Професійна підготовка викладачів аграрних закладів професійної освіти в педагогічній діяльності

Abstract

У статті розглянуто проблему якості професійної підготовки інженерно-педагогічних кадрів аграрної галузі. Вивчено визначене поняття «вдосконалення професійної майстерності викладача». Здійснено екскурс в історію формування вітчизняної системи підготовки педагогічних та науково-педагогічних працівників для установ агарної освіти, а також доведено, що її постійне вдосконалення зумовлено зміною ролі людини в суспільстві, баченням нового ідеалу її освіченості та висуванням нових вимог до якості людського капіталу відповідно. Визначено, що для забезпечення ефективного формування в майбутніх фахівців аграрного профілю професійної компетентності необхідно реалізувати систему підготовки та підвищення педагогічної майстерності викладачів закладів вищої аграрної освіти. Особлива увага акцентується на підготовці викладачів професійної аграрної школи, які мають бути готові до здійснення пошуку й обробки інформації, професійної інтерпретації наукових результатів і передачі їх у суспільство. Викладач є ключовою фігурою реформ освіти, тому темпи й характер модернізації вищої школи залежать насамперед від інтелектуального рівня, професійних і особистісних якостей професорсько-викладацьких кадрів. Основна функція викладачів вищої школи – відтворення продуктивних сил, розвиток інтелектуального й духовно-етичного потенціалу суспільства. Цим і визначається роль і значення викладацької праці в ієрархії професійних цінностей. Практичний досвід в аграрному виші стосовно підготовки інженера-педагога-аграрія підтверджує факт наявності в ній труднощів, характерних для всієї інженерно-педагогічної галузі, так і таких, що пов’язані зі складністю структури самої професійної діяльності. У результаті дослідження було висвітлено недоліки професійно-педагогічної підготовки викладачів закладів аграрної професійної освіти та проблеми формування майстерності викладача. У процесі дослідження виявлено велику прогалину у проблемі підвищення рівня підготовки викладача закладу вищої освіти.

The article considers the problem of quality of professional training of engineering and pedagogical staff agricultural industry. The defined concept of "improvement of professional skill of the teacher" is studied. An excursion into the history of the formation of the national system of training of pedagogical and scientific-pedagogical workers for agar education institutions is made, and it is also proved that its constant improvement due to the changing role of man in society, the vision of a new ideal of education and promotion new requirements for the quality of human capital, respectively. It is determined that to ensure effective formation of future specialists in the agricultural profile of professional competence, it is necessary to implement a system of training and improving the pedagogical skills of teachers of higher education agricultural education. Particular attention is paid to the training of teachers of vocational agricultural school, who must be ready to search and process information, professional interpretation of scientific results and their transfer to society. The teacher is a key figure in education reform, therefore the pace and nature of modernization of higher education depends primarily on the intellectual level, professional and personal qualities of teaching staff. The main function of high school teachers - the reproduction of productive forces, the development of intellectual and spiritual and ethical potential of society. This determines the role and importance of teaching in the hierarchy of professionals values. Practical experience in the agricultural university regarding the training of engineer-teacher-agrarian confirms the fact that there are difficulties in it, characteristic of the whole engineering-pedagogical field, and those related to the complexity of the structure of the professional activity itself. As a result of the research, the shortcomings of professional and pedagogical training of teachers of agricultural vocational education institutions and the problems of teacher skills development were highlighted. The study revealed a large gap in the problem of raising the level of teacher training in higher education.