https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/62 Sat, 15 Aug 2026 05:47:20 GMT 2026-08-15T05:47:20Z https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/26433 Назва: Організаційно-економічний механізм управління безпекою праці у територіальних громадах Автори: Менюк, Микола Васильович; Menyuk, Mykola Короткий огляд (реферат): У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано вирішення наукового завдання щодо формування ефективної системи управління безпекою праці у територіальних громадах в умовах децентралізації, воєнного стану, сучасних безпекових викликів та післявоєнного відновлення України. Актуальність дослідження зумовлена зростанням ролі територіальних громад у забезпеченні безпечних умов праці, функціонуванні комунальних підприємств і установ, збереженні трудового потенціалу, підвищенні стійкості місцевої економіки та формуванні безпечного середовища життєдіяльності населення. В умовах воєнного стану, пошкодження інфраструктури, кадрового дефіциту, обмеженості фінансових ресурсів і посилення професійних та техногенних ризиків особливого значення набуває розроблення цілісної, превентивної та ризик-орієнтованої системи управління безпекою праці на місцевому рівні. У роботі уточнено зміст поняття «управління безпекою праці у територіальних громадах», яке запропоновано розглядати як цілісну систему управлінських впливів органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств і установ, роботодавців, працівників та інших заінтересованих сторін, спрямованих на виявлення, оцінювання, попередження та мінімізацію професійних ризиків, створення безпечних умов праці й підтримання сталого соціально-економічного розвитку громади. Такий підхід дав змогу сформувати цілісний понятійно-категоріальний апарат дослідження та обґрунтувати міждисциплінарний характер безпеки праці як складової місцевого розвитку, соціальної відповідальності та збереження людського капіталу. У дисертації систематизовано організаційно-управлінські засади забезпечення безпеки праці в системі місцевого самоврядування. Визначено, що органи місцевого самоврядування виконують стратегічну, координаційну, програмну, контрольну, інформаційну та партнерську функції у сфері безпеки праці, тоді як комунальні підприємства й установи забезпечують практичну реалізацію відповідних заходів на операційному рівні. Обґрунтовано необхідність узгодженої взаємодії органів місцевого самоврядування,роботодавців, працівників, профспілок, громадських організацій, Держпраці, ДСНС, Пенсійного фонду України та інших заінтересованих сторін для переходу від реактивної до превентивної моделі управління професійними ризиками. Обґрунтовано методичні підходи до оцінювання стану управління безпекою праці у територіальних громадах із урахуванням нормативноправових, організаційно-управлінських, кадрових, ресурсно-фінансових, інформаційно-аналітичних, соціально-партнерських і ризик-орієнтованих складових. Доведено доцільність переходу від фрагментарного оцінювання та ретроспективних інспекційних звітів до комплексної дворівневої системи оцінювання, яка поєднує організаційну ефективність управлінських процесів і економічну доцільність превентивних заходів. Наукова новизна одержаних результатів полягає у розробці теоретикометодичних і практичних засад формування ефективної системи управління безпекою праці у територіальних громадах в умовах децентралізації та сучасних безпекових викликів. Вперше розроблено інтегровану модель управління безпекою праці у територіальній громаді, побудовану за дворівневою структурою, яка охоплює стратегічний рівень органів місцевого самоврядування та операційний рівень комунальних підприємств і установ. Запропонована модель забезпечує системне поєднання нормативно-правового, організаційно-управлінського, кадрово-компетентнісного, ресурсно-фінансового, інформаційно-аналітичного та ризик-орієнтованого компонентів і спрямована на превентивне управління професійними ризиками. Удосконалено підходи до формування системи управління безпекою праці на місцевому рівні шляхом її інтеграції у стратегічні та програмні документи розвитку територіальних громад із застосуванням принципів ризикорієнтованого управління. Обґрунтовано систему ключових показників ефективності управління безпекою праці на рівні територіальних громад, що забезпечує можливість об’єктивної оцінки результативності діяльності органів місцевого самоврядування, моніторингу стану охорони праці та своєчасного коригування управлінських рішень. Розроблено концептуальні засади інтеграції системи управління безпекою праці у загальну систему безпеки територіальної громади, що охоплює цивільний захист, громадську безпеку, охорону здоров’я, освіту, соціальний захист і діяльність комунального сектору. Доведено, що така інтеграція забезпечує міжсекторальну координацію, посилює управлінську спроможність громади та підвищує її стійкість до професійних, техногенних і соціальноекономічних ризиків. Дістали подальшого розвитку науково-методичні підходи до ризикорієнтованого управління безпекою праці у територіальних громадах черезобґрунтування ролі локальної нормативно-правової бази, інформаційноаналітичного забезпечення, цифрового моніторингу та системи оцінювання як інструментів підвищення ефективності управлінських рішень. Удосконалено підходи до формування та реалізації програмних заходів з охорони праці на місцевому рівні шляхом використання поетапного планування, цифрового моніторингу та інтеграції безпекових аспектів у стратегічні документи розвитку громад. Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані автором теоретичні положення, висновки та науково-практичні рекомендації можуть бути використані органами місцевого самоврядування, комунальними підприємствами й установами для удосконалення системи управління безпекою праці, формування місцевих програм охорони праці, впровадження ризик-орієнтованого підходу, системи KPI, цифрового моніторингу професійних ризиків і розвитку культури безпеки праці. Результати дисертаційного дослідження отримали практичне застосування у діяльності Миколаївського національного аграрного університету та Шевченківської сільської ради. У Миколаївському національному аграрному університеті теоретико-методичні положення щодо формування системи управління безпекою праці у територіальних громадах, організаційно-економічного механізму, ризик-орієнтованого підходу та інтегрованої дворівневої моделі використовуються в освітньому процесі, підготовці курсових і кваліфікаційних робіт, наукових проєктів, тез доповідей і публікацій. У Шевченківській сільській раді використано пропозиції щодо удосконалення організаційного забезпечення управління безпекою праці, планування заходів з охорони праці, моніторингу професійних ризиків і формування безпечного трудового середовища у діяльності органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств і установ територіальної громади. Дисертаційне дослідження створює наукове та прикладне підґрунтя для формування ефективної системи управління безпекою праці у територіальних громадах, підвищення інституційної спроможності органів місцевого самоврядування, зниження професійних ризиків, збереження трудового потенціалу, розвитку культури безпеки та забезпечення сталого й безпечного розвитку громад в умовах воєнного стану та післявоєнного відновлення України; -; The dissertation provides a theoretical generalization and proposes a solution to the scientific task of forming an effective occupational safety management system in territorial communities under the conditions of decentralization, martial law, modern security challenges, and the post-war recovery of Ukraine. The relevance of the study is determined by the growing role of territorial communities in ensuring safe working conditions, the functioning of municipal enterprises and institutions, the preservation of labor potential, the strengthening of local economic resilience, and the formation of a safe living environment for the population. Under martial law, damaged infrastructure, staff shortages, limited financial resources, and increasing occupational and technogenic risks, the development of an integrated, preventive, and risk-oriented occupational safety management system at the local level becomes particularly important. The dissertation clarifies the content of the concept of “occupational safety management in territorial communities,” which is proposed to be understood as an integral system of managerial influences by local self-government bodies, municipal enterprises and institutions, employers, employees, and other stakeholders aimed at identifying, assessing, preventing, and minimizing occupational risks, creating safe working conditions, and maintaining the sustainable socio-economic development of the community. This approach made it possible to form a comprehensive conceptual and categorical framework of the study and to substantiate the interdisciplinary nature of occupational safety as a component of local development, social responsibility, and human capital preservation. The dissertation systematizes the organizational and managerial foundations of ensuring occupational safety in the system of local self-government. It is determined that local self-government bodies perform strategic, coordinating, programmatic, control, informational, and partnership functions in the field of occupational safety, while municipal enterprises and institutions ensure the practical implementation of relevant measures at the operational level. The need for coordinated interaction among local self-government bodies, employers, employees, trade unions, public organizations, the State Labor Service of Ukraine, the State Emergency Service ofUkraine, the Pension Fund of Ukraine, and other stakeholders is substantiated in order to ensure the transition from a reactive to a preventive model of occupational risk management. Methodological approaches to assessing the state of occupational safety management in territorial communities are substantiated, taking into account regulatory, organizational and managerial, personnel, resource and financial, information and analytical, social partnership, and risk-oriented components. The expediency of moving from fragmented assessment and retrospective inspection reports to a comprehensive two-level assessment system is proven. This system combines the organizational efficiency of management processes and the economic feasibility of preventive measures. The scientific novelty of the obtained results lies in the development of theoretical, methodological, and practical foundations for the formation of an effective occupational safety management system in territorial communities under the conditions of decentralization and modern security challenges. For the first time, an integrated model of occupational safety management in a territorial community has been developed. It is based on a two-level structure that includes the strategic level of local self-government bodies and the operational level of municipal enterprises and institutions. The proposed model ensures the systematic integration of regulatory, organizational and managerial, personnel and competencebased, resource and financial, information and analytical, and risk-oriented components and is aimed at preventive occupational risk management. Approaches to the formation of an occupational safety management system at the local level have been improved through its integration into strategic and program documents for the development of territorial communities with the application of the principles of risk-oriented management. A system of key performance indicators for occupational safety management at the level of territorial communities has been substantiated, which enables an objective assessment of the effectiveness of local self-government bodies, monitoring of the state of occupational safety, and timely adjustment of management decisions. Conceptual foundations have been developed for integrating the occupational safety management system into the general security system of a territorial community, which includes civil protection, public safety, health care, education, social protection, and the activities of the municipal sector. It is proven that such integration ensures intersectoral coordination, strengthens the managerial capacity of the community, and increases its resilience to occupational, technogenic, and socioeconomic risks. Scientific and methodological approaches to risk-oriented occupational safety management in territorial communities have been further developed throughsubstantiating the role of the local regulatory framework, information and analytical support, digital monitoring, and the assessment system as tools for improving the effectiveness of management decisions. Approaches to the formation and implementation of program measures for occupational safety at the local level have been improved through the use of phased planning, digital monitoring, and the integration of safety aspects into strategic documents for community development. The practical significance of the obtained results lies in the fact that the theoretical provisions, conclusions, and scientific and practical recommendations formulated by the author can be used by local self-government bodies, municipal enterprises, and institutions to improve the occupational safety management system, develop local occupational safety programs, implement a risk-oriented approach, introduce a KPI system, ensure digital monitoring of occupational risks, and develop an occupational safety culture. The results of the dissertation research have been practically applied in the activities of Mykolaiv National Agrarian University and Shevchenkivska Village Council. At Mykolaiv National Agrarian University, the theoretical and methodological provisions concerning the formation of an occupational safety management system in territorial communities, the organizational and economic mechanism, the risk-oriented approach, and the integrated two-level model are used in the educational process, in the preparation of course papers and qualification papers, scientific projects, conference abstracts, and publications. In Shevchenkivska Village Council, proposals have been used to improve the organizational support of occupational safety management, planning of occupational safety measures, monitoring of occupational risks, and formation of a safe working environment in the activities of local self-government bodies, municipal enterprises, and institutions of the territorial community. The results of the dissertation form a scientific and applied basis for developing an effective occupational safety management system in territorial communities, strengthening the institutional capacity of local self-government bodies, reducing occupational risks, preserving labor potential, developing a safety culture, and ensuring the sustainable and safe development of communities under martial law and during the post-war recovery of Ukraine Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/26433 2026-01-01T00:00:00Z https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/26416 Назва: Формування результативності державного регулювання виробництва продукції сільського господарства Автори: Галкін, Василь Васильович; Halkin, Vasyl Короткий огляд (реферат): Дисертаційне дослідження присвячено науковому обґрунтуванню теоретичних засад і розробці практичних рекомендацій щодо удосконалення механізмів державного регулювання виробництва продукції сільського господарства в умовах економічної нестабільності, воєнних викликів і глобальних загроз продовольчій безпеці. Економічна сутність державного регулювання визначається недостатністю державної підтримки виробництва продукції сільського господарства. При розробленні цільових бюджетних програм підтримки сільськогосподарського виробництва не повною мірою враховується практика державних аудиторських досліджень, а також наукові дослідження у такій сфері діяльності. Стримується державна підтримка відносно науководослідної діяльності щодо виробництва продукції сільського господарства. Необхідність полягає у вдосконалені механізмів відносно розподілу державних коштів і результативності їх використання. Сутність державного регулювання аграрного виробництва в сучасних умовах визначається як здійснення державою виваженого впливу на діяльність суб’єктів господарювання та ринкові процеси з метою забезпечення стабільного функціонування аграрного сектору, вирішення виробничих завдань і подолання соціально-економічних проблем. Державне регулювання повинно орієнтуватися на впровадження інновацій, розвиток інформаційних технологій та екологізацію виробництва.3 Такий підхід сприятиме підвищенню конкурентоспроможності продукції та розширенню можливостей її реалізації як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. Державне регулювання аграрного виробництва визначається як система заходів економічного впливу на процеси виробництва, переробки та реалізації сільськогосподарської продукції. Головною метою такого регулювання є забезпечення продовольчої безпеки держави, стабілізація розвитку аграрного сектору та усунення існуючих диспропорцій у галузі. Тому, державне регулювання можна розглядати як комплекс управлінських рішень і заходів, спрямованих на досягнення стратегічних цілей розвитку аграрної сфери. У роботі з’ясовано сутність та основні підходи до державного регулювання аграрного виробництва, визначено основні напрями державної підтримки товаровиробників: цінова підтримка, інтервенційна політика, митне регулювання, бюджетне субсидування. Обґрунтовано, що ефективність державного регулювання залежить від наявності інноваційноінвестиційного середовища, прозорого розподілу бюджетних ресурсів, узгодженості регуляторних заходів з економічними циклами та довгостроковими стратегіями агропромислового розвитку. Розкрито основні проблеми державної аграрної політики України, зокрема: не системність і фрагментарність заходів державної підтримки, відсутність координації між різними інституціями, неефективне бюджетне фінансування. Показано, що після вступу України до СОТ система субсидування зазнала істотних змін - замість підтримки виробництва за одиницю продукції переорієнтація відбулася на підтримку за одиницю площі, що знизило ефективність стимулювання конкретних галузей. Окремо акцентується увага на м’ясо-молочному тваринництві як на одній із найуразливіших підгалузей. Також зазначається, що об’єктами дотацій у галузі тваринництва можуть бути велика рогата худоба, свині, вівці, коні, свійська птиця, кролі,4 кози, натуральний мед, вовна, кокони шовкопряда та молоко різних ґатунків. Окремо визначаються спеціальні бюджетні дотації, щодо підтримки молочного та м’ясного скотарства, молодняку великої рогатої худоби, бджільництва, козівництва, свинарства та інших напрямів тваринництва. На основі аналізу результативних показників бюджетних програм доведено необхідність застосування програмно-цільового методу для оцінки ефективності державного втручання, забезпечення контролю за використанням публічних коштів та підвищення адресності державної підтримки. В ході дослідження також звертається увага на те, що державний фінансовий аудит цільових програм спрямовується на оцінку законності та ефективності їх розроблення і реалізацію, використання бюджетних коштів та визначення рівня досягнення запланованих результатів. Результативні показники бюджетних програм виступають основним інструментом оцінки ефективності використання бюджетних ресурсів та визначення рівня досягнення поставлених цілей. Їх застосування забезпечує можливість проведення якісного і кількісного аналізу виконання бюджетних програм, оцінки результативності фінансового забезпечення запланованих заходів і прийняття обґрунтованих управлінських рішень щодо подальшого вдосконалення державної підтримки. Аргументовано, що державне втручання пов’язане з нестабільністю цін і доходів у сільському господарстві. Через специфічні особливості аграрного виробництва ціни на продукцію суттєво коливаються, що безпосередньо впливає на рівень доходів виробників. У зв’язку з цим держава повинна використовувати механізми захисту доходів аграріїв та підтримки їх фінансової стабільності. Крім того, у довгостроковій перспективі доходи сільськогосподарських товаровиробників часто зростають повільніше, ніж в інших секторах економіки. У межах дослідження зроблено акцент на загрозах глобальній продовольчій безпеці внаслідок військової агресії російської федерації проти5 України. Зазначено, що порушення логістичних ланцюгів, блокада портів, зменшення посівних площ, зниження урожайності та інші наслідки війни мають прямий вплив на світові ринки продовольства. Підтверджено, що сільське господарство України зберігає стратегічне значення як для внутрішньої продовольчої безпеки, так і для міжнародної стабільності. Розглянуто роль міжнародної підтримки, зокрема країн G7, у збереженні агровиробництва в Україні, а також значення розвитку аграрної освіти, науки, органічного землеробства, технологічної модернізації. Зазначено, що важливим кроком у подоланні наслідків блокади стала ініціатива щодо безпечного транспортування зерна та харчових продуктів з українських портів, більш відома як Чорноморська зернова ініціатива або «зернова угода». Вона була укладена у 2022 році за посередництва Туреччини та Організації Об’єднаних Націй. Підписані домовленості передбачали створення безпечних морських коридорів для експорту зерна, продовольчих товарів та добрив з українських портів Одеси, Чорноморська та Південного. Для контролю за виконанням угоди в Стамбулі було створено спільний координаційний центр, який здійснював моніторинг руху суден та перевірку вантажів. Також приділена увага потенціалу сільськогосподарської кооперації як ефективного інструменту для підвищення доходів сільських громад і збільшення доданої вартості аграрної продукції. Сформульовано концептуальні засади дієвої системи державного регулювання виробництва сільськогосподарської продукції, які включають: забезпечення інтенсивного розвитку сільського господарства; впровадження прозорого ринку землі; екологізацію агровиробництва; диверсифікацію державної підтримки; розвиток інноваційних технологій виробництва, зберігання і транспортування; врахування кліматичних змін та стимулювання стійких агротехнологій. У дисертації також обґрунтовано необхідність формування сталого аграрного середовища в територіальних громадах із залученням6 реабілітованих військових і мирного населення у післявоєнний період, що є важливою складовою стратегії відновлення країни. Результати дослідження мають практичне значення для органів державної влади, установ місцевого самоврядування, суб’єктів аграрного ринку, а також для розробки ефективної державної політики щодо забезпечення продовольчої безпеки та соціально-економічного розвитку сільських територій.; The dissertation research is devoted to the scientific substantiation of theoretical foundations and the development of practical recommendations for improving mechanisms for state regulation of agricultural production in conditions of economic instability, military challenges, and global threats to food security. The economic essence of state regulation is determined by the insufficiency of state support for agricultural production. When developing targeted budget programs to support agricultural production, the practice of state audit research, as well as scientific research in this area of activity, is not fully taken into account. State support for scientific and research activities related to agricultural production7 is restrained. The need is to improve mechanisms for the distribution of state funds and the effectiveness of their use. The essence of state regulation of agricultural production in modern conditions is defined as the state's exercise of a balanced influence on the activities of business entities and market processes in order to ensure the stable functioning of the agricultural sector, solve production tasks, and overcome socio-economic problems. State regulation should focus on the introduction of innovations, the development of information technologies and the greening of production. Such an approach will contribute to increasing the competitiveness of products and expanding the possibilities of their implementation both in the domestic and foreign markets. State regulation of agricultural production is defined as a system of measures of economic influence on the processes of production, processing and sale of agricultural products. The main purpose of such regulation is to ensure the food security of the state, stabilize the development of the agricultural sector and eliminate existing imbalances in the industry. Therefore, state regulation can be considered as a set of management decisions and measures aimed at achieving strategic goals of the development of the agricultural sector. The paper clarifies the essence and main approaches to state regulation of agricultural production, identifies the main areas of state support for commodity producers: price support, intervention policy, customs regulation, budget subsidies. It is substantiated that the effectiveness of state regulation depends on the presence of an innovation and investment environment, transparent distribution of budget resources, and the consistency of regulatory measures with economic cycles and long-term strategies of agro-industrial development. The main problems of the state agrarian policy of Ukraine are revealed, in particular: unsystematic and fragmented state support measures, lack of coordination between various institutions, inefficient budget financing. It is shown that after Ukraine's accession to the WTO, the subsidy system underwent8 significant changes - instead of supporting production per unit of output, a reorientation took place to supporting per unit of area, which reduced the effectiveness of stimulating specific industries. Separate attention is paid to meat and dairy farming as one of the most vulnerable subsectors. It is also noted that livestock sector subsidies may cover cattle, pigs, sheep, horses, poultry, rabbits, goats, natural honey, wool, silkworm cocoons, and milk of various grades. Special budget subsidies are separately designated to support dairy and beef cattle farming, young cattle, beekeeping, goat farming, pig farming, and other livestock sectors. Based on the analysis of the performance indicators of budget programs, the need to use the program-target method to assess the effectiveness of state intervention, ensure control over the use of public funds, and increase the targeting of state support has been proven. The study also draws attention to the fact that the state financial audit of target programs is aimed at assessing the legality and effectiveness of their development and implementation, the use of budget funds and determining the level of achievement of planned results. Performance indicators of budget programs are the main tool for assessing the effectiveness of the use of budget resources and determining the level of achievement of set goals. Their application enables qualitative and quantitative analysis of the implementation of budget programs, assessment of the effectiveness of financial support for planned measures, and the making of well-founded management decisions regarding the further improvement of state support. It is argued that state intervention is associated with the instability of prices and incomes in agriculture. Due to the specific features of agricultural production, product prices fluctuate significantly, which directly affects the level of producers' incomes. In this regard, the state should use mechanisms to protect farmers' incomes and support their financial stability. In addition, in the long term, the incomes of agricultural producers often grow more slowly than in other sectors of the economy.9 The study focuses on the threats to global food security resulting from the Russian Federation's military aggression against Ukraine. It is noted that disruption of logistics chains, blockade of ports, reduction of sown areas, reduction of yields and other consequences of the war have a direct impact on world food markets. It is confirmed that Ukrainian agriculture retains strategic importance for both domestic food security and international stability. The role of international support, in particular the G7 countries, in preserving agricultural production in Ukraine is considered, as well as the importance of developing agricultural education, science, organic farming, and technological modernization. It is noted that a significant step toward overcoming the consequences of the blockade was the initiative for the safe transport of grain and food products from Ukrainian ports—better known as the Black Sea Grain Initiative or the "grain deal." It was concluded in 2022 through the mediation of Turkey and the United Nations. The signed agreements provided for the establishment of safe maritime corridors for the export of grain, foodstuffs, and fertilizers from the Ukrainian ports of Odesa, Chornomorsk, and Pivdennyi. To oversee the implementation of the deal, a Joint Coordination Center was established in Istanbul to monitor vessel movements and inspect cargoes. Attention is also paid to the potential of agricultural cooperation as an effective tool for increasing the income of rural communities and increasing the added value of agricultural products. Conceptual principles of an effective system of state regulation of agricultural production have been formulated, which include: ensuring intensive development of agriculture; introduction of a transparent land market; greening of agricultural production; diversification of state support; development of innovative technologies of production, storage and transportation; taking into account climate change and stimulating sustainable agricultural technologies. The dissertation also substantiates the need to form a sustainable agricultural environment in territorial communities with the involvement of rehabilitated10 military personnel and civilians in the post-war period, which is an important component of the country's recovery strategy. The results of the study are of practical importance for state authorities, local government institutions, agricultural market entities, as well as for the development of effective state policy to ensure food security and socio-economic development of rural areas. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/26416 2026-01-01T00:00:00Z https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/26399 Назва: Реалізація економічних інтересів фермерських господарств у системі розвитку аграрного сектору економіки Автори: Тивончук, Ярослав Анатолійович; Tyvonchuk, Yaroslav Короткий огляд (реферат): Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії з галузі знань 05 «Соціальні та поведінкові науки» за спеціальністю 051 «Економіка». – Миколаївський національний аграрний університет. Миколаїв, 2026. Дисертаційне дослідження присвячене поглибленню теоретикометодичних засад та розробленню науково-практичних рекомендацій щодо удосконалення механізмів реалізації економічних інтересів фермерських господарств в умовах воєнно-економічної та євроінтеграційної трансформації аграрного середовища. Об’єктом дослідження є процес реалізації економічних інтересів фермерських господарств в умовах трансформації аграрного середовища. Предметом дослідження є сукупність теоретико-методичних, інституційних та прикладних засад забезпечення реалізації економічних інтересів фермерських господарств в умовах воєнно-економічної нестабільності та євроінтеграційної трансформації аграрного сектору. У першому розділі дисертації обґрунтовано теоретико-методичні засади дослідження реалізації економічних інтересів фермерських господарств. Узагальнено еволюцію наукових підходів до трактування економічних інтересів, визначено їх місце у мотиваційній структурі економічної поведінки суб’єктів господарювання та розкрито специфіку реалізації економічних інтересів у системі функціонування фермерських господарств. Запропоновано трактування економічного інтересу фермерського господарства як усвідомленої системи цілей і пріоритетів суб’єкта аграрного господарювання, спрямованої на забезпечення економічної стійкості, відтворення ресурсного потенціалу та довгострокового функціонування господарства в умовах трансформації аграрного середовища.3 Обґрунтовано, що економічні інтереси фермерських господарств мають комплексний характер і поєднують підприємницькі, сімейно-трудові, соціальні, ресурсно-відтворювальні та інституційні складові. Доведено, що їх реалізація залежить не лише від рівня прибутковості чи ресурсного забезпечення, а й від стабільності інституційного середовища, доступу до фінансових ресурсів, розвитку коопераційної взаємодії, стану ринкової інфраструктури та здатності господарств адаптуватися до змін зовнішнього середовища. У межах дослідження систематизовано методичні підходи до оцінювання реалізації економічних інтересів фермерських господарств. Запропоновано систему критеріїв і показників оцінювання, яка охоплює економічну результативність, фінансову стійкість, ресурсно-відтворювальну спроможність, інституційну адаптивність, економічну безпеку та адаптивність господарської діяльності. Другий розділ дисертації присвячено аналізу сучасного стану та оцінюванню реалізації економічних інтересів фермерських господарств. Досліджено трансформацію економічних інтересів фермерських господарств у сучасних умовах розвитку аграрного сектору, зокрема під впливом воєннобезпекових, фінансово-економічних, ринкових та інституційних чинників. Встановлено, що упродовж 2020–2024 рр. розвиток фермерських господарств Миколаївської області відбувався в умовах погіршення зовнішнього середовища, скорочення кількості господарств, зменшення площ землекористування, посилення виробничої концентрації та зростання нерівномірності розвитку окремих груп суб’єктів фермерства. У таких умовах система економічних інтересів фермерських господарств трансформувалася від переважної орієнтації на розширення виробництва та нарощування прибутковості до підтримання ліквідності, забезпечення безперервності виробництва, мінімізації ризиків і збереження ресурсного потенціалу. За результатами анкетування фермерських господарств Миколаївської області встановлено, що сучасна система бар’єрів реалізації економічних інтересів має комплексний характер. Найбільш суттєвий вплив на4 функціонування фермерських господарств здійснюють обмеженість доступу до фінансово-кредитних ресурсів, нестабільність каналів збуту продукції, високий рівень виробничих і логістичних витрат, воєнно-безпекові ризики, кадрові обмеження та нестабільність механізмів державного регулювання аграрного сектору. Проведено комплексне оцінювання рівня реалізації економічних інтересів фермерських господарств, що дозволило здійснити їх диференціацію за рівнем економічної стійкості та адаптивності. Виокремлено стійкі, адаптивні, вразливі та кризові господарства. Результати групування підтвердили структурну неоднорідність фермерського сектору та нерівномірність можливостей адаптації господарств до трансформації зовнішнього середовища. Проведений кореляційний аналіз підтвердив наявність взаємозв’язку між рівнем реалізації економічних інтересів фермерських господарств та показниками рентабельності, фінансової автономності, ліквідності, доступу до кредитних ресурсів, стабільності каналів збуту й адаптивності господарської діяльності. Доведено, що реалізація економічних інтересів фермерських господарств визначається комплексною взаємодією виробничо-економічних, фінансових, інституційних і ринкових чинників. У третьому розділі дисертації обґрунтовано напрями та механізми удосконалення реалізації економічних інтересів фермерських господарств. Розроблено підходи до формування адаптивного інституційного механізму забезпечення реалізації економічних інтересів, який охоплює інструменти державного регулювання, фінансово-кредитної підтримки, коопераційної взаємодії, інформаційно-дорадчого забезпечення, цифровізації та локальної економічної координації. Обґрунтовано, що інституційний механізм реалізації економічних інтересів фермерських господарств повинен забезпечувати не лише регуляторну підтримку суб’єктів фермерства, а й формування системи економічних стимулів, спрямованих на підвищення адаптивності, фінансової стійкості та здатності господарств до довгострокового розвитку.5 Розвинуто стратегічні підходи до адаптивного розвитку фермерських господарств у системі реалізації економічних інтересів. Визначено пріоритетність диверсифікації виробництва та каналів збуту, розвитку коопераційних моделей господарювання, локалізації логістичних ланцюгів, цифровізації управлінських процесів, ресурсозбереження, інтеграції європейських стандартів, простежуваності продукції та екологічної відповідальності. Окрему увагу приділено інноваційно-екологічним механізмам адаптації, зокрема карбоновому фермерству, «зеленому» фінансуванню та ресурсозберігаючим технологіям. Обґрунтовано, що їх використання створює можливості диверсифікації джерел доходів, залучення додаткових фінансових ресурсів, зниження виробничих ризиків та підвищення конкурентоспроможності фермерських господарств в умовах євроінтеграційної трансформації аграрного сектору. У дисертації адаптовано підхід CARVER Plus SHOCK до оцінювання вразливості механізмів реалізації економічних інтересів фермерських господарств. На відміну від класичного використання, зазначений підхід застосовано не для оцінювання критичної інфраструктури, а як інструмент визначення адаптаційної значущості механізмів реалізації економічних інтересів фермерських господарств в умовах воєнно-економічної нестабільності та євроінтеграційних змін. Використання адаптованого підходу CARVER Plus SHOCK дозволило визначити найбільш чутливі елементи системи реалізації економічних інтересів фермерських господарств, серед яких фінансово-кредитне забезпечення, логістична інфраструктура, канали реалізації продукції, ресурсне забезпечення та інституційна координація. Обґрунтовано пріоритетність адаптаційних механізмів, спрямованих на підтримання ліквідності, безперервності виробництва, стабільності збуту продукції, збереження ресурсного потенціалу та забезпечення адаптивної економічної стійкості.6 Теоретико-методичним доробком дисертації є уточнення сутності економічних інтересів фермерських господарств, удосконалення методичного підходу до оцінювання рівня їх реалізації, обґрунтування адаптивного інституційного механізму забезпечення економічних інтересів та адаптація підходу CARVER Plus SHOCK до оцінювання адаптаційної значущості механізмів реалізації економічних інтересів фермерських господарств. Практичне впровадження результатів дисертації здійснено у діяльності фермерських господарств Миколаївської області, зокрема ФГ «СОЮЗ-АГРОЮГ», ФГ «Владам», ФГ «Орбіта-СМ», у роботі Департаменту агропромислового розвитку Миколаївської обласної військової адміністрації, Громадської спілки «Асоціація фермерів та приватних землевласників Миколаївської області», а також в освітньому процесі Миколаївського національного аграрного університету; Dissertation for the degree of Doctor of Philosophy in the field of knowledge 05 «Social and Behavioural Sciences», specialty 051 «Economics». – Mykolaiv National Agrarian University. Mykolaiv, 2026. The dissertation is devoted to deepening the theoretical and methodological foundations and developing scientific and practical recommendations for improving the mechanisms of realization of the economic interests of farms under conditions of7 military-economic and European integration transformation of the agrarian environment. The object of the study is the process of realizing the economic interests of farms under conditions of transformation of the agrarian environment. The subject of the study is a set of theoretical, methodological, institutional and applied principles for ensuring the realization of the economic interests of farms under conditions of military-economic instability and European integration transformation of the agrarian sector. The first chapter of the dissertation substantiates the theoretical and methodological foundations for studying the realization of the economic interests of farms. The evolution of scientific approaches to interpreting economic interests is generalized, their place in the motivational structure of economic behaviour of business entities is determined, and the specific features of realizing economic interests within the system of farm functioning are revealed. The dissertation proposes an interpretation of the economic interest of a farm as a conscious system of goals and priorities of an agrarian business entity aimed at ensuring economic stability, reproduction of resource potential and long-term functioning of the farm under conditions of transformation of the agrarian environment. It is substantiated that the economic interests of farms are complex and combine entrepreneurial, family-labour, social, resource-reproductive and institutional components. It is proved that their realization depends not only on the level of profitability or resource provision, but also on the stability of the institutional environment, access to financial resources, development of cooperative interaction, the state of market infrastructure and the ability of farms to adapt to changes in the external environment. Within the study, methodological approaches to assessing the realization of the economic interests of farms are systematized. A system of assessment criteria and indicators is proposed, covering economic performance, financial stability, resourcereproductive capacity, institutional adaptability, economic security and adaptability of economic activity.8 The second chapter of the dissertation is devoted to the analysis of the current state and assessment of the realization of the economic interests of farms. The transformation of the economic interests of farms under modern conditions of agrarian sector development is studied, in particular under the influence of military-security, financial-economic, market and institutional factors. It is established that during 2020–2024, the development of farms in Mykolaiv region took place under conditions of deterioration of the external environment, a reduction in the number of farms, a decrease in land use areas, intensified production concentration and growing unevenness in the development of certain groups of farming entities. Under such conditions, the system of economic interests of farms transformed from a predominant orientation towards production expansion and increasing profitability to maintaining liquidity, ensuring continuity of production, minimizing risks and preserving resource potential. Based on the survey of farms in Mykolaiv region, it is established that the current system of barriers to the realization of economic interests is complex. The most significant impact on the functioning of farms is exerted by limited access to financial and credit resources, instability of product sales channels, high production and logistics costs, military-security risks, personnel constraints and instability of state regulation mechanisms in the agrarian sector. A comprehensive assessment of the level of realization of the economic interests of farms was carried out, which made it possible to differentiate them by the level of economic stability and adaptability. Stable, adaptive, vulnerable and crisis farms were identified. The grouping results confirmed the structural heterogeneity of the farming sector and the uneven adaptive capacity of farms to the transformation of the external environment. The correlation analysis confirmed the relationship between the level of realization of the economic interests of farms and indicators of profitability, financial autonomy, liquidity, access to credit resources, stability of sales channels and adaptability of economic activity. It is proved that the realization of the economic9 interests of farms is determined by the complex interaction of production-economic, financial, institutional and market factors. The third chapter of the dissertation substantiates the directions and mechanisms for improving the realization of the economic interests of farms. Approaches to the formation of an adaptive institutional mechanism for ensuring the realization of economic interests are developed, covering instruments of state regulation, financial and credit support, cooperative interaction, information and advisory support, digitalization and local economic coordination. It is substantiated that the institutional mechanism for realizing the economic interests of farms should ensure not only regulatory support for farming entities, but also the formation of a system of economic incentives aimed at increasing adaptability, financial stability and the capacity of farms for long-term development. Strategic approaches to the adaptive development of farms within the system of realization of economic interests are developed. The priority of diversification of production and sales channels, development of cooperative models of economic activity, localization of logistics chains, digitalization of management processes, resource conservation, integration of European standards, product traceability and environmental responsibility is determined. Particular attention is paid to innovative and environmental adaptation mechanisms, including carbon farming, green finance and resource-saving technologies. It is substantiated that their use creates opportunities for diversifying income sources, attracting additional financial resources, reducing production risks and increasing the competitiveness of farms under conditions of European integration transformation of the agrarian sector. The dissertation adapts the CARVER Plus SHOCK approach to assessing the vulnerability of mechanisms for realizing the economic interests of farms. Unlike its classical application, this approach is used not for assessing critical infrastructure, but as a tool for determining the adaptive significance of mechanisms for realizing the economic interests of farms under conditions of military-economic instability and European integration changes.10 The use of the adapted CARVER Plus SHOCK approach made it possible to identify the most sensitive elements of the system for realizing the economic interests of farms, including financial and credit support, logistics infrastructure, product sales channels, resource provision and institutional coordination. The priority of adaptation mechanisms aimed at maintaining liquidity, continuity of production, stability of product sales, preservation of resource potential and ensuring adaptive economic stability is substantiated. The theoretical and methodological contribution of the dissertation consists in clarifying the essence of the economic interests of farms, improving the methodological approach to assessing the level of their realization, substantiating an adaptive institutional mechanism for ensuring economic interests, and adapting the CARVER Plus SHOCK approach to assessing the adaptive significance of mechanisms for realizing the economic interests of farms. The practical implementation of the dissertation results was carried out in the activities of farms in Mykolaiv region, in particular Farm «Olena», Farm «Vladam», Farm «Orbita-SM», in the work of the Department of Agro-Industrial Development of Mykolaiv Regional Military Administration, the Public Union «Association of Farmers and Private Landowners of Mykolaiv Region», as well as in the educational process of Mykolaiv National Agrarian University. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/26399 2026-01-01T00:00:00Z https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/26398 Назва: Вплив біологічно активних препаратів на продуктивність сортів гісопу лікарського в умовах Південного Степу України Автори: Федосов, Яків Сергійович; Fedosov, Yakiv Короткий огляд (реферат): Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 201 Агрономія (20 Аграрні науки та продовольство). – Миколаївський національний аграрний університет, Миколаїв, 2026. Гісоп лікарський (Hyssopus officinalis L.) – багаторічна ефіроолійна культура родини Lamiaceae, яка містить комплекс біологічно активних речовин, зокрема ефірні олії (понад 0,5 %), флавоноїди, дубильні речовини, органічні кислоти та вітаміни. Завдяки антисептичній, протизапальній, відхаркувальній та тонізуючій дії гісоп має високий попит у фармацевтичній, харчовій та парфумерній галузях. В умовах Південного Степу України, де поширені дефіцит вологи, високі температури та нестабільність погодних умов, вирощування гісопу потребує адаптованих технологій із використанням біостимуляторів та органо-мінеральних добрив, здатних підвищувати продуктивність і якість сировини без шкоди для довкілля. Мета дослідження полягала у науковому обґрунтуванні впливу біологічноактивних препаратів на продуктивність та господарсько-цінні ознаки рослин гісопу лікарського сортів Маркіз, Національний та Водограй за вирощування в умовах Південного Степу України. Встановлено, що виживаність рослин першого року життя досягала 96,0 % у сорту Маркіз, 94,2 % – у Національного та 92,8 % – у Водограю. Оптимальна технологія живцювання (довжина живців 15 см та замочування у препараті Чаркор 6 год) забезпечувала найвищий рівень укорінення: Маркіз – 91,4 %, Національний – 89,7 %, Водограй – 88,2 %. Подовження експозиції до 12 год знижувало укорінюваність на 10–12 %, особливо у сортів з меншою початковою регенераційною здатністю. Хелпрост БТУ давав стабільний результат (82,1–83,4 %), перевищуючи контроль на 20 %. Показник SPAD, отриманий за допомогою приладу SPAD-502 (Konica Minolta, Японія), є індикатором вмісту хлорофілу та, відповідно, інтенсивності фотосинтезу в рослинах. Високі значення SPAD свідчать про активне нарощування вегетативної маси, що типово для фази інтенсивного росту. Проте, важливо зважати на можливий дисбаланс розподілу асимілянтів, особливо у багаторічних рослин в перший рік вегетації, коли відбувається одночасний розвиток надземної частини та кореневої системи. Надмірний відтік поживних речовин до листя може пригнічувати розвиток коренів, впливаючи на адаптацію та перезимівлю. Застосування Biochar Aktive + Граундфікс® сприяло підвищенню SPAD-індексу на 3–4 одиниці порівняно з контролем, що позитивно корелювало з виживаністю рослин (r=0,82), при цьому у сорту Маркіз SPAD досягав 33,0 од., у сорту Національний – 32,8, у сорту Водограй – 32,5. Оптимальні значення SPAD, свідчать про сприятливі умови для формування кореневої системи у перший рік їхнього життя. Аналіз даних показав вплив кліматичних умов, зокрема відсутність стійкого снігового покриву та низьких температур взимку, на ріст та розвиток рослин. У 2024 році сорт Маркіз, що має синьо-фіолетове забарвлення віночка продемонстрував більшу стійкість до несприятливих умов вегетації, характеризуючись найбільшими суцвіттями та тривалим цвітінням, тоді як сорт Національний, що має рожеве забарвлення віночка сформував найбільші за діаметром кущі. Сорт Водограй, відрізняючись компактністю куща та раннім завершенням цвітіння, показав розвинені квітконоси, що є важливим фактором врожайності. Морфологічні ознаки гісопу лікарського — висота рослин, кількість пагонів першого та другого порядку, кількість суцвіть — є ключовими критеріями формування потенційної урожайності зеленої маси гісопу лікарського, особливо при оцінці ефективності сортів і внесення біологічно активних препаратів в умовах змін клімату. За результатами дослідження, на фоні комбінованого застосування Biochar Aktive та Граундфікс® рослини сорту Маркіз продемонстрували найвищі морфометричні показники серед усіх досліджуваних варіантів. Відмічено збільшення висоти рослин до 64,4 см, що більше за контроль (без обробки) на 11%, кількості гілок першого порядку становила 21 шт., більше за контроль (без обробки) на 17%, гілок другого порядку – 51 шт., що перевищує за контроль (без обробки) на 82% та кількості суцвіть – 29 шт., що перевищує за контроль (без обробки) на 81% відповідно. Комбіноване внесення біологічно активних препаратів сприяє інтенсивному галуженню та посиленню генеративного розвитку, що, в свою чергу, позитивно впливає на підвищення врожайності зеленої маси. Сорт Національний продемонстрував помірну чутливість до внесення біологічно активних препаратів. У порівнянні з контрольним варіантом, спостерігалось збільшення висоти рослин до 55,6 см, що становить приріст у 9%. Крім того, кількість гілок першого порядку становила 20 штук, збільшення у порівнянні з контролем на 25%, гілок другого порядку – 47 штук, збільшення на 15%, а кількість суцвіть становило 26 штук, що більше за контроль на 24% відповідно. Сорт Водограй у варіанті застосування Biochar Aktive + Граундфікс® відзначено помірне покращення морфологічних показників рослин порівняно з контролем (без обробки). Зокрема, висота рослин збільшилася до 58,2 см, що становить приріст у 16% порівняно з контрольним варіантом. Кількість гілок першого порядку становила 20 штук, збільшення до контролю на 25%, а гілок другого порядку – 40 штук, що більше за контроль на 14% відповідно. При цьому, кількість суцвіть майже не змінилася, залишаючись в межах 19-20 штук, різниці між варіантами не встановлено. В умовах півдня України, де посушливість обмежує продуктивність сільськогосподарських культур, гісоп лікарський виявляється перспективним завдяки своїй відносній невибагливості до вологи. Дослідження показали, що водоспоживання гісопу залежить від сорту та системи живлення. Зокрема, сорт Маркіз продемонстрував найменший коефіцієнт водоспоживання – 432 м³/т (за умови використання Biochar Aktive + Граундфікс®), що на 11–15 % менше, ніж у сортів Водограй (480 м³/т) та Національний (455 м³/т). Навіть у посушливому 2024 році ефективність використання води гісопом зберігалася на рівні +7–10 % відносно контрольних показників. Показник урожайності зеленої маси в грамах на рослину є важливим критерієм для оцінки продуктивності гісопу лікарського, оскільки відображає здатність рослини ефективно використовувати наявні ресурси для нарощування вегетативної маси, багатої на цінні біологічно активні сполуки. Відмічено, що продуктивність зеленої маси зростає з віком насаджень, досягаючи максимальних значень на другий рік вирощування, зокрема у сорту Маркіз – 6,61 т/га (2023 р.), сорт Національний – 6,12 т/га, та сорт Водограй – 4,98 т/га. На третій рік спостерігалося зниження урожайності на 18–27 % залежно від сорту та погодних умов, проте цей показник залишався на 30–49 % вищим за контрольні значення, без використання біологічно активних препаратів. Основною метою промислового вирощування гісопу лікарського є отримання ефірної олії, що міститься в надземних частинах рослини, включаючи листя, пагони та суцвіття. Господарська цінність культури визначається вмістом ефірної олії у біомасі та якісним складом летких сполук. Важливо зазначити, що обсяг ефірної олії не завжди прямо пропорційний загальній продуктивності рослин, оскільки на її синтез впливають еколого-фізіологічні фактори, такі як вологість ґрунту та повітря, інтенсивність сонячного випромінювання, фітосанітарний стан і фаза розвитку рослин під час збирання. Вміст ефірної олії варіює залежно від віку насаджень та живлення. У 2024 році максимальний умовний валовий збір ефірної олії сорту Маркіз склав 66,64 л/га, Національний – 61,24 л/га, Водограй – 62,12 л/га (на третій рік). Застосування комбінації Biochar Aktive + Граундфікс® підвищувало умовно валовий збір ефірної олії на 30–35 % порівняно з контрольними ділянками. Компонентний склад ефірної олії гісопу лікарського відіграє вирішальну роль у визначенні її функціонального призначення та комерційної цінності в різних секторах, включаючи фармацевтику, харчову та косметичну промисловість. Основними біоактивними сполуками ефірної олії гісопу є монотерпени та монотерпенові кетони, такі як 1,8-цинеол (евкаліптол), камфора, пінен, β-пінен, ліналоол, терпінен-4-ол, гераніол, ізопінон і метилевгенол. Особливу увагу в науковій літературі приділяють 1,8-цинеолу та камфорі, що мають виражену фармакологічну активність. Хроматографічний аналіз виявив домінування ізопінокамфону (51,73 % у сорті Маркіз) та пінокамфону (9,99 % у сорті Маркіз), із сумарною ідентифікацією 91,94–93,02 % летких компонентів, що вказує на кетоновий хемотип з вираженими антисептичними властивостями. Економічний аналіз трирічних насаджень гісопу лікарського підтвердив доцільність внесення біологічно активних препаратів. У сорту Маркіз при застосуванні Biochar Aktive + Граундфікс® прибуток становив 53,76 тис. грн/га, рентабельність – 269,82 %, собівартість ефірної олії – 378,56 грн/л. У сорту Національний прибуток досягав 39,09 тис. грн/га, рентабельність – 196,18 %, собівартість ефірної олії – 472,69 грн/л., у сорту Водограй – 40,13 тис. грн/га, рентабельність – 201,41 %., собівартість ефірної олії – 464,48 грн/л. Окреме внесення Граундфіксу забезпечувало стабільні 107,87–155,95 % рентабельності за нижчої обівартості. Отримані результати підтверджують, що гісоп лікарський є високопродуктивною, економічно вигідною та екологічно безпечною культурою, перспективною для промислового вирощування у посушливих регіонах Південного Степу України.; Dissertation for the degree of Doctor of Philosophy in specialty 201 Agronomy (20 Agricultural sciences and food). – Mykolaiv National Agrarian University, Mykolaiv, 2026. Hyssop (Hyssopus officinalis L.) is a perennial essential oil crop of the Lamiaceae family, which contains a complex of biologically active substances, including essential oils (over 0.5%), flavonoids, tannins, organic acids, and vitamins. Due to its antiseptic, anti-inflammatory, expectorant, and tonic properties, hyssop is in high demand in the pharmaceutical, food, and perfumery industries. In the conditions of the Southern Steppe of Ukraine, characterized by moisture deficit, high temperatures, and unstable weather conditions, hyssop cultivation requires adapted technologies using biostimulants and organo-mineral fertilizers capable of increasing productivity and raw material quality without harming the environment. The aim of the study was the scientific substantiation of the influence of biologically active agents on the productivity and economically valuable traits of Hyssopus officinalis L. cultivars Markiz, Natsionalnyi, and Vodohrai when grown under the conditions of the Southern Steppe of Ukraine. It was found that the survival rate of first-year plants reached 96.0% for the Markiz cultivar, 94.2% for Natsionalnyi, and 92.8% for Vodohrai. The optimal rooting technology (cuttings length of 15 cm and soaking in the Charkor preparation for 6 hours) provided the highest rooting level: Markiz – 91.4%, Natsionalnyi – 89.7%, Vodohrai – 88.2%. Extending the exposure time to 12 hours reduced the rooting ability by 10–12%, especially in cultivars with lower initial regenerative capacity. Helprost BTU gave a stable result (82.1–83.4%), exceeding the control by 20%. The SPAD index, obtained using the SPAD-502 device (Konica Minolta, Japan), is an indicator of chlorophyll content and, accordingly, the intensity of photosynthesis8 in plants. High SPAD values indicate active accumulation of vegetative mass, which is typical for the phase of intensive growth. However, it is important to consider the potential imbalance in assimilate distribution, especially in perennial plants during the first year of vegetation, when the above-ground part and the root system develop simultaneously. Excessive nutrient flow to the leaves can inhibit root development, affecting adaptation and overwintering. The application of Biochar Active + Groundfix® contributed to an increase in the SPAD index by 3–4 units compared to the control, which positively correlated with plant survival (r=0.82). The SPAD index reached 33.0 units for Markiz, 32.8 for Natsionalnyi, and 32.5 for Vodohrai. These optimal SPAD values indicate favorable conditions for the formation of the root system in their first year of life. Data analysis showed the influence of climatic conditions, particularly the lack of stable snow cover and low winter temperatures, on plant growth and development. In 2024, the Markiz cultivar, which has a blue-violet corolla color, demonstrated greater resistance to unfavorable growing conditions, characterized by the largest inflorescences and prolonged flowering, while the Natsionalnyi cultivar, with a pink corolla, formed the largest diameter bushes. The Vodohrai cultivar, distinguished by its compact bush and early completion of flowering, showed well-developed flower stems, which is an important yield factor. Morphological traits of Hyssop (Hyssopus officinalis L.)—including plant height, number of first- and second-order shoots, and number of inflorescences—are key criteria for shaping the potential yield of hyssop green mass, particularly when evaluating the efficacy of cultivars and the application of biologically active compounds under changing climatic conditions. The study showed that combined application of Biochar Aktive and Groundfix® significantly enhanced morphometric indicators. The Marquiz cultivar demonstrated the highest performance, showing an increase in plant height up to 64.4 cm (11% higher than control), the number of first-order branches up to 21 (17% higher), secondorder branches up to 51 (82% higher), and inflorescences up to 29 (81% higher). This9 suggests that the combined application of these bioactive agents promotes intensive branching and generative development, positively impacting green mass productivity. The Natsionalnyi cultivar showed moderate responsiveness, with increases across all parameters, including plant height up to 55.6 cm (9% increase) and an increase in the number of first- and second-order branches by 25% and 15%, respectively. The Vodohrai cultivar showed a moderate increase in plant height and branching, but the number of inflorescences remained almost unchanged (19–20 units). In the Vodograi variety, the application of Biochar Active + Groundfix® resulted in a moderate improvement in plant morphological parameters compared to the control (untreated). Specifically, plant height increased to 58.2 cm, representing a 16% gain over the control. The number of first-order branches was 20, a 25% increase over the control, and second-order branches numbered 40, which is 14% more than the control. However, the number of inflorescences remained largely unchanged, staying within 19–20 pieces, with no significant difference observed between the variants. In the conditions of Southern Ukraine, where aridity limits the productivity of agricultural crops, hyssop (Hyssopus officinalis L.) proves to be promising due to its relative drought tolerance. Research showed that hyssop's water consumption depends on the variety and fertilization system. Notably, the Markiz variety demonstrated the lowest water consumption coefficient (432 m³/t) when treated with Biochar Active + Groundfix®, which is 11–15% lower than in the Vodograi (480 m³/t) and Natsionalnyi (455 m³/t) varieties. Even in the dry year of 2024, hyssop's water use efficiency was maintained at a level of +7–10% relative to control indicators. The green mass yield in grams per plant is a critical criterion for assessing the productivity of hyssop, as it reflects the plant's ability to efficiently utilize available resources to build up vegetative mass rich in valuable biologically active compounds. It was noted that green mass productivity increases with the age of the plantings, reaching maximum values in the second year of cultivation: Markiz – 6.61 t/ha (2023), Natsionalnyi – 6.12 t/ha, and Vodograi – 4.98 t/ha. A decrease in yield of 18–27% was observed in the third year, depending on the variety and weather conditions, but this10 figure remained 30–49% higher than control values (without the use of biologically active preparations). The main goal of industrial hyssop cultivation is to obtain essential oil contained in the above-ground parts of the plant. The economic value of the crop is determined by the essential oil content in the biomass and the qualitative composition of volatile compounds. It is important to note that the volume of essential oil is not always directly proportional to the total plant productivity, as its synthesis is influenced by ecophysiological factors. In 2024, the maximum conditional gross essential oil yield for the Markiz variety was 66.64 l/ha, Natsionalnyi – 61.24 l/ha, and Vodograi – 62.12 l/ha (in the third year). The combined application of Biochar Active + Groundfix® increased the conditional gross essential oil yield by 30–35% compared to the control plots. The component composition of hyssop essential oil plays a crucial role in determining its functional and commercial value. The main bioactive compounds are monoterpenes and monoterpene ketones, such as 1,8-cineole (eucalyptol), camphor, pinene, beta-pinene, linalool, terpinen-4-ol, geraniol, isopinocamphone, and methyleugenol. Chromatographic analysis revealed the dominance of isopinocamphone (51.73% in Markiz) and pinocamphone (9.99% in Markiz), with a total identification of 91.94–93.02% of volatile components, indicating a ketone chemotype with pronounced antiseptic properties. The economic analysis of three-year hyssop plantings confirmed the expediency of applying biologically active preparations. For the Markiz variety using Biochar Active + Groundfix®, the profit was 53.76 thousand UAH/ha, profitability – 269.82%, and essential oil cost – 378.56 UAH/l. For the Natsionalnyi variety, the profit reached 39.09 thousand UAH/ha, profitability – 196.18%, and essential oil cost – 472.69 UAH/l. For the Vodograi variety, the figures were 40.13 thousand UAH/ha and 201.41% profitability, with a cost of 464.48 UAH/l. Separate application of Groundfix® ensured stable profitability of 107.87–155.95% at a lower cost. The results confirm that hyssop is a highly productive, economically viable, and environmentally safe crop with prospects for industrial cultivation in the arid regions of the Southern Steppe of Ukraine. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/26398 2026-01-01T00:00:00Z