Functional Features of the Modern Foreign Publicistic Interview

Abstract

Стаття присвячена розкриттю понять «функціональна прагмалінгвістика», «функціональний стиль» та виділенню їхніх важливих рис. Виявлено, що міждисциплінарний підхід до тексту як до інструменту та продукту пізнавально-комунікативної діяльності, що відбувається у процесі відображення реальності суб'єктами пізнання, стає все більш актуальним. Текст розглядається не лише як навчальний матеріал, а й як його предмет. Дискурс реальної розмови інтерв'юера та респондента призводить до появи специфічного інтерв'ю, яке характеризується смисловою єдністю, комунікативною важливістю та виконує ряд функцій. З визначення «функції» як призначення певного об’єкту встановлено, що необхідно розрізняти функції елементів мови та функції мовленнєвих творів. Проаналізовано специфіку функцій публіцистичного інтерв’ю, що залежить від ситуації, комунікативних завдань і прагматичної мети його авторів, на матеріалі сучасної англомовної та німецькомовної преси. Визначені і охарактеризовані специфічні функції інтерв’ю – інформування та впливу. З’ясовано, що публіцист запевняє шляхом емоційного впливу на читача і тому в явній формі виражає своє ставлення до повідомлюваного. Вимога впливати на масового читача створює таку специфічну особливість сучасного журналістського тексту, як його виразність. Вимога до швидкості передачі інформації та її суспільної важливості створює таку особливість, як нейтралітет чи стандарт. Стандартизація виявляється у підборі стилістичних засобів різного рівня: лексичних, морфологічних, синтаксичних, образних, графічних, які характерні для текстів цього типу. Виразність стилістичних засобів дає можливість передати емоційний, конотативний та оціночний аспект подій та фактів, відображених у пресі. Виділено важливість діалектичної єдності стандарту та експресії в текстах сучасних іншомовних інтерв’ю преси. З’ясовано, що вона зумовлена не лише необхідністю передачі певної інформації масовому читачеві, а також потребою автора досягти певного прагматичного ефекту або кінцевої мети, що призводить до зміни соціальної діяльності адресата. Встановлено, що у механізмах реалізації основної функції текстів інтерв’ю, окрім експресивності, задіяні такі найважливіші мовні категорії, як емотивність, оцінність та модальність.

The article is devoted to the disclosure of the concepts "functional pragmatic linguistics", "functional style" and highlighting their important features. It has been revealed, that an interdisciplinary approach to the text as the instrument and product of cognitive-communicative activity that takes place in the process of reality reflection by the cognition subjects is becoming more relevant. The text is considered not only as a study material but also as its subject. The discourse of interviewer’s and respondent’s real conversations leads to the emergence of a specific interview, characterized by semantic unity, communicative importance, and performs a number of functions. The peculiarities of the functions of a journalistic interview, depending on the situation, communicative tasks and pragmatic purpose of its authors, are analyzed on the material of the modern English and German-language press. Specific interview functions – informing and influencing – have been identified and characterized. The requirement to influence the mass reader creates such a specific feature of modern journalistic text as its expressive nature, and the requirement for the speed of information transmission and its socially importance creates such a feature as neutrality or standard. Standardization is manifested in the selection of stylistic means of different levels: lexical, morphological, syntactic, figurative, graphic, which are typical for the texts of this type. The expressiveness of the stylistic means makes it possible to convey the emotional, connotative, and evaluative aspect of the events and facts reflected in the press. The importance of dialectical unity of standard and expression in the texts of modern foreign language press interviews is emphasized. It is revealed that it is caused not only by the need to convey certain information to the mass reader, but also by the author’s need to achieve a certain pragmatic effect or end goal, which leads to a change in the social activity of the addressee.