Аналітичний потенціал фінансової звітності аграрних підприємств у контексті підготовки до аудиторської перевірки

Abstract

У статті досліджено аналітичний потенціал фінансової звітності аграрних підприємств у контексті підготовки до аудиторської перевірки. Обгрунтовано, що особливості аграрної діяльності — зокрема сезонність, вплив природних факторів, специфіка обліку біологічних активів — суттєво впливають на структуру та інформативність звітності. З'ясовано, що традиційна фінансова звітність не завжди забезпечує достатній рівень аналітичності для цілей аудиту. Встановлено, що якість звітності залежить від наявності фінансових моделей, деталізації приміток та узгодженості облікової політики. Показано необхідність адаптації аналітичних процедур до галузевих умов, з урахуванням ризиків безперервності діяльності та обгрунтованості управлінських суджень. Надано пропозиції щодо розширення звітного інструментарію, автоматизації облікових процесів та підвищення аналітичної спроможності звітності як основи ефективного аудиту в аграрному секторі.

This article investigates the analytical potential of financial reporting in agricultural enterprises, emphasizing its role in audit preparation and the reliability of professional judgments formed by auditors. The study highlights that agricultural activity is characterized by unique features such as seasonality, dependence on natural and climatic conditions, volatility of income flows, and the complexity of accounting for biological assets. These sector-specific factors often limit the ability of traditional financial reporting to fully reflect the real state of enterprises and to serve as a robust analytical resource for audit purposes. It is argued that, although financial statements formally comply with regulatory requirements, they frequently fail to provide sufficient depth for identifying risks, assessing business continuity, or evaluating the adequacy of accounting policies. The paper establishes that the analytical value of reporting increases significantly when supported by well-structured disclosure practices, integrated financial models, and consistent methodological approaches to risk assessment. Special attention is given to the necessity of scenario-based financial modeling, the evaluation of cash flow sustainability, and the verification of prudence in accounting estimates, which are particularly relevant for agribusiness entities. The research demonstrates that auditors should not only rely on static indicators but also assess financial dynamics, structural imbalances, and explanatory notes to capture latent risks and potential distortions. It is concluded that the integration of managerial reporting, digitalization of accounting processes, and the adoption of sector-specific analytical tools are essential for strengthening the evidential base of audits. In this regard, financial reporting should evolve from a formalized statement into a comprehensive source of audit analytics, enabling a more accurate evaluation of solvency, tax compliance, and resilience to external shocks. The findings contribute to the development of practical recommendations for improving audit procedures in agriculture by enhancing the informational and analytical capacity of financial statements.