Вплив строків сівби та тривалості зимового спокою на ріст, розвиток та урожайність рослин пшениці озимої

Abstract

У статті наведено результати досліджень, проведених у 2013–2018 рр. щодо вивчення впливу тривалості зимового спокою та екологічного чинника ЧВВВ у визначенні оптимальних строків сівби пшениці м’якої озимої в умовах зміни клімату та їхній вплив на ріст і розвиток рослин та врожайність зерна. Результатами досліджень визначено найкоротший міжфазний період «сівба – сходи» (9–32 діб) у рослин пшениці озимої за сівби 20 вересня. У кращі за вологозабезпеченням роки (2014) тривалість міжфазного періоду «сівба – сходи» за сівби 30 вересня становила лише 11 діб. Основним фактором, який впливає на появу сходів за сівби у більш пізні строки (10 та 20 жовтня), є не лише наявність вологи, а й сума ефективних температур та дата припинення вегетації. В осінній період 2016 року основним фактором, який впливав на появу сходів пізніх строків сівби, більшою мірою була температура повітря. Найдовшу (114–84 діб) тривалість осінньої вегетації рослин пшениці озимої було зафіксовано у 2017 р., а найкоротшу (53–23 діб) – у 2018 р. У середньому за 2013–2017 рр. найбільшу суму ефективних температур (334,9°С) набрали рослини пшениці озимої за сівби 20 вересня, тривалість осінньої вегетації при цьому становила 76 діб. Сівба на кожні 10 діб пізніше (30 вересня, 10 і 20 жовтня) призводила до зменшення тривалості осінньої вегетації в середньому від 66 до 44 доби, сума ефективних температур від сівби до припинення вегетації рослин становила 232,0–103,5 °С. Вища врожайність зерна пшениці м’якої озимої (6,27 т/га) у середньому по строках сівби сформувалася за пізнього припинення осінньої вегетації (29 грудня) та раннього відновлення весняної вегетації (14 лютого), тривалість зимового спокою при цьому була лише 47 діб. Найнижча врожайність зерна (4,43 т/га) сформувалась у роки (2017–2018 рр.) з пізнім припиненням осінньої вегетації (12 січня) та пізнім її відновленням навесні (4 квітня).

The article presents the results of research conducted in 2013–2018 to study the impact of winter dormancy and environmental factors in the determination of optimal sowing dates for soft winter wheat in climate change and their impact on plant growth and development and grain yield. The results of the research determined the shortest interphase period "sowing - germination" (9-32 days) in winter wheat plants for sowing on September 20. In the best years in terms of moisture supply (2014), the duration of the interphase period "sowing - seedlings" for sowing on September 30 was only 11 days. The main factor influencing the emergence of seedlings for sowing at a later date (October 10 and 20) is not only the presence of moisture, but also the amount of effective temperatures and the date of cessation of vegetation. In the autumn of 2016, the main factor influencing the emergence of late sowing seedlings was largely air temperature. The longest (114–84 days) duration of autumn vegetation of winter wheat plants was recorded in 2017, and the shortest (53–23 days) - in 2018. On average, in 2013–2017, the highest amount of effective temperatures was recorded (334.9 ° C) harvested winter wheat plants for sowing on September 20, the duration of autumn vegetation was 76 days. Sowing every 10 days later (September 30, October 10 and 20) reduced the duration of autumn vegetation on average from 66 to 44 days, the sum of effective temperatures from sowing to the cessation of vegetation of plants was 232.0–103.5 ° С. Higher grain yield of soft winter wheat (6.27 t / ha) on average in terms of sowing was formed at late cessation autumn vegetation (December 29) and early resumption of spring vegetation (February 14), the duration of winter dormancy was only 47 days. The lowest grain yield (4.43 t / ha) was formed in the years (2017–2018) with the late cessation of autumn vegetation (January 12) and its late resumption in the spring (April 4).