Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/14791
Повний запис метаданих
Поле DC | Значення | Мова |
---|---|---|
dc.contributor.advisor | Крамаренко, Сергій Сергійович, науковий керівник | - |
dc.contributor.advisor | Kramarenko, Sergej, scientific director | - |
dc.contributor.author | Кондратова, Н. | - |
dc.date.accessioned | 2023-07-18T10:54:49Z | - |
dc.date.available | 2023-07-18T10:54:49Z | - |
dc.date.issued | 2023 | - |
dc.identifier.citation | Кондратова Н. Факторіальна залежність показників лактаційних кривих корів червоної степової породи в умовах ДП «ПЛЕМРЕПРОДУКТОР «СТЕПОВЕ» Миколаївського району : кваліфікаційна робота на здобуття першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за спеціальністю 204 – «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва» / наук. керівник С. Крамаренко. Миколаїв : МНАУ, 2023. 58 с. | uk_UA |
dc.identifier.uri | https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/14791 | - |
dc.description.abstract | Кваліфікаційна (дипломна) робота складається із 58 сторінок, проілюстрована 16 рисунками та 16 таблицями, список використаної літератури містить 28 джерел. Ключові слова: молочне скотарство, молочна продуктивність, лактаційна крива, індекси Тернера та Іоганссона-Ханссона. Об’єктом дослідження є вивчення впливу паратипових та генотипових факторів на особливості формування лактаційних кривих корів в умовах ДП «Племрепродуктор «Степове» Миколаївського району. Предметом досліджень є процеси формування лактаційних кривих корів в умовах ДП «Племрепродуктор «Степове» Миколаївського району. Метою даної роботи є оцінювання ступеня мінливості форми та показників лактаційної кривої червоної степової породи залежно від паратипових та генотипових факторів. Для вирішення цієї мети перед нами були поставлені наступні завдання: - надати загальну характеристику молочної продуктивності та форми лактаційної кривої тварин червоної степової породи в умовах ДП «Племрепродуктор «Степове» Миколаївського району; - проаналізувати вплив віку тварин на рівень мінливості форми та показників лактаційної кривої; - проаналізувати вплив походження корів на рівень мінливості форми та показників лактаційної кривої; - проаналізувати вплив сезону отелення корів на рівень мінливості форми та показників лактаційної кривої; - проаналізувати вплив тривалості лактації корів на рівень мінливості форми та показників лактаційної кривої. Результати роботи та їх новизна: 1. Надій первісток в середньому складав 3313,4 кг, а для корів за 3-ю лактацію – 3719,5 кг. Більш високий рівень молочної продуктивності повновікових корів був пов’язаний із особливостями форми їх лактаційної кривої. Ця різниця обумовлювалася вірогідно більш високими надоями у повновікових корів протягом 1-6-го місяців лактації. 2. У первісток оцінка індексу Тернера (індекс постійності надою) була вірогідно вище, ніж у повновікових тварин – 7,65 та 7,12, відповідно. Аналогічно, оцінка індексу Іоганссона-Ханссона (індекс постійності лактації) також була вище у первісток у порівнянні із повновіковими коровами – 0,896 та 0,803, відповідно. Це свідчить про те, що лактаційна крива первісток характеризувалася вищою постійністю, ніж корів під час 3-ї лактації. 3. Лактаційні криві корів дослідної групи, які відносилися до лінії Казбека та Люка, мали певні відмінності. Хоча вірогідні відмінності між індексами сталості лактаційних кривих не встановлено. В цілому, оцінки індексів характеру лактаційної діяльності тварин дослідної групи залежали як від віку, так і від їх походження. Найвищою оцінкою індексів Тернера та Іоганссона-Ханссона характеризувалися первістки лінії Казбека, а найнижчу оцінку даного показника було відмічено серед повновікових корів лінії Люка. 4. Встановлено, що сезон отеленн 5. я впливав на форму лактаційної кривої тварин дослідної групи. Обидва індекси, що було використано для оцінювання характеру лактаційної кривої, вірогідно відрізнялися у тварин дослідної групи різного сезону отелення. Найвищою оцінкою індексів Тернера та Іоганссона-Ханссона характеризувалися тварини, які отелилися взимку чи восени, а найнижчі оцінки було відмічено серед тварин, які отелилися навесні чи влітку. 6. Було встановлено, що тварини, які мали різну тривалість лактації, характеризувалися також різною формою лактаційної кривої. Оцінки індексів Тернера та Іоганссона-Ханссона свідчили про те, що сталість лактаційної кривої була вище у тварин із подовженою лактацією, особливо ця закономірність проявлялася серед повновікових корів. | uk_UA |
dc.language.iso | other | uk_UA |
dc.title | Факторіальна залежність показників лактаційних кривих корів червоної степової породи в умовах ДП «ПЛЕМРЕПРОДУКТОР «СТЕПОВЕ» Миколаївського району | uk_UA |
dc.type | Other | uk_UA |
Розташовується у зібраннях: | Кваліфікаційні роботи (Факультет ТВППТСБ) Кваліфікаційні роботи студентів МНАУ |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
Кондратова Н.pdf | 191,58 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.