Розвиток циркулярної економіки регіону

Abstract

Дисертація присвячена обґрунтуванню концептуальних засад, удосконаленню теоретико-методичних положень та розробці практичних рекомендацій щодо розвитку циркулярної економіки регіону. На основі проведених досліджень, запропоновано авторське поняття «циркулярна економіка» і розглядається як спосіб економічного розвитку, де цінність продуктів, матеріалів і ресурсів зберігається якомога довше, а відходи значно зменшуються або виключаються. Дослідження категоріально-понятійного апарату поняття «циркулярна економіка» дозволило виокремити три цикли циркулярності: замикання ресурсних циклів; уповільнення циклів ресурсів і потоків матеріалів (через продовження та посилення використання продуктів для утримання їх вартості з часом); звуження ресурсних циклів (передбачає ефективне використання матеріалів, природних ресурсів та продуктів у лінійній системі). У результаті огляду чинних доробків науковців визначено, що досліджувана економічна система функціонує на трьох рівнях: мікрорівень, в основі якого лежить продукція компаній, що впроваджують нові бізнес-моделі в циркулярній економіці та споживачі, що створюють попит на продукти та послуги; мезорівень – екопромислові, парки промислових симбіозних мереж або кластерів - ефективний інструмент досягнення цілей сталого розвитку та підвищення обізнаності бізнес-середовища про переваги циркулярної економіки; макрорівень – міста, регіони та те, що знаходиться за її межами (запроваджуючи кращі практики з переходу до циркулярної економіки). Обґрунтовано, що соціальна інклюзивність є необхідним компонентом циркулярної економіки та окреслено її компоненти у вигляді моделі 3-V (value-цінність, venture-ризик, velocity-швидкість). Вважаємо, що зазначена модель акцентує увагу на розширенні прав і можливостей всіх верств населення незалежно від їх фізичних, фізіологічних або інших особливостей та забезпеченні екологічного, економічного відновлення. Зроблено висновок, що не існує стандартизованого методу вимірювання циркулярності регіону, який би передбачав перелік відповідних індексів та індикаторів. Обґрунтовано, що формування системи індикаторів циркулярної економіки регіону - це поетапна робота, яка багато в чому залежить від ефективності досягнення поставлених цілей. В цілому потрібно наголосити, що для моделі циркулярної економіки, принципово важливо розраховувати та визначити систему індикаторів, яка буде відображати екологічний, економічний та соціальний аспект розвитку регіону. У роботі охарактеризований економічний розвиток регіонів України за основними показниками та зроблені наступні висновки: у 2020р. у порівнянні з 2019 р. у всіх регіонах спостерігалося зростання валового регіонального продукту в розрахунку на одну особу населення; у 2021 р. наявні доходи населення збільшились в усіх регіонах, порівняно з показниками 2020 р.; збільшення виробництва промислової продукції спостерігалось у 16 регіонах (у 2020 р. – у 5 регіонах). Значні корективи у економіко-екологічному розвитку регіонів України внесла військова агресія росії з 24 лютого 2022 року. Виявлені негативні тенденції щодо динаміки розвитку аграрного сектору економіки, промисловості, будівництва та інших важливих секторів економіки України. Визначено, що основними екологічними проблемами регіонів України є: застарілі системи водопостачання і водовідведення, підтоплення населених пунктів і земель; забруднення атмосферного повітря, водних об’єктів; поводження з відходами; проблеми природно-заповідного фонду і біорізноманіття. Також слід зазначити, що і війна суттєво впливає на екологічну ситуацію в Україні. Акцентовано увагу, що ситуація в соціально-економічній безпеці регіонів в Україні є мінливою, хоча вона полягає лише в невеликій зміні в позиціях між областями, в їхньому рейтингу. Тому доведено, що для збільшення соціально-економічної безпеки регіонів слід розробити заходи щодо удосконалення роботи основних інституцій країни. У роботі досліджено досвід Німеччині щодо розвитку циркулярної економіки, який полягає у досягненні екологічних (захист клімату та збереження ресурсів), економічних (конкурентоспроможність і незалежність від сировини) та соціальних цілей (забезпечення зайнятості та створення цінностей на місцевому рівні). Запропоновано на регіональному рівні створити прототип, функціонуючої в Німеччині Ініціативи циклічної економіки Німеччини (CEID), яка допоможе Україні успішно реалізувати принципи циркулярної економіки. У роботі обґрунтовано концептуальні засади формування системи управління розвитку циркулярної економіки. Зокрема, обґрунтовано доцільність створення регіонального освітнього хабу при Миколаївському національному аграрному університеті, метою якого: є задоволення освітніх та професійних потреб населення; надання консультаційних послуг органам місцевого самоврядування щодо формування управлінських систем для гарантування соціально-економічної безпеки громад; розробка навчальних курсів та проведення відповідних тренінгів, які містять напрями покращення екологічного менеджменту та партнерства громад, ефективної співпраці місцевого самоврядування, органів державної влади та бізнесу, залучення стейкхолдерів до модифікації управління в територіальних громадах, підвищення рівня громадської участі. Обґрунтована необхідність впровадження картування відходів (Waste Mapping) у громадах, головною метою чого є виявлення, оцінка та картування потоків відходів виробничих підприємств в громадах для розробки заходів з підвищення ефективності використання ресурсів, застосовуючи практики циркулярної економіки. Вважаємо, що картування відходів є актуальним у плані ліквідації наслідків військової агресії. Визначено, що розв’язання побутових проблем, пов’язаних з відходами у територіальних громадах можливо вирішити на основі міжмуніципального співробітництва. З метою популяризації культури поводження з відходами серед жителів громад при виконавчому комітеті, доведено доцільність, створення «Зеленої ради», до складу якої мають входити представники громадських організацій, бізнес структур, працівники сфери охорони здоров’я, профільних комітетів органів влади, депутати та активні громадяни. Визначені основні її завдання: сприяння охороні навколишнього природного середовища громади; участь громадськості у прийнятті та реалізації місцевих управлінських рішень, спрямованих на охорону та раціональне використання навколишнього природного середовища; сприяння формуванню системної екологічної та правової свідомості населення; забезпечення доступу до інформації про стан навколишнього природного середовища; удосконалення механізму громадськості з органами місцевого самоврядування, державної влади, науковими та освітніми установами та іншими організаціями, діяльність яких пов’язана з охороною або використанням навколишнього природного середовища. У роботі досліджено вплив агресії рф проти України та встановлено, що кожна громада потребує формування нової системи управління, яка має бути направлена на їх відбудову та інтеграцію до Європейського співтовариства на засадах сталого розвитку, відновлення критичної інфраструктури, забезпечення енергетичної безпеки. Тому обґрунтована доцільність розробки проєкту Стратегії зеленої відбудови територій на засадах субсидіарності та з урахуванням Європейського зеленого курсу. Зазначена стратегія має відповідати Цілям Сталого Розвитку України до 2030 р. та базуватися на трирівневій системі планування: державна стратегія – регіональна стратегія – стратегії громад. Аналізуючи спільності та відмінності між вітчизняним та зарубіжним досвідом, можливостями та реальним економічним середовищем, теоретичним максималізмом та прогнозованою жорсткістю умов післявоєнного періоду, в реаліях сьогодення у роботі визначені пріоритетні напрями розвитку екологічного страхування в системі розвитку циркулярної економіки. Зазначено, що першочерговим при впровадженні екологічного страхування є визначення можливості врегулювання механізму відшкодування збитків у разі відсутності договору страхування чи неможливості сплати підприємством-забруднювачем Для цього варто вдосконалити та розвинути започатковану у існуючих в Україні правових документах ідею створення гарантійного резервного фонду фінансування як додаткового інструменту регулювання ризиків. Успішне створення такого фінансового важелю управління дасть ефективний захист як інтересів учасників страхового ринку (стабільність фінансування в разі скорочення впливу на природне середовище або впровадження енергоефективних ресурсозберігаючих технологій), так і інтересів держави (унеможливлення ситуації несплати збитків підприємствами-банкрутами через вищезгадані новостворені резервні фонди в системі екологічного страхування). Акцентована увагу, що одним із пріоритетів розвитку екологічного страхування в Україні в системі розвитку циркулярної економіки є забезпечення цільового використання страхових виплат для регенерації навколишнього середовища після негативного впливу та ліквідації шкоди, завданої довкіллю. В екологічному страхуванні цільове використання коштів має базуватись на принципі превентивності. Акцент має зміститись на розробку та впровадження саме попереджувальних мір та заходів, а не ліквідації негативних наслідків. Цей аспект має тісно компонуватись із стимулюванням впровадження екологоефективних та ресурсозберігаючих технологій. Доведено, доцільність державної підтримки у стимулюванні «озеленення» економіки та безпосередньої участі державного управлінського інструментарію у забезпеченні цільового використання страхових виплат. Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що розроблені наукові та методичні положення, висновки та рекомендації збагачують теорію і практику розвитку циркулярної економіки. Теоретичні висновки та науково-практичні рекомендації автора безпосередньо використано і впроваджено в діяльності: Миколаївської обласної військової адміністрації; Дорошівської сільської ради; Беразанської сільської ради; Миколаївського національного аграрного університету. Ключові слова: економіка замкненого (циклу) типу; екологічна політика; управління відходами; циркулярні бізнес-моделі; циркулярна економіка; економіко-екологічний розвиток; сталий розвиток; зелена економіка; страхування; енергетична безпека; інноваційний потенціал; регіон; територіальні громади; раціональне використання.

Dissertation for the degree of doctor of philosophy in specialty 051 – Economics (05-social and behavioral sciences) – Mykolaiv National Agrarian University, Mykolaiv, 2023; Mykolaiv National Agrarian University, 2023. The dissertation is devoted to the substantiation of conceptual foundations, improvement of theoretical and methodological provisions, and development of practical recommendations for the development of the circular economy of the region. Based on the conducted research, the author's concept of "circular economy" is proposed and unraveled as a way of economic development, where the value of products, materials and resources is preserved as long as possible, and waste is significantly reduced or eliminated. The study of the categorical and conceptual apparatus of the concept of "circular economy" made it possible to distinguish three cycles of circularity: closing of resource cycles; slowing resource cycles and material flows (due to continued and increased use of products to maintain their value over time); narrowing of resource cycles (implies efficient use of materials, natural resources and products in a linear system). As a result of the review of the current works of scientists, it was determined that the studied economic system functions on three levels: the micro level, which is based on the products of companies implementing new business models in the circular economy and consumers creating demand for products and services; the meso level - eco-industrial parks, parks of industrial symbiotic networks or clusters - an effective tool for achieving the goals of sustainable development and raising the awareness of the business environment about the benefits of the circular economy; the macro level – cities, regions and beyond (implementing best practices for the transition to a circular economy). It is substantiated that social inclusiveness is a necessary component of the circular economy and its components are outlined in the form of a 3-V model (value, venture, velocity). We believe that this model focuses on expanding the rights and opportunities of all sections of the population, regardless of their physical, physiological or other characteristics, and ensuring ecological and economic recovery. It was concluded that there is no standardized method of measuring the circularity of the region, which would include a list of relevant indices and indicators. It is substantiated that the formation of a system of indicators of the circular economy of the region is a step-by-step process that largely depends on the effectiveness of achieving the set goals. In general, it should be emphasized that for the circular economy model, it is fundamentally important to calculate and define a system of indicators that will reflect the ecological, economic and social aspects of the region's development. The paper characterizes the economic development of the regions of Ukraine according to the main indicators and draws the following conclusions: in 2020 compared to 2019, all regions saw an increase in gross regional product per capita; in 2021, disposable incomes of the population increased in all regions, compared to the indicators of 2020; an increase in the production of industrial products was observed in 16 regions (in 2020 – in 5 regions). Russia's military aggression from February 24, 2022 brought significant corrections in the economic and ecological development of Ukraine's regions. Negative trends regarding the dynamics of the development of the agricultural sector of the economy, industry, construction and other important sectors of the economy of Ukraine were revealed. It was determined that the main environmental problems of the regions of Ukraine are: outdated water supply and drainage systems, flooding of settlements and lands; pollution of atmospheric air, water bodies; waste management; problems of nature reserve fund and biodiversity. It should also be noted that the war also significantly affects the ecological situation in Ukraine. It is emphasized that the situation in the socio-economic security of regions in Ukraine is variable, although in fact this variability consists only in a small change in the positions between regions in their rating. Therefore, it is proven that to increase the social and economic security of the regions, measures should be developed to improve the work of the country's main institutions. The work examines Germany's experience in developing a circular economy, which consists in achieving environmental (climate protection and resource conservation), economic (competitiveness and independence from raw materials) and social goals (ensuring employment and creating value at the local level). It is proposed to create a prototype of the German Circular Economy Initiative (CEID) operating in Germany at the regional level, which will help Ukraine to successfully implement the principles of the circular economy. The work substantiates the conceptual principles of the formation of the circular economy development management system. In particular, the feasibility of creating a regional educational hub at the Mykolaiv National Agrarian University, the purpose of which is meeting the educational and professional needs of the population; provision of consulting services to local self-government bodies regarding the formation of management systems to guarantee social and economic security of communities; development of training courses and conducting relevant trainings, which include directions for improving environmental management and community partnership, effective cooperation of local self-government, state authorities and business, involving stakeholders in the modification of management in territorial communities, increasing the level of public participation. The necessity of implementing waste mapping (Waste Mapping) in communities is substantiated, the main purpose of which is to identify, assess and map waste flows of industrial enterprises in selected pilot communities/territories for the development of measures to increase the efficiency of resource use, applying circular economy practices. We believe that waste mapping is relevant in terms of eliminating the consequences of military aggression. It was determined that solving household problems related to waste in territorial communities can be solved on the basis of intermunicipal cooperation. In order to popularize the culture of waste management among the residents of the communities, the expediency of creating a "Green Council" has been proven for the executive committee, which should include representatives of public organizations, business structures, health care workers, specialized committees of authorities, deputies and active citizens. Its main tasks are defined: promoting the protection of the natural environment of the community; public participation in the adoption and implementation of local management decisions aimed at the protection and rational use of the natural environment; promoting the formation of systemic environmental and legal awareness of the population; provide access to information about the state of the natural environment; to improve the mechanism of the public with local self-government bodies, state authorities, scientific and educational institutions and other organizations whose activities are related to the protection or use of the natural environment. The paper examines the impact of Russian aggression against Ukraine and establishes that each community needs the formation of a new management system, which should be aimed at their reconstruction and integration into the European Community on the basis of sustainable development, restoration of critical infrastructure, and energy security. Therefore, the expediency of developing the Strategy for the Green Reconstruction of Restoration Territories on the basis of subsidiary and taking into account the European Green Course is substantiated. The specified strategy should meet the Sustainable Development Goals of Ukraine until 2030 and be based on a three-level planning system: state strategy – regional strategy – community strategies. Analyzing the commonalities and differences between domestic and foreign experience, opportunities and the real economic environment, theoretical maximalist and the projected harshness of the conditions of the post-war period, in today's realities, the work identifies priority directions for the development of environmental insurance in the circular economy development system. It is noted that the first priority in the implementation of environmental insurance is the determination of the possibility of settling the compensation mechanism in the event of the absence of an insurance contract or the impossibility of payment by the polluting enterprise. For this purpose, it is necessary to improve and develop the idea of creating a guarantee reserve fund of financing as an additional instrument of risk regulation, initiated in existing legal documents in Ukraine. The successful creation of such a financial lever of management will provide effective protection of both the interests of insurance market participants (stability of funding in the event of reducing the impact on the natural environment or the introduction of energy-efficient resource-saving technologies), and the interests of the state (preventing the situation of non-payment of losses by bankrupt enterprises due to the above-mentioned newly created reserve funds in the system environmental insurance. It is emphasized that one of the priorities of the development of environmental insurance in Ukraine in the system of development of the circular economy is to ensure the targeted use of insurance payments for the regeneration of the environment after the negative impact and elimination of damage caused to the environment. In environmental insurance, the targeted use of funds should be based on the principle of prevention. The emphasis should shift to the development and implementation of preventive measures, rather than the elimination of negative consequences. This aspect should be closely combined with the stimulation of the introduction of environmentally efficient and resource-saving technologies. The expediency of state support in stimulating the "greening" of the economy and the direct participation of state management tools in ensuring the targeted use of insurance benefits has been proven. The practical significance of the obtained results is that the developed scientific and methodological provisions, conclusions and recommendations enrich the theory and practice of circular economy development. Theoretical conclusions and scientific and practical recommendations of the author were directly used and implemented in the activities of: Mykolaiv Regional Military Administration; Doroshiv village council; Berazan village council; Mykolaiv National Agrarian University.