https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/24786 Fri, 05 Jun 2026 16:28:19 GMT 2026-06-05T16:28:19Z https://localhost:443/jspui/retrieve/16e2d8d7-d7aa-4785-b802-d3de1e03e3ad/Буфер обмена01.jpg https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/24786 https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/25137 Назва: Стратегічна трансформація бізнес-моделі підприємства електронної комерції в умовах цифрової трансформації та кризового середовища Автори: Пілявоз, Т.М.; Piliavoz, Т.; Шварц, І.В.; Shvarts, І.; Коваль, Н.О.; Koval, N.; Нетреба, О.О.; Netreba, О. Короткий огляд (реферат): У статті досліджено особливості трансформації бізнес-моделі підприємства електронної комерції в умовах цифрової трансформації та економічної нестабільності. Обґрунтовано, що сучасне кризове середовище та прискорення цифровізації зумовлюють необхідність переходу від класичної лінійної торговельної моделі, заснованої на управлінні товарними запасами та матеріальними активами, до платформеної моделі функціонування. Визначено ключові елементи бізнес-моделі електронної комерції (ціннісну пропозицію, структуру доходів, витратну модель, механізми взаємодії з партнерами та споживачами) та розкрито напрями їх системної перебудови під впливом цифрових змін. На основі аналізу фінансово-економічних показників діяльності ТОВ «РОЗЕТКА.УА» доведено, що трансформація бізнес-моделі супроводжується зростанням частки комісійних та сервісних доходів, підвищенням валової маржі та зміщенням стратегічного фокусу з управління матеріальними активами на розвиток цифрової та логістичної інфраструктури. Встановлено, що активне використання механізмів комерційного кредитування як інструменту фінансування оборотного капіталу забезпечує підтримання високої оборотності активів та фінансової гнучкості в кризовому середовищі. Обґрунтовано, що поглиблення платформеної логіки, впровадження інструментів предиктивної аналітики та розширення екосистеми партнерів формують основу довгострокової конкурентоспроможності підприємства електронної комерції. /This article examines how the business model of an e-commerce enterprise transforms under conditions of digital transformation and economic instability. The acceleration of digitalization, combined with crisis factors, is shown to fundamentally change the logic of value creation, delivery, and monetization in online retail. The study identifies the transition from a traditional, linear trading model based on inventory management and material assets to a platform-ecosystem model as a strategic necessity. The study emphasizes that, in a turbulent environment, financial sustainability and scalability without proportional growth of assets become key determinants of competitiveness. Purpose. The research aims to analyze the mechanisms of business model transformation in e-commerce enterprises and substantiate strategic directions for adapting to digital transformation and crisis conditions. The focus is on financial architecture, revenue diversification, and platform monetization mechanisms. Results. The research concludes that digital transformation results in the systemic restructuring of core elements of the business model, including the value proposition, revenue structure, cost configuration, and partner interaction mechanisms. Based on the financial and economic analysis of ROZETKA.UA LLC, it is evident that the company is shifting from an inventory-based model to a transaction-based platform model. Growth in commission and service revenues, improvement in gross margin indicators, and the active use of trade credit for working capital financing confirm the structural transformation of the financial model. The study also emphasizes the growing strategic importance of digital infrastructure, logistics automation, and predictive analytics in ensuring operational efficiency and achieving network effects. Conclusions. It is concluded that deepening the platform logic, expanding the ecosystem of partners and implementing predictive analytics tools form the basis for long-term financial sustainability and competitive advantage. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/25137 2026-01-01T00:00:00Z https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/25135 Назва: Інноваційний розвиток підприємства як об’єкт стратегічного управління в умовах трансформаційної економіки Автори: Ящук, Т.А.; Yashchuk, Т. Короткий огляд (реферат): Досліджено теоретико-методологічні засади інноваційного розвитку підприємства як об’єкта стратегічного управління в умовах трансформаційної економіки. Встановлено актуальність проблеми в умовах стрімкого розвитку глобальної економіки, посилення конкурентної боротьби та прискорення науково-технічного прогресу. Розкрито сутність понять «інновації», «інноваційний розвиток», «інноваційна стратегія», «стратегічне управління інноваційним розвитком» та уточнено їх взаємозв’язок у системі довгострокового управління. Обґрунтовано роль інновацій як ключового чинника забезпечення конкурентоспроможності та сталого розвитку підприємства за умов нестабільності зовнішнього середовища. Досліджено значення стратегічного управління у забезпеченні ефективності інноваційних процесів та формуванні конкурентних переваг підприємства. Проаналізовано основні підходи до формування інноваційної стратегії та визначено місце інноваційного розвитку в загальній стратегії підприємства. Визначено ключові елементи стратегічного управління інноваційним розвитком, зокрема цілі, принципи, інструменти та механізми реалізації. Акцентовано увагу на необхідності трансформації існуючих підходів до управління підприємницькими структурами з орієнтацією на всебічний аналіз потенціалу формування та рівня інноваційного розвитку. Доведено, що ефективне стратегічне управління інноваційним розвитком сприяє адаптації підприємств до трансформаційних змін економіки та формуванню стійких конкурентних переваг у довгостроковій перспективі. /In the context of structural changes in the economy, technological advances, and growing competition in domestic and foreign markets, the innovative development of enterprises is becoming particularly important. In this regard, strategic management plays an increasingly important role in ensuring the targeted formation and implementation of innovation strategies that take into account the enterprise’s resource capabilities and the challenges of the external environment. A strategic approach allows for the systematic integration of innovation activities into the overall enterprise development model. Purpose. This article aims to study the theoretical foundations of the innovative development of enterprises as objects of strategic management and to substantiate the role of the strategic management of innovative development in ensuring the adaptation, competitiveness, and sustainable development of enterprises in a transitional economy. Results. The study clarified the concept of innovative enterprise development from a strategic perspective, establishing it as a key element of long-term competitiveness in a transitional economy. The feasibility of integrating the innovative component into the overall strategic enterprise management system was substantiated. The main elements of the strategic management of an enterprise’s innovative development have been identified. A logical relationship was established between an enterprise’s innovative potential, the choice of an innovation strategy, and the effectiveness of innovation activities. Effective strategic management of innovative development has been proven to increase an enterprise’s adaptability to transformational economic changes and create sustainable competitive advantages in the long term. Conclusions. In a transitional economy, the innovative development of an enterprise is a key objective of strategic management. The effectiveness of strategic management determines the competitiveness and sustainability of economic entities. Strategic management of innovation ensures the purposeful formation of an innovation strategy, the rational use of innovation potential, and the enterprise’s ability to adapt to dynamic changes in the external environment. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/25135 2026-01-01T00:00:00Z https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/25134 Назва: Оцінка екологічної складової економіко-екологічного потенціалу АПК Вінницької області Автори: Шкварук, Д.Г.; Shkvaruk, D. Короткий огляд (реферат): У статті досліджено екологічну складову економіко-екологічного потенціалу агропромислового комплексу Вінницької області як важливого чинника сталого розвитку регіону. З урахуванням зростаючих викликів, пов’язаних із кліматичними змінами, деградацією природних ресурсів і зростанням антропогенного навантаження, обґрунтовано необхідність комплексного підходу до оцінки впливу аграрного виробництва на довкілля. Основну увагу приділено аналізу динаміки та структури викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а також тенденціям у сфері поводження з відходами. Представлено просторову диференціацію джерел екологічного навантаження в межах районів області, що дозволило виявити найбільш проблемні території. З’ясовано, що найбільше навантаження зосереджено у Гайсинському, Вінницькому та Тульчинському районах, де функціонують потужні енергетичні та агропереробні підприємства. Позитивною тенденцією є поступове зменшення обсягів захоронення відходів та зростання частки утилізації. У статті також розглянуто законодавчі зміни, зокрема впровадження інтегрованого підходу до екологічного управління згідно із Законом України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення». Автором підкреслено необхідність модернізації виробничих процесів, впровадження найкращих доступних технологій та розвитку інфраструктури циркулярної економіки. Отримані результати можуть бути використані для формування регіональної політики у сфері охорони довкілля, удосконалення механізмів екологічного контролю та забезпечення екологічної стійкості аграрного виробництва./Modern conditions of agro-industrial development in Ukraine require a rethinking of how sectoral potential is assessed, with increasing focus on environmental sustainability. This is especially relevant for highly intensive agricultural regions such as Vinnytsia, where the negative impact on natural ecosystems is growing due to resource overexploitation and outdated production technologies. Purpose. The purpose of this article is to comprehensively assess the level of environmental pressure caused by the agro-industrial complex of Vinnytsia region through the analysis of pollutant emissions, spatial differentiation of pollution sources, and evaluation of regional waste management trends in the context of sustainable development. Results. The study identifies the main types and volumes of pollutant emissions from stationary sources, outlines the spatial distribution of environmental loads across districts, and tracks changes in waste generation and processing. It reveals that emissions are concentrated in areas with energy and agro-processing industries, while positive trends include growing recovery rates and reduced landfill usage. Regulatory innovations promoting integrated environmental permits are also assessed. Conclusions. The ecological burden of the agro-industrial complex in Vinnytsia region is multi-level and spatially heterogeneous. Sustainable development is only possible with the modernization of production technologies, implementation of best available practices, enhanced environmental control, and a shift toward circular economy principles. Legislative changes in Ukraine create favorable conditions for aligning environmental policy with EU standards. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/25134 2026-01-01T00:00:00Z https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/25133 Назва: Діагностика чинників фінансової безпеки України на засадах критичного реалізму Автори: Шелудько, С.А.; Sheludko, S. Короткий огляд (реферат): Здійснено діагностику чинників фінансової безпеки України на засадах критичного реалізму. Виявлено, що пандемія COVID-19 та повномасштабне вторгнення в Україну проявили структурні вразливості публічних і приватних фінансів та активізували причинні механізми трансформації макрофінансових дисбалансів у безпекові ризики. Обґрунтовано, що чинні підходи до оцінювання рівня фінансової безпеки держави мають переважно описовий або індикативний характер та орієнтуються на нормативні зіставлення замість реконструкції латентних каузальних структур, що обмежує пояснювальну силу діагностики на принципах позитивізму. За результатами аналізу методом головних компонент ідентифіковано п’ять стійких структурних блоків, що пояснюють понад 85 % загальної дисперсії. Встановлено, що динаміка цих компонент свідчить про довготривалу ерозію ресурсної бази фінансової системи, циклічну нестабільність монетарного режиму, стохастичність фіскальної спроможності, залежної від зовнішньої підтримки, та високу соціально-поведінкову чутливість фінансової інклюзії, тоді як фінансова інфраструктура демонструє відносну адаптивну стійкість. Доведено, що повномасштабне вторгнення виступило каталізатором уже наявних дисбалансів. Обґрунтовано доцільність інтеграції розширених діагностичних методів, зокрема реконструкції каузальних механізмів, у систему управління фінансовою безпекою України в період повоєнного відновлення./Financial security constitutes a core dimension of a state’s socio-economic resilience, particularly under systemic non-economic shocks. The COVID-19 pandemic and full-scale invasion exposed structural vulnerabilities embedded in public and private finance of Ukraine and intensified causal mechanisms that transform macrofinancial imbalances into security risks. Existing approaches to measuring financial security remain largely descriptive and indicator-driven, focusing on normative comparisons rather than on reconstructing latent causal structures. This limits the explanatory capacity of mainstream positivist diagnostics and obscures the deep mechanisms shaping financial instability. Purpose. The paper aims to diagnose and reconstruct latent structural factors determining the dynamics of Ukraine’s financial security before and during the full-scale invasion, using the methodological principles of critical realism. Results. Based on a Principal Component Analysis, five stable structural components were identified, jointly explaining more than 85% of total variance. Their dynamics reveal a long-term erosion of the resource base of the financial system, cyclical instability of the monetary regime, stochastic fiscal capacity dependent on external support, and high socio-behavioural sensitivity of financial inclusion. In contrast, financial infrastructure demonstrates relative adaptive resilience even under existential shocks. The full-scale invasion acted primarily as a catalyst of pre-existing structural imbalances rather than their origin. The analysis confirms that empirical indicators represent surface manifestations of deeper causal mechanisms and should be interpreted as projections of latent financial structures rather than autonomous measures. Conclusions. The identified component structure provides an analytically grounded basis for reinterpreting financial security as a configuration of interacting structural forces. The findings support the need to integrate advanced diagnostic methods, including likelihood-based reconstruction of causal mechanisms, into financial security governance, particularly in the context of Ukraine’s post-war recovery and long-term resilience planning. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/25133 2026-01-01T00:00:00Z