Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/26545| Назва: | Технологія виробництва свинини в умовах ННПЦ Миколаївського НАУ та шляхи ії удосконалення |
| Автори: | Калиниченко, Галина Іванівна, науковий керівник Kalinichenko, Galina, scientific director Шутова, Олена |
| Дата публікації: | 2026 |
| Бібліографічний опис: | Шутова О. Технологія виробництва свинини в умовах ННПЦ Миколаївського НАУ та шляхи ії удосконалення : кваліфікаційна робота на здобуття ступеня вищої освіти «Бакалавр» за спеціальністю 204 – «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва» / наук. керівн. Г. І. Калиниченко. Миколаїв : МНАУ, 2026. 74 с. |
| Короткий огляд (реферат): | Обсяг виконаної кваліфікаційної роботи складає 64 сторінки комп’ютерного тексту. До структури роботи включено 14 таблиць та 3 додатки. Для виконання роботи використано 42 вітчизняних літературних джерела. Для виконання теми роботи «Технологія виробництва свинини в умовах ННПЦ Миколаївського НАУ та шляхи її удосконалення» об’єктом досліджень були свиноматки та молодняк на відгодівлі різних генотипів (велика біла порода та її помісі з кнурами порід ландрас та п’єтрен). Метою досліджень стало проведення аналізу та виявлення окремих недоліків в технологічних процесах утримання, годівлі та відтворення стада тварин. В задачі кваліфікаційної роботи входили вивчення наступних питань: провести аналіз технології відтворення стада свиней; вивчити рівень годівлі свиней різних статевовікових груп; провести аналіз умов утримання свиней; оцінити відтворювальну здатність свиноматок різних генотипів; дослідити відгодівельні, м’ясні та забійні якості молодняку свиней за різних поєднань; ознайомитися з первинною переробкою продукції свинарства у господарстві. Найвищими показниками відгодівельних якостей відрізнявся молодняк ІІІ дослідної групи поєднання (♀ВБ × Л × ♂П). Найменшими показниками скороспілості відрізнялися чистопородні підсвинки великої білої породи – 195,2 дні, які поступалися за цим показником молодняку ІІ та ІІІ дослідних груп відповідно на 12,8 днів (Р>0,999) та 15,7 днів (Р>0,999). Найвищим показником середньодобового приросту (771,2 г) з найменшими витратами корму на 1 кг приросту (3,35 к. од.) характеризувалися тварини ІІІ групи поєднання (♀ВБ × Л × ♂П). Найбільш високими показниками забійного виходу, товщини шпику та площі «м’язового вічка» (Р>0,999) характеризувалися тварини ІІІ дослідної групи поєднання (♀ВБ × Л × ♂П). Вони впевнено переважали молодняк контрольної групи та ІІ дослідної груп за показником забійного виходу відповідно на 5,8% та 3,4%. |
| URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/26545 |
| Розташовується у зібраннях: | Кваліфікаційні роботи (Факультет ТВППТСБ) |
Файли цього матеріалу:
| Файл | Опис | Розмір | Формат | |
|---|---|---|---|---|
| КР_ШУТОВА_Б_ОС204_2026.pdf | 534,08 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.