Еволюція англомовної наукової термінології у контексті глобалізації

Abstract

У статті досліджено еволюцію англомовної наукової термінології у контексті глобалізаційних процесів, які формують сучасний академічний дискурс у різних галузях науки, включно з природничими, технічними, медичними та соціогуманітарними. Простежено історичний розвиток англійської мови як lingua franca науки, починаючи з XIX століття, коли вона поступово витіснила французьку та німецьку як провідні мови наукової комунікації. У процесі аналіз встановлено, що домінування англійської у наукових публікаціях зумовлене поєднанням політичних, економічних та культурних чинників, а також значною інституційною підтримкою міжнародних видавництв, глобальних наукових баз даних та освітніх систем. У роботі проаналізовано сучасні дослідження українських та зарубіжних науковців, які висвітлюють трансформацію наукової термінології під впливом глобалізації, цифровізації наукових ресурсів та міждисциплінарних підходів, що сприяють активному запозиченню термінів із різних мов і галузей, створенню неологізмів та розвитку стандартизованих форм. Особлива увага приділена невирішеним питанням уніфікації термінів, зокрема у новітніх наукових сферах, таких як штучний інтелект, біотехнології та соціальні науки, де множинність інтерпретацій може ускладнювати чітку та ефективну міжнародну академічну комунікацію. Подальші дослідження мають зосереджуватися на розробці універсальних підходів до унормування англомовної наукової термінології, забезпечуючи баланс між глобальною інтеграцією знань і збереженням мовної ідентичності національних наукових спільнот. Крім того, підкреслюється важливість створення відкритих баз даних стандартизованих термінів, впровадження цифрових інструментів управління термінологією та сприяння ефективній міждисциплінарній співпраці для підвищення точності, зрозумілості та послідовності наукової комунікації на глобальному рівні. Комплексний аналіз демонструє, що еволюція англомовної наукової термінології одночасно відображає процеси глобалізації та виступає динамічним механізмом, який сприяє обміну знаннями, підтримує наукову співпрацю та підвищує міжнародну видимість наукових результатів, водночас створюючи виклики, що потребують ретельного термінологічного регулювання та постійної наукової уваги.