Ефективність використання фітобіотику та пробіотику для підвищення відтворювальної здатності кролематок

Abstract

Погіршення відтворювальної здатності у самиць є одним із ключових чинників, що перешкоджає комплексній реалізації генетичного потенціалу їх продуктивності. У цьому сенсі перспективним напрямом вирішення проблеми вважають використання в годівлі біологічно активних кормових добавок, а саме, пробіотиків та фітобіотиків. У тезах наведено результати оцінки відтворювальної здатності кролематок м’ясо-шкуркового напряму продуктивності за комплексного використання фітобіотику (борошна кропиви дводомної) і пробіотику (Імунобактерину D) у їх годівлі та росту молодняку в ранній період постнатального вирощування. За показником плодючості кролематки дослідної групи переважали ровесниць на 3,75 голів кроленят. Слід зазначити, що молодняк, отриманий від самиць ІІ дослідної групи у вікові періоди 20 та 45 діб мав більшу живу масу у середньому на 66,9 г та 41,8 г порівняно зі своїми однолітками. Показник молочності ровесниць контрольної групи становив 2282 г, а дослідних 2948 г, за вищого показника збереженості як у 20, так і 45 діб./ A decline in reproductive performance among female animals is one of the key factors limiting the full realization of their genetic potential for productivity. In this regard, the use of biologically active feed additives–particularly probiotics and phytobiotics–is considered a promising approach to addressing this issue. This paper presents the results of evaluating the reproductive performance of meat-and-skin-type rabbit does under the combined dietary use of a phytobiotic (stinging nettle [Urtica dioica] meal) and a probiotic (Immunobacterin D), as well as the growth performance of their offspring during the early postnatal period. The does in the experimental group exceeded their counterparts in litter size by an average of 3.75 kits. It is noteworthy that the offspring obtained from the does of the second experimental group had a higher live weight at 20 and 45 days of age–by 66.9 g and 41.8 g, respectively–compared to the control group. The milk yield of the control group does averaged 2,282 g, whereas that of the experimental does reached 2,948 g, accompanied by a higher survival rate at both 20 and 45 days of age.