Трансформація економічних інтересів фермерських господарств у сучасних соціально-економічних умовах

Abstract

Фермерські господарства залишаються важливим елементом аграрної структури та продовольчої стійкості, а зміна соціально-економічних умов підвищує ризики їх функціонування. Актуальність теми зумовлена потребою зрозуміти, як трансформуються економічні інтереси фермерів під впливом безпекових, інфраструктурних та ринкових обмежень. Метою дослідження є виявлення зміни пріоритетів економічних інтересів фермерських господарств у сучасних умовах і обґрунтування механізмів їх адаптації. Дизайн дослідження передбачає поєднання теоретико-аналітичного опрацювання підходів до трактування інтересів і чинників розвитку фермерства з емпіричним блоком на матеріалах опитування та інтерв’ювання керівників фермерських господарств Миколаївської області. Підхід ґрунтується на логіці «умови середовища → трансформація інтересів → управлінська реакція». Основна гіпотеза полягає в тому, що в сучасних умовах інтереси розвитку витісняються інтересами підтримання поточної стійкості, а бар’єри реалізації інтересів мають нерівномірну значущість за групами. Методичну основу становлять методи аналізу, синтезу, систематизації та порівняння, а також інституційний і нормативно-правовий підходи для окреслення середовища функціонування фермерства. Емпіричні дані отримано шляхом анкетування за шкальним оцінюванням і напівструктурованих інтерв’ю, а узагальнення виконано через розрахунок середніх значень та якісне кодування відповідей. У результаті систематизовано чинники трансформації економічних інтересів і окреслено їх прояв у сучасних умовах господарювання. Оцінено трансформацію пріоритетів і відносну значущість інституційних, інфраструктурних та ринкових бар’єрів реалізації економічних інтересів за матеріалами анкетування. Встановлено переважання орієнтації на підтримання поточної стійкості та скорочення горизонту планування у структурі оцінок. Узагальнено типові управлінські реакції у виробничому, фінансовому та збутовому блоках і сформовано матрицю типових сценаріїв та управлінських відповідей. Виявлено обмежену вираженість стимулів, пов’язаних із ресурсозбереженням, порівняно з чинниками ризику та логістичними обмеженнями. Теоретичне значення полягає в уточненні підходу до аналізу трансформації економічних інтересів як процесу, що має поведінкові прояви у вигляді управлінських рішень. Практичне значення полягає в можливості використання систематизації бар’єрів і матриці реакцій для обґрунтування напрямів підтримки фермерства та зниження обмежень реалізації економічних інтересів. Оригінальність дослідження визначається поєднанням кількісного вимірювання бар’єрів і якісного узагальнення управлінських реакцій у єдиній логіці адаптації, що підвищує прикладну придатність результатів. Обмеження пов’язані з регіональною локалізацією матеріалу, а подальші дослідження доцільно спрямувати на міжрегіональні порівняння та поєднання опитувальних матеріалів з адміністративними й фінансовими даними господарств. Тип статті - емпірична.

Farms remain an important component of the agrarian structure and food resilience, while changes in socio-economic conditions increase the risks of their functioning. The relevance of the topic is driven by the need to understand how farmers’ economic interests are transformed under security-related, infrastructural, and market constraints. The purpose of the study is to identify shifts in the priority structure of farms’ economic interests under current conditions and to substantiate the mechanisms of their adaptation. The research design combines a theoretical and analytical review of approaches to interpreting interests and the factors of farm development with an empirical component based on survey data and semi-structured interviews with heads of farms in Mykolaiv region. The approach follows the logic “environmental conditions → transformation of interests → managerial response.” The main hypothesis is that, under current conditions, development-oriented interests are displaced by interests focused on maintaining current resilience, while the barriers to interest realization differ in significance across groups. The methodological framework relies on methods of analysis, synthesis, systematization, and comparison, as well as institutional and legal–regulatory approaches to delineate the environment in which farms operate. Empirical data were obtained through scaled survey assessment and semi-structured interviews, and the synthesis was carried out by calculating mean values and applying qualitative coding of responses. As a result, the factors driving the transformation of economic interests were systematized and their manifestations in contemporary farming conditions were outlined. The transformation of priorities and the relative significance of institutional, infrastructural, and market barriers to the realization of economic interests were assessed using the survey materials. The predominance of an orientation toward maintaining current resilience and shortening the planning horizon in the structure of assessments was established. Typical management responses in the production, financial and sales blocks are summarized and a matrix of typical scenarios and management responses is formed. The limited expressiveness of incentives related to resource conservation is revealed, compared to risk factors and logistical constraints. The theoretical contribution lies in refining an approach to analyzing the transformation of economic interests as a process with behavioral manifestations in the form of managerial decisions. The practical contribution consists in the possibility of using the systematization of barriers and the response matrix to substantiate directions of support for farms and to reduce constraints on the realization of economic interests. The originality of the study is determined by combining quantitative measurement of barriers with qualitative generalization of managerial responses within a unified adaptation logic, which enhances the applied relevance of the results. Limitations are related to the regional localization of the material; further research should focus on interregional comparisons and on combining survey materials with administrative and financial data of farms. The article type is empirical.