Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/25121
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorСмірнова, Ірина Миколаївна-
dc.contributor.authorМедведєва, Лариса Михайлівна-
dc.contributor.authorПетренко, Наталя Валеріївна-
dc.contributor.authorРябов, Євгеній Іванович-
dc.contributor.authorОхрімчук, Ірина Володимирівна-
dc.contributor.authorSmirnova, Iryna-
dc.contributor.authorMedvedeva, Larysa-
dc.contributor.authorPetrenko, Natalia-
dc.contributor.authorRyabov, Yevgeniy-
dc.contributor.authorOkhrimchuk, Iryna-
dc.date.accessioned2026-05-04T11:11:06Z-
dc.date.available2026-05-04T11:11:06Z-
dc.date.issued2026-
dc.identifier.citationРоль освітніх програм у формуванні мотивації до фізичної активності у студентів / І. М. Смірнова, Л. М. Медведєва, Н. В. Петренко, Є. І. Рябов, І. В. Охрімчук. Наука і техніка сьогодні» (Серія «Педагогіка», Серія «Право», Серія «Економіка», Серія «Фізико-математичні науки», Серія «Техніка»)». 2026. № 3(57). С. 1626-1636. URL: https://doi.org/10.52058/2786-6025-2026-3(57)-1626-1636.uk_UA
dc.identifier.urihttps://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/25121-
dc.description.abstractУ статті досліджено вплив сучасних освітніх програм на рівень внутрішньої та зовнішньої мотивації студентської молоді до систематичних занять фізичною культурою. Актуальність роботи зумовлена тенденцією до зниження рухової активності серед студентів, що негативно позначається на їхньому психосоматичному стані, рівні стресостійкості та загальному самопочутті. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування та аналіз ефективності освітніх компонентів у структурі вищої освіти як інструментів стимулювання свідомого ставлення до власного здоров’я. У ході роботи було проаналізовано структуру освітніх програм, спрямованих на популяризацію здорового способу життя, та їхній вплив на когнітивний, емоційний і поведінковий аспекти мотивації. Особливу увагу приділено ролі викладача як фасилітатора мотиваційного процесу та створенню сприятливого освітнього середовища. Результати дослідження свідчать, що інтеграція інноваційних підходів (гейміфікація, варіативні модулі, використання фітнес-застосунків, цифровий моніторинг активності) сприяє переходу від зовнішнього примусу до стійкої внутрішньої потреби у фізичних навантаженнях. Встановлено, що персоналізація навчального процесу підвищує зацікавленість студентів і рівень їхньої залученості. Додатково обґрунтовано значення міждисциплінарного підходу до формування мотивації студентів, що поєднує фізичне виховання з елементами психології, педагогіки та цифрових технологій. Визначено, що використання інтерактивних методів навчання, зворотного зв’язку та самоконтролю сприяє усвідомленню студентами власних потреб у руховій активності. Окреслено перспективи подальших досліджень, зокрема щодо впливу індивідуальних освітніх траєкторій на формування довготривалої мотивації до фізичної культури та здорового способу життя. Також акцентовано увагу на важливості створення мотиваційно насиченого освітнього середовища, що враховує індивідуальні особливості, інтереси та фізичні можливості студентів. Підкреслено роль регулярного моніторингу фізичної активності та впровадження сучасних цифрових інструментів для оцінювання досягнень. Зазначено, що поєднання теоретичних знань із практичними навичками сприяє формуванню відповідального ставлення до власного здоров’я. Встановлено, що системна підтримка з боку закладу вищої освіти є важливою умовою підвищення ефективності освітніх програм. У висновках підкреслено, що ефективна освітня програма має базуватися не лише на нормативах, а й на формуванні ціннісних орієнтацій, розвитку саморегуляції та наданні студентам автономії у виборі видів активності, що забезпечує довготривалий позитивний ефект.uk_UA
dc.description.abstractThe article examines the influence of modern educational programs on the level of internal and external motivation of student youth for systematic physical education. The relevance of the work is determined by the tendency to decrease motor activity among students, which negatively affects their psychosomatic state, level of stress resistance and general well-being. The purpose of the research is theoretical substantiation and analysis of the effectiveness of educational components in the structure of higher education as tools for stimulating a conscious attitude to one's own health. In the course of the work, the structure of educational programs aimed at popularizing a healthy lifestyle and their impact on cognitive, emotional and behavioral aspects of motivation were analyzed. Special attention is paid to the role of the teacher as a facilitator of the motivational process and the creation of a favorable educational environment. The results of the study show that the integration of innovative approaches (gamification, variable modules, use of fitness applications, digital monitoring of activity) contributes to the transition from external compulsion to a sustainable internal need for physical activity. It has been established that the personalization of the educational process increases the interest of students and the level of their involvement. Furthermore, the importance of an interdisciplinary approach to fostering student motivation—one that combines physical education with elements of psychology, pedagogy, and digital technologies—has been substantiated. It has been determined that the use of interactive teaching methods, feedback, and selfmonitoring helps students become aware of their own needs for physical activity. Prospects for further research are outlined, particularly regarding the impact of individual educational trajectories on the development of long-term motivation for physical education and a healthy lifestyle. Attention is also drawn to the importance of creating a motivationally rich educational environment that takes into account students’ individual characteristics, interests, and physical capabilities. The role of regular monitoring of physical activity and the implementation of modern digital tools for assessing achievements is emphasized. It is noted that combining theoretical knowledge with practical skills contributes to the development of a responsible attitude toward one’s own health. It has been established that systematic support from the higher education institution is an important condition for improving the effectiveness of educational programs. The conclusions emphasize that an effective educational program should be based not only on standards, but also on the formation of value orientations, the development of self-regulation and giving students autonomy in choosing types of activity, which ensures a long-term positive effect.-
dc.language.isootheruk_UA
dc.subjectосвітні програмиuk_UA
dc.subjectмотиваціяuk_UA
dc.subjectфізична активністьuk_UA
dc.subjectстудентська молодьuk_UA
dc.subjectвища освітаuk_UA
dc.subjectздоровий спосіб життяuk_UA
dc.subjectсамодетермінаціяuk_UA
dc.subjecteducational programsuk_UA
dc.subjectmotivationuk_UA
dc.subjectphysical activityuk_UA
dc.subjectstudent youthuk_UA
dc.subjecthigher educationuk_UA
dc.subjecthealthy lifestyleuk_UA
dc.subjectself-determinationuk_UA
dc.titleРоль освітніх програм у формуванні мотивації до фізичної активності у студентівuk_UA
dc.title.alternativeThe role of educational programs in forming motivation for physical activity among studentsuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Розташовується у зібраннях:Публікації у фахових виданнях України (Факультет культури і виховання)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
document (1)-1627-1637.pdf505,27 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.