Проблеми перекладу сільськогосподарської термінології: когнітивний, лінгвокультурний та прагматичний виміри

Abstract

У статті здійснено всебічне дослідження проблем перекладу сільськогосподарської термінології з англійської мови українською та навпаки, яке охоплює когнітивний, лінгвокультурний та прагматичний виміри інтерпретації та передачі фахових понять. Наукова актуальність теми зумовлена зростанням інтенсивності міжнародної взаємодії в аграрному секторі, розширенням транснаціональних наукових комунікацій та необхідністю забезпечення високого рівня точності, стандартизованості й концептуальної узгодженості спеціальної лексики. Методологічну основу дослідження становить аналіз сучасних наукових праць, монографій, довідкових джерел та міжнародних стандартів, що репрезентують різні підходи до перекладу термінології та структурування галузевих знань. Виокремлено й охарактеризовано три ключові площини аналізу: когнітивну (репрезентація знань, концептуалізація та категоризація аграрних понять), лінгвокультурну (вплив національнокультурних чинників на формування терміносистем) і прагматичну (функціонально-комунікативні умови використання термінології в різних жанрах фахового дискурсу). У ході дослідження встановлено, що складність перекладу обумовлена полісемічністю та багаторівневістю аграрних термінів, невідповідністю між концептуальними моделями двох мов, відмінностями у правових, технологічних та культурних традиціях, а також необхідністю поєднання термінологічної точності з комунікативною доступністю. Проаналізовано низку термінів зі сфери рослинництва, тваринництва та агротехнологій, для яких адекватний переклад вимагає глибокого концептуального аналізу. Лінгвокультурний вимір висвітлено на прикладах термінів, що не мають усталених українських відповідників або містять культурно марковані компоненти. Прагматичний аспект розкрито на матеріалі різножанрових фахових текстів, де функціонування термінології визначається комунікативною метою та адресатом. Окреслено перспективні напрями подальших досліджень