Народногосподарське значення та морфо-біологічні особливості квасолі овочевої

Abstract

Квасоля є цінною зернобобовою високобілковою харчовою рослиною. Вміст білка в її зерні становить 28-30%. За якістю білок квасолі наближається до білків м'яса і добре засвоюється організмом людини. Квасоля багата на біохімічні компоненти, які знаходяться в лопатках і насіннях. В технічній стиглості за хімічним складом боби містять 88,0-92,0% води, 9,5-19,0 сухих речовин (у тому числі 1,7-2,5 % азотистих) до 6 % білків. Овочева квасоля є одним з найважливіших джерел вітамінів С (30 мг %), В1, В2, В6, К, РР. Доведено, що квасоля є цінним джерелом вуглеводів та вітаміну Е, який регулює обмін жирів, білків та нуклеїнових кислот. У медицині квасолю застосовують як ранозагоюваний засіб та лікування деяких шкіряних хвороб, квасолеві маски омолоджують шкіру. Насіння квасолі біле, жовтувате, коричневе, чорне, червоне, різнокольорове та з різними смужками та відтінками, за формою еліптичне, яйцеподібне, ниркоподібне, циліндричне, округло-видовжене, сплющене та виповнене. При вологості 14 % зберігає схожість 3-4 роки. Сходи нормально ростуть лише за 12 - 14 °С, а в період вегетації оптимальною для росту й розвитку квасолі є температура 22 – 25 °С. Для проростання насіння квасолі потрібно достатню кількість вологи. Найсприятливішою вологістю ґрунту в період вегетації є 70 - 80 % НВ, кращими ґрунтами для квасолі є легкі за механічним складом чорноземи з нейтральною реакцією ґрунтового розчину (рН 6,5 - 7,5).