00Z https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/26766 Назва: Економічні механізми підтримки людського та інтелектуального капіталу в інклюзивному розвитку національної економіки Автори: Чайкін, О.В.; Chaikin, О. Короткий огляд (реферат): У статті досліджено економічні механізми забезпечення сталості людського та інтелектуального капіталу в контексті інклюзивного розвитку національної економіки в умовах цифрової трансформації, технологічної модернізації та зростання глобальної нестабільності. Метою статті є визначення економічних механізмів забезпечення сталості людського та інтелектуального капіталу як стратегічних детермінант інклюзивного розвитку національної економіки в умовах цифрової трансформації, технологічної модернізації та посилення глобальних соціально-економічних викликів. Обґрунтовано, що людський та інтелектуальний капітал є стратегічними детермінантами соціальної згуртованості, інноваційної спроможності, довгострокової конкурентоспроможності національної економіки, сталого економічного зростання та інклюзивного розвитку. Досліджено роль регулювання ринку праці, модернізації освіти, підтримки інновацій, розвитку цифрової інфраструктури та інституційного управління у формуванні передумов інклюзивного економічного розвитку. Особливу увагу приділено трансформації ринку праці під впливом автоматизації, цифровізації та технологічних змін, які одночасно створюють можливості для підвищення продуктивності праці та формують ризики соціального виключення, структурного безробіття і втрати актуальності професійних навичок. Розроблено матрицю стейкхолдерів, яка визначає функції, стратегічні інтереси, інституційний вплив та виклики основних суб’єктів забезпечення сталості людського й інтелектуального капіталу, зокрема органів державної влади, регіональних органів управління, закладів освіти, бізнесу, науково-дослідних центрів, фінансових установ, інститутів громадянського суспільства та робочої сили. На основі проведеного аналізу, який підтверджує необхідність скоординованої взаємодії між стейкхолдерами та застосування інтегрованих механізмів управління для забезпечення балансу між технологічною модернізацією та соціальною інклюзією, сформовано комплексну матрицю ризиків. Вона відображає економічні, технологічні, інституційні, соціальні, освітні, ринкові та геополітичні загрози для сталості інклюзивного розвитку. Обґрунтовано необхідність посилення механізмів стійкості, спрямованих на забезпечення довгострокової конкурентоспроможності, технологічної адаптивності та справедливої соціально-економічної участі в процесах розвитку національної економіки./The article examines economic mechanisms for sustaining human and intellectual capital within the framework of inclusive national economic development amid digital transformation, technological modernization, and growing global instability. Purpose. The article aims to identify economic mechanisms that sustain human and intellectual capital as strategic determinants of inclusive national economic development amid digital transformation, technological modernization, and mounting global socioeconomic challenges. Results. It is reasoned that human and intellectual capital have become strategic determinants of social cohesion, innovation capacity, long-term national competitiveness, and sustainable economic growth and inclusive development. This study examines the role of labor market regulation, educational modernization, innovation support, digital infrastructure development, and institutional governance in ensuring inclusive economic development. Particular attention is given to the transformation of labor markets caused by automation, digitalization, and technological restructuring. These changes simultaneously create opportunities for productivity growth and risks of social exclusion, structural unemployment, and skills obsolescence. A stakeholder matrix is designed to identify the functions, strategic interests, institutional influence, and challenges of the principal actors involved in sustaining human and intellectual capital. These actors include national governments, regional authorities, educational institutions, businesses, research centers, financial organizations, civil society, and the labor force. Conclusions. The analysis demonstrates that inclusive development requires coordinated interaction among stakeholders and integrated governance mechanisms capable of balancing technological modernization with social inclusion. Based on this analysis, a comprehensive risk matrix reflecting economic, technological, institutional, social, educational, labor market, and geopolitical threats affecting the sustainability of inclusive development was created. The necessity of strengthening resilience mechanisms that ensure long-term competitiveness, technological adaptability, and equitable socioeconomic participation within contemporary national economies is justified. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/26766 2026-01-01T00:00:00Z https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/26765 Назва: Трансформація механізму фінансового вирівнювання місцевих бюджетів в умовах воєнного стану: від формульного підходу до цільового фінансування Автори: Стеценко, Т.В.; Stetsenko, Т.; Воловод, А.М.; Volovod, А. Короткий огляд (реферат): Метою статті є обґрунтування необхідності трансформації механізму фінансового вирівнювання в Україні. У статті здійснено комплексний аналіз функціонування системи міжбюджетних відносин в Україні в умовах правового режиму воєнного стану. Досліджено теоретико-методичні засади фінансового вирівнювання та виявлено гострі диспропорції, що виникають при застосуванні діючої формули розподілу трансфертів на фоні масової міграції населення, вилучення «військового ПДФО» та руйнування промислової інфраструктури. На основі статистичних даних Міністерства фінансів України та аналізу праць вітчизняних вчених обґрунтовано доцільність переходу від лінійного підходу горизонтального вирівнювання до диференційованої кластерної моделі. Суть кластерного підходу полягає у законодавчому розподілі всіх територіальних громад на кілька специфічних кластерів (груп), кожен з яких матиме власний унікальний режим міжбюджетних відносин. Запропоновано механізм впровадження цільових грантів «стійкості», як дієвої альтернативи базовій дотації для деокупованих та прифронтових територіальних громад./The unprecedented shocks of wartime—marked by the destruction of industrial capacity, mass migration, and the shutdown of businesses in certain regions—have critically distorted the revenue base for local budgets. These drastic changes necessitate an immediate, science-based reassessment of traditional budgetary regulation and equalization instruments. Purpose. This article aims to justify the need to reform Ukraine’s financial equalization mechanism. To achieve this goal, the following objectives were identified: 1) assessing the impact of armed aggression on Ukraine’s financial equalization mechanism, 2) identifying the limiting factors of the current financial equalization system, and 3) formulating proposals to adjust the financial equalization mechanism to account for current changes in Ukraine’s economic and demographic situation. Results. The article provides a comprehensive analysis of how the system of intergovernmental fiscal relations functions in Ukraine under the legal regime of martial law. The article explores the theoretical and methodological foundations of financial equalization and identifies acute disproportions arising from the application of the current formula for distributing transfers. These disproportions are exacerbated by mass population migration, the withdrawal of the “military personal income tax” (PIT), and the destruction of industrial infrastructure. Using statistical data from the Ministry of Finance and analyzing the work of domestic scholars, the article substantiates the need to transition from a linear approach to horizontal equalization to a differentiated cluster model. The article proposes a mechanism for introducing targeted “resilience grants” as an effective alternative to basic dotations for de-occupied and frontline territorial communities. Conclusions. The current financial equalization model is based on pre-war formulas and outdated demographic statistics. It has outlived its usefulness under the legal framework of martial law. An analysis of actual statistical indicators for Ukrainian communities confirms a severe distortion of the revenue base for local self-government following the withholding of the “military personal income tax”. The only viable path forward is to transform the mechanism toward a cluster-based approach, dividing communities into rear, de-occupied, and frontline areas with individual equalization conditions, and introducing targeted “resilience” grants. This approach will preserve the viability of local self-government in Ukraine, distribute the burden fairly among regions, and ensure the stability of the state budget during the reconstruction phase. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/26765 2026-01-01T00:00:00Z