Аналіз відтворювальних якостей свиноматок при чистопородному розведенні та схрещуванні в умовах СГПП «ТЕХМЕТ-ЮГ» Миколаївського району

Abstract

Кваліфікаційна (дипломна) робота складається із 51 сторінки, проілюстрована 5 рисунками та 15 таблицями, список використаної літератури містить 32 джерела. Ключові слова: чистопородні та помісні свиноматки, відтворювальні якості, сезон опоросу. Об’єктом дослідження є вивчення впливу походження свиноматок (чистопородні та помісні) на прояв їх відтворювальних якостей в умовах СГПП «Техмет-Юг» Миколаївського району. Предметом досліджень є процеси формування відтворювальних якостей свиноматок залежно від їх походження в умовах СГПП «Техмет-Юг» Миколаївського району. Метою даної роботи був аналіз впливу походження свиноматок (чистопородні та помісні) на прояв їх відтворювальних якостей. Для вирішення цієї мети перед нами були поставлені наступні завдання: • охарактеризувати головні ознаки відтворювальних якостей свиноматок в умовах СГПП «Техмет-Юг»; • оцінити рівень кореляції між основними ознаками відтворювальних якостей свиноматок; • проаналізувати вплив походження свиноматок (чистопородні та помісні) на їх відтворювальні якості; • оцінити сумісний вплив сезону опоросу та походження свиноматок на їх відтворювальні якості. Результати роботи та їх новизна: 1. При аналізі 294 опоросів свиноматок в умовах СГПП «Техмет-Юг» було отримано наступні характеристики головних ознак відтворювальних якостей: при середній тривалість поросності 116,6 днів загальна кількість поросят в гнізді при народженні складала в середньому 12,0 гол., багатоплідність – 11,0 гол., а кількість поросят при відлученні – 9,9 гол. Середня оцінка збереженості поросят-сисунів при відлученні – 87,5 % із масою одного поросяти при відлученні – 17,0 кг. 2. Між основними ознаками відтворювальних якостей свиноматок мало місце наявність вірогідних зв’язків. Найвищий рівень кореляції було відмічено між багатоплідністю та загальною масою гнізда при народженні (+0,892), між кількістю поросят при відлученні та загальною масою гнізда при відлученні (+0,904), а також між загальною кількістю поросят при народженні та багатоплідністю (+0,830). Кореляцію середнього рівня було відмічено між загальною масою гнізда при народженні та при відлученні (+0,466). 3. Відмічено, що великоплідність (тобто, маса одного поросяти при народженні) була вірогідно негативно пов’язана із багатоплідністю свиноматки (-0,297) та позитивно пов’язана із збереженістю поросят-сисунів при відлученні (+0,153). 4. Походження свиноматок вірогідно (P < 0,001) впливало на тривалість їх поросності. Найнижчу тривалість поросності було відмічено для свиноматок ІІ-ї групи (двопородні помісі ВБ × Л) – 115,6 днів, тоді як найдовший термін поросності в середньому був притаманний трьохпородним помісним свиноматкам ІІІ-ї групи (117,0 днів). Чистопородні свиноматки великої білої породи мали проміжну оцінку тривалості поросності (116,2 днів). З іншого боку, для чистопородних та помісних свиноматок не було доведено вірогідних відмінностей у відношенні як потенційної, так і реалізованої багатоплідності. 5. Встановлено, що для помісних тварин майже на 10 % нижче була ймовірність появи гнізд, що містили хоча б одне мертвонароджене порося у порівнянні із чистопородними свиноматками. Крім того, помісні свиноматки народжували поросят, які в середньому були на 100 г більш легкими, у порівнянні із нащадками чистопородних свиноматок великої білої породи. 6. Ознаки відтворювальних якостей свиноматок, що було оцінено при відлученні, мали кращий прояв у помісних тварин у порівнянні із чистопородними особинами великої білої породи. Особливо, це стосується загальної маси гнізда при відлученні. 7. Найсуттєвіший сумісний вплив сезону опоросу та походження свиноматок на багатоплідність було відмічено при опоросах на початку зими (листопад-грудень).