Технологія виробництва свинини в умовах ННПЦ Миколаївського НАУ

Abstract

Обсяг виконаної кваліфікаційної роботи складає 59 сторінок комп’ютерного тексту. До структури роботи включено 16 таблиць та 6 додатків. Для виконання роботи використано 48 вітчизняних літературних джерел. Для виконання теми роботи «Технологія виробництва свинини в умовах ННПЦ Миколаївського НАУ» об’єктом дослідження були помісні свині поєднань великої білої породи та породи ландрас (ВБ × Л) та поєднання великої білої породи, породи ландрас та п’єтрен (ВБ × Л × П). Метою досліджень стало проведення аналізу та виявлення окремих недоліків в технологічних процесах виробництва свинини і впровадження певних заходів щодо їх покращення. В задачі досліджень дослідити особливості організації відтворення стада свиней; провести аналіз рівня годівлі та умов утримання свиней; здійснити оцінку відтворювальних якостей свиноматок з урахуванням рівня прояву статевого диморфізму у двомісячному віці; вивчити динаміку живої маси свиней різних класів розподілу залежно від рівня статевого диморфізму; оцінити забійні та м’ясні якості піддослідного молодняку свиней. При виконанні розрахунково-технологічної частини використано метод аналізу і порівнянь існуючих технологічних параметрів із зоотехнічними вимогами. Для розподілення свиней за класами використано методику пробіт-методу. Біометрична обробка даних проводилась методом варіаційної статистики. У свиноматок поєднання ВБ × Л × П на момент відлучення у 42-добовому віці поросята мали дещо вищу живу масу порівняно з тваринами поєднання ВБ × Л. Зокрема, у класі М− перевищення становило 0,91 кг, а у класі М+ 0,52 кг. Це може свідчити про більш інтенсивні темпи росту поросят, отриманих від свиноматок поєднання ВБ × Л × П. Для свинок, отриманих у результаті поєднання ВБ × Л, підвищення рівня статевого диморфізму супроводжувалося поступовим зниженням показників живої маси протягом усього періоду спостережень. Результати визначення середньодобових та відносних приростів свинок і кнурців різних класів розподілу за рівнем статевого диморфізму підтвердили наявність міжкласових відмінностей за показниками живої маси. Кнурці обох дослідних поєднань характеризувалися вищими показниками середньодобового приросту порівняно зі свинками. У період 2…4 місяці кнурці обох поєднань демонстрували вищі значення відносного приросту порівняно зі свинками У свиней обох дослідних поєднань найбільш виражений прояв статевого диморфізму спостерігався саме у семимісячному віці. У тварин поєднання ВБ × Л, які походили з невирівняних гнізд, товщина шпику була більшою на 4,6 мм порівняно з аналогами з вирівняних гнізд. Крім того, значення цього показника перевищувало середній рівень на 2,3 мм. За показником площі м’язового вічка найвищі значення встановлено у тварин генотипового поєднання ВБ × Л × П.