https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/24965 Mon, 26 Oct 2026 10:45:42 GMT 2026-10-26T10:45:42Z https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/26991 Назва: Агрометеорологічні умови та динаміка вегетаційних індексів пшениці озимої у Південному Степу України Автори: Панфілова, Антоніна Вікторівна; Panfilova, Antonina; Кошкін, Дмитро Леонідович; Koshkin, Dmitriy Короткий огляд (реферат): Мета. Комплексно оцінити агрометеорологічні умови вегетаційних періодів 2021–2025 рр. для пшениці ози-мої в умовах Південного Степу України та встановити закономірності динаміки вегетаційних індексів NDVI, NDRE і NDMI під впливом сезонної мінливості темпе-ратурного режиму, опадів і дефіциту вологи. Методи.Дослідження проведено на базі Навчально-науково-практичного центру Миколаївського національного аграрного університету. Використано метеорологічні дані автоматичної станції Pessl Instruments (iMETOS) за 2021–2025 рр. та супутникові дані Sentinel-2 SR Harmonized, оброблені в середовищі Google Earth Engine. Для оцінки стану посівів розраховано індекси NDVI, NDRE і NDMI та виконано їх порівняльний ана-ліз у взаємозв’язку з температурним режимом, кіль-кістю опадів і перебігом основних фенологічних фаз розвитку пшениці озимої. Результати. Встановлено істотні міжрічні відмінності агрометеорологічних умов, які визначали характер формування та сезонної дина-міки вегетаційних індексів. Найсприятливішими для розвитку рослин були вегетаційні періоди 2021–2022 та 2022–2023 рр., коли значення NDVI досягали 0,8–0,9, а NDRE – 0,6–0,7. Вегетаційний період 2023–2024 рр. характеризувався пригніченим осіннім розвитком і ком-пенсаторним весняним наростанням біомаси, тоді як у 2024–2025 рр. добрі умови осінньої вегетації не забез-печили тривалого весняного розвитку через холодну й відносно суху весну. Встановлено, що найбільш кри-тичним періодом розвитку водного стресу був червень, коли рослини переходили від фази колосіння до наливу зерна. Індекс NDMI найраніше реагував на погіршення водного режиму посівів і був найбільш чутливим індика-тором розвитку водного стресу, тоді як скорочення три-валості плато NDVI відображало обмеження реалізації продуктивного потенціалу посівів. Висновки. Динаміка вегетаційних індексів пшениці озимої тісно пов’язана з особливостями сезонного перебігу температурного режиму та зволоження. Вирішальне значення для фор-мування фізіологічного стану рослин мали умови весня-ного періоду, а найбільш критичним щодо розвитку вод-ного стресу був перехід від колосіння до наливу зерна. Індекс NDMI доцільно використовувати як ранній інди-катор водного стресу, тоді як комплексне застосування NDVI, NDRE і NDMI забезпечує ефективний моніторинг стану посівів, а скорочення тривалості плато NDVI може бути використане як індикатор обмеження реалізації продуктивного потенціалу озимої пшениці.; -; Objective. To comprehensively assess the agrometeor-ological conditions of the 2021–2025 growing seasons for winter wheat in the Southern Steppe of Ukraine and to iden-tify the patterns of NDVI, NDRE, and NDMI vegetation index dynamics under seasonal variations in temperature, pre-cipitation, and water deficit. Methods. The study was con-ducted at the Educational, Scientific and Practical Center of Mykolaiv National Agrarian University. Meteorological data from the Pessl Instruments (iMETOS) automatic weather station for 2021–2025 and Sentinel-2 SR Harmonized satellite imagery processed in the Google Earth Engine environment were used. NDVI, NDRE, and NDMI were calculated to assess crop conditions, and their dynamics were comparatively analyzed in relation to air temperature, precipitation, and the main phenological growth stages of winter wheat. Results. Significant interannual differences in agrometeorological conditions were found to determine the formation and seasonal dynamics of vegetation indices. The 2021–2022 and 2022–2023 growing seasons were the most favorable for crop development, with NDVI reaching 0.8–0.9 and NDRE 0.6–0.7. The 2023–2024 season was characterized by suppressed autumn growth followed by compensatory biomass accumulation in spring, whereas the favorable autumn conditions of 2024–2025 did not ensure prolonged spring development because of a cold and relatively dry spring. June was identified as the most critical period for the development of water stress during the transition from heading to grain filling. NDMI responded earliest to deterioration of crop water status and proved to be the most sensitive indicator of water stress, whereas the shortening of the NDVI plateau indicated limitations in the realization of the crop productivity potential. Conclusions.The dynamics of winter wheat vegetation indices are closely associated with seasonal temperature and moisture condi-tions. Spring weather conditions played a decisive role in determining crop physiological status, while the transition from heading to grain filling was the most critical period for water stress development. NDMI is recommended as an early indicator of crop water stress, whereas the combined use of NDVI, NDRE, and NDMI provides effective crop monitoring, and the shortening of the NDVI plateau may serve as an indicator of limitations in the realization of win-ter wheat productivity potential. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/26991 2026-01-01T00:00:00Z https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/26932 Назва: Сучасні тенденції формування компетентностей з кібербезпеки у закладах професійної освіти Автори: Бацуровська, Ілона Вікторівна; Batcurovskaya, Ilona; Курепін, Вячеслав Миколайович; Kurepin, Vyacheslav Короткий огляд (реферат): У статті здійснено теоретико-аналітичне узагальнення сучаснихтенденціи формування компетентностеи з кібербезпеки у закладах професіиної освіти в умовах цифрової трансформації ринку праці, поширення хмарних сервісів, штучного інтелекту, промислового Інтернету речеи , кіберфізичних систем та дистанціино-мережевих форм навчання. Актуальність проблеми визначається тим, що професіи наосвітаготуємаи бутніхпрацівниківдодіяльностіувиробничихісервіснихсередовищах,де помилки користувача, слабка кібергігієна або нездатність своєчасно ідентифікуватиінцидент можуть спричинити не лише втрату даних, а и порушення технологічнихпроцесів, безпеки праці та безперервності діяльності організації . Метою статті євизначення та систематизація провідних тенденціи формування компетентностеи зкібербезпеки у професіи ніи освіті, а також обґрунтування компетентнісно-практичної моделі ї х інтеграції в освітні програми. Методологічну основу становлятькомпетентніснии ,системнии ,діяльніснии ,контекстнии таризик-орієнтовании підходи.Використано інтегративнии огляд сучасних досліджень і нормативно-методичнихдокументів, порівняльнии аналіз рамок DigComp 2.2, European Cybersecurity SkillsFramework(ECSF)таNICEWorkforceFrameworkforCybersecurity,категоріальнии аналізпедагогічнихпрактикіконцептуальнемоделювання.Визначеновісімвзаємопов’язанихтенденціи : перехід від засвоєння знань до демонстрації спроможності діяти; рольове и професіи но-контекстне структурування компетентностеи ; інтеграція кібергігієни в усіпрофесіи ні профілі; поширення сценарного, проблемного та проєктного навчання;використання cyber range, Capture the Flag і симуляціи ; геи міфікація та адаптивнемікронавчання; автентичне оцінювання через практичні докази виконання; посиленняпартнерства з роботодавцями та безперервного оновлення змісту. Запропонованошестикомпонентну структуру компетентності з кібербезпеки для здобувачівпрофесіи ної освіти, що охоплює кібергігієну, захист даних і цифрової ідентичності,безпечне використання професіи них цифрових систем, управління ризиками и реагування на інциденти, правово-етичну відповідальність, командну взаємодію тапрофесіи не самонавчання. Наукова новизна полягає в обґрунтуванні переходу від «курсу з кібербезпеки» до наскрізної моделі формування кіберстіи кої професіи ної поведінки, де базові та галузеві компетентності поєднуються з практичною діяльністюі оцінюються за спостережуваними результатами. Практичне значення результатівполягає у можливості використання запропонованої моделі для модернізації освітніхпрограм, розроблення модулів, практичних занять, виробничого навчання, внутрішніхполітик кібербезпеки та критерії в оцінювання готовності здобувачів до безпечної професіи ної діяльності.; The article provides a theoretical and analytical synthesis of current trends in the formation of cybersecurity competencies in vocational education institutions amid the digital transformation of the labour market, the spread of cloud services, artificial intelligence, the industrial Internet of Things, cyber-physical systems, and network-based learning. The relevance of the problem is determined by the fact that vocational education prepares future employees for work in production and service environments where user errors, poor cyber hygiene, or the inability to identify an incident in time may lead not only to data loss but also to disruptions in technological processes, occupational safety, and organisational continuity. The purpose of the article is to identify and systematise the leading trends in the development of cybersecurity competencies in vocational education and to substantiate a competence- and practice-oriented model for integrating them into educational programmes. The methodological framework combines competence-based, systems, activity-based, contextual, and risk-oriented approaches. The study employs an integrative review of recent research and policy documents, comparative analysis of DigComp 2.2, the European Cybersecurity Skills Framework (ECSF), and the NICE Workforce Framework for Cybersecurity, categorical analysis of pedagogical practices, and conceptual modelling. Eight interrelated trends are identified: a shift from knowledge acquisition to demonstrated capability; role-based and professioncontextual structuring of competencies; integration of cyber hygiene into all occupational profiles; expansion of scenario-, problem-, and project-based learning; use of cyber ranges, Capture the Flag activities, and simulations; gamification and adaptive microlearning; authentic assessment through practical evidence; and stronger partnerships with employers combined with continuous content renewal. A six-component structure of cybersecurity competence for vocational learners is proposed, covering cyber hygiene, data and digital identity protection, secure use of professional digital systems, risk management and incident response, legal and ethical responsibility, teamwork, and continuous professional learning. The scientific novelty lies in substantiating a transition from an isolated “cybersecurity course” to a cross-curricular model of cyber-resilient professional behaviour in which foundational and occupation-specific competencies are integrated with practical performance and assessed through observable outcomes. The practical significance is the possibility of applying the model to modernise curricula, develop modules and practical classes, organise workplace training, formulate institutional cybersecurity policies, and design assessment criteria for learners’ readiness for safe professional activity in digitally saturated workplaces. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/26932 2026-01-01T00:00:00Z https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/26843 Назва: Проєктування енергоефективного обладнання для подрібнення фуражного зерна для комбікормового виробництва з оптимізацією конструкційних і технологічних параметрів Автори: Доценко, Наталія Андріївна; Dotsenko, Nataliya; Горбенко, Олена Андріївна; Gorbenko, Elena; Садовий, Олексій Степанович; Sadovoy, Oleksiy; Баранова, Олена Володимирівна; Baranova, Olena Короткий огляд (реферат): Розроблено конструктивне рішення енергоефективного обладнання для подрібнення фуражного зерна, що призначене для впровадження в технологічні лінії підприємств малих форм господарювання. Обґрунтовано конструкційно-технологічну схему подрібнювача, яка передбачає використання ротора з подрібнювальними елементами зі скошеною кромкою, решета, двох дек, вібратора та амортизаторів. Встановлено, що розподіл робочої камери на чотири функціональні сектори забезпечує поетапну інтенсифікацію процесу подрібнення за рахунок послідовної ударної та стиральної дії на зерновий матеріал. Доведено, що застосування подрібнювальних елементів зі скошеною кромкою сприяє збільшенню площі контакту зерна з робочими органами, що підвищує ефективність руйнування частинок та зменшує питомі енерговитрати. Використання вібраційного впливу на робочу камеру дозволяє знизити налипання матеріалу на робочі поверхні, що зменшує енергоємність процесу та інтенсивність зношування елементів машини. Впровадження амортизаторів забезпечує зниження динамічних навантажень і підвищує надійність та довговічність конструкції.; -; In the conditions of modern small-scale feed mills, the key issue is to reduce energy consumption for the implementation of technological processes and improve the quality of finished products while maintaining the specified particle size distribution that corresponds to the specified recipe. Given this, the purpose of the current study is to develop a design for equipment for grinding feed grain that meets the energy efficiency requirements for equipment and ensures the preservation of material and technical resources of enterprises. A design solution for energy-efficient equipment for grinding feed grain has been developed, which is intended for implementation in the technological lines of small-scale enterprises. The proposed technical solution belongs to the means of mechanization of grain processing processes and can be effectively implemented in individual farms. The design and technological scheme of the grinder has been substantiated, which involves the use of a rotor with grinding elements with a beveled edge, a sieve, two decks, a vibrator and shock absorbers. It has been established that the division of the working chamber into four functional sectors provides a gradual intensification of the grinding process due to the sequential impact and abrasion action on the grain material. It has been proven that the use of grinding elements with a beveled edge contributes to an increase in the area of contact of the grain with the working bodies, which increases the efficiency of particle destruction and reduces specific energy consumption. The use of vibrational effects on the working chamber allows to reduce the adhesion of the material to the working surfaces, which, in turn, reduces the energy intensity of the process and the intensity of wear of the machine elements. The introduction of shock absorbers ensures a decrease in dynamic loads and increases the reliability and durability of the structure. The generalization of the obtained results shows that the proposed equipment provides: increased energy efficiency of the process of grinding feed grain; reduced specific electricity consumption; improved grinding quality and stability of the particle size distribution; reduced wear of the working bodies and increased machine life; reduced vibration load on the structure. Thus, the implementation of the developed equipment is an appropriate and promising direction for increasing the efficiency of compound feed production, especially in the conditions of small and medium-sized agricultural enterprises. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/26843 2026-01-01T00:00:00Z https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/26774 Назва: Методика і емпірична перевірка міжджерельної узгодженості агрометеорологічних даних Автори: Панфілова, Антоніна Вікторівна; Panfilova, Antonina; Кошкін, Дмитро Леонідович; Koshkin, Dmitriy Короткий огляд (реферат): Мета дослідження – кількісно оцінити узгодженість трьох поширених продук- тів (ERA5-Land, NASA POWER, Open-Meteo) для температури повітря, температури точки роси, опадів і похідних вологісних показників, а також визначити агрономічні наслідки міжджерельних розбіжностей. Емпіричну основу становлять погодинні ряди за 2024–2025 рр. Застосовано синхронізацію часових рядів, попарні статистичні порівняння (Bias, RMSE, rRMSE, R2 ) та аналіз похибкового каскаду під час переходу від первинних метеозмінних до відносної вологості повітря, абсолютної вологості, дефіциту тиску водяної пари та суми ефективних температур. Показано наявність стійкої ієрархії міжджерельної узгодженості агрометеорологічних параметрів: найвищі показники узгодженості характерні для температури повітря, проміжні – для температури точки роси, тоді як для опадів встановлено суттєво нижчий рівень узгодженості. В узагальненому вигляді діапазони узгодженості становлять близько 0,93–0,99 для температурних показників і близько 0,33–0,62 для опадів без деталізації за окремими парами джерел. Також підтверджено каскадне підсилення відносної похибки у дефіциту тиску водяної пари порівняно з відносною вологістю повітря, що узгоджується з термодинамічною чутливістю дефіциту тиску водяної пари до температурних зміщень. Порівняння вологісних метрик вказує на кращу міжджерельну стабільність абсолютних показників вологості відносно відносних, що важливо для прикладних розрахунків водного стресу. Одержані результати підтверджують робочі гіпотези щодо температурного походження міжджерельних похибок і формують практичну основу для вибору метеорологічного джерела даних залежно від задачі: оперативний моніторинг посушливих умов, оцінка ризиків теплового і водного стресу, а також управління технологіями вирощування сільськогосподарських культур. У цілому встановлено, що міжджерельні температурні відмінності можуть накопичуватися впродовж року та зумовлювати агрономічно значущі зсуви у календарі розвитку культур, які доцільно враховувати для прийняття управлінських рішень.; The study presents an inter-source empirical verification of agroclimatic data for the Southern Steppe of Ukraine using a representative location within the Mykolaiv region. The aim of the research is to quantitatively assess the consistency of three widely used meteorological products (ERA5-Land, NASA POWER, and Open-Meteo) for air temperature, dew point temperature, precipitation, and derived humidity-related parameters, as well as to determine the agronomic implications of inter-source discrepancies. The study was based on hourly datasets for 2024–2025. The analysis included time-series synchronization, pairwise statistical comparisons (Bias, RMSE, rRMSE, and R2 ), and evaluation of the error cascade associated with the transition from primary meteorological variables to relative humidity, absolute humidity, vapor pressure deficit (VPD), and growing degree-days (GDD). A stable hierarchy of inter-source consistency among agroclimatic parameters was identified: the highest agreement was observed for air temperature, intermediate agreement for dew point temperature, and substantially lower agreement for precipitation. In generalized form, consistency levels ranged from approximately 0.93–0.99 for temperature-related variables and 0.33–0.62 for precipitation, without detailed separation by individual source pairs. The study also confirmed a cascade amplification of relative errors in VPD compared with relative humidity, which is consistent with the thermodynamic sensitivity of VPD to temperature biases. Comparisons of humidity-related metrics demonstrated higher inter-source stability for absolute humidity indicators than for relative humidity, which is important for practical assessments of crop water stress. The obtained results empirically confirm the working hypotheses regarding the temperaturerelated nature of inter-source discrepancies and provide a practical basis for selecting meteorological data sources depending on the intended application, including operational drought monitoring, assessment of thermal and water stress risks, and management of crop production technologies. Overall, the study demonstrates that inter-source temperature differences may accumulate throughout the year and lead to agronomically significant shifts in crop development timing, which should be considered in agricultural decision-making processes. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/26774 2026-01-01T00:00:00Z