Ключові аспекти управління розвитком агропродовольчої сфери в межах національної економічної стратегії на період до 2030 року

Abstract

Об’єктом дослідження є аналіз стратегічних цілей розвитку агропромислової сфери в межах Національної економічної стратегії – 2030. Обґрунтовано, що формулювання задачі щодо репрезентування майбутнього агропродовольчої сфери не може інтерпретуватися як звичайне продовження минулого у зв’язку з тим, що розвиток та функціонування набуває принципово відмінної форми та структури у порівнянні з тим, що було відомо в минулому. Саме тому відзначено, що ефективне управління економічними системами різних рівнів у динамічних невизначених умовах можливе тільки на основі застосування дієвих механізмів прогнозування та передбачення, які забезпечують можливість формування стратегії розвитку та оцінювання наслідків прийнятих рішень. Визначено властивості агропродовольчого ринку, які кардинально відрізняють його від інших ринків. Акцентовано на необхідності стратегічного підходу держави до формування бачення й цілей розвитку агропродовольчої сфери. У роботі розглядаються теоретичні та практичні аспекти впливу стратегічних цілей на розвиток агропродовольчої сфери, а саме: ефективна державна політика, що стимулює, рівень якості наскрізної інфраструктури; формування сприятливих умов щодо доступності матеріально-технічних засобів; зростання обсягів повноцінного перероблення продукції; розвиток екосистеми збуту продукції; забезпечення виробництва та експорту безпечної, здорової сільськогосподарської та харчової продукції тощо. Отримані результати дослідження можуть зацікавити при подальшому розвиткові та доповненні теоретичних положень, методів і процедур, що сприяють забезпеченню перспективних напрямів збалансованого розвитку агропродовольчої сфери у часовому горизонті до 2030 р. тощо.

-

Introduction. The object of the research is the analysis of strategic goals development in the agro-industrial field within the National Economic Strategy - 2030 framework. The paper considers theoretical and practical aspects of such strategic objectives influence on the development of the agro-food field as an effective stimulating state policy, the level of quality of infrastructure, Formation of favorable conditions in terms of material and technical equipment availability, growth of fullcycle processing volumes, development of ecosystems for product sale, ensuring production and export of safe and healthy agricultural and food products, etc. Purpose. The purpose of this article is to investigate the strategic objectives of the development of the agro-industrial sphere within the framework of the National Economic Strategy until 2030, to identify the strains of development of the agrofood sphere in the current dynamic globalization conditions. Results. It is found that the formulation of the objectives for representation of the future in the agro-food field can not be interpreted as a mere continuation of the past due to the fact that the development and functioning acquire a fundamentally different shape and structure compared to what was known in the past. Thus, it is noted that effective economic systems management of different levels in dynamic unspecified conditions is possible only on the basis of the use of effective forecasting and predetermination mechanisms, which ensure the possibility of forming a development strategy and assessing the consequences of decisions made. The features of the agro-food market that fundamentally distinguish it from other markets are identified. Attention is focused on the necessity of the state's strategic approach to the formation of the agro-food field development definition and objectives. Conclusions. The obtained results of the research can be of interest for the further development and addition of theoretical provisions, methods and procedures that contribute to ensuring the prospective balanced development directions of the agro-food field in the time horizon up to 2030, etc.