Технологія виробництва баранини в умовах ННПЦ Миколаївського НАУ

Abstract

Обсяг виконаної кваліфікаційної роботи складає 65 сторінок комп’ютерного тексту. До структури роботи включено 12 таблиць та 5 додатків. Для виконання роботи використано 41 вітчизняне літературне джерело. Для виконання теми кваліфікаційної роботи «Технологія виробництва баранини в умовах ННПЦ Миколаївського НАУ» об’єктом досліджень були вівці асканійської тонкорунної породи таврійського типу та їх помісі з породами дорпер та мериноландшаф. У зв’язку з цим метою кваліфікаційної роботи визначено дослідити наявну технологію виробництва продукції вівчарства, виявлення її недоліків та формування пропозицій щодо їх усунення. Для цього були поставлені наступні завдання: провести аналіз чисельності стада овець; дослідити технологію відтворення стада овець; оцінити технологію утримання овець; провести аналіз технології годівлі овець; вивчити вплив різних варіантів схрещування на показники росту молодняку овець; оцінити забійні та м’ясні якості піддослідних тварин. Для обчислення результатів досліджень використано метод варіаційної статистики. Найвищий забійний вихід був характерний для помісей із участю породи мериноландшаф, у яких маса туші у 12-місячному віці перевищувала 30 кг. Частка тазостегнового відрубу у помісей дорпер та мериноландшаф становила 29,6…30,5% у структурі м’яса першого ґатунку, що на 8,4…9,3% перевищує відповідні показники чистопородного молодняку асканійської тонкорунної породи таврійського типу. Відносний вміст м’якотної частини туш у помісного молодняку поєднання АТ × М становив 82,9%, а у тварин поєднання АТ × Д – 80,5%. Вихід м’якоті у розрахунку на 1 кг передзабійної живої маси у дослідних групах знаходився в межах 359…437 г/кг.