Управління місцевим економічним розвитком територіальних громад

Abstract

Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 073 «Менеджмент» галузі знань 07 «Управління та адміністрування». Миколаївський національний аграрний університет, Миколаїв, 2026. Дисертацію присвячено поглибленню теоретико-методичних засад і розробленню практичних рекомендацій щодо управління місцевим економічним розвитком територіальних громад в умовах децентралізації, воєнної нестабільності та післявоєнного відновлення. Актуальність дослідження зумовлена посиленням відповідальності органів місцевого самоврядування за економічну стійкість територій, руйнуванням інфраструктури й виробничих зв‘язків, міграційними змінами, звуженням дохідної бази місцевих бюджетів та необхідністю забезпечити проєктну готовність громад до залучення державних, донорських і приватних ресурсів. За таких умов місцевий економічний розвиток потребує переходу від фрагментарного адміністрування до адаптивної сервісно-екосистемної моделі управління, заснованої на стратегуванні, партнерстві, цифровій прозорості й вимірюваності результатів. Метою роботи є обґрунтування теоретико-методичних засад і розроблення практичних рекомендацій щодо вдосконалення управління місцевим економічним розвитком територіальних громад на основі адаптивного стратегування, посилення інституційної спроможності, диверсифікації фінансових інструментів, підтримки підприємницької активності та формування партнерської екосистеми місцевого розвитку. Об‘єктом дослідження є процеси управління місцевим економічним розвитком територіальних громад. Предмет дослідження становить сукупність теоретичних, методичних і прикладних положень щодо стратегування, фінансового та інституційного забезпечення, залучення ресурсів, розвитку підприємництва й підвищення економічної стійкості громад.Методологічну основу роботи сформували діалектичний і системний підходи, методи аналізу, синтезу, порівняння, систематизації, контент-аналізу, економіко-статистичного та графічного аналізу, сценарного моделювання, експертного оцінювання й узагальнення. Інформаційну базу становили нормативно-правові акти України та ЄС, дані державної статистики й місцевих бюджетів, офіційні вебресурси органів місцевого самоврядування, матеріали систем DREAM і відкритого бюджету, стратегії та плани розвитку громад, міжнародні аналітичні звіти, а також праці українських і зарубіжних учених. Наукова новизна одержаних результатів полягає у формуванні цілісного підходу до управління місцевим економічним розвитком громад, який поєднує безперервне адаптивне стратегування, диверсифіковане фінансування, інституції місцевого економічного розвитку та цифровий моніторинг. Уперше обґрунтовано концептуальний підхід до стратегування місцевого економічного розвитку в умовах безпекових загроз як безперервного, ризик-орієнтованого й динамічного управлінського процесу, що інтегрує короткострокове антикризове реагування з довгостроковим відновленням, мобілізацією ендогенних ресурсів і залученням зовнішнього фінансування. Удосконалено зміст поняття «інституції місцевого економічного розвитку територіальних громад»: їх визначено як елементи інституційного механізму, що виконують аналітичні, проєктні, інвестиційні, підприємницькі, комунікаційні, інноваційні та ресурсні функції. Уточнено сутність місцевого економічного розвитку як системи цілеспрямованих управлінських дій органів місцевого самоврядування та інших стейкхолдерів, спрямованих на підвищення економічної стійкості громади, активізацію підприємництва, створення робочих місць, формування інвестиційної привабливості й зростання добробуту населення. Набули подальшого розвитку положення щодо трансформації адміністративно-ієрархічної моделі в сервісно-екосистемну, у межах якої орган місцевого самоврядування виконує функції фасилітатора економічної активності, координатора партнерств, сервісного провайдера для бізнесу таорганізатора проєктної діяльності. Запропоновано гібридну екосистемну модель управління, що містить стратегічне ядро, операційний контур у формі агенції розвитку, цифровий шар моніторингу та периферію горизонтальної взаємодії кластерів і кооперативів. Розроблено ітераційний алгоритм вибору моделі управління, який передбачає ресурсне сканування, формування ціннісної пропозиції громади, активізацію стейкхолдерів, створення проєктного портфеля та адаптивний моніторинг. У першому розділі систематизовано суб‘єкти, об‘єкти, принципи, завдання, функції та інструменти управління місцевим економічним розвитком. Доведено, що результативність управління визначається узгодженістю регуляторної, інфраструктурної, сервісної й інституційної функцій із плануванням, організацією, мотивацією, координацією та контролем. Обґрунтовано доцільність комбінування моделей управління відповідно до ресурсного потенціалу, масштабу громади, рівня кадрової й фінансової спроможності та безпекового профілю території. У другому розділі проведено оцінювання детермінантів місцевого економічного розвитку, досліджено бюджетну, підприємницьку, інвестиційну, просторову та інституційну складові. Порівняльний аналіз Миколаївської, Вінницької, Харківської, Львівської та Київської міських територіальних громад дав змогу виокремити зовнішньоорієнтовану партнерську, інфраструктурно-девелоперську, антикризово-патерналістську, сервісноінтеграційну та інноваційно-регуляторну моделі реалізації суб‘єктності органів місцевого самоврядування. Установлено, що їх ефективність залежить від відповідності моделі безпековим умовам, економічній спеціалізації, інституційній спроможності та доступному фінансовому інструментарію. За результатами контент-аналізу стратегічних документів 20 міських територіальних громад станом на квітень 2026 р. встановлено, що затверджені стратегії мали 11 громад, або 55 %, тоді як у 9 громадах, або 45 %, актуальних локальних стратегій не виявлено. Серед 11 громад зі стратегіями актуальні плани заходів були доступні у 8 громад, або 72,7 %; результати моніторингупланів заходів оприлюднили лише 2 громади, або 18,2 %, а річний звіт про реалізацію стратегії – 1 громада, або 9,1 %. Отримані результати засвідчили розрив між формальним затвердженням стратегічних документів і створенням повного управлінського циклу їх реалізації, моніторингу, публічного звітування та коригування. У третьому розділі обґрунтовано адаптивну модель стратегування місцевого економічного розвитку, у якій безпековий імператив, резильєнтність, розвиток людського капіталу, цифровий моніторинг і залучення інвестицій розглядаються як взаємопов‘язані компоненти. Прикладні розрахунки адаптовано до параметрів Шевченківської сільської територіальної громади: 21 населений пункт, площа 515,8 км², фактичні власні доходи загального фонду 87,18 млн грн за дев‘ять місяців 2025 р. та план власних доходів 127,31 млн грн на 2026 р. Для управління портфелем проєктів запропоновано цифрову систему «Стратегія–Результат – Шевченківська громада». За базового сценарію початкові інвестиції становлять 500,0 тис. грн, або 0,39 % планових власних доходів 2026 р., річний чистий ефект – 396,0 тис. грн, простий строк окупності – 1,26 року, а чиста приведена вартість за трирічного горизонту та ставки дисконту 12 % – 451,13 тис. грн. Розроблено модель револьверного фонду «МЕР–Відновлення: Шевченківська громада» з початковим капіталом 5,0 млн грн, у тому числі 1,5 млн грн із місцевого бюджету, 2,5 млн грн донорських коштів і 1,0 млн грн внесків бізнесу. Внесок місцевого бюджету дорівнює 1,18 % планових власних доходів громади на 2026 р. Повторне використання повернених ресурсів дає змогу досягти п‘ятирічного обсягу фінансування 11,5 млн грн і ресурсного мультиплікатора 2,3. За умови створення 30 робочих місць із середньою заробітною платою 13,0 тис. грн прогнозний щорічний обсяг ПДФО, що зараховується до бюджету громади, становитиме 539,14 тис. грн, а строк прямої фіскальної компенсації місцевого внеску – близько 2,78 року. Для підвищення інституційної спроможності запропоновано створити у структурі виконавчих органів Шевченківської сільської ради Офіс місцевогоекономічного розвитку та відновлення. Його розрахунковий річний бюджет становить 1,14 млн грн, або 0,90 % планових власних доходів громади на 2026 р., тоді як вартість фрагментарного залучення зовнішніх виконавців для підготовки заявок, оновлення інвестиційних матеріалів, моніторингу та комунікацій оцінено у 1,40 млн грн. Очікувана економія дорівнює 260,0 тис. грн, або 18,6 %. За підготовки восьми заявок на рік, 25-відсоткової результативності та середнього фінансування 2,0 млн грн на підтриманий проєкт прогнозний обсяг залучених ресурсів становить 4,0 млн грн, а коефіцієнт ресурсної віддачі – 3,51 грн на 1 грн витрат офісу. Усі розрахунки мають сценарний характер і підлягають щорічному уточненню за фактичними цінами та умовами програм фінансування. Практичне значення результатів полягає у можливості використання запропонованих моделей, алгоритмів, системи індикаторів і фінансовоекономічних розрахунків органами місцевого самоврядування під час розроблення стратегій і планів заходів, формування портфелів відновлення, підготовки грантових та інвестиційних проєктів, створення інституцій підтримки бізнесу й запровадження цифрового моніторингу. Окремі положення використано у діяльності фінансового відділу Шевченківської сільської ради та в освітньому процесі Миколаївського національного аграрного університету. Результати дослідження підтверджують, що стійкий місцевий економічний розвиток забезпечується не окремим інструментом, а узгодженою системою стратегування, фінансування, інституційного супроводу, підприємницької активності, партнерства й підзвітності. Запропоновані положення створюють методичну основу для переходу громад від реактивного антикризового управління до проактивного формування конкурентоспроможної, інклюзивної та резильєнтної локальної економіки.