Modern GIS technologies supporting land management in agricultural land consolidation

Abstract

Україна не проводила комплексну або систематичну оцінку ефективності процесів просторової земельної консолідації, а інституційна база, що підтримує інтеграцію сільськогосподарських земель, залишається обмеженою. Це дослідження вивчало потенціал раціонального землекористування шляхом застосування сільськогосподарської земельної консолідації, зосереджуючись на територіальних громадах Лютенська та Петрівсько-Роменська. Для аналізу просторової структури, фрагментації земель та можливостей оптимізації землекористування було використано географічні інформаційні системи (ГІС). Методологічний підхід включав геопросторовий аналіз, системний аналіз, узагальнення на основі графіків та нормативно-правовий контентаналіз для оцінки рівнів фрагментації, моделей власності та просторових невідповідностей. Дослідження показало, що укрупнення земельних ділянок сприяло зменшенню фрагментації землекористування, коригуванню структури землеволодіння та поліпшенню просторової конфігурації сільськогосподарських територій. Інтеграція інструментів ГІС сприяла аналізу просторових даних, підвищенню прозорості процесів прийняття рішень та полегшила врахування екологічних, економічних і соціальних аспектів. Перерозподіл ділянок шляхом еквівалентного обміну та планування укрупнення сприяли більш скоординованому обробітку землі, скороченню транспортних відстаней та поліпшенню доступу до інфраструктури. Результати дослідження свідчили про необхідність комплексного застосування просторових, правових та інституційних інструментів для підтримки земельної консолідації на рівні громади. Ці результати можуть бути використані для формування стратегій управління земельними ресурсами місцевими органами влади, сільськогосподарськими виробниками та зацікавленими сторонами, що беруть участь у розвитку сільських територій, зокрема в рамках поточної земельної реформи в Україні

Ukraine has not conducted a comprehensive or systematic assessment of the effectiveness of spatial land consolidation processes, and the institutional framework supporting agricultural land integration remains limited. This study investigated the potential for rational land management through the application of agricultural land consolidation, focusing on the Liutenska and Petrivsko Romenska territorial communities. Geographic Information Systems (GIS) were employed to analyse spatial structure, land fragmentation, and opportunities for land-use optimisation. The methodological approach included geospatial analysis, systems analysis, graph-based generalisation, and normative-legal content analysis to evaluate fragmentation levels, ownership patterns, and spatial inconsistencies. The study found that land consolidation contributed to a reduction in land-use fragmentation, adjustments in land tenure structure, and improvements in the spatial configuration of agricultural areas. The integration of GIS tools supported spatial data analysis, enhanced transparency in decision-making processes, and facilitated the incorporation of ecological, economic, and social considerations. Parcel reallocation through equivalent exchange and consolidation planning supported more coordinated land cultivation, reduced transportation distances, and improved access to infrastructure. The findings suggested that spatial, legal, and institutional instruments need to be applied in combination to support land consolidation at the community level. These results can inform land management strategies for local authorities, agricultural producers, and stakeholders involved in rural development, particularly within the framework of ongoing land reform in Ukraine