https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/24992 Wed, 10 Jun 2026 16:42:57 GMT 2026-06-10T16:42:57Z https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/26183 Назва: Мунтян С. В., Федорчук М. І. Вплив метеорологічних умов на урожайність пшениці озимої, кукурудзита ріпаку озимого з використанням інгібітора нітрифікації за поєднаного використання з КАС‑32 Автори: Мунтян, С. В.; Федорчук, Михайло Іванович; Fedorchuk, Mikhail Короткий огляд (реферат): Метою було встановити вплив метеорологічних умов таких як температура, опади і випаровування та суми активних температур на урожайність пшениці озимої, кукурудзи та ріпаку озимого з використанням інгібітора нітрифікації 3,4-диметилпіразолфосфату при сумісному внесенні з різними нормами карбамідно-аміачною сумішшю (КАС‑32). Методи. Впродовж 20182021 рр. проводили дослідження в умовах науково-дослідного пункту СТОВ «Дружба Нова» Варвинського р-ну Чернігівської обл. (відділення агрохолдингу Кернел) на чорноземі типовому малогумусному. Однофакторний дослід. Контрольний варіант N10P30K40 (умовно без азотних добрив). КАС‑32 нормою згідно з варіантами досліду, інгібітор нітрифікації 3,4‑диметилпіразолфосфат вносили навесні після відновлення вегетації, відповідно варіанти досліду (Фон+N100+ІН, Фон+N120+ІН, Фон+N120, Фон+N120+ІН, Фон+N130+ІН та Фон+N130). Результати. Згідно результатів досліджень за період з березня по квітень в 2018 та 2019 роках спостерігалось різке підвищення середньодобових температур з -3,4 0С та 3,3 0С до 11,3 0С та 10,4 0С. Загальна кількість суми активних температур за 2018 рік була найвищою та на кінець вегетації у вересні місяці складала 2321,9 0С. Сума опадів була на кінець вегетації у вересні 2021 року була найвищою по роках досліджень та становила 509,9 мм. По 2018–2021 роках досліджень на пшениці озимій найвища урожайність спостерігалась в 2018 році по варіантах досліду 37,2 ц/га, 80,0 ц/га, 81,4 ц/га та 74,0 ц/га. Дещо нижчою урожайність була в 2020 році по варіантах досліду відповідно 37,7 ц/га, 72,0 ц/га, 72,5 ц/га та 68,5 ц/га. На кукурудзі урожайність була найвищою в 2018 та 2021 роках та становила по варіантах досліду в 2018 році 86,0 ц/га, 110,2 ц/га, 105,6 ц/га та 99,7 ц/га та в 2021 році 85,7 ц/га, 111,9 ц/га, 99,5 ц/га та 97,7 ц/га. Урожайність кукурудзи була нижчою в 2019 та 2020 роках та була відносно на одному рівні в ці два роки. Урожайність по ріпаку озимому була найвища в 2018 році в порівнянні з 2020 та 2021 та становила по варіантам досліду 31,2 ц/га, 37,0 ц/га 38,5 ц/га та 34,5 ц/га. В 2019 році досліди по ріпаку озимому не проводились. Висновки. В результаті досліду в 2018–2021 роках по використанню інгібітора нітрифікації сумісно з різними нормами КАС‑32 найвища урожайність спостерігалась в 2018 році по пшениці озимій (37,2–81,4 ц/га), кукурудзі (86,0–110,2 ц/га) та ріпаку озимому (31,2–38,5 ц/га). Вища врожайність в 2018 році по всім досліджуваним культурам корелюється в більшій мірі з сумою активних температур яка на кінець вегетації у вересні була найвищою по роках досліджень та складала 2321,90С. Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/26183 2024-01-01T00:00:00Z https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/26182 Назва: Алелопатична активність водорозчинних біологічно активних речовин Hyssopus Officinalis L. сорту Маркіз та їх вплив на ріст коренів Lepidium Sativum L. Автори: Ткачова, Євгенія Сергіївна; Tkacheva, Evgeniya; Федорчук, Михайло Іванович; Fedorchuk, Mikhail; Коваленко, Олег Анатолійович; Kovalenko, Oleg Короткий огляд (реферат): Мета. Дослідити вплив виділень біологічно активних водорозчинних речовин листків, стебел, квіток і кореневої системи Hyssopus officinalis L. на ріст коренів тест-об’єкта (Lepidium sativum L.). Матеріали та методи. Для виявлення впливу біологічно активних водорозчинних речовин, виділюваних рослинами гісопу, було проведено серію біотестів, за якими визначали алелопатичну активність листків, стебел, квіток та кореневої системи H. officinalis L. Приготування екстрактів фізіологічно активних речовин проводили за методикою А. М. Гродзінського. Алелопатичний вплив H. officinalis L. оцінювали за впливом водних екстрактів різних концентрацій 100 %, 50 % і 10 % на довжину корінців проростків тест-об’єктів L. sativum L. Індекс інгібування визначали за методикою Вільямсона. Результати та їх обговорення. За результатами досліджень з’ясовано, що алелопатична активність водорозчинних речовин гісопу лікарського на проростання та довжину корінців насіння L. sativum L. змінюється з віком рослини :  на першому році вегетації спостерігалась стимулювальна дія водних розчинів гісопу на схожість насіння, на другому році стимулювальна дія зменшується, а на третій рік вегетації спостерігається гальмувальна дія на проростання насіння тест-об’єкта. Відповідно змінюється і індекс алелопатичної активності. Висновки. Виявлено, що найбільша алелопатична активність біологічно активних водорозчинних речовин кореневих виділень, листків, стебел і квіток H. officinalis L., яка впливає на довжину корінців проростків тест-об’єктів L. sativum L., є за фази цвітіння в концентраціях 100 %, 50 % та 10 %. Водночас максимальний стимулювальний вплив на довжину корінців тест-об’єкта виявлено у варіанті з використанням водного екстракту квіток рослин другого року вегетації за 10 % концентрації. Використання водних розчинів рослин третього року вегетації має інгібувальний вплив на довжину корінців проростків L. sativum L. Sat, 01 Jan 2022 00:00:00 GMT https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/26182 2022-01-01T00:00:00Z https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/26181 Назва: Алелопатичні особливості гісопу лікарського (Hyssopus officinalis L.) Автори: Ткачова, Євгенія Сергіївна; Tkacheva, Evgeniya; Федорчук, Михайло Іванович; Fedorchuk, Mikhail Короткий огляд (реферат): Мета. З’ясувати вплив алелопатичної активності водних екстрактів листків, стебел, квіток і ґрунту у зоні ризосфери рослин гісопу лікарського (Hyssopus officinalis L.) на ріст коренів крес-салату (Lepidium sativum L.). Методи. Була досліджена алелопатична активність у водорозчинних виділень рослин гісопу лікарського (Hyssopus officinalis L.). Закладка дослідів, обліки та спостереження виконувалися за класичними методиками А.М. Гродзинського (1973) та В. М. Шмидта (1984). Індекс інгібування розраховували за методикою Віл’ямсона (1988). Результати. З’ясовано, що найбільша алелопатична активність ґрунту у кореневій зоні гісопу була досягнута у рослин першого року вегетації (59,82%). Найвища алелопатична активність рослин гісопу першого року вегетації у разі використання водного розчину квіток проявлялася у концентрації 1:50 та становила 31,55%. При цьому довжина кореня крес-салату становила 4,42 мм. Найвищий стимулювальний ефект на лінійний приріст кореня крес-салату було досягнуто у варіанті з використанням водного екстракту квітів рослин гісопу другого року вегетації в концентрації 1:10. Довжина кореня тест-об’єкта становила 5,36 мм. Найбільший алелопатичний вплив інгібуючого характеру відбувся з використанням водного екстракту в концентрації 1:10 у варіанті «лист + стебло» рослин третього року вегетації. Довжина кореня крес-салату становила 0,68 мм. Висновки. Показана залежність алелопатичної активності гісопу лікарського від віку та концентрації водних екстрактів листків, стебел та квіток і ґрунту у зоні ризосфери рослини. Встановлено алелопатичний вплив водних екстрактів кореневих виділень та надземних органів рослин гісопу лікарського у фазі цвітіння у концентраціях 1:100, 1:50 та 1:10 на лінійний ріст коренів крес-салату. Найбільшим він був у варіанті з використанням квіток гісопу в концентрації водного розчину 1:10 рослин другого року вегетації. На відміну від першого та другого років вегетації гісопу лікарського, використання водних розчинів рослин третього року вегетації мало інгібуючий вплив на лінійний приріст коренів крес-салату. Sat, 01 Jan 2022 00:00:00 GMT https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/26181 2022-01-01T00:00:00Z https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/26047 Назва: Вплив біопрепаратів на норм висіву насіння на продуктивність гібридів соняшнику в умовах Півдня України Автори: Панфілова, Антоніна Вікторівна; Panfilova, Antonina; Кувшинова, Анна Олександрівна; Kuvshinova, Anna; Зелінський, Ю. А.; Zelinskyi, Yu. A.; Доценко, Наталія Андріївна; Dotsenko, Nataliya Короткий огляд (реферат): Мета. Дослідити вплив біопрепаратів та норм висівунасіння на продуктивність соняшнику в умовах півдняУкраїни. Методи. Польові дослідження виконувалися відповідно до сучасних вимог і стандартів дослідної справи в агрономії та землеробстві. Результати. Застосуваннябіопрепаратів у технології вирощування соняшнику дляпередпосівної обробки насіння та позакореневих підживлень рослин мало позитивний вплив на формуваннябільш крупного і виповненого насіння. У середньомуза роки досліджень, максимальною маса 1000 насінин49,5–51,3 г була відмічена за даного варіанту удобренняза норми висіву насіння 40 тис. шт./га у гібридів Хоривта Азарт, а у гібриду Голкіпер – 44,6 г. За передпосівноїобробки насіння біопрепаратом та застосування позакореневих підживлень посівів на варіанті висіву насіннянормою 40 тис. шт/га діаметр кошика збільшувався.Найвищою урожайність насіння соняшнику визначена завирощування гібриду Азарт – у середньому по варіантах норм висіву насіння та застосування біопрепаратівурожайність становила 0,80–2,00 т/га залежно від рокудослідження, Застосування біопрепаратів сприяло зростанню урожайності насіння всіх досліджуваних гібридівсоняшнику. Так, у 2024 р. за вирощування гібриду Азартбуло одержано 2,07 т/га насіння, гібриду Голкіпер –2,03 т/га, а гібриду Хорив 1,89 т/га в середньому по нормах висіву насіння, що перевищило показники контрольного варіанту (обробка водою) на 0,13–0,18 т/га або6,3–8,9 %. Така ж тенденція спостерігалася і у 2025 р.Висновки. В умовах півдня України, в результатіпроведених польових досліджень у 2024–2025 рр.,застосування зменшених норм висіву насіння соняшнику і використання біопрепаратів для обробки насіннята позакореневого підживлення посівів у період вегетації сприяє підвищенню продуктивності культури. Вищуврожайність гібриди соняшнику формували за нормивисіву насіння 40 тис. шт/га та застосування біопрепаратів – 1,08–1,36 т/га. Найвищою урожайність насіннясоняшнику визначена за вирощування гібриду Азарт.; -; Purpose. To study the influence of biological prepa-rations and seed sowing rates on the productivity of sunflower in the conditions of southern Ukraine. Methods. Field research was carried out in accordance with mod-ern requirements and standards of research in agronomy and agriculture. Methods. Field studies were carried out in accordance with modern requirements and standards of research in agronomy and agriculture. Results. The use of biological preparations in the technology of sunflower culti-vation for pre-sowing treatment of seeds and foliar feeding of plants had a positive effect on the formation of larger and fuller seeds. On average, over the years of research, the maximum weight of 1000 seeds of 49.5–51.3 g was noted for this fertilizer option at a seed sowing rate of 40,000 pieces/ha in the Horiv and Azart hybrids, and in the Golkeeper hybrid – 44.6 g. With pre-sowing treat-ment of seeds with a biological preparation and the use of foliar fertilization of crops at the standard seed sowing option 40 thousand pieces/ha, the diameter of the basket increased. The highest yield of sunflower seeds was deter-mined for the cultivation of the Azart hybrid – on average, according to the variants of seed sowing norms and the use of biological preparations, the yield was 0.80–2.00 t/ha depending on the year of the study. The use of biological preparations contributed to the increase in the seed yield of all investigated sunflower hybrids. Thus, in 2024, 2.07 t/ha of seeds were obtained for the cultivation of the Azart hybrid, 2.03 t/ha of the Goalkeeper hybrid, and 1.89 t/ha of the Horiv hybrid on average according to the seed sowing rates, which exceeded the indicators of the control option (water treatment) by 0.13–0.18 t/ha or 6.3–8.9 %. The same trend was observed in 2025.Conclusions. In the conditions of southern Ukraine, as a result of field research conducted in 2024–2025, the use of reduced rates of sowing sunflower seeds and the use of biological preparations for seed treatment and foliar feeding of crops during the growing season contrib-utes to increasing crop productivity. The higher yield of sunflower hybrids was formed at the rate of seed sowing of 40 thousand units/ha and the use of biological prepa-rations – 1.08–1.36 t/ha. The highest yield of sunflower seeds was determined for the cultivation of the Azart hybrid. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/26047 2026-01-01T00:00:00Z