Трансфертне ціноутворення у банківському секторі: регулювання та ризики

Abstract

У статті здійснено комплексний аналіз трансфертного ціноутворенняу банківському секторі, що включає оцінку податкових, регуляторних та фінансових ризиків, які виникають при здійсненні внутрішньогрупових операцій. Розглянуто теоретичні засади трансферного ціноутворення, зокрема принцип «витягнутої руки», рекомендації Організаціїекономічного співробітництва та розвитку (OECD)щодо оцінки фінансових операцій між пов’язаними сторонами, а також міжнародний досвід застосуваннятрансфертного ціноутворення у банківських групах. Проаналізовано сучасне українське законодавство, нормативні акти та роз’яснення Державної податкової службиУкраїни, що регулюють обов’язки банків щодо звітування контрольованих операцій і ведення документації з трансферного ціноутворення.В роботі виділено основні ризики, притаманні трансфертному ціноутворенню в банках, серед яких податковий ризик через невідповідність внутрішніх цін ринковим, регуляторний ризик, пов’язаний із впливом на нормативи капіталута ліквідності, а також фінансовий ризик, що виникає внаслідок некоректного формування прибутку та витрат у фінансовій звітності. Особлива увага приділяється практичним викликам визначення «витягнутої руки» для внутрішньогрупових кредитів, депозитів, операцій cash‑pooling та функцій казначейства, з урахуванням специфіки українського ринку і обмеженої кількості ринкових аналогів.На основі аналізу наукових публікацій українських і міжнародних авторів, професійних рекомендацій Big Four та практики застосування OECD Guidance у банківських групах окреслено шляхи мінімізації податкових і регуляторних ризиків, серед яких використання FAR‑аналізу функцій, активів і ризиків, впровадження внутрішніх політик ціноутворення та інтеграція трансферного ціноутворенняу системууправління капіталом і ризиками банку