Теоретичні аспекти формування екологічної компетентності майбутні викладачів аграрних закладів вищої освіти

Abstract

У статті представлено сучасні суперечності формування екологічної компетентності майбутніх викладачів аграрного профілю, що зумовлені соціальними, демографічними, економічними й духовними чинниками розвитку особистості. Актуальність обраної теми обґрунтовується наявністю в Україні ознак екологічної кризи, що спонукає вітчизняну педагогічну науку до переосмислення відносин у системі «природа – людина –суспільство» й зумовлює потребу формування екологічної компетентності майбутні викладачів аграрників. Доведено, що процес формування екологічної компетентності у студентів аграрних закладів повинен мати системний характер. Визначено та обґрунтовано сукупність принципів (дидактичних, специфічних та принципів екологічної освіти), що мають бути покладені в основу формування екологічної компетентності майбутніх – викладачів аграрників. Кожному з наведених принципів відведено певне місце в системі екологічної підготовки майбутніх викладачів аграрного профілю. Всі принципи тісно взаємопов’язані і взаємозумовлені, жоден із них не може бути використаний без урахування вимог інших. Охарактеризовано найбільш ефективні методи формування екологічної компетентності. Увагу акцентовано на важливості формування в аграрних закладах вищої освіти усвідомлення студентами важливості власної причетності до виникнення й вирішення екологічних проблем. Це є основою для формування у них стійкої екологічної позиції і стимулом для подальшої екологічної діяльності.

В статье представлены современные противоречия формирования экологической компетентности будущих преподавателей аграрного профиля, которые предопределены социальными, демографическими, экономическими и духовными факторами развития личности. Актуальность избранной темы обосновывается наличием в Украине признаков экологического кризиса, который побуждает отечественную педагогическую науку к переосмыслению отношений в системе «природа – человек – общество» и предопределяет потребность формирования экологической компетентности будущих преподавателей – аграриев. Доказано, что процесс формирования экологической компетентности у студентов аграрных заведений должен иметь системный характер. Определенна и обоснована совокупность принципов (дидактических, специфических и принципов экологического образования), которые должны быть положены в основу формирования экологической компетентности будущих преподавателей – аграриев. Каждому из названых принципов отведено определённое место в системе экологической подготовки будущих преподавателей аграрного профиля. Все принципы тесно взаимосвязаны и взаимообусловлены, ни один из них не может быть использован без учета требований других. Охарактеризованы наиболее эффективные методы формирования экологической компетентности. Внимание акцентировано на важности формирования в аграрных заведениях высшего образования осознания студентами важности собственной причастности к возникновению и решению экологических проблем. Это являться основой для формирования у них стойкой экологической позиции и стимулом для дальнейшей экологической деятельности.

The current contradictions in forming the ecological competence of future academic staff of agrarian profile, which are conditioned by social, demographic, economic and spiritual factors of personality development, are enlightened in the article. The relevance of the chosen topic is grounded by the presence in Ukraine of the sings of ecological crisis, prompts domestic pedagogical science to rethink the relations in the system “nature – person – society” and predetermines the need for forming the teachers – agrarians’ ecological competence, among students of agrarian institutions should have system character. The set of principles (didactic, specific and principles of ecological education) are determined and grounded; they should be the basis for forming the ecological competence of future teachers – agrarians. Each of the above principles has a certain place in the system of ecological training of future academic staff of agrarian profile. All the principles are closely interconnected and interdependent; none of them can be used without taking into account the others’ requirements. The most efficient methods of forming ecological competence are characterized. In is emphasized on the importance of forming in the agrarian higher education institutions the awareness of students about the importance of their own involvement in the environmental problems emergence and solution. This is the basis for forming their stable ecological position and stimulus for further environmental activity