Цифровий підручник іноземної мови у змішаному навчанні студентів аграрного університету: дидактичні засади та структура

Abstract

Статтю присвячено проблемі розроблення та впровадження цифрових підручників із іноземної мови у систему змішаного навчання студентів аграрних університетів. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю модернізації навчально-методичного забезпечення в умовах цифровізації освіти та зростаючих вимог до іншомовної комунікативної компетентності фахівців аграрного профілю. У роботі проведено комплексний аналіз сучасних наукових підходів до використання цифрових освітніх ресурсів у змішаному навчанні, зокрема концепцій Garrison & Vaughan, Graham, Reinders & White, Godwin-Jones та інших дослідників. Виявлено, що в науковому дискурсі простежуються три основні лінії досліджень – концептуально-парадигмальна, комунікаційно-платформна та емпірична, проте не сформована узгоджена система дидактичних принципів проєктування цифрового підручника як цілісного інструменту. Мета дослідження полягає в обґрунтуванні дидактичних засад та структурних компонентів цифрового підручника з іноземної мови, адаптованого до змішаного формату навчання студентів аграрних університетів. Методологічну базу утворюють положення сучасної педагогічної теорії, дидактики вищої школи, концепції змішаного навчання та інструктивного дизайну. Використано комплекс методів: аналіз і синтез наукових джерел, порівняльно-аналітичний метод, аналіз змісту цифрових підручників (Pearson MyEnglishLab, Oxford Online English, Cambridge Empower), педагогічне моделювання, експертне оцінювання, педагогічне спостереження, опитування та статистичний аналіз. Розроблено концептуальну модель цифрового підручника, що ґрунтується на принципах модульності, інтерактивності, мультимодальності, професійної спрямованості та автономності навчання. Структура підручника містить чотири взаємопов’язані блоки: інформаційний (мультимодальні тексти, глосарії, професійно орієнтовані матеріали), практичний (інтерактивні вправи різних рівнів складності), інтерактивно-комунікативний (форуми, чати, відеодискусії) та оцінно-рефлексивний (контроль). Емпіричну апробацію моделі проведено на базі Миколаївського національного аграрного університету із залученням 62 студентів аграрного профілю та 8 викладачів. Результати квазіексперименту показали позитивний вплив цифрового підручника на навчальну успішність (+17%), мотивацію (+24%) та автономність студентів (+21%) порівняно з контрольною групою. Експертна оцінка підтвердила високу якість розробленого ресурсу за критеріями дизайну, інтерактивності, навігації та професійної спрямованості (середній бал 3,45 із 4). Практична значимість результатів полягає в можливості використання запропонованої моделі при створенні цифрових підручників для різних спеціальностей та у підготовці методичних рекомендацій щодо інтеграції цифрових ресурсів до LMS-інфраструктури вищої освіти.