Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/10548
Назва: Факторіальна залежність мертвонародження у чистопородних та помісних свиноматок в умовах ПОП «ВІКТОРІЯ» Баштанського району
Автори: Крамаренко, Сергій Сергійович, науковий керівник
Kramarenko, Sergej, scientific director
Стрихар, Д. Л.
Дата публікації: 2021
Бібліографічний опис: Стрихар Д. Л. Факторіальна залежність мертвонародження у чистопородних та помісних свиноматок в умовах ПОП «ВІКТОРІЯ» Баштанського району : кваліфікаційна робота на здобуття освітнього ступеня «магістр» за спеціальністю 204 – «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва» / наук. керівник С. С. Крамаренко. Миколаїв : МНАУ, 2021. 88 с.
Короткий огляд (реферат): Кваліфікаційна (дипломна) робота складається із вступу, літературно-патентного огляду, експериментальної частини, технологічної та економічної частини, охорони довкілля, охорони праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях, висновків та пропозицій, списку літератури та додатків. Ключові слова: свинарство, свиноматки, відтворювальні якості, мертвонародженість, паратипові та генотипові фактори. Роботу викладено на 88 сторінках комп’ютерного тексту, її проілюстровано 10 таблицями, 10 рисунками і одним додатком. Список літератури містить 61 джерел, з них 13 іноземними мовами. Тема дипломної роботи: Факторіальна залежність мертвонародження у чистопородних та помісних свиноматок в умовах ПОП «Вікторія» Баштанського району. Об’єктом досліджень були відтворювальні якості та мертвонародження у чистопородних та помісних свиноматок в умовах ПОП «Вікторія» Баштанського району. Предметом досліджень є процеси формування відтворювальних якостей та мертвонародження у чистопородних та помісних свиноматок в умовах ПОП «Вікторія» Баштанського району. Метою даної роботи є аналіз відтворювальних якостей свиноматок, дослідження впливу паратипових та генотипових факторів на мертвонародження свиноматок, а також аналіз технології відтворення свиноматок в умовах конкретного підприємства. Для вирішення цієї мети перед нами були поставлені наступні завдання:  проаналізувати технологію відтворення свиноматок в умовах ПОП «Вікторія» Баштанського району;  проаналізувати вплив паратипових факторів (року, сезону та місяця опоросу) на мертвонародження у свиноматок;  проаналізувати вплив генотипових факторів (генотип свиноматки та кнура-плідника) на мертвонародження у свиноматок;  проаналізувати вплив розміру гнізда при народженні на мертвонародження у свиноматок;  розрахувати економічну ефективність проведених досліджень. Отримані результати: 1. Всього при аналізі 686 гнізд було відмічено 391 гніздо із мертвонародженими поросятами, тобто, 56,8% гнізд мали хоча б одне мертвонароджене порося. 2. Нами було встановлено, що рік опоросу мав суттєвий вплив на розподіл за кількістю мертвонароджених поросят на гніздо. При цьому, вірогідний вплив року опоросу було відмічено лише у відношенні наявності мертвонароджених поросят у гнізді, але не їх кількості. 3. Вірогідний вплив року опоросу було відмічено у відношенні частки гнізд, в яких не було відмічено жодного мертвонародженого порося та частки гнізд, в яких було зафіксовано 2, 3 або 4 мертвонароджених поросят. 4. Вірогідний вплив сезону опоросу на розподіл за кількістю мертвонароджених поросят на гніздо не було відмічено. При цьому, було встановлено, що сезон опоросу вірогідно впливав на мінливість щодо середньої частки мертвонароджених поросят на гніздо. Цей показник коливалася у межах від 7,8% (для опоросів в травні) до 15,9% (для опоросів в жовтні) і ця різниця була вірогідною (однофакторний дисперсій аналіз: P = 0,030). 5. Також, було встановлено, що місяць/рік опоросу мав суттєвий вплив на характер динаміки середньої кількості мертвонароджених поросят в гнізді протягом періоду дослідження. 6. Тип схрещування впливав на якісні та кількісні ознаки мертвонародження поросят. При цьому, найвищий рівень прояву якісних та кількісних ознак мертвонародження поросят було відмічено серед тварин IV-ї групи (обидва батьки були чистопородні тварини породи ландрас), тоді як найнижчі оцінки притаманні тваринам І-ї групи (обидва батьки були помісними тваринами). Тварини ІІ-ї та ІІІ-ї груп (один з батьків був чистопородний, а другий – помісним) займали проміжне положення. 7. Нами було встановлено, що розмір гнізда при народженні (тобто, загальна кількість поросят при народженні) впливав на якісні та кількісні ознаки мертвонародження поросят. Найвищий рівень прояву якісних та кількісних ознак мертвонародження поросят було відмічено серед тварин, що мали максимальну кількість поросят при народженні. Отримані результати було опробовано на Міжнародній науковій конференції «Multidisziplinаre forschung: Perspektiven, Probleme und Muster» (Відень, 26.11.2021р.) у вигляді доповіді на тему «Вплив року опоросу на якісні та кількісні показники мертвонародження поросят».
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/10548
Розташовується у зібраннях:Кваліфікаційні роботи (Факультет ТВППТСБ)
Кваліфікаційні роботи студентів МНАУ

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Диплом_Стрихар.pdf787,85 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.