Інфраструктурне забезпечення комплексного розвитку територіальних громад

Abstract

У дисертації розв‘язано актуальне науково-практичне завдання щодо поглиблення теоретико-методичних засад і розроблення практичних механізмів інфраструктурного забезпечення комплексного розвитку територіальних громад в умовах децентралізації, воєнних загроз і післявоєнного відновлення. Актуальність дослідження зумовлена руйнуванням і нерівномірністю розвитку інфраструктури, обмеженістю місцевих ресурсів, потребою у безперервності базових послуг та необхідністю узгоджувати відновлення з принципами стійкості, безбар‘єрності й інклюзивності. Метою роботи є обґрунтування теоретичних положень, удосконалення методичних підходів та розроблення практичних рекомендацій щодо інфраструктурного забезпечення комплексного розвитку територіальних громад. Об‘єктом дослідження є процеси формування і розвитку такого забезпечення, а предметом — його теоретичні, методичні та прикладні аспекти. Методологічну основу дослідження становлять системний, територіальний, інституційний, партнерський, проєктний, безпековий та інклюзивний підходи. Застосовано методи аналізу і синтезу, систематизації, класифікації та групування, порівняльного й економіко-статистичного аналізу, індексного оцінювання, нормування показників, математичного моделювання, сценарного прогнозування, алгоритмізації та графічного відображення. Інформаційну базу сформували нормативно-правові акти України, офіційні статистичні дані, матеріали органів державної влади й місцевого самоврядування, дані цифрової екосистеми DREAM, місцеві стратегії, програми та проєктні портфелі, а також результати дослідження громад Миколаївської області за 2021–2025 роки.За результатами теоретичного узагальнення уточнено сутність поняття «інфраструктурне забезпечення комплексного розвитку територіальних громад» як інтегрованої системи матеріальних, організаційних, фінансових, безпекових і соціальних умов, інститутів та управлінських процесів, що забезпечує доступність базових послуг, безперервність життєдіяльності, просторову згуртованість, економічну активність, безпеку і підвищення якості життя населення. Виокремлено економічну, соціальну, транспортну, житловокомунальну, цифрову, екологічну, інституційну, критичну та безпекову складові. Систематизовано нормативно-правове й інституційне регулювання, розмежовано функції органів державної влади, місцевого самоврядування, бізнесу, громадських організацій, донорів та сусідніх громад. Обґрунтовано необхідність синхронізації стратегій розвитку, програм комплексного відновлення, середньострокових планів публічних інвестицій і проєктів, внесених до DREAM. Узагальнено методичні підходи та розроблено комплексну систему оцінювання інфраструктурного забезпечення, яка поєднує соціальні, економічні, транспортні, цифрові, екологічні й безпекові індикатори. Запропоновано нормування часткових показників, формування групових та інтегрального індексів, порівняння з цільовими значеннями і типологізацію громад за характером безпекового впливу. До оцінювання включено доступність та якість послуг, цифрову зрілість, фінансову спроможність, безбар‘єрність, захищеність критичних об‘єктів і здатність громади підтримувати безперервність життєдіяльності. Для управлінського моніторингу обґрунтовано систему збалансованих показників та інтегральний індекс безбар‘єрності за фізичною, транспортною, цифровою, інформаційною і соціальною складовими. Емпіричне дослідження проведено на прикладі Куцурубської громади, на території якої тривають бойові дії, деокупованої Шевченківської, приміської Мішково-Погорілівської та тилової Мигіївської громад. У 2021–2025 роках чисельність їх населення скоротилася відповідно з 7,6 до 5,8 тис. осіб, з 14,4 до 12,9 тис. осіб, з 8,1 до 8,0 тис. осіб та з 5,6 до 5,25 тис. осіб. Власні доходимісцевих бюджетів у 2025 році порівняно з 2021 роком зросли відповідно на 11,9 %, 45,2 %, 97,0 % і 53,8 %, проте рівень дотаційності становив 55 %, 27 %, 33 % і 24 %. Встановлено, що безпекова ситуація, масштаби руйнувань, демографічні втрати, просторова віддаленість та ресурсна база формують різні траєкторії інфраструктурного відновлення, тому черговість проєктів має визначатися з урахуванням типу громади. Розрахунки засвідчили критичний розрив між інфраструктурними потребами та підтвердженими ресурсами. Потребу Шевченківської громади у відновленні оцінено у 620,0 млн грн, з яких 48,39 % припадає на освіту, 30,65 % — на транспорт, 9,68 % — на житлово-комунальне господарство, 8,06 % — на культуру та 3,23 % — на медицину. Річна потреба у фінансуванні становить 124,0 млн грн за п‘ятирічного, 88,57 млн грн за семирічного та 62,0 млн грн за десятирічного сценарію. У портфелі DREAM із 22 проєктів загальною вартістю 430,0 млн грн підтверджено 116,1 млн грн, а незакрита потреба дорівнює 313,9 млн грн. На прикладі заміни понад 30 км водопровідної мережі вартістю понад 30,0 млн грн доведено, що за місцевого внеску 2,5 млн грн коефіцієнт залучення зовнішнього ресурсу становить щонайменше 11,0. Міжмуніципальне співробітництво у медицині, містобудуванні, екології та освіті забезпечує 1,65 млн грн прямої економії щороку. Наукова новизна одержаних результатів полягає у розвитку теоретикометодичних засад та інструментарію інфраструктурного забезпечення громад. Уперше розроблено комплексний підхід до його оцінювання на основі інтеграції шести груп інфраструктурних показників з урахуванням воєнних ризиків і потреб відновлення; обґрунтовано концептуальні засади розвитку інфраструктури на принципах безбар‘єрності та інклюзивності; запропоновано науково-методичний підхід до формування інфраструктурної стійкості за рівнем захищеності критичних об‘єктів, доступністю базових послуг і спроможністю забезпечувати їх безперервність у кризових умовах. Удосконалено понятійно-категоріальний апарат та методичні підходи до інтегрального оцінювання з урахуванням міжгалузевих взаємозв‘язків, безпекової спроможності й безбар‘єрності. Набули подальшого розвиткуорганізаційно-економічний механізм залучення партнерських ресурсів, партнерська модель відновлення та методичний підхід до оцінювання результативності міжнародної допомоги, діяльності громадських організацій і міжмуніципального співробітництва. Розроблено практичні рекомендації щодо проведення комплексного аудиту потреб і безбар‘єрності, картування партнерів, формування банку проєктів, узгодження місцевих стратегій із програмами відновлення та середньостроковими планами публічних інвестицій, застосування кластерного і проєктного підходів, визначення джерел співфінансування та планування експлуатаційних витрат упродовж життєвого циклу об‘єкта. Пріоритизацію інвестицій запропоновано здійснювати за критеріями безпеки, проєктної готовності, охоплення населення, доступності послуг, економічного ефекту й вартості подальшої експлуатації. Практичне значення результатів підтверджено їх використанням у діяльності Шевченківської сільської територіальної громади для аналізу інфраструктурного стану, фінансово-економічних розрахунків і підготовки бюджетних програм, а також у навчальному процесі Миколаївського національного аграрного університету. Дисертація складається з анотації, вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. У першому розділі сформовано теоретико-методичне підґрунтя дослідження; у другому оцінено комплексний розвиток та інфраструктурне забезпечення громад Миколаївської області; у третьому обґрунтовано стратегічні напрями, партнерські механізми, моделі фінансування й інструменти безбар‘єрного та інклюзивного відновлення. Одержані результати створюють наукове і прикладне підґрунтя для підвищення доступності послуг, якості життя, інвестиційної привабливості та стійкості територіальних громад до кризових впливів.

-

The dissertation addresses the topical scientific and practical problem of advancing the theoretical and methodological foundations and developing practical mechanisms for infrastructure support of the comprehensive development of territorial communities under decentralisation, wartime threats, and post-war recovery. The relevance of the research is determined by infrastructure destruction and uneven development, constrained local resources, the need to maintain continuity of basic services, and the necessity of aligning recovery with the principles of resilience, accessibility, and inclusion. The purpose of the dissertation is to substantiate theoretical provisions, improve methodological approaches, and develop practical recommendations for infrastructure support of the comprehensive development of territorial communities. The object of the research is the processes of forming and developing such support, while the subject comprises its theoretical, methodological, and applied aspects. The methodological framework combines systems, territorial, institutional, partnership-based, project-oriented, security-sensitive, and inclusive approaches. The study applies analysis and synthesis, systematisation, classification and grouping, comparative and economic-statistical analysis, index-based assessment, indicator normalisation, mathematical modelling, scenario forecasting, algorithmisation, and graphical methods. The information base includes Ukrainian legislation, official statistics, materials of central and local government authorities, data from the DREAM digital ecosystem, local strategies, programmes and project portfolios, as well as the results of an investigation of territorial communities in Mykolaiv Oblast for 2021–2025.The theoretical generalisation made it possible to refine the concept of ‗infrastructure support for the comprehensive development of territorial communities‘ as an integrated system of material, organisational, financial, security, and social conditions, institutions, and managerial processes that ensures access to basic services, continuity of vital community functions, spatial cohesion, economic activity, safety, and improved quality of life. Its economic, social, transport, housing and utilities, digital, environmental, institutional, critical, and security components are distinguished. The legal and institutional framework is systematised, and the functions of central government, local self-government, businesses, civil society organisations, donors, and neighbouring communities are differentiated. The need to align development strategies, comprehensive recovery programmes, medium-term public investment plans, and projects registered in DREAM is substantiated. Methodological approaches are generalised and a comprehensive infrastructure assessment system is developed by integrating social, economic, transport, digital, environmental, and security indicators. The proposed procedure includes the normalisation of partial indicators, the calculation of group and composite indices, comparison with target values, and the classification of communities by the nature of security exposure. The assessment covers service accessibility and quality, digital maturity, financial capacity, barrier-free access, protection of critical facilities, and the ability to maintain essential community functions. A balanced scorecard and a composite barrier-free accessibility index comprising physical, transport, digital, information, and social dimensions are substantiated for managerial monitoring. The empirical analysis covers the Kutsurub community, where hostilities are ongoing; the de-occupied Shevchenkove community; the suburban MishkovoPohorilove community; and the rear-area Myhiia community. Between 2021 and 2025, their populations declined from 7.6 to 5.8 thousand, from 14.4 to 12.9 thousand, from 8.1 to 8.0 thousand, and from 5.6 to 5.25 thousand people, respectively. In 2025, compared with 2021, own-source local budget revenues increased by 11.9%, 45.2%, 97.0%, and 53.8%, respectively; nevertheless, thecommunities‘ grant dependency levels were 55%, 27%, 33%, and 24%. Security conditions, the scale of destruction, demographic losses, spatial remoteness, and the available resource base are shown to produce different infrastructure recovery trajectories; therefore, the sequencing of projects should reflect the type of community concerned. The calculations reveal a critical gap between infrastructure needs and confirmed resources. The recovery needs of the Shevchenkove community are estimated at UAH 620.0 million, of which 48.39% relates to education, 30.65% to transport, 9.68% to housing and utilities, 8.06% to culture, and 3.23% to healthcare. Required annual funding amounts to UAH 124.0 million under a five-year scenario, UAH 88.57 million under a seven-year scenario, and UAH 62.0 million under a tenyear scenario. The DREAM portfolio contains 22 projects with a total value of UAH 430.0 million; UAH 116.1 million has been secured, leaving a funding gap of UAH 313.9 million. The replacement of more than 30 km of water-supply networks at a cost exceeding UAH 30.0 million shows that, with a local contribution of UAH 2.5 million, the external resource leverage ratio is at least 11.0. Intermunicipal cooperation in healthcare, spatial planning, environmental management, and education generates direct annual savings of UAH 1.65 million. The scientific novelty of the results lies in advancing the theoretical and methodological foundations and analytical tools for community infrastructure support. For the first time, a comprehensive assessment approach is developed that integrates six groups of infrastructure indicators while accounting for wartime risks and recovery needs; conceptual foundations for infrastructure development based on accessibility and inclusion are substantiated; and a scientific and methodological approach to infrastructure resilience is proposed, taking into account the protection of critical facilities, access to basic services, and the capacity to maintain service continuity during crises. The conceptual framework and composite assessment methodology are improved by incorporating cross-sectoral linkages, security capacity, and barrier-free accessibility. Further development is provided for theorganisational and economic mechanism for mobilising partnership resources, the partnership-based recovery model, and the methodological approach to evaluating the effectiveness of international assistance, civil society organisations, and intermunicipal cooperation. Practical recommendations are developed for conducting comprehensive needs and accessibility audits, mapping partners, creating a project pipeline, aligning local strategies with recovery programmes and medium-term public investment plans, applying cluster and project approaches, identifying co-financing sources, and planning operating expenditure throughout the facility life cycle. Investment prioritisation is proposed according to security, project readiness, population coverage, service accessibility, economic effect, and future operating costs. The practical value of the findings is confirmed by their use in the Shevchenkove Rural Territorial Community for infrastructure assessment, financial and economic calculations, and the preparation of budget programmes, as well as in the educational process at Mykolaiv National Agrarian University. The dissertation consists of an abstract, an introduction, three chapters, conclusions, a list of references, and appendices. Chapter 1 establishes the theoretical and methodological basis of the research; Chapter 2 assesses comprehensive development and infrastructure support in the territorial communities of Mykolaiv Oblast; and Chapter 3 substantiates strategic directions, partnership mechanisms, financing models, and instruments for accessible and inclusive recovery. The findings provide a scientific and applied basis for improving service accessibility, quality of life, investment attractiveness, and the resilience of territorial communities to crisis impacts.