Current state of species, variety-hybrid composition, and yield levels of pumpkin in Ukraine

Abstract

The article presents the results of an analysis of the current state of pumpkin production in Ukraine and the peculiarities of the development of its varietal composition. The relevance of pumpkin cultivation as a promising vegetable crop characterized by high nutritional, feed, medicinal, preventive, and industrial value is substantiated. It is emphasized that under the conditions of climate change and the need to diversify agricultural production, pumpkin is becoming increasingly important due to its high adaptive potential, comprehensive utilization of its products, and growing demand for fruits and seeds in both domestic and international markets. The study found that pumpkin seed yield exhibits considerable variability across years and farm categories, indicating the significant influence of agronomic, economic, and weatherrelated factors on production efficiency. In contrast, the yield of table pumpkin remained relatively stable throughout the study period, demonstrating the crop's high adaptive capacity and the effectiveness of existing cultivation technologies. An upward trend in yield levels was identified for both agricultural enterprises and peasant (farmer) farms, which can be attributed to the introduction of modern varieties, improvements in cultivation technologies, and increased production concentration. The analysis of the State Register of Plant Varieties Suitable for Dissemination in Ukraine revealed that, as of June 2026, a total of 47 pumpkin varieties and hybrids had been registered, representing three botanical species: Cucurbita pepo L., Cucurbita maxima Duch., and Cucurbita moschata Duch. The most intensive expansion of the varietal assortment occurred during 2022–2025, reflecting the intensification of breeding activities and the growing interest of producers in modern high-yielding varieties and hybrids. Domestic breeding was found to play a leading role in shaping the assortment of C. pepo and C. maxima, whereas the assortment of C. moschata is predominantly represented by varieties developed through foreign breeding programs. The obtained results confirm the considerable potential for further development of pumpkin production in Ukraine. The identified trends may serve as a scientific basis for improving varietal policy, optimizing cultivation technologies, developing recommendations for agricultural producers, and determining promising directions for future breeding programs.

-

У статті наведено результати аналізу сучасного стану виробництва гарбуза в Україні та особливостей формування його сортового складу. Обґрунтовано актуальність вирощування гарбуза як перспективної овочевої культури, що характеризується високою харчовою, кормовою, лікувально-профілактичною та промисловою цінністю. Відзначено, що в умовах змін клімату та необхідності диверсифікації аграрного виробництва гарбуз набуває дедалі більшого значення завдяки високому адаптивному потенціалу, комплексному використанню продукції та зростанню попиту на плоди і насіння на внутрішньому та міжнародному ринках. Встановлено, що врожайність гарбуза за вирощування на насіння характеризується значною мінливістю як за роками, так і категоріями господарств, що свідчить про істотний вплив агротехнологічних, економічних і погодних чинників на ефективність виробництва. Урожайність гарбуза столового протягом досліджуваного періоду залишалася відносно сталою, що свідчить про високий адаптивний потенціал культури та відповідність технологій її вирощування. Виявлено тенденцію до підвищення рівнів урожайності у сільськогосподарських підприємствах і фермерських господарствах, що пов’язано із впровадженням сучасних сортів, удосконаленням технологій вирощування та концентрацією виробництва. За результатами аналізу Державного реєстру сортів рослин встановлено, що станом на червень 2026 р. в Україні зареєстровано 47 сортів і гібридів гарбуза, які належать до трьох ботанічних видів: гарбуза звичайного, гарбуза великоплідного та гарбуза мускатного. Визначено, що найбільш інтенсивне поповнення сортименту відбулося впродовж 2022–2025 рр., що свідчить про активізацію селекційної роботи та зростання зацікавленості виробників до сучасних високопродуктивних сортів і гібридів. Встановлено, що провідні позиції у формуванні сортименту займає вітчизняна селекція, особливо для гарбуза звичайного та гарбуза великоплідного, а сортимент гарбуза мускатного більшою мірою представлений сортами іноземної селекції. Наведені результати обґрунтовують наявність значного потенціалу подальшого розвитку виробництва гарбуза в Україні. Встановлені закономірності можуть бути використані для формування сортової політики, удосконалення технологій вирощування культури, розроблення рекомендацій для товаровиробників та визначення перспективних напрямів селекційної роботи.