Спрямоване формування дійного стада великої рогатої худоби півдня України за використання поліморфізму структурних генів

Abstract

Приведены результаты сравнительного анализа ДНК полиморфизма структурных генов и оценки их влияния на признаки производительности молока в зависимости от интенсивности формирования организма и линейного распределения коров. Исследованию подлежало стадо крупного рогатого скота украинских черно-пестрой и красной молочной, красной степной пород. В рамках каждой из них сформировались две группы животных – с умеренным и быстрым типом интенсивности формирования организма. Освещены результаты сравнительного анализа генетической структуры этих пород и линий с полиморфизмом генов CSN3, BLG, GH и LEP методом PCR-RFLP, а также анализа их молочной продуктивности. Полученные результаты не установили однозначной зависимости продуктивных признаков коров от их происхождения в обследованных локусах. Однако по гену CSN3 следует отметить генотипы АВ большинства исследовательских групп, которые имели больший выход молока в ходе онтогенеза, и гомозиготы СС и ТТ по гену LEP. Представители скорой интенсивности формирования организма, независимо от гомо- или гетерозиготности, обладающих высокими продуктивными показателями, за исключением локуса лептина, где преимущественно преобладали представители медленных темпов роста. Полученные данные свидетельствуют о том, что аллели локуса CNS3 были включены в межгрупповую дифференциацию рассмотренных линий поголовья, но без радикально различных характеристик. Скот линий Ханновер РЕД и Старбак за локусом BLG имел близкий процент гетерозигот (50,0 и 52,4 % соответственно), однако в экспериментальных группах Валиант и Старбак частота аллелей BLG B обнаружила близкие значения – 0,577 и 0,500. Исследованиями установлено, что действительно украинская черно-пестрая молочная порода, как дочерняя к голштинской породы, имеет наибольшую частоту аллеля GH V, особенно среди линий Елевейшна, Aннас Aдема, Ханновера РЕД и Старбак.

Висвітлено результати порівняльного аналізу ДНК-поліморфізму структурних генів і оцінки їх вплив на ознаки продуктивності молока залежно від інтенсивності формування організму та лінійного розподілу корів. Дослідженню підлягало стадо великої рогатої худоби українських чорно-рябої та червоної молочної, червоної степової порід. У межах кожної з них сформувались дві групи тварин – із помірним та швидким типом інтенсивності формування організму. Наведено результати порівняльного аналізу генетичної структури цих порід та ліній з поліморфізмом генів CSN3, BLG, GH та LEP за методом PCR-RFLP, а також аналізу їх молочної продуктивності. Одержані результати не встановили однозначної залежності продуктивних ознак корів від їх походження в обстежених локусах. Але за геном CSN3 слід відзначити генотипи АВ більшості дослідницьких груп, які мали більший вихід молока під час онтогенезу, та гомозиготи СС та ТТ за геном LEP. Представники швидкої інтенсивності формування організму, незалежно від гомо- або гетерозиготності, відзначаються високими продуктивними показниками, за винятком локусу лептину, де здебільшого переважали представники повільних темпів росту. Одержані дані свідчать про те, що алелі локусу CNS3 були включені в міжгрупову диференціацію розглянутих ліній поголів’я, але без радикально різних характеристик. Худоба ліній Ханновер РЕД та Старбак за локусом BLG мала близький відсоток гетерозигот (50,0 та 52,4 % відповідно), однак у експериментальних групах Валіанта та Старбака частота алелей BLG B виявила близькі значення – 0,577 та 0,500. Дослідженнями встановлено, що дійсно українська чорно-рябаа молочна порода, як дочірня до голштинської породи, має найбільшу частоту алеля GH V, особливо серед ліній Елевейшна, Aннас Aдема, Ханновера РЕД та Старбака.