Толерантність як принцип політичної дії

Abstract

Висвітлено сутність і політичну необхідність толерантності. Окреслено її місце в концепції нової демократичної політики. Охарактеризовано антипод толерантності – політичну нетерпимість. Наголошено на ролі толерантності у формуванні суспільства економіки знань і в здійсненні модернізації. Розглянуто найбільш затребувані для вітчизняних реалій механізми реалізації толерантності як принципу політичної дії: політичний діалог, домовляння, політичний торг, довіра, практична згода. Охарактеризовано нормативно-правові засади, організаційні умови й головні напрями діяльності в реалізації цінностей толерантності в політичній практиці об’єднаної Європи. Зроблено висновок, що центр ваги політики толерантності перенесено на рівень окремої особистості, що передбачає з боку окремих держав і загальноєвропейських керівних структур сприяння в забезпеченні її прав, свобод, протидії зростаючому розшаруванню, подоланні проявів дискримінації, зміцненні культури терпимості та створенні умов для самореалізації індивіда.