Аналіз впливу ознак росту та розвитку на молочну продуктивність корів червоної степової породи в умовах ДП «ПЛЕМРЕПРОДУКТОР «СТЕПОВЕ» Миколаївського району

Abstract

Кваліфікаційна (дипломна) робота складається із 56 сторінок, проілюстрована двома рисунками та 25 таблицями, список використаної літератури містить 34 джерела. Ключові слова: молочне скотарство, первістки, молочна продуктивність, жива маса, прирости, проміри та індекси будови тіла. Об’єктом дослідження є вивчення впливу ознак росту та розвитку на молочну продуктивність корів в умовах ДП «Племрепродуктор «Степове» Миколаївського району. Предметом досліджень є процеси формування молочної продуктивності корів залежно від прояву ознак росту та розвитку в умовах ДП «Племрепродуктор «Степове» Миколаївського району. Метою даної роботи був аналіз впливу ознак росту та розвитку оцінювання на прояв молочної продуктивності первісток червоної степової породи. Для вирішення цієї мети перед нами були поставлені наступні завдання: • проаналізувати основні показники мінливості ознак росту та розвитку, а також молочної продуктивності корів червоної степової породи; • проаналізувати вплив живої маси в різні етапи постнатального росту на ознаки молочної продуктивності корів-первісток; • проаналізувати вплив приростів живої маси в різні етапи постнатального росту на ознаки молочної продуктивності корів-первісток; • проаналізувати вплив промірів будови тіла на ознаки молочної продуктивності корів-первісток; • проаналізувати вплив індексів будови тіла на ознаки молочної продуктивності корів-первісток; Результати роботи та їх новизна: 1. Середній надій за 305 днів І-ї лактації корів дослідної групи складав 3834,1 кг молока при середній тривалості лактації 304,1 днів. Середній вміст жиру в молоці складав 3,63 %, а середня кількість молочного жиру за лактацію – 139,4 кг. 2. Жива маса при народженні високо вірогідно та позитивно пов’язана із вмістом жиру в молоці (r = 0,305; Р = 0,001), а жива маса у віці 18 міс. – із надоєм за 305 днів лактації та кількістю молочного жиру (в обох випадках: r = 0,192; P = 0,045). 3. Індекс напруги росту вірогідно пов’язаний із вмістом жиру в молоці. Але у віці 3 – 6 – 9 міс. цей зв’язок мав позитивний знак (r = 0,193; Р = 0,044), тоді як у віці 6 – 9 – 12 міс., навпаки, негативний (r = -0,211; Р = 0,028). 4. Телиці, які мали найвищі оцінки індексу напруги росту живої маси (Ін) у віковий період 6 – 9 – 12 міс. мали найменший вміст жиру в молоці за І-у лактацію. 5. Із вмістом жиру в молоці корельована глибина грудей (r = 0,237; P < 0,05), а також мала місце тенденція до наявності кореляції жирномолочності із шириною грудей (r = 0,176; 0,05 < P < 0,10) та обхвату п’ястка (r = 0,184; 0,05 < P < 0,10). 6. Особини, які мали глибину грудей, ширину грудей та обхват п’ястка більше, ніж 71, 46 та 20 см, відповідно, характеризувалися найвищими значеннями вмісту жиру в молоці. 7. Тварини із індексом костистості нижче 14,5 %, мали середній надій на рівні 3630,2 кг молока, а тварини із більшим значенням цього індексу – 3926,6 кг (Р = 0,027). Корови із індексом довгоногості нижче 47,0 %, мали середній вміст жиру в молоці 3,64 %, а тварини із більшим значенням цього індексу – 3,60 % (Р = 0,026). 8. Таким чином, як жива маса (у різному віці) та її прирости, так і проміри (а також індекси) будови тіла мали певний вплив на формування головних ознак молочної продуктивності корів-первісток дослідної групи.